воскресенье, 2 октября 2011 г.

Вік живи – вік учись. Хто хоче вчити і хто не хоче вчитись?


Проблема занятості осіб похилого віку (від 45-55 років) найчастіше є наслідком стереотипного сприйняття людської особистості в такому віці як суб’єкту кадрового ресурсу, що не відповідає вимогам рівня виробництва чи бізнесу іншого спрямування. Такий підхід є наслідком ставлення до потенційного працівника, якому більше 45 років, як до солдата, що не зможе відповідним чином реагувати на виклики сучасного бою. Не згоджуватись з таким підходом означає за умови щирого бажання з боку осіб, котрим понад 45 років, освоїти сучасні інформаційно-комунікаційні технології  та вести активний пошук власного шляху успіху.
Професор менеджменту Гарвардської бізнес-школи Білл Джордж звертає увагу: «Раніше люди уявляли своє життя таким чином, що до 22-23 років вони навчатимуться, потім працюватимуть близько сорока років, а після цього підуть на пенсію. Зараз (у сучасному світі) це вже не працює. Все більше людей у світі продовжує залишатись у строю до 70-80 років. Навколишнє середовище змінюється так швидко, що знання, отримані десять років тому, просто застарілі.»
         Цілком зрозуміло, що концепція ціложиттєвого навчання набула нового значення з розвитком інформаційних технологій та комп’ютеризації практично всіх сфер життєдіяльності людства. Сьогодні цей принцип розглядають як головний інструмент для пошуку якісного першого робочого місця, боротьби з тривалим безробіттям і продовження трудової діяльності людей старшої вікової групи.  Молодь в такій ситуації повинна бути готовою для все більш жорстких умов конкуренції як в структурі виконання функцій за вимогою роботодавця, так і в статусі тимчасово безробітного. Головним є підхід, згідно з яким особам, що тимчасово перебувають в пошуку роботи, потрібно перебувати в безперервному навчальному процесі, який дозволить бути готовим до щоденних вимог ринку праці, змінюватися відповідно до тенденцій інформаційно-технологічного забезпечення бізнесу (роботи як такої).
         Абстрагуючи підняту проблему, легко уявити, що у 2050 році середня тривалість життя людини буде на рівні 80-85 років. Вік кожного десятого, хто житиме, перевищуватиме 80 років. Юридичний пенсійний вік, який є важливим для людини як показник переходу в статус старої людини, очевидно, як за часів Бісмарка, перебуватиме на рівні 70 років. А отже, особи, що досягнуть 60-річного віку вважатимуться такими, що матимуть достатній час (від 10 років) для того, аби виконувати певні функції, пов’язані з виконанням обов’язків бізнесового характеру, доводити свої претензії на успішність та ефективність. Такий стан справ буде як на рівні статистики, так і психологічному сприйнятті людей одне одним.   
«Сьогодні ще мало хто бачить потенціал, який праця розкриває для продовження молодості», - говорить експерт австрійського Інституту майбутнього Андреас Штайнле. На жаль, цей прихований життєвий ресурс є поки ще не запитуваним.
         Вже сьогодні багато розвинутих країн мають досвід впровадження принципу навчання протягом всього життя. Роботодавцям, які організовують відповідні курси навчання держава навіть виплачує встановлену субсидію (4400 австралійських доларів на одну людину в Австралії, наприклад).
         І все таки, на мою думку, головним є бажання людини (незалежно від віку) покращати власні знання та навички задля того, аби бути потрібним роботодавцю та досягати успіху. Потрібно пам’ятати, що переважна більшість звільнень відбувається або через порушення дисципліни, або через конфлікт, так чи інакше пов’язаний з невідповідною якістю виконання обов’язків (конкретного службового завдання). Саме це вчергове вказує на необхідність постійного перебування в процесі навчання з метою максимальної відповідності критеріям «потрібного робітника».  «Криза навчання» виникла з невідповідного ставлення до цілої низки робітничих професій (системи професійно-технічної освіти в цілому) та післядипломного навчання. Аби побороти такий стан потрібна система альтернативних можливостей у сфері отримання сучасних знань та компетенцій. Запит від молоді та осіб, що стереотипно відносяться до «старих» неодмінно отримає пропозицію з боку суб’єктів надання якісних професійно-світоглядних знань.
         В Кролевці Сумської області з липня 2011 року реалізується міжнародний проект «Відкритий світ інформаційних технологій – IDEA». Безкоштовно вже сьогодні можна отримати знання зі сфери інформаційних технологій та навички користування комп’ютерною технікою, прослухати курс соціальної орієнтації на успіх. Головне – бажання та готовність витратити на цю справу до 30 годин за два місяці. Стереотипи зруйновано! Двері в навчальному центрі (на базі Станції юних техніків за адресою: м. Кролевець, пр. Миру, 27) відкриті для людей від 16 до 75 років. А отже – особисто для вас!   

(З використанням матеріалу національного тижневику "Коментарі" № 37 від 30.09.11 "Компанії розгорнуть конкуренцію за працівників поважного віку".)