Володарки титулу «Кролевецька красуня»

1. Марина Дячок – 2001 рік

2. Ольга Жук  (учениця ВПУ) – 2002 рік

3. Катерина Лещенко – 2003 рік

4. Юлія Чередник (СШ № 5) – 2004 рік

5. Яна Аксененко (СШ № 3) – 2005 рік

6. Ірина Коновалова (студентка) – 2006 рік

7. Марина Грабчук (СШ № 1) – 2007 рік

8. Юлія Городиська (СШ № 1) – 2008 рік

9. Олена Макаренко (ЗОШ № 5) – 2009 рік

10. Юлія Сухоставська (Алтинівська ЗОШ) – 2010 рік

11. Анна Кулик (СШ № 1) – 2011 рік  

Далі буде...

Всіх наших чарівних красунь запрошуємо до діалогу та (у перспективі) до участі в засіданні Круглого столу на тему "Краса врятує світ. А що врятує красу?"

Чекаємо та запрошуємо до виходу на зв'язок на сторінці КРОЛЕВЕЦЬ в FACEBOOK

http://www.facebook.com/wwwKROLEVETScom

Роздуми щодо обґрунтування програми «Система Євроклубів Кролевецького району»

      Створення системи Євроклубів Кролевецького району є реалістичним завданням, виконання якого надасть можливість залучити до активної соціальної діяльності шкільну молодь та громадський актив населених пунктів (учасників програми), оскільки протягом двох років в Кролевецькому районі проводиться цілеспрямована робота по створенню матеріально-технічної бази, що надає можливість вільного користування сучасними способами комунікації, освіти та дозвілля (використання інформаційних технологій в процесі активізації громад).

         В 15 селах району функціонують центри користування комп’ютерною технікою та доступу до Інтернету завдяки реалізації  проекту Кролевецької районної ради «Розвиток інформаційного простору Кролевеччини, як один із шляхів відродження духовності», покликаного поліпшити можливості розвитку громади через інформатизацію, створити умови для якісного та змістовного дозвілля. Активно проводиться вивчення можливості інтегрування в спільноту публічних бібліотек, що беруть участь в міжнародному розвиваючому проекті «Бібліоміст» (а це – можливість поліпшити матеріально-технічну базу мережі бібліотек району).

         Саме це дозволяє сподіватись, що діяльність Євроклубів в селах району буде базуватись не лише на традиційних формах та методиках проведення діяльності (розроблення та проведення різноманітних свят, конкурсів, соціальних акцій тощо), а й надасть завдяки сучасним інформаційним технологіям можливість інтерактивного спілкування з ровесниками з інших країн, користуючись при цьому допомогою та співпрацею з боку Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re».

         Мета діяльності – забезпечити реалізацію практичних намірів встановлення тісних комунікаційних контактів з ровесниками країн членів Євросоюзу задля популяризації гуманітарних цінностей (традицій), розроблення та отримання фінансування (грантів) на виконання проектів обміну шкільними делегаціями (дитячо-юнацькими та молодіжними) з побратимами міста та району з інших країн через розширення мережі побратимських стосунків територіальної громади міста Кролевець та Кролевецького району, їх практичного наповнення соціально-гуманітарними та економічними ініціативами.

Підрозділи та напрями роботи Євроклубів :

а) Дискусійний клуб (риторика, ораторське мистецтво та публічне спілкування, дискусії та дебати, практичний досвід публічних виступів);

         б) Пошуковий та експедиційний корпус;

         в) Піар-клуб;

         Форми роботи: засідання, лекції, семінари-тренінги, виїзні засідання, турніри, конкурси, розважальні шоу, флеш-моби, квести тощо.

Після укладання Угоди про побратимську співпрацю між Кролевецьким районом та гміною Мальборк (Поморське воєводство, Республіка Польща) 23 вересня 2011 року створені формальні умови для практичного наповнення змістом прагнення місцевої громади до взаємодії з громадою сусідньої країни з метою розвитку соціально-економічної сфери життя через розроблення та реалізацію спільних проектів та програм. Розпочати з реалізації ініціатив молодіжного спрямування без наявності чіткої та дієвої системи молодіжних об’єднань фактично не можливо.

         14 жовтня 2011 року на засіданні Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re» відбулась офіційна презентація концепції молодіжного спільного українсько-польського проекту  «Нова генерація: відкриття молодіжної ініціативи в рамках побратимських взаємостосунків» («NGO-2012»). Основні  положення концепції були обговорені представниками Консультативної ради центру (експерти, що виявили бажання сприяти діяльності молодіжного об’єднання) та членами польської делегації під час перебування в Кролевці 23-24 вересня 2011 року. Створення районної системи Євроклубів є стратегічною метою проекту «NGO-2012».

Спільними зусиллями, за переконаннями учасників реалізації ініціативи як з боку влади так  і з боку громади, вдасться успішно реалізувати стартову частину проекту навесні 2012 року, що дозволить розраховувати кролевецькій міській молоді на отримання відчутного підкріплення з боку активістів сільських шкіл Кролевецького району та друзів з польських міст та містечок, приступити до активної просвітницької та активізуючої діяльності зі створення системи Євроклубів Кролевецького району на базі загальноосвітніх шкіл та бібліотек.

Ініціатива підтримується Сумським обласним благодійним фондом  «Благовіст» та депутатом Сумської обласної ради Григорієм Кириком.

