"Писати чи воювати"

 Про рифи і мілини громадянської журналістики та не тільки.

Два дні, 16 і 17 грудня 2021 року, у затишному конференц-залі готелю "Рейкарц-Рацітель", що в Києві, тривав тренінг від ГО "Платформа прав людини" в рамках проекту, спрямованого на посилення спроможності місцевої громадянської журналістики.

Активісти, що пишуть (журналістика є фахом громадянського активізму, так само як математика в освіті, наприклад) представляли різні куточки (міста) України згідно географічних відрізків: від Маріуполя до Кролевця, від Одеси до Чернігова, від Києва до Черкас. Всього 20 учасниць і учасників, вмотивованих бажанням ставати кращими в спеціалізації, що означає - зростати в сфері громадянської журналістики.

За два дні досвідченими тренерками, що спеціалізуються на громадянському активізмі (мають пряме відношення до ГО "Платформа прав людини"), був проведений курс "Основи громадянської журналістики", обсягом 14-16 академічних годин. За своєю структурою програма курсу включала як теоретичні, так і практичні фрагменти, об'єднані загальною орієнтацією на інтерактивне викладання, обмін досвідом та набуття навичок виробництва тексту. Презентації, що оприлюднювались через діапроектор, мали вкраплення з практичного досвіду як тренерок, так і від учасниць/учасників тренінгу.

Певною особливістю, без претензії на унікальність, був діалоговий режим, в якому брали участь одразу декілька тренерок і група добровольців-учасників, що усвідомлено заявляли про: 

1) бажання зростати фахово саме як незалежні блогери, люди, що пишуть "проблемні" тексти, акцентують вади оточуючого життя; 

2) випробувати на практиці численні інструменти ефективного лобіювання вирішення певної місцевої проблеми або ідеї, що у об'єднаному форматі проявляють місію як корисне громадянське служіння.
Технології громадянської журналістики базуються на фахових методологічних платформах, адаптованих відповідно до вимог сучасності. Звісно, без претензії на всеосяжність, але з бажанням надати корисні поради і методичні рекомендації учасницям/учасникам навчальної групи.

Важливим теоретичним надбанням стало розмежування понять "інформаційний запит" та "звернення з метою надання роз'яснення і коментарю" з диференціацією можливих способів ініціювання дослідження або розслідування на полі компетенції місцевої влади або уряду держави, з опиранням на загальнодержавні правозахисні можливості, гарантовані Конституцією (пріоритет в демократичному суспільстві права людини над її обов'язками). Групові завдання набували особливої креативності і колективно-групової динаміки, бо мали в собі закладені авторами/тренерками логічні вузли (провокації навчальні), розв'язання яких без виявлення критичного мислення неможливе.
Наприклад: провести розвідку способом компонування можливих рішень (подолання викликів реального масштабу) фантастичної, здавалося б, ситуації з обмеженнням владою використання в побуті електроприборів через комплекс запитань, які проявляють проблему крізь суб'єктивізм активних представників громади. І не лише, як виявилось, задля зменшення перенавантажень електромережі та запобігання можливих пожеж, а на рівні реагування на дефіцит електроенергії як джерела комфортного існування. В результаті групам довелось відчути реальні наслідки емоційного сприйняття подібних обмежувальних заходів (дискримінації без соціальної ознаки) як громадськістю, так і журналістами інформаційних видань громади, що активно взялися до з'ясування суті проблеми, але непомітно для себе перемкнулися на більш загальну проблему - пошук альтернативних джерел енергії для забезпечення життєдіяльності громади і конкретної людини. Було цікаво, бо нагадувало рольову гру. І в такому або подібному режимі протягом двох робочих днів тренінгу. Багаж знань додано. До справ і нових проектів!

Замість підсумку, мабуть, варто поділитись відчуттям бажання продовження діалогу у форматі тренінгів та рішучості взяти на себе відповідальність за розв'язання конкретно існуючої в межах визначеної громади проблеми або навіть їх комплексу. Досвідчені тренерки ГО "Платформа прав людини" (у складі фахових журналісток, юристок і адміністраторок заходів громадянського активізму) запрошували до проходження стажування на базі ГО, гарантуючи зі свого боку здійснення менторського супроводу ініціатив, що мають/можуть бути проявленими з боку учасниць/учасників тренінгу. Тому, повернувшись до місць проживання, потрібно діяти, аби не втрачати час, ефективно реалізувати набутий імпульс, який є сублімацією знань і навичок зі сфери громадянської журналістики.
В чому тут складності, на мою думку? Як завжди - у сприйнятті філософії висвітлення реальності, що оточує тут і зараз, і світу в цілому, як місця життєдіяльності людей, яким притаманне і добро, і зло. Пошук балансу, який не передбачає возвеличення природної гармонії, бо це як спроба знайти чорну кішку у темній кімнаті. Усвідомленням того, що порядок народжується з хаосу, можна передбачити стійке бажання одиниць впливати на сотні, формуючи "меню званої вечері" (мотивація) і алгоритму необхідних дій заради якісних змін життя (співпраця). Бачення проблеми для громадянського журналіста є викликом, а не гарантією успіху на шляху до її подолання. Той, хто бере на себе відповідальність за виведення зла з тіні, стає вразливим і приреченим на подвиг в ситуації реальної загрози життю. Бути озброєним не те ж саме, що бути у безпеці. Журналістика - феномен, що як зброя і засоби знищення/впливу природного незалежного від людини характеру, територія перманентної війни заради стагнаційного миру і симуляція битви заради отримання примарного успіху (осучаснено, як то: кількість прочитань, поширень лайків тощо). Все таки, вагомим фактором корисності є суб'єктивність у парі з пріоритетністю цілеспрямованого руху на полі критичного мислення, конструктивного підходу, готовності до компромісу, але не пристосування і пасивності з боку особистості. Бо життя довше за бій, а війна завжди закінчується миром і виживає не той, хто стає колаборантом, а той, хто вчасно визначається з перебуванням на стороні Світла і Добра. Робити правильний вибір - писати чесно. Громадянська журналістика пробуджує, бо служить одним із імпульсів сталого розвитку громад. Варто тренуватись писати.

