Цитати як витвір розуму. Спробуємо зайти до цвинтаря?

«Збірка корисних порад»

Це – матеріал з мого смартфону, точніше – з папки «Нотатки». На столі в квартирі на вулиці Шевальє Густаво в передмісті Буенос-Айреса сиджу за столом на якому кава (тільки но закипіла), шоколадні фрагменти (дві частинки з пористого шоколаду від Єви), книга Гріна (читаю саме зараз «Та, що біжить по хвилях»/ “Бегущая по волнам”) і – моє бажання завершити цей життєвий період якомога швидше, але красиво і майстерно. Я відчуваю, що багато чого не хотів би змінювати, однак – неможливо інакше, залишаючи все на місцях. Тоді навіть саме місце стає мотлохом, поширюючи затхлий сморід стомленого тіла. А з дзеркала - майже незнайома людина, що колись могла вершити долі...  Комфорт – це те, до чого звикав роками. Потрібно змінювати оточення, в яких людям пріоритетне місце. Речі починають воювати, а це погана ознака депресивного стану, бо людям притаманна бійка і коли хтось її уникає, то стає неперевершеним ворогом. На все життя...

Порадити, порадіти. Радіо. Радий, о!

Мистецтво спокою. Піко Айєр. Чули про такого?

Книга, яка може пролити світло на ситуацію, в якій я перебуваю. Точніше, позитивні маркери цього стану і періоду життя, який його породив.

Айєр П. Мистецтво спокою: пригоди на шляху в Нікуди  / Піко Айєр ; пер. з англ. Т. Скрипник. – Х. : Віват, 2017. – 96 с.

Варто згадати і іншу книгу (Віктор Пелевін, «Generation «П»), в якій згадується, так само як і в першій, з двох, які взяв сьогодні в бібліотеці, що захована в катакомбах поблизу театру вар'єте,  поет Леонард Коен як творець життя  зі спокою.

Стор. 20: «Як пояснив мені Коен, прямувати в Нікуди – означає поринути в грандіозну пригоду, що розкриває істинний зміст усіх інших місць на світі».

Стор. 31: «Рух набуває найбільшого сенсу, коли обрамлюєш його спокоєм».

Книга, яка нині оживає для мене є романом Орхана Памука, турецького письменників, лауреата Нобелівської премії 2006 року, Харків, «Фоліо». – 2012.

Стор. 238: «Таємниці снігу з давніх часів викликали зацікавлення й захоплення у людства. В 1555 році священик Олаус Магнус із шведського міста Уппсала першим зауважив, що кожна сніжинка має унікальну шестикутну будову...»

Стор. 279: «Ідучи тим маршрутом, яким Ка в останні роки щоранку діставався до міської бібліотеки, ми вийшли на залізничний майдан...

Міською бібліотекою Франкфурта виявився модерний, невідомо чий будинок. Всередині сиділа типова читацька публіка таких бібліотек: домогосподарки, старі, що вбивали час, безробітні, кілька арабів і турки, студенти, які хихотіли, виконуючи домашні завдання, та невиправні завсідники цих місць; ті, хто страждав від ожиріння, каліки, жебраки, розумово відсталі».

Мой друг Фромм.

«Человек для самого себя». Книга мудрости.

«Самосознание, разум и воображение разрушили «гармонию», свойственную животному существованию. Их появление превратило человека в аномалию, в причуду Вселенной. Он часть природы, субъект ее физических законов, неспособный изменить их, и все же он выходит за пределы остальной природы. Он обособлен, будучи в то же время и частью; он бездомен и при этом прикован к дому, который он делит с другими творениями. Заброшенный в этот мир, в место и время, которых не выбирал, он оказывается выброшенным из мира опять же не по своей воле. Осознавая себя, он ясно понимает свою беспомощность и ограниченность своего существования.

Он предвидит свой собственный конец: смерть. Никогда он не бывает свободен от дихотомии своего существования: он не может избавиться от своего ума, даже если б и захотел; он не может избавиться от своего тела, пока жив, – и это тело заставляет его хотеть жить».

Семенов Ю. С. Позиція : Роман : Кн. 4 : Експансія-ІІІ; Відчай. - К. : Вид-во «Україна», 1991. – 702 с.

Стор. 181: «Я змушений відповісти вам словами Льва Толстого: «Патріотизм – останнє сховище негідників».

