понедельник, 25 июня 2018 г.

«Дослідження української освіти: досвід впровадження європейського стандарту»


До вашої уваги стислі нотатки за результатами участі у ІІ Міжнародній науковій конференції Української асоціації дослідників освіти» (УАДО) або «Точка зору зацікавленої особи: виклики та можливості освіти в контексті реформаційного процесу».


 ІІ Міжнародна наукова конференція Української асоціації дослідників освіти» (УАДО) «Імплементація європейських стандартів в українські освітні дослідження», яка відбулась на базі та за організаційної підтримки Національної академії педагогічних наук України в Києві 15 червня 2018 року як захід у рамках проекту УАДО «Європейські індикатори якості освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні» (№ 587032-EPP-1-2017-1-UA-EPPJMO-SUPPA), що співфінансується Програмою Erasmus+ Європейського Союзу, пробудила до релевантної реакції на виклики сучасного стану процесу реформування української освіти.


Дозволю собі відмітити, що особливо активну участь у конференції взяли (очно і заочно) представники і представниці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: 1) Барсуковська Галина, старший викладач – тема доповіді «Використання європейського досвіду екологічної освіти у процесі фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками»; 2) Скоробагата Оксана, кандидат педагогічних наук, старший викладач – тема доповіді «Місце проектного підходу в організації практики майбутніх учителів англійської мови»; 3) Кадикова Наталія, старший викладач – співавтор доповіді «Місце проектного підходу в організації практики майбутніх учителів англійської мови»; 4) Тітаренко Світлана, кандидат педагогічних наук, доцент – тема доповіді «Важливість створення етичного кодексу викладача вищої освіти»; 5) Бутова Віраlecturer, «Preventing Academic Plagiarism Of Pedagogical Universities Students»; 6) Любивий Володимир, помічник ректора – тема доповіді «Гендер і комунікативна компетентність: ціннісна орієнтація освітнього процесу». Всі отримали сертифікати і збірники тез конференції.


Цікавою та корисною стала дискусія в форматі секційної роботи під час пленарного засідання конференції, на якому обговорювались сучасні освітні виклики та способи реагування на них з боку відповідальних інститутів громадськості та влади. Зокрема, дискусійна група 1, до складу якої входив і помічник ректора Володимир Любивий, працювала під загальною темою «Потенціал освітніх досліджень для розвитку освіти в Україні». Модерували роботу професор Володимир Бахрушин (Запорізький національний університет) та професор Олена Локшина (Національна академія педагогічних наук України). 


В особливо актуальній фазі нині перебуває питання фінансування вищої освіти, оскільки стрижневою залишається проблема збереження освітніх традицій та збалансованого регіонального представництва ЗВО, що є важливим фактором якості підготовки професіоналів, педагогічних кадрів для сільської території зокрема. Ведеться активний пошук універсальної формули розподілу державного бюджету як гарантії досягнення балансу в цій сфері функціонування вищої освіти, в чому переконались учасники наукового форуму.  
Для довідки: Українська асоціація дослідників освіти (УАДО www.uera.org.ua) – це недержавна науково-дослідна асоціація, заснована у 2015 році на базі Дрогобицького державного педагогічним університету імені Івана Франка, яка сьогодні об’єднує близько 170 науковців з понад 30 університетів України та зарубіжжя. УАДО є членом Європейської асоціації дослідників освіти з осередком у Берліні (EERA), яка, своєю чергою, входить до Всесвітньої  асоціації дослідників освіти (WERA). Президент асоціації – Світлана Щудло, доктор соціологічних наук, професор. Метою УАДО є сприяння обміну інформацією між випускниками закордонних освітніх програм для підвищення дослідницької компетентності у галузі освіти.


