Рейтингова
робота у тому вигляді, якою вона є у нас, у Глухівському національному
педагогічному університеті імені Олександра Довженка, спрямована, перш за все,
на студентське самоврядування як сектор педагогічного впливу і є методом
активізації молоді у певній сфері діяльності університету (а саме –
позанавчальна або позааудиторна робота).
Якщо існує самоврядування, то значить
існують лідери. Так, небагато, але вони є і їхня місія в тому, щоб ДІЯТИ. Це
означає: організувати активну роботу по всім напрямкам (наукова,
самоврядно-організаційна, спортивна, міжнародна, культурно-масова, громадська,
волонтерська, журналістсько-кореспондентська та інші активності, такі як участь
в екскурсіях, платних заходах, які проводить ВВ і МЦ ГНПУ, секціях, гуртках,
клубах тощо) позанавчальної роботи, зібрати показники активності, подати у
встановленій формі (письмово, тобто на паперовому носії, з датою, підписом
відповідальної особи) – ось, що може і має виконувати студентський актив
навчального підрозділу, якщо він планує «не пасти задніх».
А коли є ще й
допомога, підтримка з боку викладацького складу, так би мовити, майже ідеальне
середовище співпраці, тоді результат буде однозначно. Завжди звертав увагу, що
найбільш цінним показником (критерієм) є відносний показник: тобто – динаміка
по відношенню до свого результату за попередній рік. Позитивна – значить
працюємо злагоджено. Негативна – значить є проблеми в колективі. Межа існує і
вона долається лише за рахунок особливої мотивації ("не тортом
єдиним" :) ). Більш вмотивовує людину і колектив можливість самореалізації
і прагнення бути корисним, творити добро, досягати мети.
Я
торкнувся ідеального, що є базисом виховання і педагогіки в цілому, бо ідеальна
людина, ідеальний колектив є метою і ціллю в процесі діяльності педагогів. Ми
говоримо про виконання викладачами ролей менторів, консультантів, тьюторів,
модераторів, фасилітаторів, тренерів, коучів; вважаємо, що такі педагоги
спроможні працювати зі студентством, які демонструють різні темпи, стилі
навчання, бо мають різні здібності, характер, досвід успішності тощо. Хтось має
схильність до того, щоб бути активістом, хтось – мислителем або теоретиком,
хтось – прагматик.
Мова
про фасилітацію як технологію організації групової роботи здобувачів вищої
освіти. Така технологія є особливо ефективною в позааудиторній роботі, бо є
специфічним різновидом організації роботи, орієнтованим на забезпечення
позитивної групової динаміки шляхом створення сприятливих умов для взаємодії студентів
і викладачів задля досягнення спільної мети. То чому б не бути справжнім педагогом-тьютором? Умови для самореалізації створені. Гоніть "лінь-матінку", закочуйте рукава і за роботу! Результат буде неодмінно. Варто спробувати не на словах, а на ділі, бо все інше - від лукавого в університеті (а такий тут є, сто відсотків!). І я його буду травити своєю наявністю і своєю роботою, роботою тих, хто чує і розуміє... В інакший спосіб результатом буде самообман і повна апатія в колективі. Мені це не цікаво, бо безперспективно.
Якщо
ми говоримо про набуття студентством професійних компетентностей в університеті,
то в умовах рейтингового змагання це видається найбільш сприятливим і можливим
як досяжна мета. Комунікативна компетентність, застосування методів зв’язків з
громадськістю, які забезпечують інтерактивну взаємодію, зворотній зв'язок та
набуття досвіду застосування технологічного інструментарію поширення місії
(іміджу, бренду) організації, здатність долати конфлікти і не порушувати
балансу інтересів – ось далеко не повний перелік конкретних досягнень, які
будуть служити в практиці професійної діяльності молодої людини, яка пройшла
рейтингове змагання ПСА в Глухівському НПУ ім. О. Довженка.
Комментариев нет:
Отправить комментарий