«План Любивого» або чому у нас немає «Плану Маршалла»?

            Сьогодні я зробив те (як мені здається), що мав би вже давно зробити пан Яценюк, наш Прем’єр-Міністр, а саме – вказав на програму виживання або розвитку економіки на базі зростання доходів населення. Не на поточний (новий 2016-й) рік, а на перспективу у 3-5 років, можливо навіть на 10 років, але з неодмінним зростанням протягом 0,5 року рівня доходів до східноєвропейського, з програмою, яка  наближає рівень доходів громадянин України до рівня доходів у Східній Європі (300-600 євро)…

         Те, про що зараз пишу може видатись примітивним за своїм виразом (аналогією), однак – в цьому єдина можливість, ключ до виходу з кризи в країні, тобто є змістовним. Я не належу до числа тих наївних людей, які думають, що ми, українці, можемо самостійно «підняти» економіку. Експериментували понад 24 роки. Досить, бо не виходить, щоб життя покращувалось у всіх, а не у 200 родин. Чому пан Яценюк мовчить про цей план («План Яценюка»), адже він розуміє, що іншого способу не існує? Не на часі? Американці не дають «добро» через корумпованість? Самі не хочете, пане Яценюк, бо у вас все є і так? Не вірю, бо це дитячий лепет, бо Прем’єр-Міністр апріорі думає про всю країну і хочу вірити, що пан Арсеній щирий у своєму прагненні кардинально вирішити проблему, пов’язану з рівнем життя. А так хочеться вірити, що «План Маршалла» для України вже давно існує, але, поки не буде подолано корупцію в державі, Захід не дасть Україні потрібні інвестиції. Скільки потрібно такого вливання капіталу (а по іншому не буває і це доводить досвід Північної Кореї, Японії, Сінгапуру, Польщі і т.д) та як цього досягнути – в примітивній моделі, яку я опишу далі. Готуйтесь, бо далі буде дуже просто і дуже цікаво! :)

           Пропоную «План Любивого» натомість.  

         Кажуть, що на 1,5 тисяч гривень не вижити. І всі з цим погоджуються (не лише депутати і міністри, а також нові поліцейські, якім підняли зарплати до 8 тисяч грн.), саме тому люди шукають ( і знаходять, бо все ж таки живуть!) додаткові ресурси. Хто в домашньому (натуральному) господарстві, хто працює на 2-3 роботах або в інший спосіб (не завжди в рамках чинного законодавства, за рахунок хабарів в т.ч.) добуває гроші понад цю суму до рівня, який влаштовує в більшій мірі. Не секрет, що, все ж таки, існує універсальний спосіб за рахунок якого виживають в сучасних умовах в Україні всі долучені до публічної політики люди – інвестиційні депозити, які у нас оподатковуються лише по ставці 5%. А тепер надайте відповідь – чому такий маленький податок? Правильно, бо у такий спосіб виживає вищий (за рахунок олігархів або корупційних грошей), хоча і бідний за європейськими мірками ешелон політикуму, який обслуговує олігархат (економіко-політичний конструкт, який став наслідком спроб суспільства самотужки «прорости» до цивілізаційних норм економіки), як єдиний (консолідований) центр політики в цій країні. Так ось, чому депутати ВРУ весною 2014 року пішли на популістичний крок щодо зниження зарплат для себе до 5-6 тисяч на місяць, які в період Януковича були 16 тисяч (2 тисячі доларів)? Правильно, аби показати суспільству, що також терплять. Проте проблема 200 депутатів (тих, що не є бізнесменами, бо бізнесмени не живуть менше, ніж на 100 000 в місяць) елементарно вирішувалась «бонзами» у спосіб, який, на мою думку, має бути застосований по відношенню для всіх громадян (родин) в цій країні. Отже, відкривається в пристойному банку депозитний рахунок на певну суму, яка надає можливість безбідно жити на відсотки. З джерел, яким можна довіряти мова йде про суму депозиту у 5 млн. грн., це є показовим для прикладу, що дає можливість отримувати 83 тисячі грн. щомісяця, сплачуючи лише 5% податку (тобто 4,2 тис. грн. на місяць). От і уявляйте, чи вирішило це питання конкретного депутата (його родини), який не має доступу до критичних олігархічних схем, а значить і до надприбутків, однак є важливим елементом функціонування політикуму. Думаю, що позитивну відповідь можна допустити. Оренда житла, машини (і навіть придбання майна у кредит), подорожі і відпочинок – все стає доступним на середньоєвропейському рівні, бо 83 тисячі грн. на місяць – це 3100 євро (середня зарплата в Германії). В цьому випадку під терміном «депутат» виступають всі особи, які долучені до обслуговування конкретної фінансово-олігархічної групи. Механізм працює.

