І в нас є «Кембридж»! (Або приклад із життя в ППК)

       

         Той, хто ще не бував в професійно-педагогічному коледжі (ППК) Глухівського національного педагогічного універистету імені Олександра Довженка має велике щастя відвідати його, бо в результаті отримає від візиту унікальне відчуття поєднання сучасності, історії і географії. Чому «сучасності»? Тому, що сьогодення навчального закладу наповнене реальними  здобутками, яскравими історіями успіху. Чому «історії»? Тому, що приміщення, в якому розміщений коледж немов би «дихає» минулим: в коридорах, таке відчуття, немов лунає дзвінкий звук від завзятої ходи якось собі «таємного радника», що отримав особливе завдання і тепер поспішає, тримаючи в руці кашкет, аби не загубитись десь посеред буремного минулого ХІХ сторіччя. Чому «географії»? Тому що багато хто називає коледж «кембриджем», не то всерйоз, не то жартома, маючи на увазі далекі, можливо комусь здається некоректні, але все таки допустимі, паралелі, що можуть поєднувати зі славетним британським університетом, до складу якого входить Кінгс-коледж.

            У всякому разі, далі мова піде про життєву історію, яку розповіла викладач хімії професійно-педагогічного коледжу Наталія Решетняк і що має своє тлумачення гучного, навіть дещо хвастливого  вислову: «А у нас свій кембридж!».

            Кабінет хімії в коледжі – місце унікальне, оскільки саме в ньому проводять хімічні досліди з унікальними реакціями, які часто пов’язані зі змінами фізично-хімічного стану речовин. Дослід – дослідження – пошук. Ось вона ланцюгова реакція креативної особистості! Ні один інший предмет не може похизуватися таким змістом навчальної роботи! Хіба що фізика… Так ось, виникло якось питання років зо два тому про створення належних умов для занять – проведення ремонту кабінету хімії з символічним (проте не для всіх ;) номером на вхідних дверях «44». Завдяки ентузіазму викладача, вдалося мотивувати і студентів. Чесно кажучи, залишається загадкою, що пробудило у своєрідної волонтерської бригади такий порив натхнення, однак саме від студентів, які займались хімією  в цій аудиторії-класі, надійшла пропозиція: «А давайте ми самі зробимо тут ремонт, Наталіє Валеріївно!».

          Вчитель підтримала ініціативу, заручилась підтримкою з боку адміністрації коледжу і вже за два тижні кімнату було не взнати! Нові шпалери на стінах, декоративні панелі, інформативні та корисні стенди (підказка, як не як), відремонтована стеля (ну, й що, якщо не руками студентів – вони ж ініціатори ремонту приміщення!). До складу волонтерського загону увійшли тодішні студенти коледжу, а нині – студенти університетів: Катерина Андрущенко, Костянтин Борисов, Юлія Гмильова, Олексій Жуплатов, Аліна Котлярова, Андрій Павлік, Катерина Харитоненко, Андрій Рогинський, Інна Гаркава.  В процесі ремонту хтось з числа студентської групи проронив: «Тут буде як в Кембриджі…», на що народилась завзята реакція (майже хімічна J) когось з дівчаток: «Чому «як»? Це й буде кембридж! Наш кембридж!». Так воно й запровадилось. З тих пір біля дошки з розкладом занять в коледжі часто лунають слова типу: «У нас наступна пара в кембриджі!», що значно підвищує настрій молоді, яка прагне засвоїти складний, але такий важливий предмет – хімію, бо в уяві виринає далекий туманний Альбіон і його славнозвісна через свою загадковість освітянська атмосфера.

