вторник, 25 сентября 2018 г.

«Прес-конференція: «Про підсумки п’ятого сезону рейтингового змагання в позанавчальній роботі»


               На зібранні студентського активу та рейтингової комісії університету (РКУ) 25 вересня 2018 року, яке традиційно претендує на статус «прес-конференції», оскільки має за мету поширити інформацію про успішність студентського колективу у сфері позанавчальної роботи і не лише в університеті, а й за його межами, відбулось підведення підсумків минулого змагального сезону 2017-2018 років.


         Змагання проведення в межах виховної платформи університету «Молодіжний актив «Гравітація» (МАГ), що об’єднує студентське самоврядування (організаційна структура), студентську профспілку та молодіжний центр виховного відділу. Місією об’єднання є створення умов для всебічного активізму студентства, поширення бренду університету, виконання головних функцій студентського самоврядування. 


                 З Концепції розвитку студентського самоврядування Глухівського НПУ ім. О. Довженка (2014 рік): «Студентське самоврядування не лише репрезентує студентську громаду свого вищого навчального закладу, а й покликане ефективно діяти у багатовекторному форматі: від захисту прав студентів до раціональної організації їхнього дозвілля».


        Розподіл призових місць в регулярній першості рейтингового змагання у 2017-2018 навчальному році серед підрозділів (позанавчальна студентська активність):
перше місце – професійно-педагогічний коледж (ППК);
друге місце – факультет  природничої та фізико-математичної освіти (ФПФМО) і факультет філології і історії (ФФІ);
третє місце – факультет педагогіки і психології (ФПП).


Перехідний кубок «Аристономія» за перемогу в щорічному змаганні  був переданий від факультету природничої і фізико-математичної освіти (ФПФМО) до професійно-педагогічного коледжу (ППК). Всі учасники були нагороджені грамотами, а трійка призерів – ще й солодкими подарунками (тортами) від студентської профспілки (голова – Савицька І.М.).



Чому фаховий підхід до організації позанавчальної роботи і дозвілля студентів в університеті є важливим і конче необхідним?


Студентське самоврядування розглядається як дія, імператив, є функцією прямої демократії в закладах вищої освіти.
Студентське самоврядування є організацією, системним утворенням, яке охоплює всі сфери життєдіяльності закладу вищої освіти.


З Концепції розвитку студентського самоврядування Глухівського НПУ ім. О. Довженка (2014 рік):
 Стор. 24: «Студентське самоврядування не лише репрезентує студентську громаду свого вищого навчального закладу, а й покликане ефективно діяти у багатовекторному форматі: від захисту прав студентів до раціональної організації їхнього дозвілля».
«Система студентського самоврядування Університету передбачає дотримання певних вимог:
– виборність на всіх рівнях;
– періодична звітність лідерів;
– виконання рішень вищих органів членами організації або її окремих груп;
– забезпечення права меншості на відстоювання своєї позиції;
– відкритість прийнятих рішень, реальна гласність;
– забезпеченість студентського активу реальними правами й обов’язками тощо».


         Стор. 25: «Розвиток студентського самоврядування Університету спрямований на:
– посилення ролі органів студентського самоврядування в управлінні вищими навчальними закладами;
– зростання впливу студентського самоврядування у захисті прав та інтересів осіб, які навчаються, їх гуманістичному вихованні, розвитку лідерських, ділових та організаційних якостей, соціальної активності, громадянської свідомості, патріотизму;
– підвищення якості освіти, формуванню професіональної компетентності шляхом активізації самостійної творчої пізнавальної діяльності осіб, які навчаються;
– виховання відповідальності студентських колективів за утвердження моральних позицій особистості студента;
– розвиток здібностей і обдарувань кожної особистості, всебічне сприяння самореалізації майбутніх фахівців».


