До
вашої уваги стислі нотатки за результатами участі у ІІ Міжнародній науковій
конференції Української асоціації дослідників освіти» (УАДО) або «Точка зору
зацікавленої особи: виклики та можливості освіти в контексті реформаційного
процесу».
ІІ Міжнародна наукова конференція Української
асоціації дослідників освіти» (УАДО) «Імплементація
європейських стандартів в українські освітні дослідження», яка відбулась на базі та за організаційної
підтримки Національної академії педагогічних наук України в Києві 15 червня
2018 року як захід у рамках проекту УАДО «Європейські індикатори якості
освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні» (№
587032-EPP-1-2017-1-UA-EPPJMO-SUPPA), що співфінансується Програмою Erasmus+
Європейського Союзу, пробудила до релевантної реакції на виклики сучасного
стану процесу реформування української освіти.
Дозволю
собі відмітити, що особливо активну участь у конференції взяли (очно і заочно) представники і представниці
Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра
Довженка: 1) Барсуковська Галина,
старший викладач – тема доповіді «Використання європейського досвіду
екологічної освіти у процесі фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками»;
2) Скоробагата Оксана, кандидат
педагогічних наук, старший викладач – тема доповіді «Місце проектного підходу в
організації практики майбутніх учителів англійської мови»; 3) Кадикова Наталія, старший викладач –
співавтор доповіді «Місце проектного підходу в організації практики майбутніх
учителів англійської мови»; 4) Тітаренко
Світлана, кандидат педагогічних наук, доцент – тема доповіді «Важливість
створення етичного кодексу викладача вищої освіти»; 5) Бутова Віра – lecturer, «Preventing Academic Plagiarism Of Pedagogical Universities Students»; 6) Любивий Володимир, помічник ректора –
тема доповіді «Гендер і комунікативна компетентність: ціннісна орієнтація
освітнього процесу». Всі отримали сертифікати і збірники тез конференції.
Цікавою
та корисною стала дискусія в форматі секційної роботи під час пленарного
засідання конференції, на якому обговорювались сучасні освітні виклики та
способи реагування на них з боку відповідальних інститутів громадськості та
влади. Зокрема, дискусійна група 1, до складу якої входив і помічник ректора Володимир Любивий, працювала під
загальною темою «Потенціал освітніх досліджень для розвитку освіти в Україні».
Модерували роботу професор Володимир
Бахрушин (Запорізький національний університет) та професор Олена Локшина (Національна академія
педагогічних наук України).
В особливо актуальній фазі нині перебуває питання
фінансування вищої освіти, оскільки стрижневою залишається проблема збереження
освітніх традицій та збалансованого регіонального представництва ЗВО, що є
важливим фактором якості підготовки професіоналів, педагогічних кадрів для
сільської території зокрема. Ведеться активний пошук універсальної формули
розподілу державного бюджету як гарантії досягнення балансу в цій сфері
функціонування вищої освіти, в чому переконались учасники наукового форуму.
Для довідки:
Українська асоціація дослідників освіти
(УАДО www.uera.org.ua) – це недержавна науково-дослідна асоціація, заснована у
2015 році на базі Дрогобицького державного педагогічним університету імені
Івана Франка, яка сьогодні об’єднує близько 170 науковців з понад 30
університетів України та зарубіжжя. УАДО є членом Європейської асоціації
дослідників освіти з осередком у Берліні (EERA), яка, своєю чергою, входить до
Всесвітньої асоціації дослідників освіти
(WERA). Президент асоціації – Світлана
Щудло, доктор соціологічних наук, професор. Метою УАДО є сприяння обміну
інформацією між випускниками закордонних освітніх програм для підвищення
дослідницької компетентності у галузі освіти.
Намагаючись
вичленити раціональне зерно в результаті 7-годинної напруженої роботи в рамках
пленарного засідання конференції і роботи в секціях, що може надати можливість
народження корисних і цікавих ідей спільних проектних ініціатив, спробую
виокремити особливості заходу, які придали йому, на мою думку, унікальності і
вагомого значення.