            З різним рівнем знань предметної дисципліни «хімія» приходять до коледжу школярі, багато хто з яких навчаючись в сільській школі мав у ролі вчителя хімії вчителя фізкультури. В коледжі студентам поталанило, бо потрапляють вони до «кембриджу» - кабінету хімії, керує яким досвідчений педагог Наталія Решетняк, вона є знаним методистом не лише в масштабах міста, а й в Сумській області. Її вихованці гідно представляють коледж на предметних олімпіадах з хімії на різних рівнях. І не біда, що студенти вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації беруть участь в змаганнях поза конкурсом (що не справедливо, бо студенти навчаються за програмою в рамках отримання середньої освіти) проте мають завжди високі результати.

Наталія Валеріївна каже, що виховуючи, мотивує студентів до нелегкого процесу предметної підготовки (а хто сумнівається, що хімія складна наука?) перспективою успішної презентації свого навчального закладу, а разом з тим – особистим зростанням та набуттям досвіду індивідуального успіху. А це – одна з форм індивідуальної виховної роботи, яка дасть мультиплікаційний (багатоетапний) ефект в подальшому процесі самореалізації особистості студента. Як відомо, завданням викладача є ще й виховання в студентах таких особистісних якостей, які дозволять знайти себе та повністю самореалізуватись: готовність до суспільно-корисної праці, відповідальність за кінцевий результат, впевненість в собі та неабияка наполегливість в процесі набуття професії, вміння працювати в команді. 

Наталія Решетняк працює в системі освіти понад 20 років, має вагомий досвід викладання педагогічних дисциплін в університеті, працює над навчально-науковими проектами (останній з яких «Метод проектів як засіб організації самостійної роботи студентів коледжу з хімії» надав можливість викладачу отримати звання «Вчитель-методист»), що формують унікальну  базу методичної роботи, яка сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу в коледжі, підвищенню педагогічної майстерності викладачів. 

            …Двері «кембриджу» відкриті для тих, хто не боїться трудностей, сміливо береться за справу і доводить її до успішного завершення! То можливо, й тобі туди? А чому б і ні! «Кембридж» починається з хімічних дослідів!

В ППК виховують людей з характером…

Чому прийшов час змінюватись? Тому що – зв’язки з громадськістю (PR)

Сама назва «виховний відділ» створює передумови для неприйняття тієї функції і роботи, яку виконує підрозділ в університеті. «Виховний», «перевиховний» – це  ознаки минулого. Сьогодні має чітко визначатись завдання – створити умови для організованого та успішного просування бренду (іміджу, репутації) універистету. Герб, хоругва, емблема, прапор, гімн – все це елементи іміджу, який має бути сформований у вигляді торгової марки, зареєстрованої   у визначений спосіб. Фактично мова про структурний підрозділ, який буде забезпечувати презентацію універистету з застосуванням ефективних піар-технологій як успішного вищого навчального закладу.

Виховна робота в її традиційному розумінні є найбільш успішною на рівні академічної групи (низовий рівень надання освітньої послуги). Тому створено Раду кураторів універистету. Проведення традиційних виховних заходів від тижнів прав людини до тематичних годин, посвячених тій чи іншій знаменній даті, постаті – місія низового рівня.

Замість виховного відділу має бути створений (шляхом перейменування та реформування структури, її місії та задач, обов’язків фахівців та функцій) відділ зв’язків з громадськістю та організації позанавчальної роботи. Оскільки виховна робота акцентовано проводиться саме у формі позанавчальної і має формоутворюючий вплив не лише з боку відділу, а й від студентського самоврядування, студентської профспілки, кафедр, викладачів-кураторів тощо, то це робить її складовим елементом докладання зусиль новоутвореного підрозділу універистету на загальноуніверситетському рівні.

Головним елементом функціонування підрозділу мають бути  зв’язки з громадськістю. Діяльність відділу відбуватиметься у тісній співпраці зі студентством через реалізацію сучасних інноваційних форм позанавчальної роботи. В цьому зв’язку достатньо перспективною розглядається ініціатива створення додаткового напряму підготовки в університеті «Маркетинг освіти» з викладанням навчальної дисципліни «Піар-технології. Громадські зв’язки». Відділ зв’язків з громадськістю та організації позанавчальної роботи виконуватиме функцію апробації  на практиці теорії паблік-рілейшнз (громадських  зв’язків), завданням якого є забезпечення безконфліктного  досягнення цілей організацій (соціально активних спільнот та об’єднань, в т.ч. освітньої сфери).