            «Завданнями Концепції є утвердження студентського самоврядування як:
            – умови реалізації творчої, соціальної, громадянської активності, лідерства, самостійності осіб, які навчаються, в цілісному навчально-виховному, науково-професійному та культурному процесах;
            – реальної форми студентської демократії з відповідними правами, можливостями та відповідальністю;
            – засобу (ресурсу) соціально-правового самозахисту осіб, які навчаються;
            – важливої умови підвищення якості підготовки і виховання майбутніх фахівців;
            – варіативної за змістом, структурою, організаційними формами та способами діяльності».


            Стор. 26: «Концепція передбачає розвиток цілісної системи студентського самоврядування Університету шляхом реалізації таких виховних завдань:
            – забезпечення сприятливих умов для розвитку органів студентського самоврядування;
            – виховання лідерських якостей, організаційних здібностей, соціальної активності та громадської відповідальності учасників студентського самоврядування та студентства в цілому;
            – розвиток адекватного уявлення про місію, цілі та завдання органів студентського самоврядування у академічній громаді (трудовому колективі) вищого навчального закладу;
            – виховання навичок командної роботи;
            – неформальна освіта лідерів студентського самоврядування».


         Чи не найважливішим принципом студентського самоврядування в університеті є «орієнтації студентського самоврядування на захист прав та інтересів осіб, які навчаються, якісну освіту, виховання лідерських та організаційних якостей, соціальної активності, громадянсько-патріотичної свідомості майбутніх фахівців» (стор. 26). Чи можлива реалізація цього декларативного принципу на практиці без фахового забезпечення позанавчальної роботи? Ні, якщо вести мову про якісне виконання цієї функції ЗВО. 



                 З 2012 року в університеті функціонують виховний відділ і молодіжний центр, які є стрижневими підрозділами організації виховної і позанавчальної роботи. Зміна кадрів в них не є ознакою невідповідності або незадовільної результативності визначеної моделі забезпечення позанавчальної активності студентства в університеті (відповідно до рішення вченої ради від 30.08. 2013 року у форматі виховної платформи «Молодіжний актив «Гравітація» (МАГ), до складу якого входять – органи студентського самоврядування, студентська профспілка, виховний відділ і молодіжний центр), а відноситься до питань зміни поколінь у фаховому складі і вирішення кадрового забезпечення функції університету (виховна і позанавчальна робота як обслуговування прав і інтересів студентства). 


         З Концепції розвитку студентського самоврядування (стор. 31):
«Студентський молодіжний актив Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, ядром якого є студентське самоврядування, сприймається як:
– важлива активізуюча ланка у системі навчально-виховної роботи зі студентською молоддю, спрямованою на самоврядування та розвиваючу ініціативу;
– формалізована структура ініціювання та виконання молодіжних та наукових проектів Університету.


Студентське самоврядування (Студентський парламент, Студентська профспілка) та Молодіжний центр виховного відділу розглядаються як локомотив активності трудового колективу Університету в цілому.
Метою діяльності молодіжного творчого та самоврядного об’єднання Університету є:
– формування додаткових позанавчальних можливостей для самореалізації та особистісного зростання студентів;
– більш повне розкриття їх індивідуальних та колективних творчих здібностей, таланту, становлення художнього світогляду і формування естетичних смаків майбутніх педагогічних та наукових кадрів;
– удосконалення соціально-публічних навичок та компетенцій, необхідних для досягнення високого рівня професійної майстерності та успіху в житті.


Консолідовані зусилля студентства та керівництва закладу з використанням наявної матеріально-технічної бази Університету, яка постійно удосконалюється, спрямовані на:
– охоплення і задіяння в виховній роботі всього спектру існуючих в Університеті напрямків художньої самодіяльності та творчості, від активності одиниць – до масового успіху студентів у різноманітних формах аматорського мистецтва та творчості;
– акцентування докладання зусиль на посилення молодіжної активності у вигляді громадської ініціативи задля розвитку Університету і громади (території) з метою утворення таким чином ефективного практичного механізму впливу навчально-виховного процесу на розвиток студентської молоді, який не обмежується рамками навчального закладу».