Стор. 182: «Любий мій, раз хаос почався, то надовго! Не тіш себе надією! На жаль, тільки пора закоханості й спокою швидкоплинна».

Стор. 198: «Необхідне військове навчання всієї молоді. Загальне військове навчання приведе народ до дисципліни й патріотизму!».

Стор. 210: «Марнославні й самовпевнені люди не можуть бути хорошими керівниками, бо вони вразливі».

Стор. 211: «Людина, яка змогла створити собі кумира, найщасливіша людина на землі».

Я знав, що ця книга буде гарним другом і на день народження ювілейно-карантинний я матиму чим згаяти час без особливої уваги від людей. Аргентинці не вчать чужу мову. Принципово. 

Семенов Ю. С. Позиція : Роман : Кн. 4 : Експансія-ІІІ; Відчай. – К. : Вид-во «Україна», 1991. – 702 с.

Я винайшов слово «кредоратив», що є поєднанням двох слів «імператив» і «кредо». У цій книзі я знайшов приклад кредоративу.

Стор. 114: «Не кури, Пол. Не втрачай глузду. Ти навмисне граєшся життям. Навіщо? Коли вже воно тобі зовсім не дороге, розпорядись ним на загальне благо».

«Євангеліє від Томи». Роман Іваничук.

Стор. 115: «Я усвідомив, що в цю мить стикаюся не з ворожою мені ідеєю, а з реальним ворогом, який замахнувся на мою внутрішню свободу, на моє право мислити так, як я хочу, на мою особистість. Ворог прийшов до мене для того, щоб при мені здолати сам принцип чистоти сумління, затягнути мене на стезю пристосовництва, компромісу з власною совістю, поступливості моральним засадам задля досягнення мети - розчавити мене й самому залишитися зразком порядності, оскільки після знівечення моєї особистості його поведінку не буде з чим порівнювати. Велика небезпека нависла наді мною, і я шукав аргументів для словесного двобою з підступним супротивником».

Стор. 119: «Яка різниця: коли хворого перенесуть з дерев'яного ліжка на золоте, хвороба все одно залишиться з ним...»

Стор. 140: «Сказав Сенека: «Справжня та людина, яка глиняною посудиною користується так само, як срібною».

Стор. 148: «Я сумнівався в божественності Ісуса не тому, що не любив або не вірив у його вищість: невіра моя була протестом проти власної тимчасовості. Щоб змиритися з Вічністю, я мусив діткнутися до неї, бо вірити без переконання – це те саме, що уявляти море за такими побічними ознаками, як хмари, грім або дощ».

Стор. 150: «...То був глум над людиною, яка не могла збагнути, що усамітнитись на землі нікому не дано, і в останню мить  зрозумів Тома, що єдина на світі істина, яка не підлягає сумніву, – то смерть.

Та раптом стих регіт Сатани: життя цвіло білою чашею лотоса на мертвоводді, чаша розкрилася до неба, звідки проглянув на землю лик Христа – холодний, мов Закон.

Мовив Ісус до Томи:

- Ти єдиний з моїх  апостолів мужньо витерпів тортури мислі й за те ще сьогодні будеш зі мною в раю».

Айн Ренд, том 1, цитати

Стор. 308: «Ознакою чесноти є відсутність щастя. Якщо людина нещасна, нещасна реально, по-справжньому, – це свідчить про те, що вона належить до найвищих створінь, які живуть серед людей».

Стор. 345: «Коли одружені люди дивляться одне на одного, в їхніх очах не видно думок про ліжко. Людям властиво одне з двох – вони або дотримуються моральних принципів, або насолоджуються життям. Одночасно одного й іншого просто бути не може».

Абстрактне мислення

Насім Ніколас Талеб (1960), «Чорний лебідь», «Наш формат», 2017.

Стор. 134: «На жаль, людство у його теперішньому варіанті не вміє розуміти абстрактне – нам потрібен контекст, а випадковість і невизначеність – абстрактні. Ми переймаємося тим, що відбулося, ігноруючи те, що могло відбутися. Іншими словами, ми від природи створення неглибокі й поверхові, але не здогадуємося про це. Проблема навіть не в  психології,  а в основній властивості інформації. Темний бік місяця важче роздивитися - на освітлення піде багато ресурсів.  Так само важко побачити  невидиме - треба провести чимало обрахунків і докласти розумових зусиль".

Стор. 135: «Тренуйтеся приймати рішення головою, а в особливо важливих випадках вимикайте Систему І (емпіричну, емоційну). Учиться бачити різницю між тим, що відчувається, і тим, що відбувається. Відійти на певну дистанцію від токсичного світу ще й для здоров'я корисно. І не забувайте,  на скільки поверхово ми розуміємо ймовірність – матір усіх абстрактних понять. Цього цілком вистачить, щоб глибше розуміти світ».

«Прогноз, а не наратив – ось мірило світу».

Стор. 144: «...Людина від природи схильна недооцінювати виняткове, тобто Чорних лебедів».

Стор. 149: «Зазвичай справжні фахівці: оцінники худоби, астрономи, льотчики-випробники, шахісти-гросмейстери...

Зазвичай «ліві» фахівці: біржові брокери, клінічні психологи, психіатри, голови приймальних комісій, судді, різного роду радники, кадровики, аналітики розвідданих...»

«Річ у тім, що в галузях, де є рух, а отже, й потреба в постійному оновленні знань, фахівців зазвичай немає; фахівці  є в тих галузях, де немає руху».

Стор. 150: «Самообман – штука серйозна. Проблема фахівців полягає у тому, що вони не знають, чого вони не знають. Неповнота знань і переоцінка користі цих знань ідуть у комплекті – один і той самий процес заважає розширювати знання і вселяє задоволення наявним знанням».

Стор. 203: «Шукайте ситуації, у яких позитивні наслідки набагато більші за негативні.

Асиметричність результату – головна ідея цієї книжки: я ніколи не знатиму невідомого, бо воно за визначенням невідоме. Але я можу припускати, як воно на мене вплине, і на основі цих припущень ухвалювати рішення.

Такий хід думок помилково плутають з відомим «парі Паскаля», названим так за іменем філософа і (вдумливого) математика Блеза Паскаля. Він міркував так: я не знаю, чи існує Бог, але знаю, що від атеїзму нічого не отримаю, якщо його не існує, і багато втрачу, якщо він існує. Тому вірити в Бога раціонально».

Стор. 213: «Минає все. Щасливий випадок створив і знищив Карфаген; щасливий випадок створив і знищив Рим».

«Щасливий випадок, скажімо, куди демократичніший, ніж інтелект».

Стор. 281: «Діяти за власним вибором – це не програти в бійці щурів за місце біля годівниці, а піднятися над нею.

Із власної волі звільнившись з добре оплачуваної роботи, ви виграєте більше, ніж зможете купити за ці гроші (знаю, важко повірити, але я спробував – і все вийшло). Це перший крок до того, щоб стоїчно послати долю в дупу. Самостійно обираючи критерії, ти стаєш господарем свого життя».

«Дійте рішуче; самі виходьте з гри, якщо маєте хребет.

Якщо сам установлюєш правила, програти важче.

У чорнолебединому контексті це означає, що неймовірне вам загрожує тільки тоді, коли ви дозволяєте йому себе контролювати. Що сам робиш, то сам контролюєш, тож до цього й варто йти».

Цитати з роману У. Еко «Празький цвинтар».

Еко У. Празький цвинтар: роман / У. Еко; пер. з італ. Ю. В. Артеменко.  - Харків : Фоліо, 2012. – 6 33 с. – (Карта світу).

Стор. 256: «Дурень – це я, бо захотів боротися з вітряками».

Стор. 259: «Коли хочуть знищити шпигуна, його не вбивають, а дезінформують. А для цього нам потрібні ті, що грають у подвійну гру».

Стор. 290 – про празький цвинтар.

Стор. 369: «...То були часи, коли, якщо тобі не довіряють, тебе пристрелять».

Стор. 371: «Яка там у біса зрада, казав я сам до себе, ви просто не вмієте боротися по-іншому, тільки й знаєте, що влаштовувати революцію...».

Стор. 385: «Настає мить, коли всередині щось обривається, й тоді вже немає ані снаги, ані волі. Кажуть, потрібно жити, але життя – то морока, що, врешті-решт,  доводить до самогубства».

Стор. 396: «Коли домовляються джентльмени, зайве укладати письмові угоди».