Вік живи – вік учись. Хто хоче вчити і хто не хоче вчитись?

Проблема занятості осіб похилого віку (від 45-55 років) найчастіше є наслідком стереотипного сприйняття людської особистості в такому віці як суб’єкту кадрового ресурсу, що не відповідає вимогам рівня виробництва чи бізнесу іншого спрямування. Такий підхід є наслідком ставлення до потенційного працівника, якому більше 45 років, як до солдата, що не зможе відповідним чином реагувати на виклики сучасного бою. Не згоджуватись з таким підходом означає за умови щирого бажання з боку осіб, котрим понад 45 років, освоїти сучасні інформаційно-комунікаційні технології  та вести активний пошук власного шляху успіху.

Професор менеджменту Гарвардської бізнес-школи Білл Джордж звертає увагу: «Раніше люди уявляли своє життя таким чином, що до 22-23 років вони навчатимуться, потім працюватимуть близько сорока років, а після цього підуть на пенсію. Зараз (у сучасному світі) це вже не працює. Все більше людей у світі продовжує залишатись у строю до 70-80 років. Навколишнє середовище змінюється так швидко, що знання, отримані десять років тому, просто застарілі.»

         Цілком зрозуміло, що концепція ціложиттєвого навчання набула нового значення з розвитком інформаційних технологій та комп’ютеризації практично всіх сфер життєдіяльності людства. Сьогодні цей принцип розглядають як головний інструмент для пошуку якісного першого робочого місця, боротьби з тривалим безробіттям і продовження трудової діяльності людей старшої вікової групи.  Молодь в такій ситуації повинна бути готовою для все більш жорстких умов конкуренції як в структурі виконання функцій за вимогою роботодавця, так і в статусі тимчасово безробітного. Головним є підхід, згідно з яким особам, що тимчасово перебувають в пошуку роботи, потрібно перебувати в безперервному навчальному процесі, який дозволить бути готовим до щоденних вимог ринку праці, змінюватися відповідно до тенденцій інформаційно-технологічного забезпечення бізнесу (роботи як такої).

         Абстрагуючи підняту проблему, легко уявити, що у 2050 році середня тривалість життя людини буде на рівні 80-85 років. Вік кожного десятого, хто житиме, перевищуватиме 80 років. Юридичний пенсійний вік, який є важливим для людини як показник переходу в статус старої людини, очевидно, як за часів Бісмарка, перебуватиме на рівні 70 років. А отже, особи, що досягнуть 60-річного віку вважатимуться такими, що матимуть достатній час (від 10 років) для того, аби виконувати певні функції, пов’язані з виконанням обов’язків бізнесового характеру, доводити свої претензії на успішність та ефективність. Такий стан справ буде як на рівні статистики, так і психологічному сприйнятті людей одне одним.   

«Сьогодні ще мало хто бачить потенціал, який праця розкриває для продовження молодості», - говорить експерт австрійського Інституту майбутнього Андреас Штайнле. На жаль, цей прихований життєвий ресурс є поки ще не запитуваним.

         Вже сьогодні багато розвинутих країн мають досвід впровадження принципу навчання протягом всього життя. Роботодавцям, які організовують відповідні курси навчання держава навіть виплачує встановлену субсидію (4400 австралійських доларів на одну людину в Австралії, наприклад).

         І все таки, на мою думку, головним є бажання людини (незалежно від віку) покращати власні знання та навички задля того, аби бути потрібним роботодавцю та досягати успіху. Потрібно пам’ятати, що переважна більшість звільнень відбувається або через порушення дисципліни, або через конфлікт, так чи інакше пов’язаний з невідповідною якістю виконання обов’язків (конкретного службового завдання). Саме це вчергове вказує на необхідність постійного перебування в процесі навчання з метою максимальної відповідності критеріям «потрібного робітника».  «Криза навчання» виникла з невідповідного ставлення до цілої низки робітничих професій (системи професійно-технічної освіти в цілому) та післядипломного навчання. Аби побороти такий стан потрібна система альтернативних можливостей у сфері отримання сучасних знань та компетенцій. Запит від молоді та осіб, що стереотипно відносяться до «старих» неодмінно отримає пропозицію з боку суб’єктів надання якісних професійно-світоглядних знань.

         В Кролевці Сумської області з липня 2011 року реалізується міжнародний проект «Відкритий світ інформаційних технологій – IDEA». Безкоштовно вже сьогодні можна отримати знання зі сфери інформаційних технологій та навички користування комп’ютерною технікою, прослухати курс соціальної орієнтації на успіх. Головне – бажання та готовність витратити на цю справу до 30 годин за два місяці. Стереотипи зруйновано! Двері в навчальному центрі (на базі Станції юних техніків за адресою: м. Кролевець, пр. Миру, 27) відкриті для людей від 16 до 75 років. А отже – особисто для вас!   

(З використанням матеріалу національного тижневику "Коментарі" № 37 від 30.09.11 "Компанії розгорнуть конкуренцію за працівників поважного віку".)

Втілюючи в життя ініціативу про європейську інтеграцію…

Заснування Європейських клубів у школі — це лише один із багатьох способів досягнення дуже важливої мети щодо розвитку Європейської свідомості, яка є складовою процесу самореалізації. Як відомо, самореалізація – запорука успіху. Вже в юному віці ті, що прагнуть успіху мають шукати нові можливості для пошуку свого місця під сонцем. Міжнародна діяльність є однією  з частин (сфер впливу) діяльності молодіжних Євроклубів.