        

             Уявімо собі, що цю модель можна і потрібно (а-у, пане Прем’єр-Міністр!) транспортувати на все населення країни. Елементарно і просто (значить – геніально)! Зранку задайте питання дружині/чоловіку (що ви можете зробити в серйозному тоні): «Скільки потрібно на місяць, на твою думку, щоб не бідувати?». Відповідь очікувана і раціональна: «Десять тисяч грн.», що в переводі на євро є 370. Про що мова? Якщо зараз у родини дохід 6 тисяч грн., то додавши ще 10000 буде 16 тисяч, що близько 600 євро на родину з чотирьох людей. Чудово, бо це наближає нас за цим показником (хоча і чисто гіпотетично) до західних сусідів (Болгарія, Естонія, Румунія, Литва тощо). І саме це є базисом для першого етапу (старту) економічного зростання України. Як досягнути? Виключно макро-фінансові вливання в економіку України, що надасть можливість забезпечити такий ВВП, який врешті запустить економіку, очищену від повальної корупції (за очікуваннями це має статись до літа 2016 року, якщо ні, то навіщо нам таке НАБУ з зарплатою керівника у 98 тисяч грн. на місяць?).

        

         Знаходимо еквівалент суми, виражений конкретною цифрою, яка дозволить реалізацію «Плану Любивого» (якщо немає «Плану Маршалла» J) для спасіння економіки і в цілому України. В Україні 45 млн. громадян, це – 15 млн. родин, на кожну з яких потрібно умовно покласти інвестиційний депозит в 600 000 грн., що даватиме у вигляді відсотків щомісяця 10 000 грн. доходу (5% оподаткування – це «мінус» 500 грн.). А далі проста арифметика: 15 000 000 х 600 000 = 9 000 000 000 000 грн. (Девять трильйонів грн.). Що в перерахунку в долари США складає 360 мільярдів, або в євро – 333 мільярди.

         А тепер головне: якщо у кожної з українських родин з’являються 10 000 грн. щомісяця, тоді родина планує їх витрати на задоволення своїх потреб, тобто підвищує купівельну активність в країні, автоматично відбувається зростання в ринковій економіці, яка самотужки розподілить ці 9 трильйонів грн. по секторах економіки (в т.ч. і в ринкових системах ЄС, США тощо). Просто? Дуже просто. Коли ми вже про це почуємо від пана Прем’єра? Радо погоджусь на перейменування «Плану Любивого» на «План Яценюка», якщо урядовці доведуть, що знайшли інший спосіб.                       

Попереду - півфінали у 2016 році

Зіграні чотири дебатні ігри, визначені вісім команд, які сформували півфінальні квартети.
"Відкритий дебатний турнір у Глухові - ІІІ" (HDO) як спроба планувати майбутнє.

Учасники першого півфінального раунду 17.02.2016 р. (середа):

«Колумби» Олена Кулакевич, Дмитро Шаємов (ППК)

«Милосердя» Аліна Момот, Масюк Катерина (ФДО)

Ткаченко Віктор, Філь Антон (ФПО)

    

«Розетка» Придатченко Дар’я, Цимбал Наталія (Кролевець)

Учасники другого півфінального раунду 16.03.2016 р. (середа):

«Червоне і Чорне»  Ірина Поліщук, Олександр Стрельчук (ФПП) 

   

«Сонце» Яна Рибальченко, Юлія Смолянинова (ФПП)

   

Твердунова Вікторія, Довбенко Тетяна (ФПП)     

«Drive» Івашина Каріна, Крупник Вікторія (Кролевець)

Дебатні теми турніру HDO-IIІ

з 04.11.2015 по 20.04.2016.

в рамках доповнення до проекту «Дебатна академія: молодіжний активатор раціональної співпраці» (ДА: МАРС), виконання просвітницьких завдань проекту «Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних

закладах України»

1.     Ця палата виступає проти політичного бойкоту спортивних змагань міжнародного рівня

2.     Ця палата вважає, що рівень культури є ознакою якості розвитку суспільства

3.     Ця палата збудує/відкриє «Макдональдс»

4.     Ця палата ліквідує заборгованість перед пенсіонерами і учасниками бойових дій (в т.ч. Другої світової війни)

5.     Ця палата обмежить доступ неповнолітніх до Інтернету

6.     Ця палата вважає, що всі країни мають право володіти ядерною зброєю

7.     Ця палата виступає проти демонтажу пам’ятників Леніну

8.     Ця палата побудує «Діснейленд»