Увага до паблік-рілейшнз (ПР, PR, піар) зумовлюється роллю в сучасному світі комунікативних та інформаційних процесів. Суспільні комунікації є невід’ємною частиною та однією з умов функціонування суспільно-економічного механізму як цілого на будь-якому етапі розвитку соціуму. З переходом суспільства від постіндустріального до інформаційного комунікативні та інформаційні технології стають вирішальним чинником, який зумовлює напрями і темпи соціально-економічного розвитку.

Мета дисципліни — теоретично обґрунтувати і практично апробувати основні методи та прийоми паблік-рілейшнз у сфері бізнесу з їх адаптацією до умов, у яких перебуває національна економіка.

Основні завдання дисципліни:

·                    сформувати у студентів стійкі знання з теорії паблік-рілейшнз;

·                    навчити студентів системно сприймати маркетинговий, реклам­ний, комунікативний процеси у бізнесі, застосовувати сучасні комунікативні та інформаційні технології для побудови ПР-кампаній;

·                    навчити студентів самостійно відслідковувати події, що відбуваються у суспільстві і розробляти ПР-заходи для формування позитивного іміджу організації, підприємства, досягнення ним стратегічних та оперативно-тактичних цілей, відомості у громадському середовищі, створення довготривалих партнерських відносин між ринковими суб’єктами;

·                    допомогти студентам набути вмінь і практичних навиків з планування, організації та проведення ПР-кампаній у бізнесі, управління кризовими ситуаціями і створення позитивного іміджу за допомогою ПР-заходів;

·                    навчити студентів аналізувати наслідки проведення ПР-кам­паній та використовувати результати аналізу в системі управління ринковою діяльністю підприємства.

Предметом дисципліни є методи, процеси і дії організацій, підприємств, спрямовані на проведення ПР-кампаній.

Опанувавши навчальну дисципліну, студент повинен знати, яким чином науково обґрунтовані підходи у паблік-рілейшнз сприяють активізації та підвищенню ефективності реклами, просуванню бренду (емблеми, символів, торгової марки), створенню довготривалих партнерських відносин між ринковими суб’єктами і досягненню взаєморозуміння між організацією, підприємством і суспільством.

Компетенції студентів та фахівців:

Унаслідок вивчення дисципліни «PR-технології» студенти набувають уміння:

·                    визначати потребу в проведенні ПР-заходів;

·                    розробляти стратегічні і тактичні плани ПР-діяльності (визначати цілі та концепції ПР-кампанії, необхідні асигнування на неї, види та носії комунікативних повідомлень, конкретні завдання; застосовувати сучасні комунікативні технології для її побудови, а також засоби масової інформації для її проведення);

·                    організовувати ПР-діяльність організації, підприємства, координувати її з партнерами, рекламними агентствами, засобами масової інформації, комунікативною діяльністю конкурентів у межах певних товарних груп, впливовими особами суспільства;

·                    ефективно просувати ПР-послуги, здійснювати консультування;

·                    управляти кризовими ситуаціями у бізнесі за допомогою паб­лік-рілейшнз;

·                    вивчати ефективність проведення ПР-кампанії, розробляти рекомендації щодо її коригування;

·                    застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

"Виховний відділ" має піти в історію разом з традиційним ставлення до процесу виховання в вищому навчальному закладі. Перспектива за поєднанням позанавчальної роботи з громадськими зв’язками – у створенні відділу зв’язків з громадськістю та організації позанавчальної роботи універистету шляхом реорганізації зі збереженням штатної структури (перейменування зі змінами в функціональній структурі).

Тема відкрита для обговорення та пропозицій.