Перші шкільні європейські клуби почали працювати в Португалії в 1990 році. Зараз там активно працює мережа з 300 клубів. Ідея створення шкільних європейських клубів належить Маргариті Белард, національному координатору програми «Європейський вимір в освіті». Саме вона визначила, що:

*Європейські клуби - це центри діяльності у сфері Європейської освіти.

*Європейські клуби сформовані на підставі пропозицій, поданих початковою та середньою школами, відповідно до конкретної ситуації та їхніх можливостей.

      *Членство в клубах не є обов'язковим для всіх учнів і вчителів. Клуби мають такі цілі:

• запроваджувати справжній Європейський настрій серед їхніх членів, який потрібно передавати усілякими способами іншим;
• шукати підтримки відповідних організацій з метою покращення поширення інформації про:
• Європу (її географічні, історичні, культурні, економічні особливості тощо);
• Європейські організації (структуру, спосіб діяльності, цілі тощо);
• Європейську спільноту та держави - члени Ради Європи (їхнє політичне, соціальне, культурне життя тощо);
• культурну та природну спадщину;
• труднощі, що постають перед сучасною Європою;
• цілі Європейської інтеграції;
• сприяти розумінню Європейського плюралізму з його подібними та відмінними рисами;
• сприяти вихованню толерантності та взаємної поваги;
• сприяти розумінню Європейської взаємозалежності та потреб міжнародної співпраці;
• виховувати в учнях — молодих громадянах Європи — почуття відповідальності, зокрема щодо миру, прав людини та захисту навколишнього середовища і культурної спадщини.

Перші українські євроклуби були засновані в 1995 році. Вони поширюють свою діяльність на школярів та студентів. Основне завдання полягає в інформуванні молодих людей в дусі спільних європейських цінностей, сприянні встановленню гарних стосунків з однолітками за кордонами, європейськими молодіжними неурядовими організаціями та підтриманні курсу України на інтеграцію в європейську спільноту.

         Ідея, яку виношу на публічний розсуд, в тому, що в кожній школі району має функціонувати Євроклуб. На базі Кролевецького Районного Будинку дітей та юнацтва розпочинає діяти Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re» (назва від public-relations, англ., громадські зв’язки).

Той, хто має план і не діє – займається мрійництвом, а той, хто діє і не має плану – самогубством

         Мета діяльності – забезпечити реалізацію практичних намірів встановлення тісних комунікаційних контактів з ровесниками країн членів Євросоюзу задля популяризації гуманітарних цінностей (традицій), розроблення та отримання фінансування (грантів) на виконання проектів обміну шкільними делегаціями (дитячо-юнацькими та молодіжними) з побратимами міста та району з інших країн через розширення мережі побратимських стосунків територіальної громади міста Кролевець та Кролевецького району, їх практичного наповнення соціально-гуманітарними та економічними ініціативами.

         Сьогодні в Кролевецькому районі діє не так багато шкільних Євроклубів. Наприклад, Євроклуб СШ № 3 (керівник: Вєльська Лілія Юріївна).

         Планована структура: модель молодіжного об’єднання з  двох груп (палати: законодавча та виконавча) по 12 осіб (шкільна молодь віком від 15 років).

         Підрозділи та напрями роботи:

а) Дискусійний клуб (риторика, ораторське мистецтво та публічне спілкування, дискусії та дебати, практичний досвід публічних виступів);

         б) Пошуковий та експедиційний корпус;

         в) Піар-клуб;

         Форми роботи: засідання, лекції, семінари-тренінги, виїзні засідання, турніри, конкурси, розважальні шоу, флеш-моби, квести тощо.

Інноваційність в тому, що діяльність гуртка відбуватиметься на підставі Положення, яке в свою чергу моделює діяльність молодіжної громадської організації. А це, безумовно, може бути корисним для розбудови громадянського суспільства в Кролевецькому районі. Шкільна молодь, яка отримає досвід діяльності по програмі Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re», в подальшому житті матиме можливість адекватно реалізуватися як лідери громадських організацій, неформальних об’єднань тощо.

         І головне – після укладання Угоди про побратимську співпрацю між Кролевецьким районом та гміною Мальборк (Поморське воєводство, Республіка Польща) 23 вересня 2011 року створені формальні умови для практичного наповнення змістом прагнення місцевої громади до взаємодії з громадою сусідньої країни з метою розвитку соціально-економічної сфери життя. Порівнюючи з лижним спортом: лижня існує, ставайте на лижі та їдьте! А це вже зі сфери розроблення та реалізації проектів та програм. Почнемо з реалізації ініціатив молодіжного спрямування.   

Додаткові можливості громади через участь в побратимських відносинах (міжнародні комунікації громад)

Будь-яка ініціатива має бути комусь потрібною. «Якщо зірки запалюють, значить це комусь потрібно!», приблизно так вчили молодь вірити в чудеса. Сьогодні, в час прагматизму, будь-яка ініціатива, починання наштовхується на звичне питання «А що нам (мені) від цього буде?». Спробуємо проаналізувати сутність та причини ініціативи у вигляді встановлення побратимських взаємостосунків для громади Кролевецького району з однією з громад Республіки Польщі. Взагалі, сучасність передбачає новий рівень комунікації через застосування новітніх технологічних можливостей  (особливо завдяки Інтернет-комунікаційним можливостям). Той, хто зволікає на цьому шляху – потрапляє до числа аутсайдерів. На цьому просторі – справжня конкурентна боротьба між територіальними громадами. Міста (райони) розуміються на паблік-рілейшнз та створення сприятливого інвестиційного клімату і вже давно і активно беруть участь в негласному змаганні за право бути вмонтованими в систему міжнародного співробітництва.

