Читаючи про Швейка...

       Якщо і існують різноманітні підходи до написання роману, то приклад Ярослава Гашека і його роману «Пригоди бравого вояка Швейка» і Джеймса Джойса і його роману «Улісс» є найяскравішим як прототипний.

         Гашек помер, працюючи над романом і в цьому велика сакральна таїна і разом з тим несправедливість епохальна. Автору не вдалося реалізувати задум через тяжку хворобу, в цьому великий смуток, який пролився і навіть зараз ллється на читача і читачку.

         З Джойсом дещо простіше, бо робота над романом «Улісс» тривала протягом багатьох років, вмонтовуючи в його структуру найнеочікуваніші стилі і сюжетні повороти. Автор нагадував того, хто йде з несесером і то кидає його, то знову повертається і підбирає свою ношу… Автор має право на довільні рішення і, разом з тим, несе відповідальність за його реалізацію і сприйняття публікою. В цьому сенсі вимальовується спільність між згаданими авторами і їхніми творами: незрозумілість стилю і незавершеність як поєднання раціонального і ірраціонального. Прототипність.  

         Романи виходять як твори в один і той же час. В них багато комедійного і дотепного, такого, що породжує посмішку у читача і читачки, породжує велику втіху за результат від читання.

         Цитата з роману Гашека, яка окреслює важливість символічного рішення проблеми взаємостосунків на війні, дозволяє чіткіше усвідомлювати себе там, де ти не є зараз, але де можеш опинитись через штучний план або збіг обставин:

         «Хто був у армії, той, звичайно, розуміє, яка різниця між таким цивільним типом і «пердуном» у мундирі. Тут це слово означало «дідка», який був справді «паршивим», ліз усюди, як оса, а проте пасував перед кожною перешкодою, солдатів не любив і марно з ними боровся. Не вмів здобути собі авторитету, який мав «дідок» і навіть «паршивий дідок».

         Доцільно навчатись адекватно реагувати на пропозиції, породжені вищою формою людського безладу – війною. Спокуса бути непокараним і з іншого боку самопокарання – ось що є протиріччям і реальністю, яка входить в людину на війні, хоче вона того, чи ні.

«Злодія завжди робить добра нагода. Це самовизначення людини. Кожна людина протягом нескінченного життя переживає численні метаморфози й раз у житті, в певний період своєї діяльності на цьому світі, мусить зробитися злодієм. Особисто я вже переживав один такий період…». 

Життя любити і цінувати за його строкатість, не зводити до лаконічності ті його прояви, які вимагають довгого і детального викладення. Спілкування у формі монологу є критичною формою підготовки до діалогу, що в житті, на жаль, виявляється ідіотизмом.

Дивно, але саме вчора, на студентському кінофестивалі «Довжен.com» народився тост-побажання студентству у вустах дошкільнят (хлопчиків): вони побажали студентам і студенткам життя!

Саме цей лейтмотив і пробуджує книга Гашека, вона є побажанням життя. У Джойса все складніше…

Дебатний рух і освітній процес ВНЗ. Толерантність.

         Як відомо, існують два способи участі в молодіжному дебатному русі: або через розгалуження громадських молодіжних організацій дебатного спрямування або ж через дебатні клуби університетів. І той і інший вектори взаємопов'язані через детермінування і спільну природу активізму. 

         Розглянемо проблемні питання і план їх вирішення:

    1. Введення в освітню технологію «Дебати». Чому дебати є фактором успішності молоді? Практика дебатування в Британському форматі парламентських дебатів.

         Мета: зацікавити доступністю освітньої технології «Дебати» як глобальної моделі активізації юнацтва та молоді.

         2. Практичні дебати (БФПД). Резолюція: ціннісна. Суспільно-соціальна ознака: толерантність.
                 Мета: набути практики засвоєння толерантності та побудови проекту вирішення проблеми.
           Кожного разу на засіданні дебатного клубу "Оратор і Я" ми шукаємо відповіді там, де є можливість практичного вирішення, дії, спрямованої на зміни на краще. Але спочатку використовуємо прийоми критичного (структурного як базового) мислення...

       
           Можу спорити, що тобі це буде конче корисним. Без перебільшення, бо:

...Обґрунтування необхідності застосування ОТ «Дебати» в університеті. 

Парламентські дебати як командно-рольова молодіжна гра – це імітація слухання в парламенті, коли одна команда («Уряд») намагається переконати присутніх (в першу чергу – суддівську колегію) у тому, що законопроект, що вирішує певну проблему (соціальну, економічну, політичну і т.п.), повинен бути прийнятий або ж: висунута позиція повинна бути превалюючою в суспільстві, а друга («Опозиція») – показати, що законопроект, запропонований «Урядом» слід відкинути і (необов'язково) запропонувати свій варіант вирішення проблеми; або ж висунути свою позицію як систему контраргументів стосовно аргументаційної лини урядової лінії команд.