Стор. 32: «Місія студентського активу полягає в тому, щоб:
– сприяти учасникам творчих студентських об’єднань в просуванні до успіху (як особистого так і колективного);
– забезпечити ефективний комунікаційний процес реалізації молодіжних ініціатив та ідей, спрямованих на соціально-економічний розвиток спільноти Університету та території функціонування вищого навчального закладу;
– формувати сучасний та перспективний імідж Університету за рахунок різнопланової узгодженої промоції;
– зміцнювати репутацію Університету як вищого навчального закладу національного рівня за рахунок виконання актуальних програм науково-практичного спрямування, розвитку міжнародних стосунків, реалізації програми PR-супроводу діяльності Університету;
– сприяти соціально-економічному розвитку території на якій функціонує навчальний заклад через реалізацію соціально-розвиваючих проектів та програм».


Важливим компонентом в цьому зв’язку є місія молодіжного центру виховного відділу як фахового підрозділу, що організовує та виконує виховну роботу в сфері позанавчальної активності студентства.
З Концепції розвитку студентського самоврядування (стор. 32):
«Напрямки діяльності студентського активу Глухівського НПУ ім. О. Довженка:
1) Культурно-розважальний (Молодіжний центр):
- організація студентського дозвілля та святкових заходів;
- участь в мистецьких фестивалях та конкурсах з метою популяризації університету;
- робота творчих гуртків художньої самодіяльності з мистецьким нахилом (танці, спів, музика, театр, рольові ігри, художньо-декоративна творчість тощо)».


Саме через наявність окреслених нормативно-правових засад, визначених Концепцією розвитку студентського самоврядування, яка затверджена рішенням вченої ради Глухівського НПУ ім. О. Довженка від 30.08.2013 року, діяльність виховного відділу і молодіжного центру є необхідними та вирішальними компонентами реалізації вимог Закону України «Про вищу освіту» в частині організації позанавчальної та виховної роботи в університеті, створення умов для ефективного студентського самоврядування.


У зв’язку зі звільненням керівника виховного відділу і двох фахівців виховного відділу, які забезпечували діяльність молодіжного центру університету, у вересні 2018 року постає перед керівництвом завдання щодо термінового заповнення вакансій за рахунок підготовлених або найнятих ззовні кадрів для виконання Концепції розвитку студентського самоврядування та Комплексного плану виховної роботи, Статуту університету та чинного законодавства України, яке врегульовує функціонування вищої освіти (в т.ч. трудові відносини).


Студентське самоврядування в особі студентського парламенту очікує вчасних кадрових рішень та готове до активного сприяння реалізації завдань виховної та позанавчальної роботи, державної молодіжної політики в університеті в цілому.    

понедельник, 17 сентября 2018 г.

«Дебатний експрес: апогей як спосіб вивірення курсу»


    Як дебатна технологія поширюється в академічному і громадському середовищах? В чому природа і причина успіху або поразки на шляху активізації молоді засобами освітньої технології «Дебати»? По-іншому, що є більш корисним: дебати як інтелектуальний спорт чи як освітня технологія розвитку критичного мислення і ораторської майстерності в рамках освітнього процесу школи, університету або коледжу?


         Чи не багато питань? Ні, бо на кожне можна розгорнуто дебатувати. Так само як і про природу лідерства або успіху. Скільки людей – стільки і думок. Ця теза в цьому конкретному разі не спрацьовує, бо навряд чи буде претензія на безумовне лідерство в кожному і кожній учасниках «Школи студентських ініціатив». І тому, саме прикладний фактор (фактор дотику до реального прояву тих речей, на які опираємось в пошуках свого шляху в житті, апріорі – присутність досвідчених дебатерів-спортсменів), що виразився у спробі дебатерів від ВМГО «Федерація дебатів України» з Харкова (Дмитро Зєфєр і Микита Андреяненков) бути максимально відповідними до ситуації включення в дебатний процес на студентській конференції в Глухові, розглядався мною як найбільш важливий. Можливо, хлопці не до кінця уловили свою місію, але, на мою думку, впорались з завданням на відмінно. Перевірено досвідом! J.