         На жаль, громада Кролевецького району до 2010 року не мала офіційного побратима, а значить де-юре не брала участі в міжнародних стосунках. Чинне законодавство надає  таку можливість органам місцевого самоврядування, які виконуючи представницькі функції створюють нові можливості для розвитку громад через використання на обопільно вигідних умовах досвіду та ресурсів громади-побратима.   

         «Якщо ти маєш план, але не дієш, то ти займаєшся мрійництвом. Якщо ти дієш без плану, то ти – самогубець!» (японська мудрість).

         З історії питання:

1) Міською радою в 2010 році (лютий місяць) прийнята відповідна концепція докладання зусиль з метою створення дієвої системи побратимських взаємин громади міста з громадами інших держав.

- підґрунтя для створення такої концепції: відсутність офіційних побратимських відносин (20 років від утворення держави України, фактично, в пусту для нашої громади в цьому сенсі);

2) Досвід СШ № 1 (м. Лібенау, Німеччина); ми не маємо справу з приватною справою, або тенденцією, що використовується як піар-акція якоїсь особи, установи; ми маємо справу з необхідністю зусиль громади задля ефективного динамічного розвитку!

3) Приїзд фрау Анке Гофф (депутату Бундестагу, що має коріння з Кролевеччини), 2008 рік. Перемовини з мером, візит до Богокуту (Кролевецький район).

4) Місія волонтера Корпусу Миру в Кролевці (2008-2010 роки). Шон Лаєнс та його діяльність як складова системи зовнішніх (міжнародних) відносин нашої громади. Спільні ініціативи та проекти.

5) Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники» і його контактні лінії, гості з понад 10 держав світу.

6) Встановлення побратимських стосунків між Кролевецьким районом та Конишевським районом Курської області Росії в рамках співпраці Єврорегіону «Ярославна», грудень 2010 року.

7) Участь в міжнародному молодіжному проекті «Євроавтобус-4», травень 2011 рік. Місто Кролевець – приймаюче місто на маршруті (одне з восьми) слідування Євроавтобуса.

8) Ініціатива з боку Кролевецької районної ради (на підтримку зусиль громадської організації «Муніципальний центр «Дороговказ») щодо встановлення побратимських стосунків з польською громадою (гміною). Запрошення (10 серпня 2011 року) від керівництва Кролевецького району на ім’я Юліяна Гжанко (глава гміни Мальборк, Поморське воєводство, Польща).

Станом на початок серпня 2011 року створено робочу групу Кролевецької районної ради, яку очолює заступник голови Кролевецької районної ради Побивайло Сергій Вікторович. Мета діяльності групи: прийняти міжнародну делегації з Польщі (гміна Мальборк) на День міста у вересні 2011 року та підписати угоду про побратимську співпрацю між Кролевецьким районом та гміною Мальборк (в далекому минулому – німецька фортеця-замок Марієнбург, 13 століття) та створити умови для змістовного наповнення побратимських взаємовідносин.

Наша історія пов’язана з тим, що місто Кролевець  в минулому мало тісні міжнародні зв’язки. Про це говорить навіть легенда (чи правда історична)   про те, що місто було засноване  польським королем. З 1644 року – має Магдебурзьке право, тобто наділене правом створення органів місцевого самоуправління та бути учасником міжнародної торгівлі з витікаючими з такої вольності привілеями часів середньовіччя.  

«Легче запомнить то, что необходимо запомнить, чем забыть то, что нужно забыть» - польский   философ Тадеуш  Катарбинський (рус.).

         До речі, про Мальборк (інформація з Wikipedia):

«Ма́льборк (німецькою Марієнбург) — місто у Поморському воєводстві Польщі (на землях Східної Прусії). Населення сягає 40 тисяч мешканців. Розташоване місто за 40 км на південь від Балтійського моря.

Біля Мальборка, за 4 км на північ, розташоване містечко Вєльбар, в якому було знайдено старовинне кладовище з 3000 могилами вельбарської культури шведських готів.

Донині збереглась велична фортеця Тевтонських лицарів Марієнбургу — Мальборкський замок, 1997 року занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

         Орденський замок Марієнбу́рг (нім. Ordensburg Marienburg), що дав початок однойменному місту (зараз місто Мальборк в Польщі), був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки. Це найбільший середньовічний цегляний замок у світі, один з еталонів цегляної готики, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО.

Замок на честь Діви Марії був побудований тевтонськими лицарями на березі Ногата (гирло Вісли) в 1274 році. В 1309 році в нього з Венеції переїхав великий магістр ордену. Впродовж XIV століття замок розширювався та перебудовувався. За стінами опинилася територія площею в 210 тис. кв. м., а кількість мешканців замку в найкращі роки наближалася до трьох тисяч.