Намагаючись вичленити раціональне зерно в результаті 7-годинної напруженої роботи в рамках пленарного засідання конференції і роботи в секціях, що може надати можливість народження корисних і цікавих ідей спільних проектних ініціатив, спробую виокремити особливості заходу, які придали йому, на мою думку, унікальності і вагомого значення.
По-перше, сам по собі статус заходу завдяки організаційному партнерству з Національною академією педагогічних наук України. Участь в конференції президента НАПНУ академіка Василя Кременя, головного наукового співробітника відділу інтернаціоналізації вищої освіти Інституту вищої освіти НАПНУ доктора філософських наук Сергія Курбатова, представника Національного Erasmus+ офісу Петра Крайніка, президента Польської асоціації дослідників освіти, професорки Варшавського університету Йоанни Мадалінської-Міхалак, представниці освітнього підрозділу «Всесвітнього банку» Люції Касап акцентувала на важливості проблематики заходу як з точки зору розвитку академічно-теоретичної складової так і набуття можливості практичного застосування доробку заходу в процесі адаптації до змін в організації тієї чи іншої освітньої ланки, успішної співпраці держави та громадянського суспільства на освітній ниві.
По-друге, уже згадувана проблема фінансування закладів вищої освіти як одна з топ-тем конференції передбачає комплексний підхід до її розв’язання  по всій виконавчій вертикалі, бо скорочення штатів «університетів-невдах» (тих, що не наберуть першого курсу за новими умовами вступу і через демографічний спад) потребує вирішення соціальних питань (нове місце роботи, виплата соціального забезпечення, спроба підприємницької діяльності тощо), які встануть перед людиною і державою. Досвід реформування (скорочення) системи вищої освіти країн ЄС (зокрема Польщі) вказує на формування відповідного гарантійного фонду і як результат – перетікання високо-кваліфікованих і інтелектуальних кадрів до сфери бізнесу (виробництво, надання послуг), економіки в цілому. Як цей процес відбуватиметься у нас, коли створюються умови неможливості залучення студентів на перший курс провінційних університетів ( в т.ч. і тих, які мають багаторічні традиції педагогічної освіти зокрема), що потягне за собою неминуче скорочення, невідомо. Потребує адекватного реагування спільноти.
І по-третє, особлива атмосфера колегіального кола комунікаційної взаємодії, зорієнтована на доброзичливий обмін досвідом, встановлення зв’язків, в т.ч. і міжнародних, які перетворяться на нові інноваційні ідеї, проекти. Участь в конференції взяли представники понад 40 університетів України, які презентували цікаві і науково-осмислені теми: від гендеру і комунікативної компетентності до проблем нової української школи та громадського діалогу в освіті. Іншою головною темою конференції позиціонувалась «академічна доброчесність» та способи її практичного захисту у ЗВО. Без сумніву, боротьба з хабарництвом і нечесністю в освіті є ключовим інструментом досягнення якісних змін. Чи всі університети мають Етичні кодекси? Чи всі прийняли Антикорупційні програми та ввели до штату відповідних уповноважених осіб? Це є важливою темою для моніторингу в освіті, проведення дослідження та порівняння наявних результатів з європейським стандартом.
Просування (або як говорять фізики – дифузія) інновацій або реформування в освіті є дуже відповідальною і складною справою, бо на цьому шляху неможливо обійтись без помилок. Однак, саме завдяки колегіальному обговоренню на фахових конференціях з високим представницьким чинником набувається ефект розуміння не лише теми, а способу досягнення успіху в ситуації неминучості якісних змін в структурі освіти України.


Громадянське суспільство, спираючись на активних агентів змін фахового поля, таких як ГО «Українська асоціація дослідників освіти», здійснює активний супровід процесу реформування, долучає до нього кращі європейські і світові практики, веде чесний діалог з Міністерством освіти і науки України та іншими. УАДО є організацією, яка динамічно розвивається, залишаючись взірцем демократичності та відкритості, вказує на сучасні тренди, слугує дороговказом колективного руху до успіху. В рамках конференції відбулись загальні збори членів ГО, на яких було схвалено звіт про роботу за 2017 рік та обрано таємним голосуванням склад правління УАДО (8 осіб). 


среда, 20 июня 2018 г.

Фініш 5-го кола. Рейтингова система і проблема активізації молоді в університеті


П'яте коло. П'ятий сезон рейтингового змагання в позанавчальній сфері між підрозділами університету і коледжем задля встановлення результату: показника студентської активності (ПСА). 