9.     Ця палата встановить паритет на представництво жінок і чоловіків в парламенті

10.                       Ця палата вважає, що гендерна рівність неможлива

11.                       Ця палата вважає недопустимими перемовини з терористами

12.                       Ця палата повторить подвиг Ікара

13.                       Ця палата виступає за покарання чоловіків, які користуються послугами проституток

14.                        Ця палата повторить подвиг Прометея

15.                       Ця палата вважає, що релігія приносить більше шкоди, аніж користі

16.                       Ця палата виступає за право мати вибір в дитячому віці

17.                       Ця палата знає де знаходиться Атлантида

18.                       Ця палата заборонить мільйонерам грати у футбол

19.                       Ця палата скасує декретну відпустку для чоловіків

20.                       Ця палата встановить мінімальну зарплату на рівні 5000 грн.

21.                       Ця палата заборонить відверті еротичні сцени в кінофільмах

22.                       Ця палата притягатиме до кримінальної відповідальності за сексизм

23.                       Ця палата подолає ксенофобію у суспільстві  

"Довжен.com". Ідея, спрямована у майбутнє.

    

    Це дуже красива ідея, яка практично реалізовується в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка (з 2014 року)...

     Студентство з захопленням сприймає інформацію, пов'язану з великим випускником Глухівського педагогічного інституту (1911-1914) і вірить в те, що успіх буде супутником для сотен вдячних нащадків, які йдуть довженковим шляхом...

         Ми шукаємо можливості для виведення ідеї на вищий рівень реалізації. Готуємо проектну пропозицію і мріємо про грантову підтримку для того, аби натхнення та творча креативність (зміст) стало доповненим технічною якістю (формою), для того, щоб з'явились vip-персони, які зможуть належним чином експертувати (надихати) середовище учасників не лише з числа студентів університету, а й інших вишів.

    Далі - вивести "Довжен.com" на рівень Міжнародного молодіжного кінофестивалю аматорського кіно.

       Нічого нового? В чому родзинка? Для нас важливо, щоб бачення не випереджало реальність на стільки, щоб здісненність ідеї втрачала раціональні ознаки. 

Результати гендерного аудиту в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка

Проведення опитування для визначення оцінок університетською спільнотою стану забезпечення гендерної рівності 

Важливою віхою на шляху формування гендерної культури в університеті стала участь Глухівського НПУ ім. О. Довженка у Всеукраїнському проекті "Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах в Україні", завдання якого виконувались в період з серпня по жовтень 2015 року. Особливістю опитування в рамках проекту як соціологічного інструменту гендерного аудиту є:

- орієнтація на отримання якісної, оціночної інформації, на основі якої можна робити порівняння, у т.ч. оцінок різних груп – студентства, викладацького складу,     співробітників/-ць;

-  гнучкість, яка забезпечується можливістю охопити різні групи, вичленити окремі блоки питань, що відповідають потребам та особливостям окремих ВНЗ;

- орієнтація на пролонговане дослідження, що дозволяє проводити моніторинг ситуації та порівняння її з іншими ВНЗ.

Мета  анкети: отримати емпіричний матеріал, який може бути основою для висновків щодо існування стереотипів, переконань та уявлень серед університетської спільноти відносно забезпечення прав та можливостей кожної людини у даному закладі.  

У анкети, як у інструмента, є свої обмеження, про які оговорювалось на етапі підготовчої роботи. По-перше, аудитори не ставили надто високих вимог до проведення опитування, оскільки у багатьох ВНЗ (у Глухівському НПУ ім. О. Довженка зокрема) немає можливості залучити до цієї роботи фахівців-соціологів. Це стосується формування вибірки, залучення інтерв’юерів, обробки та аналізу інформації. По-друге, анкета надала змогу отримати оціночну інформацію, яка має стати основою для подальшого вивчення і аналізу ситуації. По-третє, пропонований формат анкети не дозволяв відстежити залежність відповідей від соціального статусу респондентів (наприклад, наявності/відсутності сімейних обов’язків, обраної спеціальності і т.ін.).

Опитуванням охоплено 199 осіб, з них – 164 студенти і студентки, 35 – працівники і працівниці, викладачі і викладачки.

Детальна статева характеристика опитаного контингенту:

Студентство:

Жінки – 103 (63%)

Чоловіки – 61 (37%)

Працівники/працівниці, викладачі/викладачки:

Жінки – 25 (71%)

Чоловіки – 10 (29%).