Після поразки лицарів при Грюнвальді резиденція великого магістра піддалася тривалій облозі. Місто Марієнбург було зруйноване, але сам замок захопити так і не вдалося. В 1456 році магістр передав замок в сплату боргу богемським найманцям і переїхав до Кенігсбергу (польською – Кролевець, Krolewiec), а найманці перепродали його польському королю Казимиру IV. Так замок опинився у складі Речі Посполитої.

Через нашестя шведів в XVII столітті замок прийшов у занепад. Під час наполеонівських війн в Марієнбурзі розташовувалися арсенал і казарми. Після розподілу Речі Посполитої на романтичні руїни звернув увагу прусський архітектор Давид Жиллі, який разом з сином Фрідріхом опублікував їх зарисовки. Берлінські поціновувачі готики зібрали кошти на реконструкцію замку, яка і була розпочата в 1816 році.

Друга світова війна лишила на місці замку палаючі руїни, однак польське керівництво вирішило відновити замок в довоєнному вигляді. Тільки собор досі лишається в руйнівному вигляді.»

Як воно там насправді може показати найближче майбутнє, оскільки обмін делегаціями різного рівня (від владних до молодіжних та дитячих) з метою участі в різноманітних розвиваючих проектах – складова побратимських комунікаційних стосунків. Чекатимемо на позитивні наслідки реалізації ініціативи на практиці.

Якщо справа не піде, то ми спробуємо проаналізувати причини руйнування намірів щодо побратимства з Мальборком. Далі буде…

Паблік рілейшнз, як засіб отримання і утримання влади, та сучасні тенденції в медіа-просторі

Паблік рілейшнз – багатофункціональна система комунікації між суб’єктом ініціативи, що намагається досягти мети цивілізованими та відповідними до моралі способами, та представниками суспільства, яка передбачає застосування нових технологічних засобів обміну даними. Фактично є зброєю для досягнення влади, якщо це політика, прибутку, якщо це бізнес, громадського зростання та визнання, якщо це громадська діяльність. Інструменти соціальної комунікації набувають ознак домінантної прив’язки до Інтернету як всесвітньої мережі вільного доступу та фактично невичерпних можливостей, які не є підконтрольними будь-чому та будь-кому в переважній більшості країн світу (що є ознакою розвинутої демократії).

         З огляду на спробу торкнутися теми про комунікаційний інструментарій паблік рілейшнз, цікавим є аналіз, що викладений в статті Едвіна Бендика (Польща) в часописі Sumy News № 38 від 25.10.10. «Інтернет змінює фундамент нашої культури». Культури, мабуть, як цивілізаційної моделі, що містить в собі владу (боротьбу за владу), стосунки між складовими частинами суспільства, традиції та мораль, які сформовані сторіччями практичного досвіду співіснування людей.

         Оцінювати можливості впливати на суспільство з боку медіа, як головного та впливового комунікаційного ресурсу, без врахування Інтернету сьогодні вже просто нереально. Колись мова йшла про те, що все, чого не існує в новинах по телебаченню – не існує взагалі. Сьогодні теж саме говорять про Google. Особисто я, все таки, з обережністю сприймаю заяви про те, що світова павутина (Інтернет) випередила телебачення в сенсі кількості споживачів інформації, бо переконаний, що поки що значна кількість користувачів Інтернетом – діти та дорослі, що дуже схожі на дітей, котрі грають в ігри-симулятори, сприймають нові цифрові та інформаційні технології  як додаткові можливості для задоволення власного бажання гратись.

         Інтернет – велике мінливе море, що використовується медіа-бізнесом, як фаховим рибалкою, для отримання додаткових прибутків. Не звертати уваги на нові можливості не притаманно медіа-капіталістам, яких називають представниками семантичного капіталізму (тобто такого, що розвивається у Інтернет-просторі та орієнтується на виробництво творів зі слів та словосполучень). До речі, цей термін вперше з’явився в 2009 році в одному французькому журналі (для охочих точно знати: Multitudes).

         Як би там не було, медіа завжди слугували і будуть слугувати владі, яка безапеляційно використовувала можливості слова задля утримання та власне отримання влади. Джерело влади – сила та насильство (спроба організувати та контролювати задля ефективного співіснування країни), отримували вмотивоване обличчя, яке переставало виглядати таким страшним для суспільства саме завдяки паблік рілейшнз у формі різноманітної комунікації з використанням медіа-ресурсів, виробництва слів як способу підготовки до події (акції) та її сприйняття в доконаному вигляді. Інтернетні медіа (інформаційні сайти, блоги, портали соціальних мереж та інші) роблять свободу сюрреалістичною (віртуальною), бо виміряти рівень свободи стає  практично неможливо, коли відносини формуються у інформаційному просторі, часто анонімно. Сотні мільйонів блогерів, які переважно пишуть самі для себе і вважають це нормальним та необхідним (своєрідна планетарна та безкоштовна школа виробництва слова), навряд чи заберуть хліб у професіоналів, людей, які за вироблення слів (словосполучень, речень) отримують гроші. Проблеми не існує, оскільки аматори і професіонали виконують свою, притаманну ним, місію, їх існування всіляко підтримується ззовні. Наші думки (роздуми) – ваші коментарі. От ми і в системі! Все частіше професіонали паралельно до офіційної роботи (десь в офісах міжнародних корпорацій) виробляють слова у блогерному (часто анонімному) середовищі. До речі, слово вже давно є товаром (романи, сценарії, наукові розробки тощо), але тільки нині стає загальнодоступною зброєю для боротьби за владу за умови формалізування в системі паблік рілейшнз.

         «З погляду керманичів семантичного капіталізму (виробництво слів), таких компаній, як Google, Аmazon, соціально-мережних порталів і блогохостингів, суперечки про цінність світу не мають значення, - стверджує в згадуваній вищі статті Едвін Бендик. -  З точки зору системи, важливо щоб ти, як блогер, якнайбільше писав. Також несуттєва якість того, що ти пишеш, оскільки  важливіше, аби люди хотіли це читати.» Та чи будуть хотіти? Не факт.

         Ось тут і має працювати піар (паблік рілейшнз) з метою організації та об’єднання незалежних блогерів, які в більшості своїй, в Інтернеті пишуть самі для себе. Проте, вони пишуть в публічному просторі, їх слова заповнюють сучасні сервери, на яких аналізуються та підпадають під маркетинг-обробку. Саме це перетворює весь наявний контент у сировину, яку вправно використовують капіталісти-семантисти, озброєні піаром. Світ семантичного капіталізму – це світ mass self-communication (світ масового  самоспілкування). Спілкування породжує владу, оскільки  для досягнення мети потрібна ієрархія, підпорядкованість на рівні сприйняття інформації та її перетворення на дію.  Завдання влади – зрозуміти механізм зміни сучасного світу, правил комунікації, сприйняти вимоги нових медіа-ресурсів, витратити кошти та час на дослідження нового способу комунікації. Це єдиний спосіб здобути ключ до сердець виборців. І без слів (виробництва слів) тут не обійтись.  

         Сучасні вимоги до піар-кампаній (особливо в сфері політики) мають враховувати наявність м’якого, але тоталітарного контролю в Інтернеті через особисті дані користувачів, який все ж не є метою, а скоріше засобом для досягнення мети капіталістів – примноження капіталу. Такий стан речей зовсім не лякає мільйони виробників слів, скоріше заохочує до взаємодії на публічному полі боротьби за владу.

         Паблік рілейшнз (піар) як ефективна зброя в політиці (метою якої є, як відомо, влада) вперше взяв на себе місію заволодіння Інтернетом, як вільним простором, в якому нині самореалізовується активна частина суспільства, задля приведення до влади Барака Абами, 43-го президента США.

         Саме Б. Абама «був першим, хто навмисно використав логіку семантичного капіталізму для здобуття влади. Він досконало зрозумів, які слова необхідно вжити, щоб привабити виборців, які інструменти необхідно застосувати, щоб перетворити на політичний капітал семантичну енергію ключової частини електорату, тобто активність користувачів Інтернету на блогах і в  соціальних мережах», веде далі Едвін Бендик. Можливо Абама й не володів всіма технологіями Інтернету і ніколи не мав досвіду ведення свого блогу, проте йому (його піар-команді) вдалося вловити зміни у світі саме через Інтернет-поширення інформації, що дійсно виступають симптомом і якісним індикатором цих змін. Вловити, щоб перемогти.

Результат досягнуто, а це означає, що зброя є ефективною, а отже – багаторазового використання.

Поради стороннього

Система громадських зв’язків (паблік рілейшнз) включає в себе взаємостосунки (відносини) представників складових сегментів громади (бізнесу, громадськості, влади) з метою досягнення інтересів (успіху) з боку ініціаторів такого процесу. Як і всякім відносинам, в які вступає людина (група людей), громадським зв’язкам притаманна зовнішня конкуренція (між рівнозначними автономними групами, суб’єктами). Конкуренція – це боротьба за виживання. Цивілізована конкуренція сприяє прогресу якості життя людей. Для того, щоб громадські зв’язки (ПР) були ефективними, потрібно робити їх на базі інформаційного приводу, створеного в результаті фандрейзингу – реального інструменту зміни якості життя на краще.

         Включитися в таку діяльність можуть будь-які формалізовані індивідуальні або колективні суб’єкти громадських правових стосунків. Не існує обмежень в часі. Твердження «Хто не встиг сьогодні, той спізнився!» не має сенсу. Вийти на це поле діяльності можна будь-коли в демократичній та цивілізованій державі (якою є Україна, на щастя). Існують мільйони осіб (тисячі організацій), котрим необхідна фінансова підтримка на реалізацію соціальних ініціатив. Так само існують мільйони приватних осіб і організацій, які бажають надати допомогу. Потрібно  докласти зусилля для того, аби з’єднати це коло завдяки проведенню соціально-орієнтованим громадським зв’язкам. 

         Для того, аби задіяти ефективний інструмент успішності громадських зв’язків – фандрейзинг – потрібно чітко зрозуміти, що з рівня учбового закладу або органу місцевого самоврядування забезпечити формування незалежних ресурсних фондів для  виконання тих чи інших заходів (проектів) складно, оскільки учбові заклади є складовою інфраструктури держави і утримуються державним бюджетом. Існує цивілізований спосіб виходу на рівень ефективної громадської активності та проведення заходів фандрейзингу (залучення донорських ресурсів) – утворення ініціативної групи та оформлення юридичної особи – громадської організації, як структури, що забезпечить реалізацію намірів (мети) об’єднання громадян (розвиток території проживання, наприклад).