Утворено подвійний оціночний рейтинг: 1) визначення місця підрозділу в річному номінальному змаганні (проста кількість набраних балів сумарно за 9 місяців: з вересня по травень включно); 2) визначення місця підрозділу в річному відносному змаганні (відсоток зростання або падіння по відношенню до свого результату в попередньому році/сезоні).


Остаточний результат визначається шляхом додавання місця в номінальному і у відносному рейтингу: у кого буде менша цифра, той і переміг і далі - по місцям згідно зростання (напрклад: 2 бали (1 місце + 1 місце); 5 балів (2 місце і 3 місце) і т.д. 


Дивіться, що вийшло в цьому сезоні (згідно протоколу засідання РКУ від 19.06.2018 р. № 21 (49):  

1) Результати номінального рейтингового змагання за 2017-2018 н.р.:
1) Факультет педагогіки та психології (ФПП) – 3060 балів; ˅
2) Факультет початкової освіти  (ФПО) – 1217 балів; ˅
3) Факультет філології і історії – 2323 бали; ˄  
4) Факультет природн. та фізико-мат. освіти (ФПФМО) – 4034 бали; ˄   
5) Факультет технологічної і професійної освіти (ФТПО) – 913 балів; ˅
6) Професійно-педагогічний коледж (ППК) – 4156 балів;  ˄  
7) Факультет дошкільної освіти (ФДО) – 1529 балів. ˅
˄ - знак зростання рейтингу в порівнянні з попереднім роком.
˅- знак падіння рейтингу в порівнянні з попереднім роком.
Жирним шрифтом виділено трійку кращих навчальних підрозділів за звітний рік.

Трійка лідерів за сезон 2017-2018 року:
І – ППК: 4156 балів.
ІІ – ФПФМО: 4034 балів.
ІІІ – ФПП: 3060 балів.



2) Результати відносного рейтингового змагання  протягом 2017-2018 н.р.:
№ п/п
Навчальний підрозділ
Сума балів за 2017/2018 н.р.; показник сезону 2016/2017 н.р.
Місце за показником зростання по відношенню до попереднього сезону)
Зміни в порівнянні з минулим роком, у %
  1.  
Факультет педагогіки та психології (ФПП)
3060 / 3093
 ІV
-1,1 %
  1.  
Факультет дошкільної освіти  (ФДО)
1529 / 1844
VI
-17,1 %
  1.  
Факультет початкової освіти  (ФПО)
1217 / 1361
V
- 10,6 %
  1.  
ФФІ
2323 / 1485
 I
+56,4 %
  1.  
Факультет природн. та фізико-математичної освіти (ФПФМО)
4034 / 3496
ІІІ
+15,5 %
  1.  
Факультет технолог. і професійної освіти (ФТПО)
913 / 1172
VII
- 22,1 %
  1.  
Професійно-педагогічний коледж (ППК)
4156 / 2848
 ІІ
+46,1 %

Загальний (сумарний) результат рейтингового змагання  протягом 2017-2018 н.р.:
1) Факультет педагогіки та психології (ФПП) – 3 і 4 місця – 7 балів; підсумкове: ІІІ місце
2) Факультет початкової освіти  (ФПО) – 6 і 5 місця – 11 балів; підсумкове ІV місце.
3) Факультет філології і історії  – 4 і 1 місця – 5 балів; підсумкове IІ місце.
4) Факультет природн. та фізико-математичної освіти (ФПФМО) – 2 і 3 місця – 5 балів; підсумкове місце ІІ місце.
5) Факультет технологічної і професійної освіти (ФТПО) – 7 і 7 місця – 14 балів; підсумкове V місце.
6) Професійно-педагогічний коледж (ППК) – 1 і 2 місця – 3 бали; підсумкове І місце.
7) Факультет дошкільної освіти (ФДО) – 5 і 6 місця – 11 балів; підсумкове ІV місце.


Вітаю всіх з непоганими результатами! Бажаю гарної відпустки і канікул! Університету без проблем набрати перший курс на всі факультети і в коледж, звісно.
Нехай всім нам щастить протягом літа! :)

понедельник, 18 июня 2018 г.

«Так гартувалась компетентність»


Рейтингова робота у тому вигляді, якою вона є у нас, у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, спрямована, перш за все, на студентське самоврядування як сектор педагогічного впливу і є методом активізації молоді у певній сфері діяльності університету (а саме – позанавчальна або позааудиторна робота). 