Стор. 488: «Хтось сказав, що патріотизм – це останній засіб негідників: морально безпринципні люди завжди загортаються у стяг, а байстрюччя завжди посилається на чистоту своєї раси. Національна ідентичність – це останній засіб незаможних. Наразі почуття ідентичності грунтується на ненависті, ненависті до того, хто не є ідентичним. Ненависть треба зрощувати як громадянську пристрасть. Ворог – це насправді друг народу. Щоб виправдовувати власну нікчемність, завжди потрібен хтось, кого можна ненавидіти. Ненависть – це єдина перворідна пристрасть. Любов – ось відхилення від норми. Чому Христа розп'яли? Бо говорив він речі чужі природі. Не можна любити когось усе життя, й саме через це марне сподівання перелюбствують у шлюбі, убивають матерів і зраджують друзів... А от ненавидіти можна протягом усього життя. Аби тільки ця людина завжди була поряд, щоб не дати згаснути нашій ненависті. Ненависть розжарює наші серця».

Стор. 500: «Тому самому Фердинанду Лессепсу, батькові Суецького каналу, доручили збудувати й Панамський перешийок».

Стор. 508: «Гав'ялі сказав, що йому байдуже, кому служити, аби добре платили, тож Сімоніні заплатив йому достатньо, аби місяць він не жив з лахміття. Щоб змусити людину коритися тому, хто віддає накази, немає нічого кращого за лаву підсудних».

Стор. 510: «...Найбільш охочі підняти галас – студенти.  Найзручніше – організувати у студентському середовищі якесь заворушення,  а потім вкинути туди кілька професійних організаторів суспільного безладу».

Стор. 597: «...Та чи є щось цікаве для студентства, окрім згадок про розрахунки? У Росії студентство має неабияке значення,  це гарячі голови, які треба тримати під контролем».

Стор. 598: «А ось: «Коли заберемо владу у свої руки, приберемо з освітніх програм усі предмети, які можуть бентежити розум молоді, перетворивши їх у покірних істот, які обожнюють свого правителя. Замість вивчення класиків та античної історії, в якій більше поганого, ніж доброго, змусимо їх вивчати проблеми майбутнього. Зітремо з пам'яті молоді спогади про минулі століття, які були для нас сповнені прикрощів. За допомогою послідовності в освіті знищимо у головах залишки самостійності думки, котра довгий час була нам у нагоді у досягненні наших цілей. Книжки об'ємом менше трьохсот сторінок обкладемо подвійним податком, й через такі критерії письменники будуть змушені писати довжелезні твори, які ніхто не захоче читати».

          Стор. 600: «У політиці допускається лише  неприхована сила, насилля – ось, що має стати підґрунтям; хитрість та лицемірство мають узяти за правило. Зло – це єдиний засіб досягнення добра. Нам не треба спинятися ані перед корупцією, ані перед обманом чи зрадою: мета виправдовує засоби».

Орден Золотого Гудзика

Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою

Склад Ордену Золотого Ґудзика  (ОЗҐ)

Володарі «Золотого ґудзика»

2019-2020 навчальний рік.

4 навчальний взвод (10-а клас)

Під проводом Короля

Місяць	Лауреат	Примітка/зняття
Вересень 2019	Лицар Андрій Севрюк
Жовтень 2019	Лицар Денис Яловенко
Листопад 2019	Лицар Іван Гриценко
Грудень 2019	Лицар Олександр Павена
Січень 2020	Лицар Владислав Сидоркін
Лютий 2020	Лицар Гопко Ганна
Березень 2020	Лицар Макаренко Катерина
Квітень 2020	Лицар Поляков Данил
Травень 2020	Лицар Дудник Максим

«Роздуми про глибинні основи ієрархічного світопорядку і організацію освітнього процесу в ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою»

Джордан Пітерсон, теоретик і практик психології з Торонто (Канада), досліджуючи взаємовідносини між людьми і суспільством, приходить до висновку, що там, де є порядок – нема хаосу. Ієрархія і владні відносини в них є базисом порядку і злагоди. Через це військова модель ієрархічної залежності (вертикаль і субординація в ній на принципі єдиноначальності) є зразковою і такою, що підтвердила свою дієвість тисячолітньою історією успіху.