         Деталі про те, як пройти цей процес можна дізнатись в Управлінні юстиції Кролевецького району. Відзначу, що процес легалізації громадської організації займе від 1 до 2 місяців та стане причиною організаційних витрат в межах 300-500 грн. (2011 рік). Забезпечення функціонування громадської організації потребуватиме обов’язкову звітність у відповідності до вимог чинного законодавства (раз на квартал до фондів та ДПІ), передбачатиме можливість здійснення перевірок з боку контролюючих установ (управління юстиції в межах компетенції та відповідно до закону).

         З першого погляду – все це складно. Але потрібно починати, якщо маєте реальне бажання змінити форму взаємодії в системі соціального діалогу в громаді: бізнес-громадськість-влада.

         Отже, перший необхідний крок – створення громадської організації ініціативною групою з не менше як три особи (реєстрація Статуту, виготовлення печатки та інші заходи відповідно до вимог легалізації юридичної особи), яка візьме на себе відповідальність за досягнення мети, що сприятиме розвитку території та поліпшення рівня та умов життя громадян.

         Другий крок: проведення ефективного фандрейзингу – залучення ресурсної бази (матеріально-грошового та інтелектуального характеру) для досягнення цілей діяльності громадської організації через розроблення проектів (описово-методичних документів) для участі в конкурсах з метою отримання грантів, формування групи донорів, які на підставі листів-запитів зможуть фінансувати (надати матеріальну або інтелектуальну, волонтерську) допомогу для виконання місії організації.

         З цією метою:

1) формується список потенційних донорів (приватних та юридичних осіб) та проводиться інформаційно-комунікаційна робота, що складається з направлення листів-запитів (з описом мети та можливих очікуваних результатів, порядок звітності про використані кошти, ресурси), здійснення телефонних та інтернет-комунікацій;

2) утворюється ініціативна група (члени громадської організації, місцевої інтелігенції, бізнесу та влади), яка напрацьовує основні напрямки докладання зусиль та можливі для розроблення та реалізації проекти;

3) команда (2-3 особи з числа найбільш підготовлених громадських діячів, волонтерів) розробляє проектну документації, проектно-кошторисну документацію та програму вкладання зібраних з допомогою фандрейзингу коштів (ресурсів);

         Не виключено, що й іншим чином організована робота з фандрейзингу зможе досягти бажаного результату щодо очікуваного розвитку громади. Обмежень або заперечень (окрім як – порушення чинного законодавства та місцевих правил, порядків, норм, правопорядку тощо) не існує. Необхідна лише системна та планована (стратегія і тактика дій) послідовна робота з боку ініціативної групи за участю органу місцевого самоврядування, громадськості, бізнесу. Головне – творчий та креативний підхід, що базується на бажанні змінити стан життя та якість існування (рівень комфорту та забезпечення дотримання прав та свобод громадян, розвиток економіки та гуманітарної сфери) на обраній території.

Три параграфи на одну й ту ж тему. Сімейний альбом як привід.

«Успіх – поняття колективне:

«Ідей, які неможливо реалізувати, не існує!»

(параграф 1)

         Як не дивно, але з плином часу все виразніше сприймається минуле з його успіхами та невдачами. Природа успішного життя багатогранна, але, за переконанням Івана Васильовича Балабона, голови Кролевецької районної ради ветеранів війни і праці, успіх – поняття колективне. Не може успіх, досягнутий окремою людиною, бути більш значущим за успіх громади. Виходячи з цього, створюється підґрунтя для пошуку особистістю умов для самореалізації, яка стає можливою лише в результаті співпраці та соціальної відповідальності задля суспільної користі.

         Минулого року Іван Балабон був визнаний кращим серед керівників ветеранських організацій Сумської області, став переможцем конкурсу «Перлини Сумщини – 2010», який щорічно проводиться Сумською обласною державною адміністрацією.  

         За плечима Івана Васильовича Балабона значний досвід керівної роботи на районному рівні та у сфері виробництва. Особливо успішним в житті Кролевецького району Іван Васильович вважає період з 1960-х по 1990-ті роки, бо саме в цей час велось виробниче та житлове будівництво, набирало сучасного та комфортного вигляду місто, розвивалось сільське господарство району. За досягнутими результатами стояли конкретні люди, які несли відповідальність за виконання програми розвитку. Вони складали професійну команду однодумців. На фотографії з сімейного альбому (зробленій на початку 90-х років ХХ сторіччя) Івана Балабона – члени  виконавчого комітету Кролевецької районної ради. По різному склались людські долі, але в цілому у кожного з тих, хто представлений на світлині значний послужний список корисних справ, які робились і робляться понині на благо Кролевецького району.

Іван Васильович дуже цінує цю фотокартку, бо вона й сьогодні надихає на здійснення нових благочинних справ не поодинці, а спільно, єдиним колективом однодумців, що складається з людей, які спроможні практично реалізовувати на перший погляд нездійсненні ідеї та проекти, що сприяють розвитку громади.

На фото (автор невідомий):

1) члени виконавчого комітету Кролевецької районної ради початку 90-х років минулого сторіччя, Іван Балабон – другий зліва;

2) Іван Балабон під час проходження курсів перепідготовки а лавах Збройних Сил СРСР;

3)  Говорить Балабон: «Головна цінність – конкретна людина!»

«Ветерани і сьогодні в строю:

«Бути кращими – почесно і відповідально!»