«Король – слуга народу»

 

Останнім часом багато говориться про можливість встановлення пам’ятника королю в Кролевці. Аби відволіктись від проблем, які постають на шляху від цієї ідеї до її реалізації, спробуємо поміркувати над морально-психологічним питанням:  король – слуга народу, чи народ – слуга королю?

Жити з цією проблемою – означає почути іншого з цього приводу, бо своя позиція може бути суб’єктивною і заангажованою. Тому – вона, ця проблема, чекає і на твою думку, друже... Спробуй осмислити сенс цього інтелектуального пошуку та визначити моральне підґрунтя служіння як цивілізаційного шляху розвитку людства.

На жаль, звичним історично є тезис – народ служить королю. Чому ж на жаль? Можливо в часи Середньовіччя це було нормою. Природа життя як діалектичного розвитку цивілізації на планеті Земля полягає в існуванні певного ієрархічного поділу. Король – вершина соціальної ієрархії Середньовіччя, є сувереном державної волі в умовах монархічного устрою держави. Але ж, король, який не дбає про народ, нікчемний. Бо він – носій влади у державі, а держава гарантує безпечне проживання громадян, задовольняє їх права та інтереси в ситуації протистояння як у внутрішній системі відносин, так і у зовнішніх справах. Навпаки бути не може. За умов демократичної організації держави це апріорі неприпустимо, щоб мільйони служили одному або певній групі.

А що як піти від протилежного? Король – слуга народу. На сучасній хвилі політичного життя в Україні вислів «слуга народу» є фактично назвою політичної партії, яка на сьогодні є партією влади. «Слуга народу» носій влади з 2019-го року. Чи може народ служити владі або партії? Ні. Так само як і іншій певній політичній силі. Тому, саме партія є слугою народу, або той же таки президент. Через це і про короля як про слугу народу.

Але, повертаючись до історичного аспекту теми, король був носієм влади у часи Речі Посполитої (16-18 століття), її сувереном. Бути слугою народу – означало і означає служити певній місії, яка по-сучасному є ні чим іншим, як національною ідеєю. Народ не може служити сам собі, бо втрачається сенс політики як руху до влади. Тоді хтось, хто наділений владними повноваженнями, служить на благо народу. Обирається для цього, що виглядає цілком логічним.

Саме тому, король – слуга народу. Є актуальне інтерв'ю на каналі Politeka, яке можна розглядати як спосіб додати харчів для роздумів з приводу проблеми акцентів служіння у суспільних стосунках.

https://youtu.be/Tm-i5n0Rz6k 

Політтехнолог Валентин Гладких пояснює сучасну природу владних відносин досить емоційно, але по суті. Варто вчитись бути спокійним і аргументованим, тобто переконливим. Тут виглядає важливою освітня технологія «Дебати» як модель набуття навиків обґрунтованого переконання та майстерності публічного виступу. Подивитись і зрозуміти, що розумна і відповідальна політика є важливим інструментом не допустити насильства в переслідуванні власних інтересів, способом не підмінити служіння гонитвою за досягненням свого особистого інтересу.

Пам'ятник королю не є і не може бути апріорі виключно приватним інтересом будь-кого, хоча ініціатива щодо встановлення пам'ятника походить від групи приватних осіб, що утворили ініціативну групу містян, але є вираженим служінням спільній меті – розвиткові території.

Отже – окреслено ідею, мету, досягнення якої є результатом докладання колективних зусиль небайдужих людей і полягає у створенні і встановленні пам’ятника королю у Кролевці. Комусь особисто від цього нічого (зиск відсутній) не потрібно (облишити ідею і просто переключитись на іншу життєву активність – простіше простого). Але в цьому – інтерес громади, яка цього інтересу поки що, можливо, не розуміє у загальному сприйнятті. Поки що, сподіваюсь, бо перспектива, що з’явиться після досягнення мети, може здивувати навіть любителів фантастики. Чому б і ні? Перевіримо на практиці разом.

Отож, пам'ятник королю як символ служіння народу. На перший погляд парадоксальне твердження, але історичний процес доводить зворотне. Аргументи, якщо вони обґрунтовані, переконують сильніше за зиск або наявність особистого інтересу.

Теоретичним підґрунтям для цього дослідження може бути книга Генрі Кіссінджера, відомого американського політолога і дипломата «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті».

То чому король – слуга народу, а не навпаки?

На допомогу книга:

Генрі Кіссінджер. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті  / пер. з англ. Надія Коваль. – 2-ге вид. – К. : Наш формат,  2018. – 320 с.

Стор. 31: «...Люди передали свої права на верховну владу суверенові в обмін на надання ним безпеки для всіх у межах кордонів держави. Монополія суверенної держави на застосування сили була встановлена як єдиний спосіб подолати вічний страх насильницької смерті та війни».

Цитата, що приведена вище, з контексту теорії Томаса Гоббса, описаної в його «Левіафані», опублікованому у 1651 році, через три роки після Вестфальського миру (результат Тридцятирічної війни, 1618-1648).

Далі цитата від Гоббса: «Кожен суверен (правитель, король), турбуючись про безпеку свого народу, має те саме право, яке може мати будь-яка людина, дбаючи про власну безпеку». Красномовно з точки зору пошуку аргументів до тези «король – слуга народу». Чи не так?

Цікавий факт. Навіть парадокс: прусський або балтійський Крулевець (Krolewiec) – місто короля, перейменували (Кенігсберг, нині – Калініград), а український Кролевець – ні. Чому? Ви думали, що назва «Кролевець» від слова «кроль» типу «заєць»? Та ні. Бо, на мою думку, виявлена суспільно-історична повага до Короля і збережена таким чином пам'ять про засновника міста...

Тому і маємо поставити пам’ятник засновнику міста як символ історичної справедливості. 

Чому пам'ятник Королю потрібний?