         Чи маю я, чи хтось інший, право вимагати занурення в освітню технологію «Дебати» від студентів/студенток, які приїхали/прийшли на проект лише в прагненні незвично і приємно провести вікенд? Чи маю я право примушувати дебатувати? Дебати – це завжди стрес і напруження інтелекту і волі. Це завжди психологічна заборона на публічність у тих, хто не є досвідченим/досвідченою з точки зору виступів перед аудиторією (від 20 до 200 і більше осіб) на задану тему. Примус навіть самопримус – це завжди певною мірою злам, порушення статус-кво душевного спокою і психічного задоволення. Це – провокація, яка може вивести людину за межі комфортного світовідчуття. Дуже, на мою думку, нагадує той період, який проходять футболісти-зірки, за яких сплачують шалені гроші, а вони опинившись в новій команді не знають, що робити (як поводитись з м’ячем, коли отримують пас, і саме через це – невпевненість і боязнь помилки, тому й не пасують їм ті футболісти, які мають досвід виступів за команду).


Буквально вчора (16.09.18) лондонський «Вест-Гем», за який грає Андрій Ярмоленко, вперше у сезоні виграв (у «Евертона») в 5 турі англійської прем’єр-ліги. Андрій вийшов в стартовому складі (вперше!), до цього виходив максимум на другий тайм, а так – на 20 хвилин. І ось – перший забитий гол після пасу Арнаутовича (старожил «Вест-Гему»). Але якось все натужно, без впевненості. Та другий гол Ярмоленко зробив самостійно – в своїй манері змістився вліво з правого флангу і вдарив крученим в правий від голкіпера (Пікфорд – воротар зб. Англії). Гол! Все – людина стала своєю. Якщо Пелегріні (тренер) не почне дуркувати і не ставити Ярмоленка в основу, то далі буде більше… Факт.


         Так само і в дебатах. Без ламання просто неможливо. Коли я побачив, що троє гравців, визначених напередодні в кожному румі – по дві команди для показової гри, не з’явились на дебати, то відчув, що потрібно провокувати конфлікт аби знайти терміново заміну з тих, хто був присутній. Потуга призначити нагадувала примус до чогось непристойного J. Я зробив спробу призвати до виконання лідерських функцій (взяти на себе те, що не беруть інші) і спинився, бо усвідомлював, що вважати всіх, хто зібрався лідерами – поки що абсурдно. Благо, знайшлась Даша Бокова, яка замінила Юлю Шаповал, що захворіла раптово (так буває, на жаль). А ще дві учасниці відгукнулись за власним бажанням, а можливо через усвідомлення перспективи провалу місії дебатної J (неможливо апріорі, може бути провал конкретного тренера. Тоді вони пожаліли мене…). Одна з дебатерок-добровольців – викладачка з медичного училища (шлю мій низький уклін за педагогічну сміливість). А дві студентки, які визначені були Дмитром і Микитою в своєму румі, скоріш за все, перелякались і вирішили заховатись… Буває і таке, на жаль. Це нормально в спробі поширювати дебати. Без образ J.