(параграф 2)

         Зовсім не дивно, що з плином часу все виразніше сприймається минуле з його успіхами та невдачами. Природа успішного життя багатогранна, але, за переконанням Івана Васильовича Балабона, голови Кролевецької районної ради ветеранів війни і праці, успіх – поняття колективне. Не може успіх, досягнутий окремою людиною, бути більш значущим за успіх організації, громади. Виходячи з цього, створюється підґрунтя для індивідуальної самореалізації, яка стає можливою лише в результаті співпраці та соціальної відповідальності задля суспільної користі. Особливо важливо на думку Івана Васильовича, щоб розуміння цього було сприйняте та реалізоване молоддю.

         Кролевецька районна ветеранська організація налічує понад 13 тисяч осіб небайдужих та відповідальних людей, ветеранів війни та праці, які активно сприяють розвитку території. Підтвердженням того – організація та проведення серії публічних заходів, спрямованих на реалізацію ініціатив у сфері дозвілля, дискусійного спілкування, патріотичного виховання молоді, ведення соціального діалогу між складовими громади. 

За плечима Івана Васильовича Балабона значний досвід керівної роботи на районному рівні та у сфері виробництва. Особливо успішним в житті Кролевецького району Іван Васильович вважає період з 1960-х по 1990-ті роки, бо саме в цей час велось виробниче та житлове будівництво, набирало сучасного та комфортного вигляду місто, розвивалось сільське господарство району. Завдяки  неабияким організаторським та лідерським якостям, Іван Васильович перебуває і сьогодні в гущі подій, є корисним конкретними справами та власними ініціативами. В 2008 році Іван Балабон презентував громадськості свою книгу «Кролевець та Кролевеччина. П’ятдесят років розбудови». В книзі з вдячністю згадується по імені близько 400 кролевчан, які приймали участь в тогочасній розбудові Кролевецького району.

Бути і сьогодні в строю – головна задача, яку ставить перед собою Іван Васильович Балабон. І не просто так, а з користю для людей, бо тільки таким чином на його думку продовжується наповнення сенсом життєвого шляху, метою якого є суспільне служіння. 

На фото (автор невідомий): Іван Балабон під час проходження курсів перепідготовки в лавах Збройних Сил СРСР (70-ті роки ХХ сторіччя).

«Ветерани і сьогодні в строю:

«Бути кращими – почесно і відповідально!»

(параграф 3)

        

Завдяки  неабияким організаторським та лідерським якостям, Іван Васильович перебуває і сьогодні в гущі подій, очолюючи ветеранську громадську організацію. Є корисним конкретними справами та власними ініціативами. В 2008 році Іван Балабон презентував громадськості свою книгу «Кролевець та Кролевеччина. П’ятдесят років розбудови». В книзі з вдячністю згадується по імені близько 400 кролевчан, які приймали участь в тогочасній розбудові Кролевецького району. «Я мрію, аби справа дідів була продовжена, щоб Кролевець розвивався, ставав кращим!» – говорить Балабон, а в очах проглядає смуток та тривога. Багато проблем назбирали нові покоління… І все ж, поки живе – вірить.

Бути і сьогодні в строю, якомога довше служити людям – таке бажання має Іван Васильович Балабон. Недарма в приміщенні Кролевецької районної ради ветеранів завжди людно та гамірно. Значить є ще порох в порохівницях!

На фото (автор невідомий): Іван Балабон під час проходження курсів перепідготовки в лавах Збройних Сил СРСР (70-ті роки ХХ сторіччя).

Сталося! Вони це ЗРОБИЛИ!

Футбол цікава гра. Навіть жінки починають розуміти це. І це дійсно радує! В останньому турі Чемпіонату Сумської області, на виїзді ФК "Кролевець" взяв перші очки! Так, воно лише одне, бо зіграли внічию з "Охтирським КХП", але ж рахунок дивує щонайменше! Вражає і надихає. Породжує несамовите бажання отримати права на показ такого матчу по кабельним мережам і стати мільйонером через зашкальний рейтинг :) Задумайтесь - результат матчу 5:5!!!!! І п'ять знаків оклику для того, хто розуміє тему.
Вітаю! Задоволений і сповнений надаї на гарні результати у другому колі, яке стартує в кінці серпня. Час є, хлопці, ви можете стати командою, яка вміє перемагати!

Очолює турнірну таблицю ФК "Дружба" з 15 пунктами, далі - конотопський "Шахтар" - 14 очок, третє місце посідають нафтовики з Охтирки...

Вони є цвітом Кролевечини!

Володарки титулу «Кролевецька красуня»

1. Марина Дячок – 2001 рік

2. Ольга Жук  (учениця ВПУ) – 2002 рік

3. Катерина Лещенко – 2003 рік

4. Юлія Чередник (СШ № 5) – 2004 рік

5. Яна Аксененко (СШ № 3) – 2005 рік

6. Ірина Коновалова (студентка) – 2006 рік

7. Марина Грабчук (СШ № 1) – 2007 рік

8. Юлія Городиська (СШ № 1) – 2008 рік

9. Олена Макаренко (ЗОШ № 5) – 2009 рік

10. Юлія Сухоставська (Алтинівська ЗОШ) – 2010 рік

11. Анна Кулик (СШ № 1) – 2011 рік  

(фото: Світлана Ярошенко, "Кролевецький вісник", 2011)