Проблеми активізації молодіжного середовища та конкретні справи: досвід застосування сучасних педагогічних методик роботи з молоддю

Сучасні тенденції розвитку суспільства в чергове доводять той факт, що молодь є головною рушійною силою змін на краще в організації життя. Це пов’язане перш за все з великим бажанням молодих людей довести власну здатність на те, аби бути корисним суспільству, повністю самореалізуватись. Такий психологічний феномен нагадує іскру, яку часто не вдається зберегти через ряд прямих та опосередкованих чинників, що впливають на розвиток особистості.

         Аби створити нові  умови та можливості для досягнення успіху в житті в Кролевецькому районі започатковано ініціативу зі сфери організації діяльності органів учнівського самоврядування, яка спрямована на отримання практичного досвіду роботи органів самоврядування (молодіжна дипломатія та лідерство) дітей та учнівської молоді, удосконалення методологічних підходів щодо змісту цієї роботи, заохочення педагогів і дітей до активізації та  на загальне вдосконалення діяльності органів учнівського самоврядування як складової механізму співпраці з метою розвитку громади району.

         Формою діяльності учнівського самоврядування обрано Євроклуби – неформальні молодіжні об’єднання, які мають за мету активізацію молодіжної ініціативи через участь у навчально-виховному процесі з акцентом на проведення практичних заходів як на місцевому так і на міжнародному рівні.

         Підтримка з боку Кролевецької районної ради та Кролевецької районної адміністрації, Сумського обласного фонду «Благовіст» та депутата сумської обласної ради Григорія Кирика, а головне – розуміння місцевою молоддю ідеї та бажання отримати успішний досвід участі в міжнародній діяльності, що само по собі є цікавим та корисним, оскільки забезпечує безпосередню комунікацію з ровесниками інших країн, стали фундаментом започаткування процесу реалізації ініціативи у вересні 2011 року.

Євроклуби як форма учнівського самоуправління

         Заснування Європейських клубів у школі — це лише один із багатьох способів досягнення дуже важливої мети щодо розвитку Європейської свідомості, яка є складовою процесу самореалізації молоді, адже культурні та духовні надбання, які стають традиційними, формують успішну особистість. Як відомо, самореалізація – запорука успіху. Вже в юному віці ті молоді люди, що прагнуть успіху мають шукати нові можливості для пошуку свого місця під сонцем. Міжнародна діяльність на місцевому рівні є однією  з частин (сфер впливу) діяльності молодіжних Євроклубів.

Створення системи Євроклубів Кролевецького району є реалістичним завданням, виконання якого надасть можливість залучити до активної соціальної діяльності шкільну молодь та громадський актив населених пунктів (учасників програми), оскільки протягом двох років в Кролевецькому районі проводиться цілеспрямована робота по створенню матеріально-технічної бази, що надає можливість вільного користування сучасними способами комунікації, освіти та дозвілля (використання інформаційних технологій в процесі активізації громад).

         В 15 селах району функціонують центри користування комп’ютерною технікою та доступу до Інтернету завдяки реалізації  проекту Кролевецької районної ради «Розвиток інформаційного простору Кролевеччини, як один із шляхів відродження духовності», покликаного поліпшити можливості розвитку громади через інформатизацію, створити умови для якісного та змістовного дозвілля. Активно проводиться інтегрування в національну спільноту публічних бібліотек, що беруть участь в міжнародному розвиваючому проекті «Бібліоміст» (а це – практична можливість поліпшити матеріально-технічну базу мережі бібліотек району, що має використовуватись молоддю цілеспрямовано, тобто – з користю для села, міста). Саме це дозволяє сподіватись, що діяльність Євроклубів в селах району буде базуватись не лише на традиційних формах та методиках проведення діяльності (розроблення та проведення різноманітних свят, конкурсів, соціальних акцій тощо), а й надасть завдяки сучасним інформаційним технологіям можливість інтерактивного спілкування з ровесниками з інших країн, користуючись при цьому допомогою та співпрацею з боку Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re».