Головним завданням опитування в рамках проведення гендерного аудиту в університеті являлось виявлення гендерних стереотипів та надання рекомендацій для їх нейтралізації в процесі виконання університетом освітніх завдань.

Результати опитування в рамках проекту:

Коментар аудитора:

Серед студентів (61 учасник опитування-анкетування) 64% не вважають важливою рівність жінок і чоловіків у професійній самореалізації. Тоді як однозначно високо оцінюють наявність такого суспільного стану лише 6,5%. Зазначена тенденція вказує на наявність в середовищі чоловіків-студентів домінування стереотипу гендерної ролі.

Серед студенток (103 учасниці) 43% вказують на велике значення рівності жінок і чоловіків у професійній самореалізації. І 23% не вважають важливою рівність жінок і чоловіків у професійній самореалізації. Можемо констатувати наявність позитивної тенденції по відношенню до подолання стереотипу гендерної ролі в університетському середовищі серед жінок-студенток.

В категорії працівників-викладачів і працівниць-викладачок ситуація також потребує формування стійкого розуміння шкідливості існування гендерних стереотипів в процесі професійної самореалізації. 

Коментар аудитора:

Серед студентів ствердно ставляться до тези: 72%

Негативне ставлення: 16%

Серед студенток ствердно ставляться до тези: 65%

Негативне ставлення: 22%

Серед викладачів/працівників ствердно ставляться до тези: 82%

Негативне ставлення: 18%

Серед викладачок/працівниць ствердно ставляться до тези: 52%

Негативне ставлення: 44%

Коментар аудитора:

Серед студентів ствердно ставляться до тези: 69%

Негативне ставлення: 24%

Серед студенток ствердно ставляться до тези: 46%

Негативне ставлення: 52%

Серед викладачів/працівників ствердно ставляться до тези: 50%

Негативне ставлення: 50%

Серед викладачок/працівниць ствердно ставляться до тези: 44%

Негативне ставлення: 56%

Коментар аудитора:

Серед студентів низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 63%

Високий рівень: 13%

Не мають сімейних обов’язків: 24%

Серед студенток низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 57%

Високий рівень: 29%

Не мають сімейних обов’язків: 14%

Серед викладачів/працівників низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 60%

Високий рівень: 30%

Не мають сімейних обов’язків: 10%

Серед викладачок/працівниць низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 32%

Високий рівень: 56%

Не мають сімейних обов’язків: 12%

Коментар аудитора:

Серед студентів ствердна відповідь на запитання: 10%

Негативна: 73%

Не визначились: 17%

Серед студенток ствердна відповідь на запитання: 37%

Негативна: 57%

Не мають сімейних обов’язків: 6%

Серед викладачів/працівників ствердна відповідь на запитання: 0%

Негативна: 90%

Не мають сімейних обов’язків: 10%

Серед викладачок/працівниць ствердна відповідь на запитання: 44%

Негативна: 52%

Не мають сімейних обов’язків: 4%

Коментар аудитора:

Частка в загальній кількості опитаних осіб

Студентства – 164 (82%)

Викладацький склад: 25 (13%)

Співробітницький склад: 8 (4%)

Аспірантки і аспіранти: 2 (1%) 

Коментар аудитора:

Учасники (представники і представниці) студентства  факультету педагогіки і психології: 120 (73%)

Учасники (представники і представниці) студентства  факультету дошкільної освіти: 44 (23%)

Коментар аудитора :

Учасники (представники і представниці) студентства:

-          Жінки 103 (63%)

-          Чоловіки 61 (37%)

Учасники (представники і представниці) співробітницького і викладацького кола:

-          Жінки 25 (71%)

-          Чоловіки 10 (29%)

Висновки-рекомендації:

Як відомо, гендерні стереотипи можуть змінюватися залежно від соціальних, економічних чи політичних змін, але цей процес відбувається досить повільно і складно. В університеті має функціонувати механізм подолання гендерних стереотипів, який базується на повному розумінні причинно-наслідкового зв’язку в системі соціальних відносин між жінками і чоловіками. Гендерні стереотипи є досить стійкими та сильними, і сприймаються навіть типи групами індивідів відповідно до яких вони створені, що доведено і результатами опитування в рамках проекту. Стереотипи засвоюються у ранньому віці, починаючи з дитинства (участь факультету дошкільної освіти невипадкова) і продовжують накопичуватися протягом життя, їх дуже важко позбутися та змінити їхнє значення та ставлення до них (соціальні педагоги і соціальні працівники, яких готують на факультеті педагогіки і психології) покликані протидіяти негативним проявам гендерного насильства і дискримінації.