 Справді, історія є минулим, минуле - темне через небезумовну об'єктивність і обумовлену суб'єктивність в сприйнятті часу, простору, подій і дійових осіб крізь призму свідомості як способу і форми існування матерії в реальності. Не потрібно бути фахівцем-істориком або лікарем-психоаналітиком для того, щоб вирішити цю проблему і не варто претендувати на те, що будуть кимось  заліковані "рани", особливо коли хтось хоче їх ятрити, бо здається, що так простіше. І не справа політиків це, бо історичне минуле - об'єкт і предмет науково-фахових досліджень. Вивчення історії є ідеєю і місією людей зі здоровим глуздом, здатних до критичного мислення у конструктивний спосіб. А цей діяльнісний крок, ця ідея не про прихід до влади. 

Мова про встановлення пам'ятника Королю як данину засновнику рідного міста, як шана рішенню, що стало доленосним і забезпечило появу на мапі крапки з гордим іменем "Кролевець". А ще - час для встановлення місцевої історичної справедливості, яка не дає права говорити про Кролевець як про деградуюче місто і навіть як про село або селище (без намірів образити села як фундамент, базис українського суспільства). Декаданс як тенденція до занепаду і деградації завершується ренесансом, якщо в суспільстві зконцентровано силу позитивної думки і волю до розвитку, що є критичною масою для змін якості життя.

Місто Кролевець носить ім'я короля, засноване в часи Речі Посполитої (початок 17 століття; загально визнана дата - 1601 рік, дехто вказує на дату заснування, яка співпадає з датою надання Магдебурзького права - 1644 рік, що нагадує таке собі одруження одразу з народженням), яка не стала імперією лише через свій первісний демократизм, не набула завершеності як союз Польщі, Литви і України внаслідок протиріч в колі лідерів соціально-суспільних об'єднань, що мали потенціал до прийняття доленосних рішень.
Аби назвати місто іменем короля, потрібна була королівська воля внаслідок узгодження намірів, ідеї і ресурсів втілення, практичної дії. Пам'ятник Королю саме про єдність цих понять, імперативний меседж до узгодженої дії в сучасності як гарантії потенціалу сталого розвитку і енергії успіху на віки. Цей пам'ятник може стати ще й символом новітньої "Речі Посполитої", її як міждержавного об'єднання у сучасному розумінні, коли інтеграційні процеси набувають ознак локалізації геополітичної, а не лише як відголос і данина тим історичним подіям, в т.ч. і війнам, які велись у 17-18 століттях, стає символом своєрідної історичної ретроспективи в деталях.
Що потрібно зробити? Не в деталях, а в цілому. Варто обов'язково спробувати залучити впливову дипломатичну громадськість, можливо - конкретних лідерів з польської і української сторони. Щодо Посольства Польщі в Україні і Посольства України в Польщі - то це слушна ідея, але не тільки ці установи можуть бути агенціями впливу на реалізацію ідеї. Варто думати про можливість об'єднання громадських ініціатив з боку місцевого населення. Можливо, що це має бути і утворення фонду меценатів з числа як українських, так і польських осіб.
Місце і час. Коли місто стало крапкою на мапі? Територія Речі Посполитої, день не визначений як і рік. Початок 17 століття, наближення до його середини і перемовини між представниками трьох держав, які сьогодні за спрощеною моделлю можна називати по-сучасному: Польща, Литва, Україна. Польський король втратив контроль над містом на Балтиці, яке зараз називається Калінінград, а до цього було - Крулевець (польське звучання від "круль"), стало Кенігсберг і через войовничість і бажання незалежності Прусії, яка утворилась на базі тевтонської квазі-держави. 

Місто, що було столицею Прусії (1525 - 1918), як зазначено вже вище - колись іменувалось Кенігсберг, а ще раніше, за часів королівського протекторату, Крулевцем (чи не на честь польського короля Казимира ІV, Ягеллончика, який підкорив тевтонців і опанував Помор'єм Балтики?). Що спонукало Короля ініціювати назву міста на свою честь, тобто - іменем короля, фактично - форту на східному кордоні Речі Посполитої наприкінці 16 століття, на початку 17 століття? У кого виникла така ідея? У польського короля (тоді - Сигізмунд ІІІ Ваза), або у когось з наближених осіб задля того, аби догодити королю, зробити певну місію легітимною на догоду королю? Звісно, без королівської грамоти (фіксація волі, прийняття рішення королем, закріпленого сеймом) такий захід був неможливий (бюрократія має тисячелітню історію, фактично - цивілізаційна ознака з часів Давньої Греції або і раніше). У ті часи, як відомо, заснування будь-якого міста було неможливим без королівської грамоти. Тим паче, заснування міста короля - Кролевця. Геополітика поєднується з інтригами політиканів, які часто переслідують не просто ділові, а навіть приватні, якщо не інтимні персоніфіковані інтереси. Вислів "шукайте жінку" не про французьку модель поведінки у стосунках чоловіків з жінками, а про їх розуміння причинно-наслідкового зв'язку у процесах, що формують історію, спонукають до суспільного розвитку. В питанні заснування Кролевця українського також, ймовірно, проглядається жіноча проблематика. Але це вже деталі, покриті мороком минулого. Ні спростувати, ні довести. Як літературний вимисел.
Якогось прямого зв'язку між пруським Крулевцем і українським Кролевцем не існує, окрім як дотичності найбільш впливової особи до прийняття рішення про заснування і назву міста, та пояснення причин його заснування виключно геополітичною метою. Особа, яка знала цю справу і мала досвід у питаннях містобудівництва та архітектурного творення, на час заснування Кролевця, відома і ймовірна - Ян Замойський і його намісники, наближені шляхтичі та лицарі, гетьмани і козацька старшина, що мали безумовний вплив на прикордонній території з Московією.