         Мета діяльності неформальних органів учнівського самоврядування у вигляді Євроклубів – забезпечити реалізацію практичних намірів встановлення тісних комунікаційних контактів з ровесниками країн членів Євросоюзу задля популяризації гуманітарних цінностей (традицій), розроблення та отримання фінансування (грантів) на виконання проектів обміну шкільними делегаціями (дитячо-юнацькими та молодіжними) з побратимами міста та району з інших країн через розширення мережі побратимських стосунків територіальної громади міста Кролевець та Кролевецького району, їх практичного наповнення соціально-гуманітарними та економічними ініціативами.

Історична довідка: Перші шкільні європейські клуби почали працювати в Португалії в 1990 році. Зараз там активно працює мережа з 300 клубів. Ідея створення шкільних європейських клубів належить Маргариті Белард, національному координатору програми «Європейський вимір в освіті».

Перші українські євроклуби були засновані в 1995 році. Вони поширюють свою діяльність на школярів та студентів. Основне завдання полягає в інформуванні молодих людей в дусі спільних європейських цінностей, сприянні встановленню гарних стосунків з однолітками за кордонами, європейськими молодіжними неурядовими організаціями та підтриманні курсу України на інтеграцію в європейську спільноту.

         Ідея полягає в тому, що практично в кожній школі району має функціонувати Євроклуб. На базі Кролевецького Районного Будинку дітей та юнацтва функціонує Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re». Вже на етапі проходження навчання  (курс сформовано як поєднання знань зі сфери фандрейзингу, паблік-рілейшнз та мистецтва публічного виступу та ведення дебатів) молодь отримує настанову та розуміння необхідності сприйняття життя як можливості для успіху. Своєрідне кредо, визначене японською мудрістю «Той, хто має план і не діє – займається мрійництвом, а той, хто діє і не має плану – самогубством», підштовхує до активного пошуку на шляху до поставленої мети.  

         На сьогодні в Кролевецькому районі діє не так багато шкільних Євроклубів. Наприклад, Євроклуб СШ № 3 (керівник: Вєльська Лілія Юріївна).

Про структуру Євроклубу

         Євроклуби у формі гуртка формуються з шкільної молоді (за бажанням) і можуть складатись з кількості від 5 осіб. В ідеальному варіанті (за умови наявності необхідної кількості учасників) планована структура: модель неформального молодіжного об’єднання з  двох груп (палати: законодавча та виконавча) по 12 осіб (шкільна молодь віком від 15 років). Вітається будь-яка дієва форма відповідно до ініціативи керівника-педагога.

         Можливі підрозділи та напрями роботи:

а) Дискусійний клуб (риторика, ораторське мистецтво та публічне спілкування, дискусії та дебати, практичний досвід публічних виступів);

            б) Пошуковий та експедиційний корпус;

            в) Піар-клуб;

            Форми роботи: засідання, лекції, семінари-тренінги, виїзні засідання, турніри, конкурси, розважальні шоу, флеш-моби, квести тощо.

Інноваційність підходу в тому, що діяльність гуртка відбуватиметься на підставі Положення, яке в свою чергу моделює діяльність молодіжної громадської організації. А це, безумовно, може бути корисним для розбудови громадянського суспільства в Кролевецькому районі. Шкільна молодь, яка отримає досвід діяльності по програмі, розробленій на базі  Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re» при Кролевецькому районному Будинку дітей та юнацтва, в подальшому житті матиме можливість адекватно реалізуватися як лідери громадських організацій, неформальних об’єднань тощо.

         І головне – після укладання Угоди про побратимську співпрацю між Кролевецьким районом та гміною Мальборк (Поморське воєводство, Республіка Польща) 23 вересня 2011 року створені формальні умови для практичного наповнення змістом прагнення місцевої громади до взаємодії з громадою сусідньої країни з метою розвитку соціально-економічної сфери життя. Порівнюючи з лижним спортом: лижня існує, ставайте на лижі та їдьте! А це вже зі сфери розроблення та реалізації проектів та програм.

Етапи просування ідеї

14 жовтня 2011 року на засіданні Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re» відбулась офіційна презентація концепції молодіжного спільного українсько-польського проекту  «Нова генерація: відкриття молодіжної ініціативи в рамках побратимських взаємостосунків» («NGO-2012»). Основні  положення концепції були обговорені представниками Консультативної ради центру (експерти, що виявили бажання сприяти діяльності молодіжного об’єднання) та членами польської делегації під час перебування в Кролевці 23-24 вересня 2011 року. Створення районної системи Євроклубів є стратегічною метою проекту «NGO-2012». На засіданні сесії Кролевецької районної ради 28 листопада 2011 молодіжним активом КЦЄ «Pu-Re» проведено публічну презентацію Концепцію проекту, яка отримала схвальні відгуки з боку депутатів та підтримку. Проект «NGO-2012» виноситься на затвердження сесії Кролевецької ради, яка відбудеться 29 лютого 2012 року. 

Спільними зусиллями, за переконаннями учасників реалізації ініціативи як з боку влади так  і з боку громади, вдасться успішно реалізувати стартову частину проекту навесні 2012 року, що дозволить розраховувати міській молоді на отримання відчутного підкріплення з боку активістів сільських шкіл Кролевецького району та друзів з польських міст та містечок, приступити до активної просвітницької та активізуючої діяльності зі створення системи Євроклубів Кролевецького району на базі загальноосвітніх шкіл та бібліотек. А головне – гідно презентувати Кролевецький район у Польщі під час виконання програми, розробленою побратимом Гміною Мальборк Поморського воєводства.

Наша молодь має право на успіх, а завдання дорослих – сприяти розвитку серед молоді лідерських якостей та прагнення бути не лише потрібним, а й корисним. 

Локальна економічна ідея, яка може об’єднувати

Створення та просування місцевого бренду (іміджу та репутації території як соціально-економічного комплексу) не є самоціллю. Саме таким способом створюються умови для залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), створення сприятливого інвестиційного клімату на території, основою якого є сукупність відповідних законодавчих норм та правил поводження на території з іноземним капіталом, прагнення громади (влади, громадськості та бізнесу).

Що дають (можуть дати)  прямі іноземні інвестиції

Кролевецькому району?

Робочі місця в достатній кількості та належної якості. Кількісний показник – не менше 2-3 тисяч (з точки зору компенсації втрат на ринку праці в Кролевецькому районі через припинення активної економічної діяльності ВАТ «Кролевецький арматурний завод», який виступав протягом півсторіччя флагманом місцевої економіки та забезпечував економічне зростання Кролевецького району та надавав понад 3 тисячі робочих місць).

Чия це справа? Хто має реалізовувати такий намір?

Зрозуміло, що громада Кролевецького району, яка складається з влади, громадськості та бізнесу, найбільш зацікавлена в наданні місцевій економіці потужного імпульсу, яким є залучення ПІІ. Деталізувати можна таким чином, що від влади персонально відповідають місцеві лідери (голова місцевої державної адміністрації, місцевого органу самоврядування районного та міського рівня), від громадськості – лідери громадських організацій, які спеціалізуються на розвитку місцевої економіки, від бізнесу – впливові підприємці та керівники місцевих підприємств, які можуть сприяти пошуку ресурсів та реалізації планів.

         Термін (час), протягом якого може бути реалізовано план залучення ПІІ залежить від декількох факторів об’єктивного та суб’єктивного характеру. Визначальним є результативність та спільність (ефективність) докладання зусиль та сила бажання змінити економічну ситуації в Кролевецькому районі на краще. Зрозуміло, що це справа на декілька років. При найоптимістичному прогнозі – 2-3 роки. Додатково витрачати час на переконання в  тому, що іншого шляху не існує – безперспективно, оскільки на це вже достатньо витрачено зусиль (починаючи з 2007 року). Той, хто зрозумів, той зрозумів. Інші зможуть долучитись до процесу під час реалізації намірів, або просто споглядати.

   

Спроба створити спрощений режим

Поки що, практична спроба створити спрощений режим реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Сумській області поки що є безрезультатною.

         Саме про цю ініціативу в детальному викладі з аналізом причин відсутності позитивного результату.

         У січні 2011 року народним депутатом України Бондиком В.А. було внесено законопроект «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціалізованого режиму інвестиційної діяльності в Сумській області» (реєстраційний номер 8004).

         Мною, як депутатом Кролевецької районної ради, 16.12.2011 року було направлено лист на ім’я народного депутата України Бондика В.А.  про з’ясування перспективи необхідного для Сумської області  та Кролевецкого району зокрема законопроекту.

         Отримавши відповідь від голови Комітету Верховної ради з питань економічної політики Ткаченка О.М. (лист № 04-17/9-625 від 06.01.2012 р.), вважаю за необхідне оприлюднити тези та спробувати проаналізувати цей документ, в якому простежується обґрунтоване роз’яснення причини відхилення законопроекту Бондика. Висновки на проект від компетентних підрозділів вищих органів національної влади корисні в сенсі якісної підготовки додаткової бази для доопрацювання з метою прийняття відповідного Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціалізованого режиму інвестиційної діяльності в Сумській області».

         В листі йдеться: «На прохання народного депутата України Бондика В.А. у Комітеті Верховної Ради України з питань економічної політики розглянуто Ваше звернення щодо перспективи прийняття  проекту Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Сумській області» реєстр. № 8004, внесеного народним депутатом України Бондиком В.А. 12 січня 2011 року.

         За час опрацювання цього законопроекту Комітет отримав висновки комітетів Верховної Ради України з питань бюджету, з питань європейської інтеграції, з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, а також Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України. Усі надані висновки негативні. Законопроект пропонується або відхилити або направити на доопрацювання.

         На жаль, у поданих разом із законопроектом матеріалах відсутнє фінансово-економічне обґрунтування, на що наголошується у висновках. Це суперечить частині другій статті 27 Бюджетного Кодексу.

         Відповідно до п. 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України відсутність фінансово-економічного обґрунтування може бути підставою для повернення законопроекту без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні.

         Але, з огляду на важливість запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності  в Сумській області Комітет не знімає з розгляду законопроект і звернувся до народного депутата України Бондика В.А. з проханням надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо врахування зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України.»

         Інформація, викладена в листі дає можливість сподіватись на успішне вирішення піднятого питання за певних умов. Виникає необхідність консолідування зусиль зацікавлених сторін (автора законопроекту та громаду Сумської області) з метою належного доопрацювання документу.

         Звернемо увагу на висновки спеціалістів щодо придатності законопроекту для розгляду на сесії Верховної Ради України.

         Розпочнемо з висновку на проект Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Сумській області» (реєстр. № 8004 від 18.01.2011 р.):

         «У законопроекті визначаються правові засади спеціального режиму інвестиційної діяльності для реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності строком на 5 років на території Сумської області.

         Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на цій окремій території передбачає встановлення визначених проектом податкових і митних пільг: звільнення на строк реалізації інвестиційного проекту від обкладення ввізним митом сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів), під час їх ввезення в Україну; не включення до валового доходу підприємства з метою оподаткування прибутку, одержаного новоствореним підприємством; звільнення з часу отримання у власність земельної ділянки від сплати на період реалізації інвестиційного проекту земельного податку (ст. 6 проекту).

         Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту обумовлюється тим, що «існуючі в Україні перешкоди здійснення інвестиційної діяльності носять системний  характер та суттєво перешкоджають збільшенню обсягів інвестування в економіку держави» (п. 1 пояснювальної записки).

         Головне управління, розглянувши законопроект , вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

         Слід наголосити, що території пріоритетного розвитку за правовими ознаками є різновидом спеціальної (вільної) економічної зони, типовими правовими ознаками якої є спеціальний правовий режим економічної діяльності, порядок застосування і дії законодавства України та пільгові митні умови економічної діяльності. Це випливає з норм Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», згідно з якими «спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності» (ст. 1).

         Про природу ТПР як різновиду СЕЗ засвідчує зміст ст. 3 цього Закону України, за якою «на території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристко-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті».  

         У зв’язку з цим управління вважає, що створення СЕЗ будь-яких типів має здійснюватись у порядку, визначеному Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Зокрема, за змістом ст. 5 цього закону спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.

         У разі створення спеціальної (вільної) економічної зони  за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України відповідне рішення може бути прийнято після одержання письмової згоди відповідної місцевої Ради  народних депутатів України та місцевої державної адміністрації , на території якої передбачається розташувати спеціальну (вільну) економічну зону.

         У разі, коли ініціатива у створенні спеціальної (вільної) економічної зони  належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адміністраціям, вони подають відповідну пропозицію Кабінету Міністрів України. Відповідно до п. 46 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами у статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

         Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропозицію про створення спеціальної (вільної) економічної зони у шестидесятиденний строк з дня її надходження і подати висновок з цього питання до Верховної Ради України.

         Окремі зауваження до проекту.

         У проекті не визначено  принципи та джерело фінансування Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності Сумської області.

         Згідно зі статтею 6 законопроекту, що розглядається, спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього закону митних пільг у формі звільнення на строк реалізації інвестиційного проекту  від обкладення ввізним митом сировини, матеріалів, перелік яких визначається  у встановленому чинним законодавством порядку, під час їх ввезення в Україну, за умови їх використання виключно для реалізації інвестиційного проекту. Проте, ані законопроект, ані чинне законодавство України не встановлюють порядок про який йдеться.

         До проекту доречно було б додати інформацію про зміст рішення Митно-тарифної ради України з цього приводу, на яку, відповідно до статті 5 Закону України  від 5 лютого 1992 р. № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф», покладено, зокрема, розгляд проектів законодавчих актів України щодо митно-тарифного регулювання.

         Прийняття проекту як Закону, який має набрати чинності з дня його опублікування (ст. 7), може призвести до зменшення надходжень до Державного бюджету України.

         У зв’язку з цим, звертаємо увагу  на те, що відповідно до норм Бюджетного кодексу України  «до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету в поточному бюджетному періоді, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати  фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету» (ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу). Пояснювальна записка до поданого проекту не містить необхідного фінансово-економічного обґрунтування.

         Крім того, слід врахувати, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються виключно Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки.

         Нормами Податкового кодексу України передбачено, що «податки  та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року» (п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), а також визначені всі податкові пільги, що постійно або тимчасово діють в Україні. Сюди ж слід віднести і п. 7.3. ст. 7 Кодексу, за яким «будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу».

         У проекті не додержано вимог ч. 8 ст. 90 Регламенту Верховної Ради України, за якими, «якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів , такі зміни мають викладатися в розділі «Перехідні положення» цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті . До законопроекту додається перелік законів та інших нормативних актів , прийняття або перегляд яких необхідно здійснити  для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття».

Враховуючи наведені зауваження, Управління вважає, що прийняття поданого проекту Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Сумській області» є недоцільним.

Узагальнений висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.»

(За підписом керівника Головного управління  В. Борденюка (виконавці: В. Семілєтов, Л. Кирилюк, І. Фомін).

   

         Розглянемо лист від голови комісії з проведення реорганізації Міністерства  економіки України Максюти А.А. «Щодо висновку до законопроекту» № 3903-21/1214-03 від 10.02.2011:

         «На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 31.01.2011 № 4509/1/1-11 Мінекономіки разом з Мінфіном, Мін’юстом та Сумською обласною державною адміністрацією опрацювало проект Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Сумській області» (реєстраційний № 8004 від 18.01.2011), внесеного на розгляд Верховної Ради України  народним депутатом України Бондиком В.А., та надає висновок на нього.

Висновок

до проекту Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Сумській області» (реєстраційний № 8004 від 18.01.2011), внесеного на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Бондиком В.А.

         Законопроектом передбачається запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в адміністративно-територіальних межах Сумської області з метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій в економіку області, скорочення безробіття, розвитку малого та середнього бізнесу, проведення ефективної реструктуризації виробництва, стимулювання розвитку виробничої та невиробничої сфер господарювання.