Матеріал для вивчення: «Патриархата не существует». Как психолог Джордан Питерсон заработал миллионы на защите мужчин и лобстерах».

https://www.forbes.ru/forbeslife/390627-patriarhata-ne-sushchestvuet-kak-psiholog-dzhordan-piterson-zarabotal-milliony-na

«Поліна Забродська в своїй статті «Чому я не обговорюю з чоловіками Джордана Пітерсона» спробувала описати ідеї психолога в одному абзаці: «Сучасне суспільство в хаосі. Прогрес дав нам достаток і комфорт, але люди нещасливі. Причина цього – відсутність порядку. Головне джерело порядку в суспільстві – ієрархія. Ієрархія біологічно обумовлена ​​(поглянемо на лобстерів). Є чітка ієрархія – суспільство процвітає, немає чіткої ієрархії – всім погано. Відсутність в сучасному суспільстві чіткої ієрархії – результат згубного впливу постмодернізму. Архітекторами постмодерністкого руху були Дерріда і Фуко, загальновизнані марксисти. Що несе нам марксизм – світ вже бачив: колективізація, сталінські табори, читайте «Архіпелаг ГУЛАГ» зі знижкою за кодом. Так що борці за рівність ведуть західний світ до руйнування ієрархії, занепаду і сталінських таборів». Ідеальним прикладом такої ієрархії, по Пітерсону, є згадані вище лобстери, мерч з якими можна придбати після лекції філософа». (Мерч – емблема, або щось таке, що як зображення є пізнаваним і популярним).

Через це дуже просто встановити реальну причину пробуксовки «успішності» адаптації навчального закладу до вимог статуту і спеціалізації як умови виживання. До сих пір (за два роки адаптування до нового статусу – як ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою) не вдалося запровадити чіткої ієрархічної моделі в процес функціонування ліцею (підрозділу, в якому навчаються ліцеїсти і ліцеїстки 7-11 класів, разом до 110 осіб). Військова справа передбачає чітку субординацію – підлеглості командиру (начальнику), наявність базисного принципу «єдиноначальність» та чітке дотримання порядку, прописаному у військових статутах. «Не знаєш як діяти – дій по статуту!». В такій системі координат потрібно менше часу на прийняття рішення, що дуже важливим є під час бою або бойових операцій (війни).

Звісно, через дихотомію складності дотримання дисциплінарних вимог дітьми і прагненням адміністрації не втрачати учнівський контингент про успішність можна апелювати лише з умовним акцентом на «вихованні військовими методами і порядком», дисципліною і режимом.

Військова субординація і ієрархія є предметом для безумовного виконання під час освітньої діяльності з ліцеїстами 1-5 навчальних взводів ліцею (7 – 11 класи) з 2020-2021 навчального року у КЗ СОР – Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою з урахуванням обмежень Конвенцією ООН про права дитини. Якщо ми прагнемо аби заклад був саме тим, чим він є на папері (статутні вимоги і назва). Засвоїти ази, бо військова справа - це наука, а вища військова освіта - це базис фаху і професіоналізму, в т.ч. педагогічного спрямування.

І. Субординація і єдиноначальність.

Загальні положення.

Військова служба базується на принципах організації взаємовідносин між начальниками (командирами) і підлеглими (виконавцями), що характеризуються дисциплінарною владою. Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України передбачені безумовні засади дотримання цих принципів.

Субординація (лат. subordinatio, sub – під, ordino – призначаю, керую) – вид службових відносин, що передбачає підпорядкування для нижчої за рангом (посадою, званням) службової особи виконання рішень (наказів) і вимог вищестоящої особи, а також додержання у цих відносинах правил службової дисципліни, етики і відповідальності.

Отже, субординація – це відносини, дії між одиницями спільноти, побудованої за ієрархічним принципом, що власне і полягають у безпосередньому підпорядкуванні одного члена ієрархії іншому.

Військова ієрархія (грец. ίεράρχίά, від ίερσς – священний, та άρχήи0и – влада) – узагальнена структуризація збройних сил країни, призначених для охорони і оборони держави і захисту її незалежності на державні військові структури; а також структурована система поділу військовослужбовців (військовозобов'язаних) на вищі й нижчі посади, чини, ранги, військові звання; суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим, з урахуванням національних (військових) традицій країни.

(З відкритих джерел Інтернету). 

Єдиноначальність – принцип управління, за яким керівникові надаються широкі управлінські повноваження при персональній відповідальності за результати роботи. У практичній реалізації може поєднуватися з принципом колегіальності.

