Той, хто ще не бував в
професійно-педагогічному коледжі (ППК) Глухівського національного педагогічного
універистету імені Олександра Довженка має велике щастя відвідати його, бо в
результаті отримає від візиту унікальне відчуття поєднання сучасності, історії
і географії. Чому «сучасності»? Тому, що сьогодення навчального закладу
наповнене реальними здобутками,
яскравими історіями успіху. Чому «історії»? Тому, що приміщення, в якому розміщений
коледж немов би «дихає» минулим: в коридорах, таке відчуття, немов лунає
дзвінкий звук від завзятої ходи якось собі «таємного радника», що отримав
особливе завдання і тепер поспішає, тримаючи в руці кашкет, аби не загубитись
десь посеред буремного минулого ХІХ сторіччя. Чому «географії»? Тому що багато
хто називає коледж «кембриджем», не то всерйоз, не то жартома, маючи на увазі
далекі, можливо комусь здається некоректні, але все таки допустимі, паралелі, що можуть
поєднувати зі славетним британським університетом, до складу якого входить
Кінгс-коледж.
У
всякому разі, далі мова піде про життєву історію, яку розповіла викладач хімії
професійно-педагогічного коледжу Наталія Решетняк і що має своє тлумачення гучного,
навіть дещо хвастливого вислову: «А у
нас свій кембридж!».
Кабінет
хімії в коледжі – місце унікальне, оскільки саме в ньому проводять хімічні досліди
з унікальними реакціями, які часто пов’язані зі змінами фізично-хімічного стану
речовин. Дослід – дослідження – пошук. Ось вона ланцюгова реакція креативної
особистості! Ні один інший предмет не може похизуватися таким змістом
навчальної роботи! Хіба що фізика… Так ось, виникло якось питання років зо два
тому про створення належних умов для занять – проведення ремонту кабінету хімії
з символічним (проте не для всіх ;) номером на вхідних дверях «44». Завдяки ентузіазму викладача,
вдалося мотивувати і студентів. Чесно кажучи, залишається загадкою, що
пробудило у своєрідної волонтерської бригади такий порив натхнення, однак саме
від студентів, які займались хімією в
цій аудиторії-класі, надійшла пропозиція: «А давайте ми самі зробимо тут
ремонт, Наталіє Валеріївно!».
Вчитель підтримала ініціативу, заручилась
підтримкою з боку адміністрації коледжу і вже за два тижні кімнату було не
взнати! Нові шпалери на стінах, декоративні панелі, інформативні та корисні
стенди (підказка, як не як), відремонтована стеля (ну, й що, якщо не руками
студентів – вони ж ініціатори ремонту приміщення!). До складу волонтерського
загону увійшли тодішні студенти коледжу, а нині – студенти університетів:
Катерина Андрущенко, Костянтин Борисов, Юлія Гмильова, Олексій Жуплатов, Аліна
Котлярова, Андрій Павлік, Катерина Харитоненко, Андрій Рогинський, Інна
Гаркава. В процесі ремонту хтось з числа
студентської групи проронив: «Тут буде як в Кембриджі…», на що народилась
завзята реакція (майже хімічна J) когось з дівчаток: «Чому «як»? Це й буде кембридж!
Наш кембридж!». Так воно й запровадилось. З тих пір біля дошки з розкладом
занять в коледжі часто лунають слова типу: «У нас наступна пара в кембриджі!»,
що значно підвищує настрій молоді, яка прагне засвоїти складний, але такий
важливий предмет – хімію, бо в уяві виринає далекий туманний Альбіон і його
славнозвісна через свою загадковість освітянська атмосфера.
З
різним рівнем знань предметної дисципліни «хімія» приходять до коледжу школярі,
багато хто з яких навчаючись в сільській школі мав у ролі вчителя хімії вчителя
фізкультури. В коледжі студентам поталанило, бо потрапляють вони до «кембриджу»
- кабінету хімії, керує яким досвідчений педагог Наталія Решетняк, вона є
знаним методистом не лише в масштабах міста, а й в Сумській області. Її
вихованці гідно представляють коледж на предметних олімпіадах з хімії на різних
рівнях. І не біда, що студенти вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів
акредитації беруть участь в змаганнях поза конкурсом (що не справедливо, бо
студенти навчаються за програмою в рамках отримання середньої освіти) проте
мають завжди високі результати.
Наталія
Валеріївна каже, що виховуючи, мотивує студентів до нелегкого процесу предметної
підготовки (а хто сумнівається, що хімія складна наука?) перспективою успішної
презентації свого навчального закладу, а разом з тим – особистим зростанням та
набуттям досвіду індивідуального успіху. А це – одна з форм індивідуальної
виховної роботи, яка дасть мультиплікаційний (багатоетапний) ефект в подальшому
процесі самореалізації особистості студента. Як відомо, завданням викладача є
ще й виховання в студентах таких особистісних якостей, які дозволять знайти
себе та повністю самореалізуватись: готовність до суспільно-корисної праці,
відповідальність за кінцевий результат, впевненість в собі та неабияка
наполегливість в процесі набуття професії, вміння працювати в команді.
Наталія
Решетняк працює в системі освіти понад 20 років, має вагомий досвід викладання
педагогічних дисциплін в університеті, працює над навчально-науковими проектами
(останній з яких «Метод проектів як засіб організації самостійної роботи
студентів коледжу з хімії» надав можливість викладачу отримати звання
«Вчитель-методист»), що формують унікальну
базу методичної роботи, яка сприяє удосконаленню навчально-виховного
процесу в коледжі, підвищенню педагогічної майстерності викладачів.
…Двері
«кембриджу» відкриті для тих, хто не боїться трудностей, сміливо береться за
справу і доводить її до успішного завершення! То можливо, й тобі туди? А чому б
і ні! «Кембридж» починається з хімічних дослідів!
В ППК
виховують людей з характером…
Комментариев нет:
Отправить комментарий