По закінченні дискусії судді/суддя (або глядачі – парламентарії) віддають перемогу тій команді, чий виступ здалося їм більш переконливим.

Місією дебатів, їх головною метою, є формування відповідального громадянського суспільства, тобто таких відносин між соціальними групами, які будуть орієнтовані на добровільний активний пошук вирішення соціальних проблем на підставі толерантного ставлення до іншої позиції (думки). З точки зору виховання професійних характеристик особистості, дебати просто необхідні як практичні заняття (одержання реальної практики публічних виступів) для соціальних працівників і соціальних педагогів, юристів, журналістів, управлінців, політиків і політологів.

Дві причини, чому дебати – це апріорі корисно. По-перше, життєво необхідно знати, що толерантність народжується за рахунок співвідношення власного переконання та іншого переконання як рівноцінних компонентів інформаційно-комунікативного обміну. В дебатах учасники і учасниці не відстоюють свою (сформовану життєвим досвідом) позицію, а виконують роль згідно жеребу: або «за» або «проти» певного твердження/резолюції. По-друге, дебати вибудовують певну ідейну модель/проект, за виконання/реалізацію в життя якої бере відповідальність на себе ініціатор. Бути на стільки переконливим в грі, щоб перейти до практичної дії згідно плану в наслідок дебатів. Емпірична рефлексія.   

Саме з огляду на це дебатний клуб університету стає експериментальним науково-педагогічним майданчиком (ефективною дискусійною платформою) особистісного зростання студентів-учасників, формування гендерно-сприятливого середовища універистету. 

Основні завдання парламентських дебатів такі:

- розвиток комунікативних та презентаційних здібностей учасників;

- розширення світоглядного кругозору дебатерів;

- розвиток у учасників наукового гуртка дослідних і аналітичних навичок, а також критичного мислення;

- набуття навичок як самостійної пошукової роботи, так і роботи в колективі (команді);

- формування гендерної культури, гендерно-сприятливого середовища як базису правової освіти в університеті;

- підвищення рівня толерантності, плюралізму в демократичному суспільстві і т. п.

Дебати, як освітня технологія, що відносяться до практичних мистецтвам (practical arts), є одночасно:

- освітньою технологією (у світі щорічно проходять тисячі турнірів з дебатів, в тому числі і величезна кількість міжнародних і локальних дебатних змагань, на яких превалює комфортабельна і доброзичлива обстановка, характерна для дебатних турнірів, яка сприяє плідному спілкуванню учасників, обміну досвідом та їх особистісному зростанню);

- мистецтвом (публічні виступи здавна доставляють естетичну насолоду як глядачам, так і самим учасникам, тому як велика частина ток-шоу, які представлені в сучасному телебаченні, – це теж дебати. Всі чули про публічні дебати кандидатів на пост Президента, які є надзвичайно популярними в США і деяких інших країнах. Так от, це всього лише форма суперечки-дебатів по злегка модифікованому формату Лінкольна – Дугласа, яка з'явилася завдяки публічним дебатам між Авраамом Лінкольном і Стівеном Дугласом, що відбулися в далекому 1858 році.). Нині існує формат молодіжних дебатів «Один на один» або «Формат дебатів Лінкольна – Дугласа»;

- об'єктом науково-педагогічного дослідження (безліч зарубіжних вчених досліджують походження дебатів та їх всілякі аспекти, думка людська не стоїть на місці: з'являються нові формати, обґрунтування права на існування яких часом може бути цікавою темою дисертації тощо.

Щорічно виходять тисячі навчально-наукових посібників, проводяться конференції та круглі столи, присвячені всіляким аспектам молодіжних дебатів. В Україні, як і в інших країнах цивілізованого світу, активно розвивається молодіжний дебатний рух, хоча з'явився він порівняно недавно, в середині 1990-х років. Однак в Україні картина розповсюдження освітньої технології «Дебати» поки що менш райдужна, ніж в США, Європі, але саме ми з вами в силах виправити ситуацію і заявити про себе як про успішне дебатне середовище  локального рівня.