Отже, формальні ознаки дебатного раунду:
Дебатна гра (навчальний раунд) у форматі: британський формат парламентських дебатів (БФПД).
(Дебатна школа в рамках проекту «VІІІ міжнародна «Школа студентських ініціатив» / «School of student initiatives» для навчальних закладів Сумщини на тему: «Лідерство – фундаментальний інструмент комунікацій: європейський діалог» / «Leadership is a fundamental communications instrument: European dialogue»)

Дата: 16.09.18 (неділя). Час: 10:00 – 11:45
Команди:
1.     Кириленко Максим (Путивль), Бокова Даря (Глухів), «Лідери».
2.     Константинова Катерина, Легач Наталія, «Імпульс».
3.     Єрмак Анастасія (Шостка), Вязовик-Миріна Катерина (Чернігів), «Інститут справедливості».
4.     Бурда Ірина, Макарова Анастасія, «Апельсинчики».
Суддівська колегія (експерти):
1.     Зєфєр Дмитро (Харків, ХНУ ім.. Каразіна, ФДУ).
2.     Андреяненков Микита (Харків, ХНЕУ, ФДУ).
3.     Бабаскіна Ірина (Глухів, ГНПУ, дебатний клуб «Оратор і Я»).

Спікер гри: Любивий Володимир (Глухів, ГНПУ, помічник ректора).

Резолюція гри: «Ця палата зробить вибірковим (вільним) відвідування школи учнями 11-х класів».


         Варто подякувати натхненниці «Школи студентських ініціатив», голові студентської профспілки Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Інні Савицькій та президенту «Федерації дебатів України» Радиславу Ткаченку (м. Київ), що створили дводенну дебатну платформу і можливість для її змістовного наповнення в Глухові.


Дебатувати непросто. Ця пробна гра стала лише скелетом, на який зазвичай наростає м'ясо: впевненість ігрова, ораторська майстерність, досвід виконання функцій згідно форматних правил.
         Я тішусь, що ці два дні стали справжнім апогеєм певного етапу поширення освітньої технології «Дебати»! Яскравим і корисним, на моє переконання, для багатьох. Впевнений в тому, що дебатний експрес не зупиниться.


…На останок можу згадати імена людей (з числа студентської молоді університету і коледжу), які пройшли цю тривалу дебатну школу зі мною з 2013-го по 2018-й рік: Олег Панченко, Олег Пластун, Сашко Стрельчук, Владилена Шевцова, Юля Шаповал, Ірина Бабаскіна, Ірина Поліщук, Дар’я Бокова, Дмитро Шаємов, Олена Кулакевич, Настя Бурило, Юлія Волончук… Футбольна команда J. Якщо когось не згадав – проявіться, внесу доповнення. Дякую за те, що співпрацювали!
           

среда, 5 сентября 2018 г.

МОТИВАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ


Я збираюсь поділитись однією ідеєю… Але чітко усвідомлюю, що в мене в руках саме ідея, а не яблуко. Якщо я віддам вам своє яблуко, то у мене нічого не залишиться, лише короткий аромат яблуневий. А якщо я поділюсь з вами ідеєю (своїм «ноу-хау»), то у вас буде ця ідея і у мене вона як була так і залишиться. З’їдаємо наше яблуко (можливо і завтра) і рушаємо до ідеї!


У світі безліч успішних людей і кожен може поділитись своєю історією успіху. Що для цього потрібно? Які існують варіанти відповіді? Бажання. Навички писати текст. Вміння висловлювати свою думку…
Правильно. Я скажу більше: у кожного, хто присутній у цій аудиторії або у того, хто читає цей текст є історія успіху. Я даю п’ять хвилин на те, що б ми її пригадали, а потім розповіли її стисло. Ця історія буде про ваш персональний успіх!

