четверг, 2 марта 2017 г.

«Долаючи стереотипність мислення»

Життя вимагає рішучості, впевненості в собі і здатності бути переконливим в спілкуванні, що є безумовною умовою саморозвитку особистості. Спробуйте досягнути успіху на безлюдному острові і ви отримаєте черговий приклад безумства.


         Проте, аби все, що декларується не стало лише спробою теоретизування, пропоную перейти до практики, яка, як відомо, є критерієм істини. Дехто критикує таку максиму і звертає увагу, що під час діяльності з метою встановлення істини люди допускають масу помилок, що викривлює розуміння істинності вибору. Фрейд вказував, що маси дратуються навіть від думки про необхідність пошуку істини. Маси, за Фрейдом, вимагають ілюзій, без яких не можуть жити. Ілюзією може бути все, що подобається, але не є реальністю. І навпаки – істинним може бути те, що не подобається, або видається нудним на перший погляд.


         Освітня технологія «Дебати» є дієвою зброєю для юнацтва та молоді в битві за істину. Більше того, вона є сублімацією багатовікового досвіду ведення ціннісних та богословських диспутів, які обслуговували прагнення знайти межу між добром та злом. Бог та диявол в той чи інший спосіб визнавались за апологетів Добра та Зла відповідно. Фактично весь історичний шлях людської цивілізації підтверджує наявність об’єктивного підгрунтя для дебатів упродовж життя як форми перевірки істинності того чи іншого явища, об’єкту, тези або постулату, світогляду врешті. Ілюзія і істина перебувають в постійній боротьбі, виринаючи у свідомості людській, трансформуючись в чистилищі нашого мислення. Умберто Еко (італійський філософ і письменник) в своєму романі «Ім’я рози» так пояснив цей феномен: «Хто я такий, щоб висловлювати свої судження щодо підступів лукавого, зокрема тоді, – додав він, і схоже було, що він прагне наголосити на цьому аргументі, – коли  всі оскаржувателі, єпископ, міські радці і все поспільство, а може й самі оскаржені, справді бажали відчути присутність нечистого? Отож, можливо, єдиним правдивим доказом присутності диявола є заповзяття, з яким у ту хвилину всі хотіли б бачити його діяння…»


         Ми маємо діяти і у своїй дії маємо бути послідовними, якщо прагнемо кращого життя. Крок за кроком забезпечувати зростання своє, колективу, громади. Освітній процес університету надає всі можливості для того, хто націлений на здобуття комунікативної компетентності, залучившись до міждисциплінарної системи застосування освітньої технології «Дебати». За 4-5 років навчання студентство отримує багаж знань, навичок, вмінь, переходить до того, щоб засвоївши їх розпочати практичне застосування в рамках компетенції. Участь у форматних дебатах (наприклад: Британський формат парламентських дебатів) надає змогу подолати внутрішній супротив до того, щоб стати публічною особою, оратором-дебатером. Лише практика дебатування (чим більше спроб у грі на офіційному рівні за час навчання – тим краще) змінює мислення, дозволяє зростати особистості, яка рве тенети, що стримують «божий дар святого права думки і судження» (Байрон). Ми простежуємо здатність особистості пройти етапи застосування мислення як основного для спілкування процесу: від побутового – до публічного мислення, від елементарного до логічного мислення, від поняттєвого до структурного мислення, від абстрактного до критичного мислення. Навчити мислити так, щоб мати гарні шанси на здатність бути переконливим – завдання освітньої технології «Дебати».


         Опитування в соціальній мережі (анонімний режим) так проявило готовність студентства до участі в дебатах, що не залишає шансів на сумніви в тому, що дебатний рух необхідний, а дебати – не лише для тих, хто «прокинувся» для відповідального лідерства в житті, бо таких людей небагато. Так, проте – вони є. А наше завдання – пробуджувати інших.


         Отже, на тезу «Я знаю, що дебати є корисною справою» були надані такі відповіді:
         1. Так, безумовно – 20%
         2. Кожна людина вільно обирає справу для себе – 20%
        3. Я беру участь в дебатах регулярно; я пробував дебатувати; на жаль вперше чую про таке – 0%
4. Мені цікаво і я це неодмінно спробую – 13,3%
5. Це нецікаво і навіть нудно – 46,7%

Зробити однозначний висновок складно і позитивна відповідь на питання про корисність дебатів залишається у меншості з відомих психологічних запобіжників більшості людей. Зрозумілим є одне, що публічність – річ складна. Так само як і оволодіння критичним мисленням та риторикою. Однак важливо – просто спробувати, зробити крок на зустріч собі новому, сказавши: «Я буду дебатувати!»