         Спеціальний режим інвестиційної діяльності  запроваджуватиметься строком на п’ять років для реалізації інвестиційних проектів, який передбачає:

         звільнення на строк реалізації інвестиційного проекту від обкладення ввізним митом сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) і податком на додану вартість – устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів);

         не включення до валового доходу підприємства, зареєстрованого на території області, суми інвестицій, одержаної від реалізації інвестиційного проекту;

         звільнення на три роки від оподаткування прибутку підприємства;

         звільнення від сплати за землю на період реалізації інвестиційного проекту.

         Запропонований спеціальний режим інвестиційної діяльності не передбачає механізму цільового використання звільнених від оподаткування коштів та контролю за ефективністю застосування цих преференцій, що може завадити отримати очікуваний економічний ефект від їх застосування.

         Мінфін та Мін’юст зазначають, що проект Закону суперечить пункту 7.3. статті 7 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, відповідно до якого будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу.

         Також проект Закону не узгоджується з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, згідно з якою до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету в поточному бюджетному періоді, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

         Мінфін наголошує, що вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету можна визначити лише за наявності бізнес-планів конкретних інвестиційних проектів, які плануються до реалізації в Сумській області і, відповідно, вона залежатиме від:

         кількості затверджених інвестиційних проектів;

         обсягів товарів, що ввозитимуться на митну територію України без сплати ввізного мита та податку на додану вартість;

         фінансових результатів (прибутковості) суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти;

         нормативної грошової оцінки земельних ділянок таких суб’єктів.

Коментар: позиція суперечить самій природі інвестиційної діяльності в зонах особливого сприяння, навряд чи говорити про втрачений дохід до бюджету від суб’єкту, який інвестував у виробництво, створив робочі місця. Саме за це отримав пільгу. Бо прийшов насправді, щоб піднімати економіку. Підраховувати втрати через те, що інвестор прийшов – безглуздо.

         У зв’язку з цим, а також враховуючи те, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який стимулюватиме прискорений розвиток економіки на інвестиційно-інноваційній основі, Мінфін вважає недоцільним прийняття законопроекту.

         Потребує обґрунтування запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності саме в адміністративно-територіальних межах Сумської області, оскільки виокремлення окремих територій без визначення відповідних критеріїв для їх підтримки, не відповідає вимогам, встановленим Угодою про субсидії і компенсаційні заходи, яка діє в рамках ГАТТ/СОТ.

         Потребує обґрунтування мінімальна кошторисна вартість проектів (не менше п’ятдесяти тисяч доларів США), які реалізовуватимуться в рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності на території Сумської області (стаття 2 законопроекту).

 Коментар: виглядає дивним, що для того, щоб  мати пільговий режим достатньо інвестиції на таку мізерну як для бізнесу суму. Скоріше за все, доцільним має бути встановлення мінімального розміру ПІІ в сумі еквівалентній 10 млн. доларів США.

         Законопроектом не визначено повноваження Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності щодо здійснення контролю за інвестиційною діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності (стаття 4 законопроекту).

         Вважаємо за доцільне визначити  у законопроекті перелік  пріоритетних видів економічної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів на цих територіях.

Коментар: таким чином, фактично, створюється можливість доопрацювання законопроекту та його прийняття, що залишає право на те, аби докласти зусилля для відповідних змін та доповнень.

         Потребує уточнення норма щодо запровадження спрощеного механізму розгляду, схвалення та реалізації інвестиційних проектів (стаття 5 законопроекту).

         У законопроекті також необхідно передбачити, преференції з оподаткування поширюватимуться виключно на нове устаткування, обладнання та комплектуючі вироби до них, яке не виробляється, або не має аналогів в Україні (стаття 6 законопроекту).

Коментар:далі, що дуже важливо, рекомендації від Мін’юсту,  виконання яких дозволить досягти мети у вигляді прийняття закону.

Мін’юст зазначає, що законопроект необхідно привести у відповідність до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» згідно з яким утворено Державну податкову службу, реорганізувавши Державну податкову адміністрацію України.

