«І доценти дебатують!»

Саме так названий мікро-турнір з форматних дебатів в університеті, який може бути реалізованим за умови готовності широкого кола викладацького складу університету до участі в дебатах. Освітня технологія «Дебати» спрямована на розвиток критичного мислення, формування комунікативної компетентності. Форматні дебати – унікальна можливість обміну думками відповідно до ігрової місії-функції (говорити не те, що є переконаннями, а те, що допоможе успішно захистити випавшу модель. Наприклад: доводити те, що весна найкраща пора року в разі, коли любиш літо).

07 червня 2018 року в аудиторії № 510 зібрались до тридцяти осіб (в т.ч. студентські активісти і декани). В першій частині заходу розглядалось питання організації випускних урочистостей. Проблема полягає в двоступеневому форматі набуття вищої освіти: спочатку отримуєш диплом бакалавра, а через 1-2 роки – диплом магістра. Існує позиція, що видавати дипломи бакалаврам так як це було в часи спеціалістів неможливо, бо проміжний підсумок не є результатом і досягненням мети, по-друге – виникають технічні проблеми з вчасним оформленням дипломів і додатків. Екзамени закінчуються 26.06. З 28-01.07 – вихідні дні. З 01 липня у деканів відпустка і вже заплановані від’їзди багатьох представників професорсько-викладацького складу університету. Через це модель з врученням 40 випускникам-магістрам в конференц-залі виглядає раціональним рішенням (екзамени завершяться завчасно, всі встигнуть з виготовленням дипломів). 

Шукати можливості організації і проведення випускного для бакалаврів в період з початку липня – складно і не забезпечено, бо виховний відділ десь задіяний в період з 03.07 по 08.07. Послухали доцентів, потім студентів. З’ясували, що простого компромісу, не говорячи вже про консенсус, в цій ситуації не існує. 

З тим майже всі і розійшлися, бо на форматні дебати залишилися лише дві пари: викладачі Юрій Рябко і Олександр Зінченко; фахівці – Інна Савицька і Роман Дзекелев. Модерував дебати помічник ректора Володимир Любивий. 

Цього разу у другій частині засідання дебатного клубу спробували поговорити про цінності вищої освіти: академічна доброчесність; нетерпимість до хабарництва в університеті; наукові дослідження в педагогіці – чи можливі якісні зміни? і т.д. Запрошувалися викладачі і викладачки (аспіранти і аспірантки, докторанти і докторантки), які можуть спокійно відчувати і діяти в ситуації необхідності вибудувати аргументаційний кейс (висловити потрібну тезу, вибудувати інтерпретацію, відбити аргументи супротивників і т.д.) аби бути переконливими.

Британський формат парламентських дебатів як базова технологія розвитку критичного мислення, що зародилась на Туманному Альбіоні, дійшов до нас і зрушив кригу мисленнєвого застою. Ознайомлювальний або пробний дебатний раунд, який дозволяє максимально швидко засвоїти базові компоненти правил дебатів, тривав 45 хвилин як експериментальні дебати доцентів «І доценти дебатують!» в рамках Всеукраїнського проекту «Я маю право!» (за підтримки Наукового товариства, студентів аспірантів, докторантів та молодих вчених Глухівського НПУ ім. О. Довженка, голова – доцент Благосмислов О.С., на жаль не зміг залишитись на дебати через термінові службові справи).

Тема – резолюція гри: «Ця палата вважає, що хабарництво в університеті викоренити легко».

Базові поняття: 1) конфлікт інтересів; 2) корупційні діяння; 3) хабар. Цей ланцюг вибудований навколо побутової корупції, бо часто участь в цьому виді зловживання/злочину/протиправної дії можуть брати люди всіх категорій і рівня статків. Тема актуальна, бо поширення засад академічної доброчесності перетворюється на виховання нетерпимості до хабарництва. Вимоги протестної дії на пропозицію хабаря набувають все більшого поширення.  Урядова лінія (Рябко і Зінченко) одразу заявили про те, що повне подолання хабарництва неможливе, проте в процесі дебатів кристалізували свою позицію до стриманого оптимізму. Опозиційна лінія (Савицька і Дзекелев) мали простіше завдання, бо хабарництво в тій чи іншій формі дозволяє існувати організаційній системі в умовах квазі-ринкових відносин, коли ресурсів недостатньо для належного відтворення засобів виробництва і робочої сили (майже по Марксу). В процесі дебатування виникло розуміння наявності певного балансу між умовним студентом, який прагне отримати результат (залік, оцінку на екзамені, диплом тощо) без належного рівня знань та присутності і умовним викладачем, який відчуває готовність до отримання певної компенсації: за відсутність студента на парах, за «академічну традицію хабарів під час захисту дисертації», затрати на які потрібно «відбити», на оплату дорогих наукових статей тощо. Лише конфліктні ситуації порушують цю рівновагу, а значить протестний настрій і супротив на пропозицію хабаря є компонентом знищення хабарництва як явища. Обговорили питання про те, чому ж студенти не протестують і чому викладачі не протестують. Виявляється – діє система, яка «тримає на плаву університет». Як кажуть – риба гниє з голови, а доїдають її до хвоста. Завдання громади – усунути умови, що породжують хабарництво. Є складним завданням і вимагає політичного рішення керівництва, перш за все. Позитивним виглядає усвідомлене сприйняття важливості і невідворотності змін в економічній моделі держави, які дозволять забезпечити належний рівень зарплат, що гарантуватиме не лише відтворення робочої сили, а й капіталовкладення в наукову активність, громадські ініціативи, творчість, заняття спортом і туризмом тощо. Більше віри і надії на позитивні зміни, менше сподівань на те, що все виправиться само по собі – такий лейтмотив дебатного раунду «доцентів».

Дебатний клуб університету «Оратор і Я» працює з 2013-го року, постійно здійснює спроби поширювати технологію форматного дебатування не лише в студентському середовищі, а й в колі викладацькому. Екологічні дебати, дебати про цілі сталого розвитку, про права і правила, дебати магістрів тощо. У вересні 2018 року очікується суттєвий імпульс в сфері розвитку молодіжного дебатного руху у формі проектної ініціативи студентської профспілки.