Наведемо приклади, загальних гендерних стереотипів, які існують в суспільстві і мають яскраво виражені ознаки в університетському середовищі.

1. Чоловіки та жінки відрізняються на біологічному рівні, тому ця відмінність є неподоланною та вічною.. Як писав про це фундатор психоаналізу Зиґмунд Фройд, «Анатомія – це доля…».

Аудиторська рекомендація: саме поняття «гендер» передбачає той момент, що основна маса відмінностей між статями має не природне (природжене) походження, а є наслідком виховання, соціалізації, впливу культури й суспільства, тобто має соціальний характер. Це факт, який важко заперечувати, оскільки він є достатньо аргументованим (див. результати опитування).

2. Жінки відрізняються від чоловіків своїми низькими інтелектуальними здібностями, вони є нелогічними, сильно емоційними, не можуть ірраціонально мислити, і через це вони мають нижчу професійну здатність, ніж чоловіки. Звідси – поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних (керівних) посадах і в інтелектуальних професіях.

Аудиторська рекомендація: дослідження психологів доводять що це твердження є хибним. Також це твердження можна спростувати проаналізувавши нинішню ситуацію у суспільстві, яка доводить, що представники обох статей рівною мірою демонструють високі інтелектуальні здібності. Структура адміністративно-керівного апарату університету (згідно Регламенту університету) в конкретно-особистісному вимірі має наближену до паритетної ознаки по відношенню до кількості чоловіків і жінок (з 14 осіб 8 – чоловіки і 6 – жінки).

3. Чоловіків позиціонують як сильних, не емоційних, не здатних до співчуття та спів розуміння особистостей. Хлопчикам змалку забороняють плакати говорячи «Ти ж хлопець! Солдат! Не плач тобі не можна».

Аудиторська рекомендація: видатний хірург Пирогов писав: «Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи». Тому ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про «чоловічу нечутливість». Цей стереотип формується в ранньому дитинстві, на рівні родини і ДНЗ, відноситься до гендерно-рольових стереотипів, які долаються в процесі цілеспрямованої соціально-педагогічної діяльності (виховання).

4. Жінки – це в першу чергу «берегині сімейного вогнища», тому вони в першу чергу мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей. А чоловікам в той же час це зовсім не потрібно, оскільки вони мають «годувати» родину, заробляти гроші.

Аудиторська рекомендація: ті чи інші потреби чоловіка й жінки обумовлені не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою доводиться рахуватися як на державному рівні, плануючи свою демографічну політику, так і на рівні університету в процесі планування персональної участі кадрів в науковій і викладацькій активності.

Аудиторський висновок щодо результатів анкетування. Проведене опитування вчергове доводить, що стереотипи в даний час є невід’ємним елементом повсякденного життя кожного індивіда нашого суспільства. Університет є складовим конструктом суспільної моделі і тому є носієм притаманних суспільству стереотипів. У соціумі, який має ознаки проблемного розвитку (загальна ситуація в країні, перманентне перебування в змінах, які не дають очікуваного результату) формування соціальних стереотипів проходить досить легко, оскільки соціалізація та культура нав’язують для нас певні норми та правила, які є загально прийнятими та визнаними. Тому люди керуються цими нормами та правилами для того щоб відповідати певним соціальним ролям.

Основні чинники формування соціальних стереотипів є як особистим досвідом людини, так і вироблені суспільством у вигляді норм. Роблячи висновки з усього вище сказаного можна говорити про те, що стереотипи існують сьогодні як у нашому суспільстві, так і в конкретному трудовому колективі (у колективі Глухівського НПУ ім. О. Довженка зокрема). Особливо яскраво себе проявляють гендерні стереотипи.

Важливі першочергові кроки:

- внести необхідні зміни до нормативно-правових документів, які утворюють правила та порядок здійснення функціонування університету як колективного організму, які унеможливлять підтримку існуючих і розвиток нових гендерних стереотипів;

- забезпечити матеріальну складову, спрямовану на удосконалення інфраструктури освітнього процесу в університеті, яка вирішує гендерні проблеми;

- здійснити внесення відповідних адресних статей до бюджетного кошторису, забезпечити фінансування якісних змін в сфері гендерної політики.

Зазначені дії мають відбуватись планово і орієнтуватись на виконання стратегічної мети – формування цілісної системи генерування гендерної культури в університеті.

Координаційна група з виконання завдань 

проекту "Гендерний мейнстримінг у вищих 

навчальних закладах України" (21 жовтня 2015 року).