Я пропоную формулу успіху, яка виражається дуже просто PR + FR. Треба пояснити що тут є чим. Зв’язки з громадськістю (PR) як молода комунікативна наука і фандрейзинг (FR) як наука про забезпечення ресурсного компоненту на шляху до мети. Той, хто засвоїть і поєднає ці компоненти (практичне застосування інструментарію і технологій) – той неодмінно досягне успіху. Якщо успіх – це коло, то його сегменти мають чітку назву. Отже 40% кола (запорука успіху) – наше спілкування. 10% – знання, навички, компетентність. Залишається 50%. Що це? Звісно – мислення, те, про що і як ми думаємо. Через це – засвоєння навиків практичного критичного мислення (а хто може сказати – що таке критичне мислення? Які його ознаки?) є дуже важливим на шляху до успіху. Освітня технологія «Дебати», про яку ми будемо говорити в ці дні, є інструментом набуття такої компетентності.
Чи складно бути лідером? Юло Вооглайд, відомий естонський філософ, наш сучасник, вказує:  «Лідер – це поняття соціальної психології. Лідер – це «один із нас», який кращий, ніж інші. Лідера виокремлює група. За лідером залюбки йдуть люди, його поважають, йому довіряють. Він прямує першим, він «усе знає» і вказує шлях. Еліта ж – це передусім спосіб мислення, цілісний стан особистості, яка присвячує себе чомусь. У всіх сферах може бути своя еліта: господарська, наукова, культурна тощо. Але також важливо виокремити національну еліту – це люди, в серці яких – країна, вони присвячують життя служінню своєму народові, радіючи кожному успіхові на цьому шляху».

Кажуть, що дуже важливо вміло виступати. Іншого рецепту окрім як постійна практика не існує. Людина-промовець має мати ідею, з якою прагне поділитись і впевнено вести аудиторію до розуміння її суті. Тобто – від несприйняття до майже родинного почуття («це моє!»). Не існує простіше формули, аніж та, яку ти зрозумів.
*Посилання про поради від авторитета:
(«Секрети успішного виступу: лайфхаки від спікерів TED».)
«Напевне, немає єдиної формули успішної промови. Однак Кріс Андерсен, який послухав вже тисячі виступів TED, має чотири поради, як зробити публічний виступ успішним.
1.     Одна головна ідея.
Не потрібно намагатись розповісти про все на світі, виділіть одну ключову ідею, яку ви хочете донести.
«Ідеї – це складні речі; вам потрібно зменшити зміст, щоб зосередитись на єдиній ідеї, якою ви найбільше захоплюєтесь, та дати собі шанс пояснити одну річ як слід».
2.     Зацікавте публіку.
Знайдіть щось, чого слухачі не знають. Саме це зацікавить їх дізнатись більше про вашу ідею.
«Не залишайте слухачів байдужими… Зацікавте публіку. Ставте інтригуючі, провокативні запитання, щоб визначити, що незрозуміло й потребує пояснень.
Якщо ви помітите прогалину в кругозорі глядачів, вони відчують потребу провести місток через це провалля знань.
Як тільки ви викличете в них це бажання, вам буде набагато легше почати будувати свою ідею».
3.     Говоріть мовою аудиторії.
Не забувайте говорити простими та зрозумілими словами.
Не використовуйте складні терміни, які аудиторія навряд чи зрозуміє.
«Будуйте ідею, крок за кроком, відштовхуючись від понять, які публіка вже розуміє. Промовці часто забувають, що чимало термінів та понять, з якими вони живуть, є цілком невідомими для їхньої публіки».
4.     Зробіть вашу ідею вартою поширення.
«Якщо ідея служить тільки вам чи вашій організації, тоді вона не варта того, щоб нею ділитись. Публіка буде дивитись крізь вас.
Та якщо ви вірите, що ваша ідея здатна поліпшити чиєсь життя, змінити на краще чиєсь майбутнє, чи надихнути когось зробити щось по-іншому, тоді ви маєте ключовий інгредієнт для справді чудової промови, і це буде чудовим подарунком для них і для всіх нас».

Критичне мислення піддається структуруванню і є базисом успішної промови у будь-якому форматі (місце, час, публіка). Які обов’язкові умови для критичного мислення? Фактично, чим воно є? 1. Незалежність і індивідуальність (самостійне мислення). 2. Узагальнення і абстрагування. Оперування аналогією і іншими методами логічного мислення. 3. Аналіз як спосіб пізнання. 4. Соціальна орієнтація. Благо людини і людства. 5. Конструктивізм. Пошук виходу з будь-якої складної ситуації (а вихід є обов’язково!).