Насправді, не потрібно бути науковцем або фахівцем зі сфери історії і краєзнавства для того аби сприйняти і підтримати (в т.ч. ресурсно, що є не лише фінансово) ідею про встановлення пам'ятника Королю в Кролевці Сумської області. Потрібно просто бути патріотом свого міста, бажати йому розквітнути у майбутньому, стати цікавим і незабутнім для гостей, туристів і ... дітей, за якими - майбутнє. Знати і пам'ятати про витоки, цінувати історію, сприймаючи її як правдивий комплекс життя протягом віків, гармонію добра і зла, точніше - їх балансу як рівноваги в житті, бо якби було б інакше, то місто вже давно б припинило своє існування. Разом з Річчю Посполитою, наприклад.
Легенда потребує часу на осмислення, кристалізацію, формування кола адептів і апологетів, людей, які пройнялися місією реалізації ідеї увічнення пам'яті засновнику міста, ім'ям якого було названо його (Кролевець - місто Короля, польською звучить як Крулевець, бо Круль - Король). Громадська думка має бути свідомою і позитивною з цього приводу.
Тут нема міста політиці або проявам націоналістичної ксенофобії тощо, тут скоріше мова про конструктивний підхід до розвитку території, створення її привабливого бренду, цікавого широкому туристичному колу не лише з України, а і з усього світу.
Цікавий матеріал сам по собі, актуалізований сучасними подіями, коли ідеї Речі Посполитої набирають осмисленої необхідності, стає історичною опорою.
Щодо точної дати заснування, яка має набути документального підтвердження, то вона гіпотетично окреслена. Тут, звісно, є місце для особливого додаткового дослідження, в т.ч. в архівних установах Польщі. На жаль, ми не можемо встановити точної дати заснування міста до сих пір, бо не знайдено королівської грамоти (указу або артикула) про заснування міста Імені Короля, однак сам по собі факт такої назви є високим статусом і не могло бути ініціативою знизу, повинне базуватись на рішенні суверена, скріпленому печаткою та погодженого сеймом. В архівав Кракова або Вроцлава (Любліна, Варшави) за кінець 16, початок 17 сторіч шукати. А хто шукає, той знаходить. Спроба означає наявність  перспективності.
Експертна думка. Олександр Оболонський (допис у фейсбук): "Королівський привілей короля Владислава IV (Ваза) про надання майбутнім міщанам Кролевця магдебурзького права, датований 1644 р. [РГДА, ф.79, оп. 3, № 73]. Згідно з яким, осадженням міста займався Єжи Понентовський, якому належало село Подолове. Король своїм указом надав «перед Річчю Посполитою мужу заслуженому, на прохання його за нинішнього обов'язку депутатського з воєводства Чернігівського під час сейму на ґрунті своєму Подолівському… в воєводстві Чернігівському, а повіті Новгородському місто осадити і назвати його від титулу королівського – Кролевець».
Припустима думка, є аргументована, може бути рецензована. Владислав IV (Ваза) був старшим сином польського короля Сигізмунда ІІІ (Ваза). Він лише завершив, на мою думку, легендарну ідею свого батька щодо створення міста Короля, Кролевця, як заміну втраченому феоду на Балтиці, що став столицею Прусії (Кенігсберг замість Крулевця, нині - Калініград, РФ).
Отже, в Кролевці може і має бути пам'ятник Королю, бо це, на мою думку, наша місцева історія, данина пам'яті про засновника, великий потенціал з минулого, спрямований у майбутнє. І це буде символом, що поєднує минуле, сьогодення і майбутнє. Навіть якщо цей символ буде невеликим пам'ятником десь посеред одного з чисельних затишних скверів або парків мальовничого міста Кролевець...

Пам'ятник королю: інтеграція громадського сприйняття

Пам'ятник засновнику міста є елементом його туристичної привабливості, яка, в свою чергу, входить до числа базових компонентів інвестиційно привабливого клімату території.

Відомий український письменник Андрій Любка потрапив на гачок назви міста і пам'ятника тому герою, який став причиною назви населеного пункту, що більш нічим особливо не примітним (Овідіополь Одеської області).
Ось цей текст з книги "Саудаде" (2017): "У це місто я приїхав через його назву. Овідіополь - невеличке містечко на березі лиману, зовсім близько від моря, але все ж не настільки, щоб йому надокучали юрби туристів. Тут тихо й по-провінційному спокійно. Я трохи покружляв центральними вулицями, шукаючи пам'ятник Овідію, але виявилося, що поета й тут відправили у заслання: монумент йому стоїть десь на задвірках будинку культури, за кільканадцять метрів від лиману.
Я вийшов з машини та обійшов цей, м'яко кажучи, не найвищої естетичної якості пам'ятник. Поет задумливо сидить на кам'яній брилі, дивиться перед себе, хотілося написати в далечінь, але ні, він дивиться на задню стіну будинку культури. Можливо, тому в нього й настільки сумний погляд. Навколо - пустка, і лише на пірсі аж кішіло від рибалок".
А скільки людей, що зацікавились цим місцем і містом, які описав талановатий літератор сучасності?

Висновок сам по собі визрів: якщо нема пам'ятника засновнику міста - збудуй. Всі виграють від цього. Історична правда в тому числі.

Крулевець - Кролевець - Krolewiec

 З історії Калінінграду, який був Крулевцем або Кролевцем, Кенігсбергом...

В тему про місто Короля і пам'ятник йому як засновнику. Бо Калінінград (сучасна РФ, колись Прусія і Польща або Річ Посполита) є містом-братом або побратимом історичним для Кролевця Сумської області (Україна). 

На фото: пам'ятник Королю у Мальборку (Польща).

"1454 році 56 прусських міст і областей проголосили про своє підпорядкування Тевтонії. Польський король Казимир IV Ягеллончик створив Крулевське воєводство зі столицею у Крулевці і включив його до складу Польщі. 12 квітня 1455 року війська Тевтонського ордена повернули місто, а воєводство припинило своє існування.
Під час Тринадцятирічної війни Крулевець у 1457 році став резиденцією Великого магістра Тевтонського ордена (переїхав з Мальборку)".
Це дуже важливий історичний меседж, бо виводить на лінію Мальборк - Кенігсберг/Крулевець - Кролевець. Все йде до купи, я затягую цей вузол, шукаючи героїв дивовижної історії королівської експансії у 16-17 віках. А Кролевець на сході, на кордоні з Московією, виглядає таким собі іржавим цвяхом, зігнутим часом. Розправити, вирівняти, вдихнути нову силу.

На фото: фоном - тевтонський замок у Мальборку (2017).

Отже, Кrolewiec (звучання на польський манер "Крулевець"). Феод Польського Королівства 1466—1657 роки.

