вторник, 29 октября 2019 г.

«Як зробити дебати масовими: прикладний аспект – військові дебати»


Що може навчати мистецтву перемагати? Тільки мистецтво переконувати.
Бути переконливим не просто...
З метою впровадження до освітнього процесу Глухівського ліцеї-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою культури критичного мислення, поширення і розвитку освітньої технології «Дебати» як успішного формату реалізації молодіжної політики (досвід дифузії у країнах Європи, США, Австралії в системі освіти (шкільний і університетський рівень), проведені заняття (на добровільних засадах) для ліцеїстів (1-4 взводи): сформований Дебатний Штаб (ДШ) з ліцеїстів і ліцеїсток.
Поки не густо. Добровольці – одиниці завжди.
Серія № 2 у четвер.
 Спробуй. Починаємо об 11:00 (другий поверх ліцею-інтернату).


Тези коуча (дебатного тренера)
«Не перемагати, а переконувати – ось, що є гідним слави!» (Віктор Гюго, французький письменник-класик).
Військові дебати як навчальна дисципліна є специфічною інтерпретацією Британського формату парламентських дебатів для застосування в освітньому процесі ліцеїв-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою з метою формування критичного мислення, комунікативної компетентності, поширення освітньої технології «Дебати» (Британський формат парламентських дебатів).
В ліцеї створюється «Дебатний штаб» (адаптований аналог дебатного клубу), який організовує дебатні заходи (внутрішнього і зовнішнього формату).  
Важливим аспектом «Військових дебатів» є причинно-наслідкові зв’язки як дебатні вузли з військово-воєнною тематикою. Резолюції (теми) дебатів і їх інтерпретації дебатерами-ліцеїстами є змістом і суттю інтелектуального дійства у визначеному форматі (режим, порядок і регламент дебатної гри).


ВВЕДЕННЯ
Стартова цитата як привід для формування серії резолюцій (роман «Позиція» Юліана Семенова):
« – Скажи-но мені, брате: скільки було війн на землі?
– В тобі прокидається садист? Ставити запитання, на яке неможливо відповісти, – перший вияв садизму.
 – Відповісти може тільки розумна людина, Грегорі, ти розумна людина, отже ти можеш відповісти. Піднатуж свою пам'ять, поворуши звивинами мозку…
– Не знаю, брате, не картай…
– А як думаєш?
– Зовсім не уявляю…
– Хм… Я поділяю людей на тих, хто розкуто фантазує, не боїться помилитись, і на тих, хто торгується, немов би не хоче продешевити, продаючи лахмітнику старі меблі. Ти старієш, Грегорі, соромно, людина не має права старіти, ми повинні вмирати молодими, здоровими…
– Ну, добре, хочеш потішитися моєю помилкою – що ж, люди воювали тисячу тридцять два рази.
– Так, припустімо. А скільки загинуло у війнах?
– Зараз, дай пофантазую… П’ятдесят два мільйони чоловік?
– Даю наукову відповідь: людство – за останні п’ять з половиною тисяч років – воювало чотирнадцять з половиною тисяч разів. Це не бунти, чвари, сутички, це – зафіксовані війни. А загинуло на них понад три з половиною мільярди чоловік. Ясно?»


Що ж, поговоримо і подебатуємо у Британському форматі парламентських дебатів.

четверг, 10 октября 2019 г.

Чому варто брати участь?


«Рефлексія участі у експрес-тренінгу «Країна мрій»
від Миколи Латанського»

Футбол щодня починає дратувати (співчуваю професійним коментаторам і експертам). Тому, дякую за надану можливість жити і користуватись благами соціального призначення (безкоштовний мотиваційний тренінг зокрема від знаного в цій сфері тренера). Спробую бути оригінальним, але, разом з тим, – у рамках існуючих теорій. Тренер у футболі коштує дорого, а тренер у системі навчання і мотиваційного заохочення?
Щодо мого мотиваційного компоненту у прийнятті рішення щодо участі. Я усвідомлюю, що такий експрес-курс – подарунок, бо безкоштовний. За подарунок дякую! З іншого боку, міг і не зайти на «вогник» жовтневого вечора, коли темінь робилась чарівною яскравими очами ліхтарів, а листя ставало м’яким килимом, але парадний вхід до Коледжу був відкритий і я заглянув (запізнившись на годину) і не пожалкував, бо отримав імпульс на невизначений час. А далі відчув, як це працює, незалежно від того хочу того, чи ні. Більше того, в практиці дії стали з'являтись «вікна-провокації», на які реагував-діяв впевнено і без роздумів. Придбав браслет з написом «Кожна людина – геній!» і уже сам девіз змінює сприйняття оточуючих, робить мене більш уважним до інших людей, бо «він/вона – геній!» J. Це не може не працювати. А коли не працює – «покарання» з відтяжкою резинки J. По теоретичній складовій: формула успіху є, бо є формула прориву до нього. 50% на спілкування на мою думку перебір, я би 50% віддав думкам, а спілкуванню 40%. А те, що знання лише 10% – факт. Агов, трієшники-міліардери і двієшники-міліьйонери.
Місце для самодисципліни і здоланню свого «ні» безсумнівно вагомий аргумент, але працює не завжди і не одразу. Вже вранці у мене спрацювало, а у когось – ні. Думаю, що колективний ефект тут малоймовірний, справа особиста і добровільна. Але пробувати варто.
Ваш курс – корисний і цікавий. Однак я не можу бути вашим активним «учнем» і надалі, що найменше – поки що (дуже зайнятий через роботу). Іншим – раджу, особливо, коли віковий ценз в межах 25 років. Бажаю аби у вас все вийшло і ви були корисними цій країні, яка конче потребує нових людей і нових (більш чесних, бо справедливості не існує в природі). Успіхів і нових активних вихованців!
В житті не все так, як хочеться... Навіть у футболі великих грошенят. Ось, наприклад, серія «А» італійська. «Мілан» тренує вболівальник «Інтера» (Пьоллі), «Інтер» – вболівальник «Ювентуса» (Конте), «Ювентус» тренує вболівальник «Наполі» (Саррі), а «Наполі» виховує вболівальник «Мілану» (Анчелотті). От би все розставити по місцях, дивись і якість чемпіонату змінилася б. В «Мілан» прийде Анчелотті, в «Ювентус» – Конте, до «Інтера» – Пьоллі, а до «Наполі» повернеться Саррі... Нагадує тасування карт. Як не крути, «Мілан» є найслабкішою ланкою. Пошук має тривати, а не рахування грошей у мільйонах євро.
Служити, мати місію – ось, що є правдою. Це є доступним і цікавим, з якого боку не подивитись.