По-перше,
сам по собі статус заходу завдяки організаційному партнерству з Національною
академією педагогічних наук України. Участь в конференції президента НАПНУ
академіка Василя Кременя, головного
наукового співробітника відділу інтернаціоналізації вищої освіти Інституту
вищої освіти НАПНУ доктора філософських наук Сергія Курбатова, представника Національного Erasmus+ офісу Петра Крайніка, президента Польської
асоціації дослідників освіти, професорки Варшавського університету Йоанни Мадалінської-Міхалак,
представниці освітнього підрозділу «Всесвітнього банку» Люції Касап акцентувала на важливості проблематики заходу як з
точки зору розвитку академічно-теоретичної складової так і набуття можливості
практичного застосування доробку заходу в процесі адаптації до змін в
організації тієї чи іншої освітньої ланки, успішної співпраці держави та
громадянського суспільства на освітній ниві.
По-друге,
уже згадувана проблема фінансування закладів вищої освіти як одна з топ-тем
конференції передбачає комплексний підхід до її розв’язання по всій виконавчій вертикалі, бо скорочення
штатів «університетів-невдах» (тих, що не наберуть першого курсу за новими
умовами вступу і через демографічний спад) потребує вирішення соціальних питань
(нове місце роботи, виплата соціального забезпечення, спроба підприємницької
діяльності тощо), які встануть перед людиною і державою. Досвід реформування
(скорочення) системи вищої освіти країн ЄС (зокрема Польщі) вказує на
формування відповідного гарантійного фонду і як результат – перетікання
високо-кваліфікованих і інтелектуальних кадрів до сфери бізнесу (виробництво,
надання послуг), економіки в цілому. Як цей процес відбуватиметься у нас, коли
створюються умови неможливості залучення студентів на перший курс провінційних
університетів ( в т.ч. і тих, які мають багаторічні традиції педагогічної
освіти зокрема), що потягне за собою неминуче скорочення, невідомо. Потребує
адекватного реагування спільноти.
І
по-третє, особлива атмосфера
колегіального кола комунікаційної взаємодії, зорієнтована на доброзичливий
обмін досвідом, встановлення зв’язків, в т.ч. і міжнародних, які перетворяться
на нові інноваційні ідеї, проекти. Участь в конференції взяли представники
понад 40 університетів України, які презентували цікаві і науково-осмислені
теми: від гендеру і комунікативної компетентності до проблем нової української
школи та громадського діалогу в освіті. Іншою головною темою конференції
позиціонувалась «академічна доброчесність» та способи її практичного захисту у
ЗВО. Без сумніву, боротьба з хабарництвом і нечесністю в освіті є ключовим
інструментом досягнення якісних змін. Чи всі університети мають Етичні кодекси?
Чи всі прийняли Антикорупційні програми та ввели до штату відповідних
уповноважених осіб? Це є важливою темою для моніторингу в освіті, проведення
дослідження та порівняння наявних результатів з європейським стандартом.
Просування
(або як говорять фізики – дифузія) інновацій або реформування в освіті є дуже
відповідальною і складною справою, бо на цьому шляху неможливо обійтись без
помилок. Однак, саме завдяки колегіальному обговоренню на фахових конференціях
з високим представницьким чинником набувається ефект розуміння не лише теми, а
способу досягнення успіху в ситуації неминучості якісних змін в структурі
освіти України.
Громадянське
суспільство, спираючись на активних агентів змін фахового поля, таких як ГО
«Українська асоціація дослідників освіти», здійснює активний супровід процесу
реформування, долучає до нього кращі європейські і світові практики, веде
чесний діалог з Міністерством освіти і науки України та іншими. УАДО є
організацією, яка динамічно розвивається, залишаючись взірцем демократичності
та відкритості, вказує на сучасні тренди, слугує дороговказом колективного руху
до успіху. В рамках конференції відбулись загальні збори членів ГО, на яких
було схвалено звіт про роботу за 2017 рік та обрано таємним голосуванням склад
правління УАДО (8 осіб).
Комментариев нет:
Отправить комментарий