З часів Другого Торунського миру, у роки 1466—1525, місто було столицею Держави Тевтонського ордену, залежної від Корони Королівства Польського. Під час польсько-тевтонської війни 1519-21 місто було обложено в травні 1520 військом польських найманців під командуванням Великого гетьмана коронного Миколая Фірлея.

Після секуляризації Тевтонського ордена і прусської данини, поданої в 1525 році великим майстром королю Сигізмунду Старому місто стало столицею Пруссії, залежної від польського короля як феод. На знак залежності чорний прусський орел отримав королівську корону на шию і літеру «S» від латинського імені короля Sigismundus (Зигмунт або Сигізмунд). Незабаром в Пруссії почалася релігійна війна, у результаті якої панівною релігією в країні стало лютеранство.

У 1542 році герцог Альбрехт Гогенцоллерн (племінник короля Сигізмунда Старого) створив в Кнайпгофі (тогочасна назва Krolewiec) партикуляристську школу під назвою Академії, де повинні були готувати кандидатів для навчання в університеті. У 1544 році школі була перетворена в Pedagogium, який існував до 1617 року.

На прохання Альбрехта польський король Сигізмунд II Август 28 березня 1560 року надав університету (Альбертіна) в Крулевцю привілеї нарівні з Краківською академію, з того часу університет мав право призначати вчені ступені.

Завдяки зусиллям короля Сигізмунда III (Ваза) і єпископа Вармії Шимона Рудницького (який носив титул єпископа Самбії) в роки 1614—1616 в Крулевцю було побудовано католицький костел, але через протести сусідньої євангельської литовської громади не дозволили побудувати вежу або повісити великий дзвін".

Моя вставка: логічним виглядає, що саме Сигізмунд ІІІ опікувався територією, підлеглою Крулевцю. І так само логічно було десь приблизно в 1599 році висловити ідею заснування міста Крулевець (Кролевець) на сході, на території, яка була зайована королем Стефаном Баторієм. І пішла ця ідея, скоріш за все, від мудрого і хитрого Яна Замойського, який не мав на той час такого впливу на корону як двадцять-тридцять років тому, але ідея полягала в іншому, заснування міста однойменного з прибалтійським було лише прикриттям...

"У 1618 році Пруссія перейшла у володіння виборців Бранденбурга, а у 1657 році отримала незалежність від I Речі Посполитої. Не дивлячись на формальний розрив зв'язків з Польщею і подальший тиск германізації польський елемент в цих краях ще був присутній".

Тема відкрита. Публічні джерела виглядають як бездонні. Навколо легенди про створення Кролевця, що нині в Сумській області, точаться інтелектуальні битви світлих голів зі сфери історії і краєзнавства вже не перше сторіччя... Ідея встановлення пам'ятника Королю Засновнику об'єднує і направить до конструктиву на благо громади, тобто людей, що живуть на Кролевеччині. Король - слуга народу? Якщо "служити" значить "дбати".

Концепція допрофесійної військової підготовки. Частина ІІІ. Завершення.

 

Продовження.

ПОЗАНАВЧАЛЬНИЙ МОДУЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ

Штат кафедрою допрофесійної військової підготовки (ДВП) укомплектований офіцерами-вихователями (від лейтенанта і вище) з числа офіцерів запасу (військових пенсіонерів, як виключення – офіцерів поліції, інших спецслужб у відставці, 1 особа; військовослужбовців з досвідом ООС та з вищою педагогічною освітою). Вік – від 23 років і до 60 років. За кожним класом (взводом) закріплений офіцер-вихователь і класний керівник. Офіцер діє як вихователь і як викладач/вчитель військових дисциплін (від ОВП – «Основи військової підготовки», «Захист Вітчизни» до інших з військово-фаховим компонентом). Офіцер-вихователь веде свій навчальний підрозділ до випуску.

1.     Закріплення офіцерів-вихователів за навчальними підрозділами:

7 клас (1 взвод) – 1 офіцер-вихователь;

8 клас (2 взвод) – 1 офіцер-вихователь;

9 клас (3 взвод) – 1 офіцер-вихователь;

10 клас (4 взвод) – 1 офіцер-вихователь;

11 клас (5 взвод) – 1 офіцер-вихователь.

За необхідності 1 і 2 взвод, 3 і 4 взвод утворюють роти. 1 і 2 взводи – 1 рота; 3 і 4 взводи – 2 рота. 5 взвод – випускний. На період необхідності виконання завдань структури ротного поділу командирами рот призначаються офіцери-вихователі (згідно наказу директора ліцею-інтернату).

2.           Офіцер-вихователь проводить класні (аудиторні) або позакласні (позааудиторні) заняття згідно розкладу (навчального плану). В разі відсутності занять – прибуває до ліцею на 13:00 та виконує план позанавчальної роботи з особовим складом закріпленого за ним взводом. Офіцер-вихователь, закріплений за класом/взводом (крім суботи і неділі), виконує свої функції з 14:00 до 20:00 (передає підрозділ «нічному офіцеру-вихователю»). Проводить навчальні заняття (уроки, заняття гуртків) з військових і суміжних дисциплін згідно розкладу. Зустрічає свій взвод-клас після занять. Організує виконання позанавчального плану роботи ліцею, дозвілля та самостійної підготовки учнів.

Самостійна підготовка у закріпленому класі з 17:00 і до вечері (з 19:00 до 20:00, для різних класів – різний час згідно режиму роботи, затвердженого директором). Для здійснення контролю і організації колективної діяльності після навчального процесу (занять згідно розкладу) та виконання позанавчальних заходів (з 20:00) призначаються чергові з числа офіцерів-вихователів, які виконують функції старшого поверху гуртожитку ліцею-інтернату. Чергування здійснюється згідно графіку, затвердженого директором ліцею-інтернату. 

Чергування здійснюється з 20:00 до 8:00 з розрахунку – один офіцер-вихователь на поверх або гуртожиток (3-5 взводів, до 120 осіб ліцеїстів-учнів). Черговість нічного чергування – 1-2 рази на тиждень для 1 офіцера-вихователя. Ночують (проживають) в спальному корпусі ліцею-інтернату – ліцеїсти з 7 класу по 11 клас.

3.           Черговий офіцер-вихователь проводить заходи режиму дня, стежить за їх точним дотриманням (вечеря; вільний час; відбій; контроль сну; підйом – 6:30; зарядка – 6:40 – 7:00; перший сніданок – з 7:00 і т.д. згідно розкладу вечірньо-нічної-ранкової фази життєдіяльності). Передає особовий склад взводів «денному» черговому офіцеру-вихователю або заступнику директора або призначеному черговому по ліцею на ранковій лінійці, класному керівнику, закріпленому за класом (рапорт про надзвичайні події, порушення дисципліни тощо).

У спальному приміщенні організовується чергування (днювальний) особами з числа ліцеїстів – з 20:00 до 8:00 ранку. Чергують всі ліцеїсти згідно графіку (позачергові наряди – як дисциплінарний захід). Графік розробляє офіцер-вихователь (за погодження з класним керівником), затверджується директором ліцею-інтернату.

Обов’язки днювального з числа ліцеїстів:

-                стежити за дотриманням порядку і режиму перебування в корпусі (на поверсі);

-                       прибирати приміщення (службові і загального користування);

o           з дозволу чергового офіцера-вихователя – відпочивати (в проміжок часу з 00:00 до 5:30).

Типові обов’язки офіцера-вихователя у позанавчальний час (в межах компетенції):

-                контроль дотримання дисципліни і режиму, порядку (згідно існуючого регламенту роботи, інструкцій та положень, інших нормативно-правових актів, що регулюють життєдіяльність ліцею-інтернату, в т.ч. дотримання санітарно-гігієнічних норм);

-                здійснення нічного чергування;

-                подання письмового рапорту (згідно встановленого зразку) про готовність до занять підрозділу на ранковому розводі;

-                організація самопідготовки ліцеїстів та роботи гуртків, організація вільного часу ліцеїстів;

-                проведення контролю за дотриманням безпеки життєдіяльності особовим складом (ліцеїстами); проведення інструктажів, нарад, зборів з метою колективного реагування на прояви, що потребують організаційного реагування (своєчасність і відповідність, правомочність і правочинність);

-                здійснення заходів безумовного оперативного реагування на позаштатні ситуації (ПС) (порушення дисципліни, конфлікти, аварії, нещасні випадки тощо) з метою усунення негативних наслідків та недопущення бездіяльності;

-                інформування директора або особу, що його заміщає, про всі епізоди позаштатних ситуацій (одразу по з’ясуванню і встановленню характеристик факту);

-                підтримка зв’язку з уповноваженим національної поліції, МЧС, лікарні на випадок реагування на ПС.   

 

Забезпечення дотримання режиму доступу

на територію і до приміщень

Система режимного доступу є необхідною умовою для забезпечення підтримування порядку і дисципліни в ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Забезпечується за участі особового складу кафедри військово-патріотичного виховання (участь у чергуваннях; здійснення заходів моніторингу та контролю за дотриманням порядку і дисципліни в ліцеї-інтернаті; застосування дисциплінарних і вихованих заходів до порушників в межах компетенції та у відповідності до актів нормативно-правового регулювання).

Умови режимного доступу і контролю в ліцеї-інтернаті означають:

-                наявність пропускної системи (на територію і до приміщень); вхід на територію сторонніх осіб (цивільного і військово-спеціального статусу) заборонений без відповідної санкції чергового офіцеру або директора, особи, яка виконує його обов’язки (адміністрації);

-                периметр земельної ділянки, на якій розташований майновий комплекс ліцею-інтернату, визначений (натуральне відведення згідно акту на право користування земельною діяльною від кадастрової установи); обмежений 2,2 метровим парканом (бетонно-цегляно-металева конструкція);

-                здійснюється відеоспостереження: по периметру території і в будівлях (зовнішнє і внутрішнє);

-                організоване чергування в корпусах та внутрішньо-територіальна охорона у вечірньо-нічний період (входи на територію ліцею-інтернату закриваються на замок о 21:00; відкриваються охороною о 5:30).  

                   Результат:

-                в ліцеї-інтернаті наявний спеціальний режим доступу на територію згідно регламентуючих документів, наказів директора, що дозволяє підтримувати порядок і дисципліну  (головні фактори виконання статутних положень спеціалізованого навчального закладу; наближення до вимог військових статутів ЗСУ);

-                прохід сторонніх (цивільних і військових, осіб іншого невизначеного статусу) осіб без підстави і санкції керівника/начальника заборонений; в разі порушення вимоги – особа затримується до з’ясування обставин (викликається наряд правоохоронців);

-                територія огороджена по периметру, що унеможливлює проти дисциплінарні і протиправні дії, сприяє якості контролю за дотриманням режиму, дисципліни і встановленого порядку трудовим колективом і учнями/ученицями (ліцеїстами і ліцеїстками; паничами і панянками);

-                в кожному корпусі – черговий офіцер-вихователь і днювальний з числа ліцеїстів, який контролює режим доступу в приміщення (порядок і дисципліну);

-                заклад забезпечений системою відеоспостереження (зовнішнє і внутрішнє), що дозволяє забезпечити відеофіксацію протягом добового спостереження (річна циклічність; регулярність запису відеозвітів);

-                у визначений вечірньо-нічний час входи до території навчального закладу замикаються, в т.ч. центральний вхід (ворота); ключі знаходяться у чергового офіцера-вихователя та у охоронця (послуги охорони від спеціалізованого підприємства у відповідності до договору про охорону території і приміщень, майна).

Кафедра допрофесійної військової підготовки (ДВП)

як організатор щорічного рейтингового змагання

«Кращий взвод/клас ліцею»

З метою забезпечення в Ліцеї-інтернаті відповідності рівня загальної середньої освіти державним стандартам освіти, єдності навчання і виховання, наявності мотиваційного фактору в освітньому процесі, здійснення науково-практичної підготовки талановитої учнівської молоді, поглибленого вивчення окремих предметів і навчання з військово-професійною спрямованістю та допрофесійною військовою підготовкою, що передбачає: проведення допризовної та посиленої фізичної підготовки; виховання у юнаків і дівчат готовності до військової служби; виховання громадянських компетентностей та досягнення успіху, розглядається як важливий елементом оцінки комплексної активності ліцеїстів та панянок (громадська активність та навчальна успішність) як на індивідуальному так і колективному рівнях у сфері навчальної та позанавчальної  (виховної) роботи організація щорічного рейтингового змагання серед взводів/класів (7 – 11 класи) структурного підрозділу «ліцей», який називається: «Кращий взвод/клас ліцею».