Якщо існує самоврядування, то значить існують лідери. Так, небагато, але вони є і їхня місія в тому, щоб ДІЯТИ. Це означає: організувати активну роботу по всім напрямкам (наукова, самоврядно-організаційна, спортивна, міжнародна, культурно-масова, громадська, волонтерська, журналістсько-кореспондентська та інші активності, такі як участь в екскурсіях, платних заходах, які проводить ВВ і МЦ ГНПУ, секціях, гуртках, клубах тощо) позанавчальної роботи, зібрати показники активності, подати у встановленій формі (письмово, тобто на паперовому носії, з датою, підписом відповідальної особи) – ось, що може і має виконувати студентський актив навчального підрозділу, якщо він планує «не пасти задніх». 


А коли є ще й допомога, підтримка з боку викладацького складу, так би мовити, майже ідеальне середовище співпраці, тоді результат буде однозначно. Завжди звертав увагу, що найбільш цінним показником (критерієм) є відносний показник: тобто – динаміка по відношенню до свого результату за попередній рік. Позитивна – значить працюємо злагоджено. Негативна – значить є проблеми в колективі. Межа існує і вона долається лише за рахунок особливої мотивації ("не тортом єдиним" :) ). Більш вмотивовує людину і колектив можливість самореалізації і прагнення бути корисним, творити добро, досягати мети.


Я торкнувся ідеального, що є базисом виховання і педагогіки в цілому, бо ідеальна людина, ідеальний колектив є метою і ціллю в процесі діяльності педагогів. Ми говоримо про виконання викладачами ролей менторів, консультантів, тьюторів, модераторів, фасилітаторів, тренерів, коучів; вважаємо, що такі педагоги спроможні працювати зі студентством, які демонструють різні темпи, стилі навчання, бо мають різні здібності, характер, досвід успішності тощо. Хтось має схильність до того, щоб бути активістом, хтось – мислителем або теоретиком, хтось – прагматик.



Мова про фасилітацію як технологію організації групової роботи здобувачів вищої освіти. Така технологія є особливо ефективною в позааудиторній роботі, бо є специфічним різновидом організації роботи, орієнтованим на забезпечення позитивної групової динаміки шляхом створення сприятливих умов для взаємодії студентів і викладачів задля досягнення спільної мети. То чому б не бути справжнім педагогом-тьютором? Умови для самореалізації створені. Гоніть "лінь-матінку", закочуйте рукава і за роботу! Результат буде неодмінно. Варто спробувати не на словах, а на ділі, бо все інше - від лукавого в університеті (а такий тут є, сто відсотків!). І я його буду травити своєю наявністю і своєю роботою, роботою тих, хто чує і розуміє... В інакший спосіб результатом буде самообман і повна апатія в колективі. Мені це не цікаво, бо безперспективно. 

Якщо ми говоримо про набуття студентством професійних компетентностей в університеті, то в умовах рейтингового змагання це видається найбільш сприятливим і можливим як досяжна мета. Комунікативна компетентність, застосування методів зв’язків з громадськістю, які забезпечують інтерактивну взаємодію, зворотній зв'язок та набуття досвіду застосування технологічного інструментарію поширення місії (іміджу, бренду) організації, здатність долати конфлікти і не порушувати балансу інтересів – ось далеко не повний перелік конкретних досягнень, які будуть служити в практиці професійної діяльності молодої людини, яка пройшла рейтингове змагання ПСА в Глухівському НПУ ім. О. Довженка.



четверг, 7 июня 2018 г.

«І доценти дебатують!»



Саме так названий мікро-турнір з форматних дебатів в університеті, який може бути реалізованим за умови готовності широкого кола викладацького складу університету до участі в дебатах. Освітня технологія «Дебати» спрямована на розвиток критичного мислення, формування комунікативної компетентності. Форматні дебати – унікальна можливість обміну думками відповідно до ігрової місії-функції (говорити не те, що є переконаннями, а те, що допоможе успішно захистити випавшу модель. Наприклад: доводити те, що весна найкраща пора року в разі, коли любиш літо).


