Паблік рілейшнз – багатофункціональна система комунікації між суб’єктом ініціативи, що намагається досягти мети цивілізованими та відповідними до моралі способами, та представниками суспільства, яка передбачає застосування нових технологічних засобів обміну даними. Фактично є зброєю для досягнення влади, якщо це політика, прибутку, якщо це бізнес, громадського зростання та визнання, якщо це громадська діяльність. Інструменти соціальної комунікації набувають ознак домінантної прив’язки до Інтернету як всесвітньої мережі вільного доступу та фактично невичерпних можливостей, які не є підконтрольними будь-чому та будь-кому в переважній більшості країн світу (що є ознакою розвинутої демократії).
З огляду на спробу торкнутися теми про комунікаційний інструментарій паблік рілейшнз, цікавим є аналіз, що викладений в статті Едвіна Бендика (Польща) в часописі Sumy News № 38 від 25.10.10. «Інтернет змінює фундамент нашої культури». Культури, мабуть, як цивілізаційної моделі, що містить в собі владу (боротьбу за владу), стосунки між складовими частинами суспільства, традиції та мораль, які сформовані сторіччями практичного досвіду співіснування людей.
Оцінювати можливості впливати на суспільство з боку медіа, як головного та впливового комунікаційного ресурсу, без врахування Інтернету сьогодні вже просто нереально. Колись мова йшла про те, що все, чого не існує в новинах по телебаченню – не існує взагалі. Сьогодні теж саме говорять про Google. Особисто я, все таки, з обережністю сприймаю заяви про те, що світова павутина (Інтернет) випередила телебачення в сенсі кількості споживачів інформації, бо переконаний, що поки що значна кількість користувачів Інтернетом – діти та дорослі, що дуже схожі на дітей, котрі грають в ігри-симулятори, сприймають нові цифрові та інформаційні технології як додаткові можливості для задоволення власного бажання гратись.
Інтернет – велике мінливе море, що використовується медіа-бізнесом, як фаховим рибалкою, для отримання додаткових прибутків. Не звертати уваги на нові можливості не притаманно медіа-капіталістам, яких називають представниками семантичного капіталізму (тобто такого, що розвивається у Інтернет-просторі та орієнтується на виробництво творів зі слів та словосполучень). До речі, цей термін вперше з’явився в 2009 році в одному французькому журналі (для охочих точно знати: Multitudes).
Як би там не було, медіа завжди слугували і будуть слугувати владі, яка безапеляційно використовувала можливості слова задля утримання та власне отримання влади. Джерело влади – сила та насильство (спроба організувати та контролювати задля ефективного співіснування країни), отримували вмотивоване обличчя, яке переставало виглядати таким страшним для суспільства саме завдяки паблік рілейшнз у формі різноманітної комунікації з використанням медіа-ресурсів, виробництва слів як способу підготовки до події (акції) та її сприйняття в доконаному вигляді. Інтернетні медіа (інформаційні сайти, блоги, портали соціальних мереж та інші) роблять свободу сюрреалістичною (віртуальною), бо виміряти рівень свободи стає практично неможливо, коли відносини формуються у інформаційному просторі, часто анонімно. Сотні мільйонів блогерів, які переважно пишуть самі для себе і вважають це нормальним та необхідним (своєрідна планетарна та безкоштовна школа виробництва слова), навряд чи заберуть хліб у професіоналів, людей, які за вироблення слів (словосполучень, речень) отримують гроші. Проблеми не існує, оскільки аматори і професіонали виконують свою, притаманну ним, місію, їх існування всіляко підтримується ззовні. Наші думки (роздуми) – ваші коментарі. От ми і в системі! Все частіше професіонали паралельно до офіційної роботи (десь в офісах міжнародних корпорацій) виробляють слова у блогерному (часто анонімному) середовищі. До речі, слово вже давно є товаром (романи, сценарії, наукові розробки тощо), але тільки нині стає загальнодоступною зброєю для боротьби за владу за умови формалізування в системі паблік рілейшнз.
«З погляду керманичів семантичного капіталізму (виробництво слів), таких компаній, як Google, Аmazon, соціально-мережних порталів і блогохостингів, суперечки про цінність світу не мають значення, - стверджує в згадуваній вищі статті Едвін Бендик. - З точки зору системи, важливо щоб ти, як блогер, якнайбільше писав. Також несуттєва якість того, що ти пишеш, оскільки важливіше, аби люди хотіли це читати.» Та чи будуть хотіти? Не факт.
Ось тут і має працювати піар (паблік рілейшнз) з метою організації та об’єднання незалежних блогерів, які в більшості своїй, в Інтернеті пишуть самі для себе. Проте, вони пишуть в публічному просторі, їх слова заповнюють сучасні сервери, на яких аналізуються та підпадають під маркетинг-обробку. Саме це перетворює весь наявний контент у сировину, яку вправно використовують капіталісти-семантисти, озброєні піаром. Світ семантичного капіталізму – це світ mass self-communication (світ масового самоспілкування). Спілкування породжує владу, оскільки для досягнення мети потрібна ієрархія, підпорядкованість на рівні сприйняття інформації та її перетворення на дію. Завдання влади – зрозуміти механізм зміни сучасного світу, правил комунікації, сприйняти вимоги нових медіа-ресурсів, витратити кошти та час на дослідження нового способу комунікації. Це єдиний спосіб здобути ключ до сердець виборців. І без слів (виробництва слів) тут не обійтись.
Сучасні вимоги до піар-кампаній (особливо в сфері політики) мають враховувати наявність м’якого, але тоталітарного контролю в Інтернеті через особисті дані користувачів, який все ж не є метою, а скоріше засобом для досягнення мети капіталістів – примноження капіталу. Такий стан речей зовсім не лякає мільйони виробників слів, скоріше заохочує до взаємодії на публічному полі боротьби за владу.
Паблік рілейшнз (піар) як ефективна зброя в політиці (метою якої є, як відомо, влада) вперше взяв на себе місію заволодіння Інтернетом, як вільним простором, в якому нині самореалізовується активна частина суспільства, задля приведення до влади Барака Абами, 43-го президента США.
Саме Б. Абама «був першим, хто навмисно використав логіку семантичного капіталізму для здобуття влади. Він досконало зрозумів, які слова необхідно вжити, щоб привабити виборців, які інструменти необхідно застосувати, щоб перетворити на політичний капітал семантичну енергію ключової частини електорату, тобто активність користувачів Інтернету на блогах і в соціальних мережах», веде далі Едвін Бендик. Можливо Абама й не володів всіма технологіями Інтернету і ніколи не мав досвіду ведення свого блогу, проте йому (його піар-команді) вдалося вловити зміни у світі саме через Інтернет-поширення інформації, що дійсно виступають симптомом і якісним індикатором цих змін. Вловити, щоб перемогти.
Результат досягнуто, а це означає, що зброя є ефективною, а отже – багаторазового використання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий