Час канікул у вищих та
професійних навчальних закладах традиційно не співпадає з канікулами для
школярів (тих, хто здобуває середню освіту) і в цьому, як виявляється, є
значний позитив – можливі формальні і неформальні зустрічі у стінах свого
рідного навчального закладу між тими, хто вже отримав «путівку у життя» і тими,
хто ще у підготовчому стані. Однак, час плине на стільки швидко, що сьогоднішні
десятикласники і випускники – одинадцятикласники прийдуть у гості уже у якості
резидентів «Клубу випускників ліцею». За рік-два побачимось неодмінно!
Так, 21 січня 2020
року, у вівторок до класної кімнати 10-а або 4 навчального взводу Глухівського ліцею-інтернату з посиленою
військово-фізичною підготовкою прийшли двоє друзів, що були колись
однокласниками (Роман пішов до
Глухівського агротехнічного інституту ім. А. С. Ковпака СНАУ після 9-го
класу, а Віталій – продовжив
навчання і завершив школу у 2018 році), а нині – уже достатньо адаптовані у
самостійному житті молоді люди.
Формат зустрічі передбачав відкрите і активне спілкування,
бо часу, відведеного на захід через режимні моменти було не так багато, та за
сорок хвилин однозначно вдалося створити атмосферу щирої зацікавленості як з
боку ліцеїстів і ліцеїсток, так і випускників.
До речі, важливий професійно-орієнтуючий аспект в контексті
спеціалізації навчального закладу – Віталій
Габенко є курсантом ІІ курсу Національної
академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького
(м. Хмельницький), має звання молодшого сержанта (командир відділення). І цей
факт може згодитись для тих десятикласників, які за два роки будуть обирати
військовий виш і можуть згадати, що на той час Віталій вже буде на 4 курсі, а
це – неабияка підтримка у нових умовах (як під час вступу так і в процесі
адаптації протягом перших півроку). Земляцькі зв'язки ніхто не відміняв і це
факт, вартий для практичного використання.
Клуб
випускників ліцею (КВЛ) – добровільне неформальне об’єднання, яке формують
випускники ліцею-інтернату, що є курсантами, студентами військових вишів. Почав
свою роботу з ІІ-го семестру 2019-2020 н.р.
Хтось
поцікавиться – а чому не можуть входити до складу випускники, які стали
студентами цивільних вишів, або ті, хто взагалі не вступив куди б то не було, а
розпочав робітничий шлях, чи пішов до війська згідно призовної повістки? Так,
справді, може й такий клуб випускників бути, але це вже інше об’єднання, яке
може взяти під своє крило будь-хто з адміністраторів-педагогів ліцею на
добровільних засадах. Особисто я вважаю, що конче важливо підтримувати комунікації з майбутніми військовими (офіцерами) з
числа випускників, роблячи тим самим акцент на спеціалізації навчального
закладу. А далі – можливе всяке і об’єднання з «цивільними» випускниками так
само.
Активно
взяли участь у дискусії ліцеїсти: Андрій
Севрюк, Іван Гриценко, Анастасія Болбот, Анна Гопко, Владислав Сапун, Крістіна Бєлоцерковська та інші. Питання
до членів «Клубу випускників ліцею», що звучали в аудиторії:
1.
Як згадується навчання в ліцеї-інтернаті?
2.
Як приймалось рішення про вступ до військового вишу?
3.
Чи складно було проходити вступні випробування? Який бал набрав під час ЗНО? Як
здав фізо?
4.
З ким товаришуєш у виші?
5.
Що подобається в умовах навчання і що не подобається?
6.
Чи складно навчатись взагалі?
7.
Як часто доводиться займатись вогневою підготовкою?
8.
Які умови проживання, харчування, дозвілля?
9.
Чи часто буваєш у звільненні в місті? Куди любиш ходити?
10.
Чи займаєшся у гуртках, секціях тощо?
11.
Чим тобі подобається місто Хмельницький? Чи були інші варіанти до міста продовження
навчання?
12.
Які можеш дати поради ліцеїстам?
13.
Які у тебе є до них питання?
14.
Які традиції і ритуали є у навчальному закладі, де навчаєшся?
Що може стати дебатними вузлами у
перспективі, аби такі зустрічі були корисними і з точки зору розвитку
критичного мислення?
Провокація
до дебатів є способом активізації мисленневої активізації людини. Не пам'ять, а
конфлікт навколо оцінки того чи іншого явища (без оцінок особистості). Позиція
ініціатора питання може бути свідомо не притаманною йому і автор може не бути
переконаним повністю (не апологет по життю) у її правильності, але обговорення
у такому разі має бути перш за все цікавим, бо емоційним.
Критичне
мислення є процесом, який допомагає досягати бажаного результату, мети життя.
Може бути тренувальним аби під час навчання у ліцеї набути ознак успішності зі
сфери застосування логіки як науки і набуття комунікативної компетентності як
вищої міри професіоналізму засобами soft
skills
з
використанням освітньої технології
«Дебати».
1.
Як обрати спосіб прийняття рішення
про те, ким бути? Слухати поради – зло. Шукати свій шлях – ризиковано. Бути
раціональним – значить йти на мінімум можливого. Тоді й результат мінімальний…
2.
Оцінка свого майбутнього (великі
можливості з точки зору кар'єрного росту; обмежений рівень самореалізації через
інституціональні рамки професії офіцера – «армія» є армія; все залежить від
оточення, а не від людини).
3.
Патріотизм як українська особливість
– вигадка чи реальність? Ми кажемо «МИ – патріоти» і нам: 1) вірять; 2) не
вірять; 3) не чують. Чи існує однозначність у цьому питанні (формальний і
неформальний підхід)? Чи можна поважати інший патріотизм? Чи має патріотизм
національну ознаку?
4.
Чесноти і цінності: кожному своє. Чи
правильний це підхід? Мої цінності – моя особиста справа. А як же тоді
суспільна мораль? Питання…
Ми
про це ще поговоримо. Неодмінно у форматі «Клубу
випускників ліцею» (КВЛ). Початок покладено.