«Як виховати в собі патріота?»

     Патріотизм – достатньо пізнавана риса характеру, що виховується. Любов до Батьківщини у вищій формі патріотизму – готовності до самопожертви заради її свободи – апріорі сприймається суспільством як «героїзм». Патріотизм загальний – блеф, фактично – соціальний стереотип. Патріотизм – це конкретно-індивідуальне особистісне поняття-переконання. Якщо є патріотизм, то десь неодмінно з’являється ворог, загроза для Батьківщини, або навпаки. Такий сюжет придуманий цивілізаційним ходом розвитку людства.  

          Фільми. Книги. Статті… Мудрі та розумні співрозмовники.

          Діти граються в патріотизм (бавляться прапорцями з національною символікою, малюють національні символи, співають гімн, «воюють» зі злом та казковими ворогами) і таким чином проходять курс «патріотичного виховання» низового (первинного) рівня. Окремі батьки, розуміючи це, всіляко сприяють дітям в їх «патріотичній грі», купують атрибути патріотичної думки та дії (від книг та розкрасок до іграшок та символіки). Не всі. Дехто не  дозволяє, навіть – забороняє, бо боїться… Чого або кого?

Діти – такі ж самі люди, як дорослі, але з меншим життєвим досвідом і менш впевнені в собі (через брак достатнього рівня знань та вмінь), що залишає їм право на вибір способу набуття досвіду і подолання невпевненості в правильності своєї особистої інтерпретації життя. Діти повторюють те, що бачать поруч: беруть з поведінки батьків, від друзів, з книг, телевізора та Інтернету. Зараз модно «гратися в патріотизм». Батьки, не забороняйте дітям гратись в патріотизм, бо вони таким чином проходять школу, яку утворила національна вікова традиція виховання. Це посил у майбутнє нації.  

Коли діти прирівнюються до дорослих у своїх номінальних потребах і правах, і є такими ж самими людьми як і дорослі, то буде нормальним припущення, що і дорослі залишають за собою право також «гратися в патріотизм». Прояви наглядного патріотизму у вигляді національної символіки на вулицях, в квартирах, будинках, магазинах, автомобілях, в арт-галереях та в інших місцях (в тому числі – на власному тілі та в елементах одягу і зачісок) в цілому позитивно сприймаються суспільством. Таке припущення задовольняє всіх, бо залишає впевненість в тому, що карати за екстраординарні прояви індивідуального патріотизму не будуть, так само як і за байдуже ставлення до такого соціального феномену, який набув масштабності через реальні загрози цілісності країни та існування держави взагалі. Але не задовольняє такий підхід ворога нації, який може прокинутись в тій людині, якій зараз просто байдуже. В такому випадку вірогідні диверсії і провокації, бо буде відчутним і перспективним підґрунтя для національної зради і підтримки ворога ззовні.

        Варто звернути увагу на те, що сам по собі "ігровий патріотизм" в оголеному вигляді може бути легко зруйнованим в тому середовищі, де не розвиваються інші людські цінності, такі як чесність, порядність, моральність, культурність і потяг до інтелектуального та фізичного саморозвитку. Патріотизм як переконання – це вже прояв сили волі особистості. Під час війни, в бойовій обстановці у дорослого виникає можливість перейти до справжнього патріотизму, не іграшкового. Коли опиняєшся в ворожому полоні, залишитись патріотом означає бути закатованим і врешті вбитим. Героїзм ціною життя. Патріотизм вищого ґатунку. Справа одиниць, десятків, можливо, сотень представників нації. Тому й бережуть досвідчені бійці-патріоти останній патрон, щоб не мати шансу на слабкість через катування і на суспільну ганьбу в результаті…

    Переважна більшість замирає від того, що потреба в справжньому патріотизмі сьогодні є реальною і актуальною. Мовчить вона, боїться бути звинуваченою в байдужості, яка все одно, рано чи пізно, занапастить життя зрадою через слабкість. Краще не висовуватись? Пора національно-патріотичної ейфорії проходить, зникнуть прапори, герби? Не бійся, того, хто тобі суперечить. Бійся байдужого. Не дарма вчать мудрі…

А що, коли і справді патріотичні символи зникнуть з вулиць? Не зникнуть, допоки будуть бажаючі їх популяризувати, роблячи свій внесок в загальний рівень патріотичного налаштування суспільства у активний свідомо обраний спосіб. Візуалізація патріотизму – доступна форма гуртування громадської думки в позитивному та оптимістичному секторі світосприйняття. 

Коли ненав’язлива вулична форма патріотизму підсвідомо нагадує про обов’язок бути патріотом-добровольцем. З правом на те, щоб бути мовчазним і слабким для декого, щоб виправдовувати свою непатріотичність (в кращому випадку – байдужість) і зраду?.. Саме так, бо в цьому сутність толерантності і миру в суспільстві. Вибір у кожного свій. Аж до війни. Тоді відсутність патріотизму – зрада.
...Патріотичне виховання – це не навчання грамоті. Всі справжніми патріотами не будуть, але шанс не зганьбити себе має кожний і кожна. У часи, які є найскладнішими, бо пов’язані зі смертельною небезпекою.

Поки дітям не набридло гратися в патріотизм, ми, дорослі, маємо бути в єдності через свої патріотичні переконання.

            Фото з незаборонених джерел.

Идея образовательно-воспитательного проекта

«Дебатный Клуб: Дискуссионная платформа информационно-коммуникационного обмена»

(ДКД – ПИКО, неодекаданс)

Идейная платформа: современное применение философской концепции декаданса (неодекаданс) в мышлении как метод личностного развития, поиск новых аспектов в общеизвестных явлениях и вещах, понятиях, интеллектуальные исследования как форма поиска смысла жизни. Формирования мировоззренческих основ общественной активности молодежи и реализация инициатив интеллектуально-исследовательского и просветительско-воспитательного направления с целью развития способности быть полезными и необходимыми для общества.

Организационные основы:

- формат деятельности дебатного клуба университета «Оратор и Я»;

- сотрудничество с общественными объединениями, литературными, культурными и просветительскими центрами, средствами массовой информации;

- сотрудничество с известными личностями: политиками, журналистами, писателями, общественными деятелями, художниками, музыкантами, предпринимателями, меценатами (филантропами), спортсменами и т.п.

Методы работы:

- проведение циклов заседаний в формате «круглого стола», творческих вечеров и т.п. на базе университета, других просветительских и культурных центров г. Глухов и г. Кролевец;

- организация и проведение выездных заседаний с просветительской тематике с применением образовательной технологии «Дебаты» (творческие вечера, фестивали, концерты, дискуссии и дебаты в формате БФПД, фотовыставки и т.д.).

Срок реализации: сентябрь 2014 года – июнь 2015 года.

Участники и Партнеры реализации проекта:

1. Глуховский национально-педагогический университет имени Александра Довженко (г. Глухов).

2. Благотворительный фонд «Фундация наследия Терещенко» (г. Киев).

3. Ежедневная всеукраинская газета «День» (г. Киев).

4. Благотворительная организация «Фонд содействия инициативам газеты «День» (г. Киев).

5. Областная региональная газета «Неделя» (г. Глухов).

6. Кролевецкая районная газета «Кролевецкий вестник» / «Кролевецький вісник» (г. Кролевец).

7. Глуховская городская газета «Народная трибуна» (г. Глухов).

8. Газета «Образовательные горизонты» / «Освітянські обрії»  Глуховского НПУ им. А. Довженко (г. Глухов).

9. Областная информационная газета «Курьер + ТРК Глухов» (г. Глухов).

10. Партнеры из стран Балтии и Республики Польша.