07 червня 2018 року в аудиторії № 510 зібрались до тридцяти осіб (в т.ч. студентські активісти і декани). В першій частині заходу розглядалось питання організації випускних урочистостей. Проблема полягає в двоступеневому форматі набуття вищої освіти: спочатку отримуєш диплом бакалавра, а через 1-2 роки – диплом магістра. Існує позиція, що видавати дипломи бакалаврам так як це було в часи спеціалістів неможливо, бо проміжний підсумок не є результатом і досягненням мети, по-друге – виникають технічні проблеми з вчасним оформленням дипломів і додатків. Екзамени закінчуються 26.06. З 28-01.07 – вихідні дні. З 01 липня у деканів відпустка і вже заплановані від’їзди багатьох представників професорсько-викладацького складу університету. Через це модель з врученням 40 випускникам-магістрам в конференц-залі виглядає раціональним рішенням (екзамени завершяться завчасно, всі встигнуть з виготовленням дипломів). 




Шукати можливості організації і проведення випускного для бакалаврів в період з початку липня – складно і не забезпечено, бо виховний відділ десь задіяний в період з 03.07 по 08.07. Послухали доцентів, потім студентів. З’ясували, що простого компромісу, не говорячи вже про консенсус, в цій ситуації не існує. 


З тим майже всі і розійшлися, бо на форматні дебати залишилися лише дві пари: викладачі Юрій Рябко і Олександр Зінченко; фахівці – Інна Савицька і Роман Дзекелев. Модерував дебати помічник ректора Володимир Любивий






Цього разу у другій частині засідання дебатного клубу спробували поговорити про цінності вищої освіти: академічна доброчесність; нетерпимість до хабарництва в університеті; наукові дослідження в педагогіці – чи можливі якісні зміни? і т.д. Запрошувалися викладачі і викладачки (аспіранти і аспірантки, докторанти і докторантки), які можуть спокійно відчувати і діяти в ситуації необхідності вибудувати аргументаційний кейс (висловити потрібну тезу, вибудувати інтерпретацію, відбити аргументи супротивників і т.д.) аби бути переконливими.


Британський формат парламентських дебатів як базова технологія розвитку критичного мислення, що зародилась на Туманному Альбіоні, дійшов до нас і зрушив кригу мисленнєвого застою. Ознайомлювальний або пробний дебатний раунд, який дозволяє максимально швидко засвоїти базові компоненти правил дебатів, тривав 45 хвилин як експериментальні дебати доцентів «І доценти дебатують!» в рамках Всеукраїнського проекту «Я маю право!» (за підтримки Наукового товариства, студентів аспірантів, докторантів та молодих вчених Глухівського НПУ ім. О. Довженка, голова – доцент Благосмислов О.С., на жаль не зміг залишитись на дебати через термінові службові справи).
Тема – резолюція гри: «Ця палата вважає, що хабарництво в університеті викоренити легко».


Базові поняття: 1) конфлікт інтересів; 2) корупційні діяння; 3) хабар. Цей ланцюг вибудований навколо побутової корупції, бо часто участь в цьому виді зловживання/злочину/протиправної дії можуть брати люди всіх категорій і рівня статків. Тема актуальна, бо поширення засад академічної доброчесності перетворюється на виховання нетерпимості до хабарництва. Вимоги протестної дії на пропозицію хабаря набувають все більшого поширення.  Урядова лінія (Рябко і Зінченко) одразу заявили про те, що повне подолання хабарництва неможливе, проте в процесі дебатів кристалізували свою позицію до стриманого оптимізму. Опозиційна лінія (Савицька і Дзекелев) мали простіше завдання, бо хабарництво в тій чи іншій формі дозволяє існувати організаційній системі в умовах квазі-ринкових відносин, коли ресурсів недостатньо для належного відтворення засобів виробництва і робочої сили (майже по Марксу). В процесі дебатування виникло розуміння наявності певного балансу між умовним студентом, який прагне отримати результат (залік, оцінку на екзамені, диплом тощо) без належного рівня знань та присутності і умовним викладачем, який відчуває готовність до отримання певної компенсації: за відсутність студента на парах, за «академічну традицію хабарів під час захисту дисертації», затрати на які потрібно «відбити», на оплату дорогих наукових статей тощо. Лише конфліктні ситуації порушують цю рівновагу, а значить протестний настрій і супротив на пропозицію хабаря є компонентом знищення хабарництва як явища. Обговорили питання про те, чому ж студенти не протестують і чому викладачі не протестують. Виявляється – діє система, яка «тримає на плаву університет». Як кажуть – риба гниє з голови, а доїдають її до хвоста. Завдання громади – усунути умови, що породжують хабарництво. Є складним завданням і вимагає політичного рішення керівництва, перш за все. Позитивним виглядає усвідомлене сприйняття важливості і невідворотності змін в економічній моделі держави, які дозволять забезпечити належний рівень зарплат, що гарантуватиме не лише відтворення робочої сили, а й капіталовкладення в наукову активність, громадські ініціативи, творчість, заняття спортом і туризмом тощо. Більше віри і надії на позитивні зміни, менше сподівань на те, що все виправиться само по собі – такий лейтмотив дебатного раунду «доцентів».


Дебатний клуб університету «Оратор і Я» працює з 2013-го року, постійно здійснює спроби поширювати технологію форматного дебатування не лише в студентському середовищі, а й в колі викладацькому. Екологічні дебати, дебати про цілі сталого розвитку, про права і правила, дебати магістрів тощо. У вересні 2018 року очікується суттєвий імпульс в сфері розвитку молодіжного дебатного руху у формі проектної ініціативи студентської профспілки.

среда, 6 июня 2018 г.

Коні також томляться...


Рейтингова система в виховній роботі
(аналітичний зріз рейтингового змагання
у 2017/2018 навчальному році)


Рейтингова система в організації позанавчальної та виховної роботи університету відіграє значну роль у процесі мотивації (стимулювання та заохочення) студентської молоді до участі в різних заходах, організованих виховним відділом, бо визначає показник студентської активності (ПСА), відображає успішність на шляху до мети (як індивідуальної так і колективної).


Виховний відділ університету створює умови для забезпечення позитивної динаміки активності навчальних підрозділів університету і коледжу. У студентства існує можливість не тільки брати участь у заходах (шляхом виступів, участі в орггрупах, підготовці учасників конкурсів і т.д.), а й проявляти громадську активність за межами університету (на рівні міста, регіону, країни та за кордоном). А це вже є сферою зв’язків з громадськістю та поширення бренду університету.


Минулий рік (5-й) функціонування рейтингової системи в університеті дозволив суттєво наблизитись до порогового рубежу (20000 балів за рік), однак проявив розбалансованість університету – окремі підрозділи збільшили свою активність, тоді як інші – фактично в стагнації, допустили зменшення свого ПСА. Рубіж 17000 балів в порівнянні з 15000 минулого сезону є позитивним результатом у сприйнятті номінальної колективної величини.


Якщо ж аналізувати по досягненням конкретних підрозділів, то бачимо наступну динаміку:
ФПП – 3093 в минулому сезоні (3060 – в завершеному). Падіння.
ФПО – 1361 (1217). Падіння.
ФДО – 1844 (1529). Падіння.
ФТПО – 1172 (913). Падіння.
ФПФМО – 3496 (4034). Зростання.
ППК – 2848 (4156). Зростання.
ФФІ – 1485 (2323). Зростання.
З семи учасників рейтингового змагання чотири мають негативну динаміку, що є більшістю і фактично вказує на втому.
Переміг ППК, що є апогеєм розвитку коледжу з точки зору студентської активності. Друге місце – минулорічний лідер ФПФМО. На третьому – ФПП.



Висновок: на загальному рівні мету річну досягнуто. Загальна кількість балів за сезон 2017-2018 перевищила минулорічний показник майже на 2000 балів. Однак у персональному розумінні ситуація негативна (4 «падіння» проти 3 «зростання»).
На наступний сезон планується (на рівні оперативного завдання) досягнути зростання загального рейтингового показника до 18000 (обережний оптимізм). Мотивацією є (і залишається як і в минулому) зростання особистості та лідерства університетської молоді як двигуна загальної студентської активності.