Пунктом 1 статті 7 законопроекту передбачається, що цей Закон набирає чинності  з дня його опублікування. Вказане не узгоджується з одним із принципів податкового законодавства, закріплених в статті 4 Податкового кодексу України, а саме – принципу стабільності, який полягає в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Пункт 2 статті 7 законопроекту, в частині приведення та видання Кабінетом міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом слід вилучити, оскільки забезпечення виконання Конституції і законів України є обов’язком Кабінету Міністрів  України, встановленим пунктом 1 статті 116 Конституції України, а тому не потребує додаткового врегулювання.

Водночас зазначаємо, що Законом України від 25.03.2005 № 2505 «про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» скасовано спеціальний режим, у тому числі і на територіях пріоритетного розвитку (далі – ТПР) у 8 регіонах України (в Автономній Республіці Крим, у м. Харкові, у Волинській, Донецькій, Луганській, Закарпатській, Житомирській та Чернігівській областях) та у 11 спеціальних (вільних) економічних зонах (далі – СЕЗ).

Таким чином, запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території Сумської області поставить у нерівні умови суб’єктів господарювання, які на сьогодні вже реалізують інвестиційні проекти на діючих СЕЗ і ТПР у загальному режимі оподаткування.

Коментар: здається, що вище приведена теза не відноситься до аргументів, оскільки ніхто не скаржився, коли ці пільги діяли в інших регіонах, тоді як в Сумській області такого режиму інвестиційної діяльності запроваджено не було. Намір зробити сприятливі інвестиційні умови через прийнятті відповідного закону є правом громади Сумської області.

Тобто, питання запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Україні необхідно вирішувати комплексно. Цьому сприятиме розроблення рамкового законопроекту щодо відновлення діяльності спеціальних режимів у СЕЗ та на ТПР.

Зазначаємо, що Мінекономіки на виконання заходу 3 пункту 4.3.1 розділу 4 частини третьої Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік розроблено та направлено на розгляд до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Закону України «Про спеціальні (вільні) економічні зони на території пріоритетного розвитку України» (далі – проект розпорядження), метою якого є визначення концептуальних засад щодо відновлення з урахуванням світового досвіду спеціальних режимів інвестиційної діяльності в діючих, а також створення в Україні нових СЕЗ і ТПР.

За розрахунками, які ґрунтується на моніторингу попередньої діяльності СЕЗ і ТПР в Україні, а також на результатах аналізу світового досвіду, здійснення інвестиційної діяльності у СЕЗ та на ТПР, відповідно до розробленого Мінекономіки проекту розпорядження, протягом перших 5 років дозволить:

залучити інвестицій на суму близько 4,0 млрд. доларів США;

створити близько 250 тис. та зберегти близько 150 тис. робочих місць.

Обсяг виробленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) становитиме близько 200 млрд. гривень, у тому числі на експорт – близько 120 млрд. гривень.

Надходження до бюджетів усіх рівнів від реалізації інвестиційних проектів становитимуть близько 10,6 млрд. гривень. При цьому втрати від запровадження пільгового режиму оподаткування становитимуть близько 5,0 млрд. гривень і компенсуватимуться за рахунок здійснення господарської діяльності в рамках реалізації інвестиційних проектів.

Ураховуючи вищевикладене, вважаємо передчасним прийняття проекту Закону України «Про спрощення реалізації інвестиційних проектів та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності  в Сумській області» (реєстраційний номер 8004 від 18.01.2011), внесеного на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Бондиком В.А.

Коментар: мова йшла про деякий міжнародний досвід. Нам потрібно уважно вивчати досвід Словаччини, Чехії та Польщі, адже інвестиційний бум в цих країнах призупинила лише економічна криза 2008-2013 років. Криза минає. Пожвавлення неодмінно відбудеться і ми (Україна) маємо встановити цивілізовані правила гри в інвестиції до реального сектора економіки, щоб наміри так  і не залишились законопроектами на папері. Інвестор не підуть, якщо їх не «поманити». Іншого способу, як пільговий податковий режим не існує. Знову ж таки – світова практика.

Піднята тема є  пропозицією до розгорнутого діалогу зацікавлених сторін (за сприяння СОБФ «Благовіст» та депутата Сумської обласної ради Григорія Кирика).