Важливо зауважити, що дебати, будучи самодостатнім предметом вивчення, тісно пов'язані з риторикою, ораторським майстерністю, нейро- лінгвістичним програмуванням (НЛП), техніками ефективної комунікації тощо, що в чергове засвідчує їх феноменальну складність і наукову зацікавленість ними. І що найголовніше – дебати є успішною освітньою технологією, що служить платформою для здобуття необхідних практичних компетенцій, потрібних педагогам, є важливим чинником успішного просування на шляху застосування інтерактивних ігрових форм набуття потрібних мисленнєвих здібностей майбутніми соціальними педагогами і соціальними працівниками, елементом-умовою гармонійного процесу соціалізації молоді.

...МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Основною метою діяльності дебатного клубу університету є активізація та розвиток дебатного руху в місті, області та країні, забезпечення зростання рівня й масовості дебатної гри в Британському форматі парламентських дебатів, розповсюдження освітньої технології «Дебати» в т.ч. і в сільській місцевості та, як результат, створення умов для досягнення успіху молоддю-дебатерами. Освітня технологія «Дебати» сприяє підвищенню рівня публічної майстерності учасників наукового гуртка, адже вміння переконувати є складовою професійної компетентності соціальних педагогів і соціальних працівників.

Завданнями є:

·        популяризація інтелектуально-творчої гри «Дебати»;

·        консолідація задля успішної співпраці та самореалізації прихильників гри «Дебати», які є членами наукового гуртка;

·        надання творчої, організаційної та соціальної підтримки (навчально-наукової в т.ч.) членам наукового гуртка у формі можливості для набуття практики дебатування;

·        пошук талановитих, творчих гравців та допомога у розвитку їх здібностей;

·        організація змістовного відпочинку та дозвілля молоді, пропагування здорового способу життя;

·        формування гендерної культури як вагомого компоненту успішної соціалізації;

·        створення сприятливих умов для діяльності, розвитку та реалізації творчого потенціалу учасників дебатного руху;

·        налагодження міжнародних зв’язків з організаціями, що опікуються дебатами, та виведення їх на між університетський рівень;

·        розвиток компетенцій соціального педагога і соціального працівника на базі навичок публічного виступу, конструктивно-аналітичного мислення та формування сучасного світогляду молоді;

·        організація інформаційних ресурсів та поширення інформації, яка сприяє зростанню ораторської та дебатної майстерності;

·        координація діяльності партнерської системи дебатних клубів та участь у роботі дебатного клубу.

Для виконання поставлених завдань керівник дебатного клубу університету:

·        сприяє проведенню дебатних заходів, ініційованих іншими організаціями, організовує та проводить власні дебатні змагання;

·        проводить семінари, тренінги та інші форми навчання дебатній майстерності (Британський формат парламентських дебатів);

·        здійснює методичну роботу, спрямовану на уніфікацію та вдосконалення правил гри «Дебати», популяризацію дебатної гри як форми інтелектуального дозвілля задля саморозвитку;

·        співпрацює з національними, іноземними та міжнародними громадськими організаціями, що займаються розвитком дебатів або мають спільні цілі і відповідають меті діяльності наукового гуртка;

·        організовує дозвілля членів наукового гуртка;

·        сприяє участі членів наукового гуртка в державних та міжнародних дебатних змаганнях;

·        здійснює іншу діяльність у відповідності до планування роботи.

...ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ,

ПОВ’ЯЗАНІ З ДІЯЛЬНІСТЮ ДЕБАТНОГО КЛУБУ

Про сутність дебатної гри як головного елемента освітньої технології «Дебати»:

Учасники гри та  організаційне забезпечення

         Участь у конкретній дебатній грі беруть чотири команди по дві особи:

Перша команда – Перший Уряд (прем’єр-міністр Першого Уряду та член Першого Уряду);

Друга команда – Перша Опозиція (лідер Першої Опозиції та член Першої Опозиції);

Третя команда – Другий Уряд (прем’єр-міністр Другого Уряду та член Другого Уряду);

Четверта команда – Друга  Опозиція (лідер Другої Опозиції та член Другої Опозиції);

         Гру оцінюють судді (суддівська колегія): до 3-х осіб.

         Ведучий-модератор гри: веде захід та проводить роз’яснювальні дії щодо ходу гри, реагує на репліки та забезпечує дотримання правил гри, дисципліни протягом молодіжного інтелектуального змагання.

         Тайм-кіпер – помічник ведучого, який стежить за дотриманням часу на промови від команд-учасниць гри.

Зміст гри

         Кожна гра починається із жеребкування, що визначає місію, яку буде виконувати та чи інша команда (належність до тієї чи іншої лінії Уряду або Опозиції). Також жеребкуванням визначається тема для обговорення (гри). Тема гри – резолюція. Команди не можуть спростовувати або підтримувати тему (резолюцію гри), вони вносять свою інтерпретацію резолюції, таким чином виявляючи власне ставлення до теми (громадянська позиція).