Єдиноначальність – це ще й принцип управління військами. Передбачає персональну відповідальність командира за прийняті ним рішення. Зумовлений необхідністю чіткого й оперативного виконання завдань, які стоять перед збройними силами.

Фактично, мова про такий принцип організації службових відносин, згідно з яким утворюється чітка вертикаль підлеглості і підпорядкованості в межах певної функціональної або організаційної відповідальності (компетенції). Є базовим принципом управління у війську, порушення якого є військовим дисциплінарним злочином. 

Начальник – особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.

Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.

Особи рядового і начальницького складу, які займають рівні посади та не підпорядковані одна одній по службі, можуть бути старшими чи молодшими, що визначається згідно із спеціальним званням.

У разі спільного виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу, які не підпорядковані одна одній по службі, старшою вважається особа, яка визначена начальником або займає вищу посаду. При рівних посадах начальником є старший за спеціальним званням.

У разі тимчасового виконання обов'язків, якщо про це оголошено наказом, начальник користується дисциплінарною владою, передбаченою посадою, яку він обіймає тимчасово.

Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Командир частини (підрозділу) – посадова особа командного складу в збройних силах, на котру покладено командування (керівництво) підрозділом, частиною (кораблем), з'єднанням. У більшості країн світу командир є єдиноначальником і несе особисту відповідальність за постійну бойову і мобілізаційну готовність ввіреної йому частини (підрозділу).

Командир відповідає за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, за стан озброєння, бойової техніки і транспорту, за матеріально-побутове і медичне забезпечення частини (підрозділу).

Командирами частин або підрозділів призначаються особи офіцерського, старшинського або сержантського складу залежно від їх підготовки в атестаційному порядку.

(З відкритих джерел Інтернету).

Поняття «командир» і «начальник» (у випадку ліцею - «директор») є тотожними в межах компетенції і функціонального розподілу обов’язків відповідальних осіб, що перебувають на військовій (державній) службі.

У Збройних силах України на командирів усіх ступенів покладаються службові обов'язки згідно компетенції (посади).

Не існує тут нічого складного: чітка вертикаль унеможливлює відсутність дисципліни. Порушник там, де втрачено ланку, або здійснено поширення інформації через "голову"... Етичність стосунків в системі ієрархії (субординації) є проявом ефективності функціонування організації як соціального організму. Чим більше порядку - тим краще результат. А порядок - це чітке розуміння того, хто є начальником, а хто підлеглим. Хто приймає рішення, а хто його виконує. Хто відповідає за все, а хто лише за вузький сегмент свого фахового поля. У разі перемоги - вона на всіх. У разі поразки - вона начальника. Колектив залишається "живим"... Така логіка військової ієрархії, та не тільки, бо є законом життя цивілізації. 

Результати рейтингового змагання ОРЕЛ за травень 2020 року

Таблиця результатів

Рейтингового змагання ОРЕЛ

ліцеїстів 4 взводу (10-а клас)

Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою,

за травень 2019-2020 навчального року

№ п/п	ПІБ	Кількість балів за травень	Кількість балів за попередній місяць
1.	Гопко Ганна Олександрівна	198	122
2.	Гриценко Іван Миколайович	160	132
3.	Дудник Максим Романович	187	111
4.	Лепешко Дмитро Олександрович	155	133
5.	Нікольнікова Анастасія Олегівна	182	105
6.	Павена Богдан Олександрович	104	105
7.	Павена Олександр Євгенійович	150	126
8.	Поляков Данил Рахматшович	160	159
9.	Сапун Владислав Олександрович	154	132
10.	Севрюк Андрій Миколайович	157	155
11.	Скобеєв Станіслав Сергійович	170	129
12.	Рябко Владислав Вікторович	164	132
13.	Хмелік Євгеній Олександрович	141	123
14.	Крючек Микола Олександрович	118	123
15.	Литвинов Владислав Андрійович	160	124
16.	Макаренко Катерина Ігорівна	172	125
17.	Сидоркін Владислав Андрійович	154	110
18.	Старченко Сергій Сергійович	119	105
19.	Яловенко Денис Олександрович	190	146
20.	Мар’єнко Софія Валеріївна	80	100
21.	Бєлоцерковська Крістіна	147	157

Лицар Ордену Золотого Ґудзика за травень – Максим Дудник.