Загальну організацію і координацію діяльності, спрямовану на забезпечення рейтингового змагання, проводить кафедра допрофесійної військової підготовки (як неупереджений методологічний центр, що проводить моніторинг процесу).  

Старт кампанії – початок навчального року (не пізніше 01 вересня).

Фініш кампанії – завершення навчального року (не пізніше 31 травня).

Загальна тривалість змагання: 9 місяців.

Підведення підсумків (старт кампанії) – під час прес-конференції «Рейтингова звитяга року» на початку нового навчального року для ЗМІ за участю уповноважених представників підрозділів Університету.

Основні поняття організації змагання:

Рейтинговий екран – рейтингова таблиця, розміщена на спеціальному стенді, в якій фіксуються бали за участь підрозділів у навчально-виховному процесі (активність учнівського загалу у різноманітних формах позанавчальної виховної роботи та навчальні успіхи).

Рейтинговий захід – подія зі сфери культурно-масового, науково-навчального, військово-патріотичного, спортивно-масового та громадського життя, іншого з числа промоції ліцею, яка є елементом навчально-виховної роботи в Ліцеї-інтернаті.

Рейтингова комісія ліцею (РКЛ) – колегіальний орган, створений з метою фіксування результативності взводів/класів ліцею протягом року та визначення ефективності громадської активності і навчання (визначення загального балу) як елементу навчально-виховного процесу, позанавчальної виховної роботи, промоції навчального закладу. Забезпечує збір (прийом) даних у письмовому вигляді (форма заяви або доповідної записки) для рейтингу та підведення проміжних та річного підсумку змагання.

Ігнорування заходів у рамках навчально-виховної діяльності ліцею-інтернату є порушенням існуючого у навчальному закладі порядку і дисципліни. За неучасть у планових заходах виховної роботи або неподання звіту за місяць від того чи іншого взводу – знімається середній бал (середня кількість балів набрана учасниками виховного заходу (див. нижче Перелік щорічних (традиційних) рейтингових заходів Ліцею-інтернату).

І. Нарахування балів  за успішність

(активність) ліцеїстів і панянок у сфері

позанавчальної виховної роботи

1) Культурно-масові, інтелектуально-розважальні виховні заходи (в т.ч. концерти, шоу, дебати, різноманітні публічні заходи тощо):

-                участь (представництво) в якості публічної особи (спікера, артиста тощо) – 1 бал за 1 учасника;

-                співпраця з музеєм М. Жужоми в питаннях поповнення артефактами та виконання послуг з проведення тематичних екскурсій в музеї для відвідувачів закладу (одна одиниця послуги – 1 бал);

-                призове місце (командне чи індивідуальне) в мистецькому (або інтелектуальному) конкурсі, змаганні, турнірі  (друге та третє, відповідно) – 2 та 1 бали;

-                перемога (командна чи індивідуальна) в мистецькому (або інтелектуальному) конкурсі, змаганні, турнірі  (перше місце) – 3 бали;

2) Наукова робота (на підставі звітів керівників з предметів):

-                участь в наукових конференціях, семінарах  (спікер) або в прирівняних до них заходах нижчого або вищого рівнів на базі Ліцею-інтернату (на базі місцевого коледжу, університету тощо) – 1 бал для 1 учасника;

-                участь в наукових конференціях, семінарах (спікер) на базі інших навчальних закладів (немісцевих шкіл, вишів  або в прирівняних до них заходах нижчого рівня, на базі коледжів тощо) – 2 бали для 1 учасника;

-                внесення до Книги пошани Ліцею-інтернату – 3 бали.

-                участь в навчально-наукових конкурсах (предметних олімпіадах тощо):

І етап – 1 бал; ІІ етап – 2 бали; ІІІ етап – 3 бали; IV етап – 4 бали.

Додатково за призові місця та перемоги: третє місце – 1 (один) бал; друге місце – 2 (два) бали; перемога – 3 (три) бали;

         3) Громадська робота:

-                     участь в роботі учнівського активу (від ініціювання до проведення моніторингу результатів реалізації) внутрішнього проекту – 1 бал для 1 учасника;

-                     участь в волонтерських акціях (волонтерські та трудові загони на базі взводів) – 10 балів для 1 загону з кількістю учасників не менше 5 осіб (особлива умова – ініціативи обов’язково мають бути висвітленими в ЗМІ, в т.ч. Інтернет);

-                     члени Учнівського самоврядування Ліцею (УСЛ): голова – 5 балів; активний член УСЛ – 3 бали; активні члени відділів (комісій) УСЛ з числа учнів (ліцеїстів і панянок) – 1 бал; (за поданням уповноваженої особи з числа педагогів або працівників Ліцею-інтернату);

-                     підготовка та подання статті (матеріалу) до газети Ліцею-інтернату, міської газети або розміщення матеріалів про подію в ліцеї, інші наукові, громадські теми в т.ч. в інших друкованих ЗМІ – 3 бали;

-                     участь в заходах, ініційованих уповноваженим органом з молодіжної політики або освіти місцевого, обласного та національного рівня – 3  бали;

-                     участь учнів/учениць (ліцеїстів/панянок) у проведенні та технічному забезпеченні публічних заходів (в якості ведучого або технічно-допоміжного персоналу при роботі на сцені та з засобами мультимедіа та  озвучування) – 1 бал за кожного учасника-учасницю (ведучі – 3 бали);

-                     участь учнів у діяльності волонтерського загону (мінімальна кількість учасників – 5 осіб) для забезпечення порядку та дисципліни під час проведення публічних заходів (контроль відвідувачів і пропускна система) – 1 бал за кожного учасника (керівник волонтерського загону з числа ліцеїстів і панянок – 3 бали);

-                     участь в іншій позанавчальній/позакласній  роботі (активність та регулярність відвідування клубів, студій, спортивних секцій, хору, вокальних, театральних та інших гуртків, творчих об’єднань) – 1 бал за кожного учасника-учасницю.

