"Ти є моя кава"

 Чарівна твоя кава,

і з присмаком, ласкава.
Така як ти - лукава і завжди знов моя.
Ловлю я аромати,
щоб вільною тримати
ту, що дарує ніжність як в космосі Земля.

Чарівно бути разом,
Летіти понад трасою
На ауді мов лебеді в далекії краї.
Моя любов знесилена і, разом з тим, окрилена, бо є на небі зорі, які завжди твої.

Тебе я хочу з відчаю, що так далеко світишся
І робиш все довкола таємно-неземним,
Бо там, де ти є гола не видно ніц навколо
І лиш твоя безодня і радість сивини.
Давно я вже в пустелі і, вирісши до стелі,
Нічого в цьому світі я так і не досяг...
Та є десь твоя кава як зіронька яскрава,
Що краплею розтане на жадібних вустах.

І буде вітер грати, знімаючи халата
Казковість білосніжну. Любов річ не проста.
Як променем з колишнього
Не стане вічність хатою, яка завжди далека є і через те пуста.
Навік залишусь ніжним
І буду пити каву з тобою день за днем.
Давай поїдем іншими,
Якими не були ще ми
І поцілунком трепетним мов зливою-дощем
Зупиним літо  разом ми,
Щоб вірити і правити над містом нашим ще,
Не знати про кінець. І вірити, не станеться,
Бо закружились в танці ми
Під музику надії, мотивом двох сердець.

25.07.2025