         Кожна промова триває до 7 хвилин (під час першої і останньої хвилини інші команди можуть ставати запитання та проголошувати репліку (пункти інформації). Для цього потрібно підняти руку). Промовець може відхилити пункт інформації, але це не дозволяє йому набирати додаткові бали.

         Кожна промова починається словами «Ця палата вважає…», як це робиться в Англії, оскільки гра відбувається за правилами Британського формату парламентських дебатів.

         Лінії гри. Починає Перший Уряд, який пропонує свою інтерпретацію резолюції. Вона може звужуючою (напівзакрита), залишеною без змін (закрита) або вільно інтерпретована (відкрита). Перша опозиція (лідер) має обов’язок критикувати (відбивати аргументи, спростовуючи їх) позицію Першого Уряду навіть у тому разі, коли внутрішньо підтримує її. Але робить це за правилами, головне з яких: критикувати позицію, а не людину, яка її проголосила. Черговість виступів першої лінії гри: Прем’єр-міністр  Першого Уряду – Лідер Першої Опозиції – Член Першого Уряду – Член Першої Опозиції.

Другий Уряд  доповнює позицію Першого Уряду, вносячи нові лінії аргументації (розширюючи інтерпретацію теми), та робить аналітичний висновок. Друга Опозиція відхиляє аргументи Другого Уряду, підтримує позицію Першої Опозиції та вносить власні контраргументи. Член Другої Опозиції (обов’язкова умова та завдання) здійснює аналітичний огляд гри, тобто підводить підсумок дебатного протистояння. Черговість виступів другої лінії гри: Прем’єр-міністр  Другого Уряду – Лідер Другої Опозиції – Член Другого Уряду – Член Другої Опозиції.

         Аргументаційна лінія (промова, дебатний кейс) має складатись зі структури:

1) Твердження – певна теза, пропозиція, умовивід тощо, який формулює інтерпретацію до резолюції (теми гри).

2) Пояснення – логічне обґрунтування та уточнення позиції, вираженої у твердженні.

3) Приклади та докази, які роблять твердження яскравим та зрозумілим (бажано – з власного досвіду або відомого широкій публіці).

4) Висновок – підсумок сказаного та акцентування на необхідності підтримувати таку позицію (підхід) до теми.

Структура гри

1. Вступ ведучого – до 3 хвилин.

2. Жеребкування –  до 5 хвилин.

3. Підготовка команд (в окремих закритих кімнатах) – 15 хвилин.

4. Гра (8х7 хвилин) – 56 хвилин.

5. Робота суддів (визначення результатів) в окремій кімнаті – до 10 хвилин.

6. Підведення підсумків (результати) – до 3 хвилин.

7. Завершення –  до 5 хвилин.

Разом: до 110 хвилин (1 година 50 хвилин).

         Отже, дебатний клуб університету як організаційна одиниця застосування освітньої технології «Дебати» (Британський формат парламентських дебатів) надає можливість в ігровій формі реалізовувати мету: поширювати критичне мислення як експліцитний ґрунт толерантності в молодіжному середовищі, а саме:

1. Бути самостійними в мисленнєвому процесі.

2. Робити узагальнення.

3. Визначати проблему та аналізувати її.

4. Здійснювати аргументування.

5. Надавати висновкам соціальну орієнтацію.

         Якщо в житті людина шукає формулу успіху, то вона вже на правильному шляху.

Формула успіху. Соціально-психологічна модель: 10% – знання; 40% – мислення; 50% – спілкування. Соціально-педагогічна (методична) модель: PR (зв’язки з громадськістю) + FR (формування ресурсного фонду).

         Піраміда успіху:

1. Я.

2. PR + FR.

3. Віра. Надія. Любов. (Як моральні цінності).

4. Північ. Схід. Південь. Захід.

5. Самостійність. Узагальнення. Аналіз проблеми. Аргументування. Соціальна орієнтація.

6. Рівність. Свободи. Гідність. Солідарність. Громадянство. Правосуддя.

7. Сім Я. Родина. 

         Пояснення як резюме. Основа піраміди – родина (кожна людина її має апріорі), на якій базові європейські цінності, що реалізуються за рахунок критичного мислення і толерантності, необмежуючих людину у просторі, але обмежені моральними цінностями (скрижалями життя), що роблять вмотивованою і цілеспрямованою дію, пояснюючи її мету громадськості і формуючи ресурсну базу для її реалізації, Я як особистість на вершині.  

         ОТ «Дебати» з поміж іншого робить все це зрозумілим рано чи пізно. Чому не бути серед тих, хто першим йде до успіху і експліцитного розуміння його природи (ефект наступання на тінь).