4) Спортивно-масова робота та заходи військово-фізичної підготовки:

-                     член/членкиня збірної Ліцею-інтернату, учасник/учасниця місцевих (міські, районні) обласних, національних та міжнародних змагань – 3 бали;

-                     член/членкиня збірної команди, що перемогла на змаганні або зайняла призове місце або переможець в індивідуальному виді спорту або військово-прикладного змагання (призер) змагань місцевого рівня – 1 бал; обласного рівня – 2 бали; національного рівня – 3 бали; міжнародного рівня – 4 бали;

-                     участь у військово-польових зборах (військово-прикладних змаганнях, військово-патріотичних походах краєзнавчого і допрофесійного спрямування в рамках військово-патріотичного виховання, типу військово-спортивних ігор «Джура», «Сокіл» тощо) інших невійськового формату заходах за межами ліцею – 1 бал за кожного учасника/учасницю (в змаганнях – плюс додатково: за ІІІ місце – 1 бал; за ІІ місце – 2 бали; за І місце – 3 бали, як індивідуальна так і командна першість).

 

ІІ. Нарахування балів  за успішність

(активність) ліцеїстів і панянок у навчанні

Здійснюється посеместрово (після виставлення підсумкових оцінок) шляхом виведення показника середнього балу за успішність взводу (класу). Показник (бал, середній) кожного взводу додається до рейтингу у січні та у червні навчального року.

 

ІІІ. Подання та збір інформації.

Звітну інформацію на розгляд РКЛ подають командири взводів (класні керівники, офіцери-вихователі) або уповноважені особи з числа учнівського активу, учнівського самоврядування та відповідальні працівники і педагоги Ліцею-інтернату*. 

*Агентами подання звітних даних до Рейтингової комісії Ліцею (РКЛ) додатково можуть бути:

-                     організаційні комітети заходів;

-                      відповідальні представники за участь;

-                      заступники директора;

-                      економіст;

-                      громадські представники та представники органів влади, бізнесу (організації, установи, підприємства тощо) як місцевого, національного так і міжнародного рівнів;

-                     Інші уповноважені особи, дієздатність і компетенція яких не викликає сумніву у РКЛ.

 

IV. Вирівнювальний коефіцієнт участі у рейтинговому змаганні

З метою вирівнювання результатів змагання через наявність вікової відмінності учасників, встановлюються наступні вирівнювальні коефіцієнти (k), які застосовуються під час визначення результату взводу за місяць:

7 клас (взвод 1) – k=1,25

8 клас (взвод 2) – k=1,20

9 клас (взвод 3) – k=1,15

10 клас (взвод 4) – k=1,1

11 клас (взвод 5) – k=1

Приклад:

7 клас набрав за жовтень загальну номінальну кількість балів – 122. Тоді для остаточного визначення результату за жовтень потрібно 122 помножити на k (1,25). 122х1,25=152,5 балів.

8 клас набрав 127 балів. З урахуванням k, його результат буде 152,4 балів.

9 клас – 133. З урахуванням k, його результат буде 152,95 балів.

10 клас – 170. З урахуванням k, його результат буде 187 балів.

11 клас – 120. З урахуванням k=1, його результат таким і залишиться: 120 балів.

              V. Перелік щорічних (традиційних) рейтингових заходів

Ліцею-інтернату

1.     День відкритих дверей музею М.І. Жужоми.

2.     Спортивне свято «Ми – олімпійці!»

3.     Свято «Осінній бал»

4.     День учнівського самоврядування

5.     День добрих справ (волонтерська акція)

6.     Фестиваль «Веселий калейдоскоп»

7.     «Новорічні пригоди» (свято)

8.     Святкові урочистості «Посвята в ліцеїсти»

9.     День ліцею-інтернату («День школи»)

10.           Свято «Шкільний Олімп»

11.           День цивільного захисту

та інші заходи.

VІ. Мотивація (нагороди та заохочення)

до участі у рейтинговому змаганні

Передбачаються наступні форми заохочення учасників:  

1)           надання Адміністрацією (через залучення меценатів, благодійників, шефів тощо) Ліцею-інтернату кращим підрозділам рейтингу за поданням (звітом) РКЛ матеріально-технічного забезпечення у якості подарунка (комп’ютерна техніка, меблі, музичні інструменти, книги тощо);

2)           індивідуальні відзнаки (грамоти, медалі, перехідний кубок, цінні подарунки тощо);

3)           культурно-естетична, пізнавальна (екскурсія, відпочинок в таборі, участь у туристичному поході, поїздки у складі груп до інших міст тощо);

4)           ресурсне забезпечення реалізації ініціативи  підрозділу-переможця (в т.ч. друк книги, фотоальбому, іншої промо-продукції);

5)           інше за ініціативи адміністрації або педагогічної ради Ліцею-інтернату.

VІІ. Повноваження Рейтингової Комісії Ліцею.

До складу Рейтингової Комісії Ліцею (РКЛ) входять: директор, заступник директора за функціональним розподілом обов’язків (всі), економіст; відповідальна особа за організацію виховної та позанавчальної (позакласної) роботи, представники учнівського самоврядування та інші уповноважені особи. Склад (чисельний та персональний) визначається і затверджується наказом директора Ліцею-інтернату до початку навчального року на рік.

Комісія проводить засідання щомісяця (перший вівторок місяця, слідуючого за звітним) та опрацьовує подані дані у вигляді доповідних записок, оформлених у встановлений спосіб (відповідно до вимог діловодства, з підписом відповідальної особи, ПІБ та датою).

Результати щомісяця оприлюднює в «Рейтинговому екрані», який розміщується у визначеному доступному для огляду місці). Підсумковий результат – після завершення навчального року на засіданні РКЛ, за результатами якого подається звіт (протокол засідання СКЛ) на розгляд Педагогічної ради Ліцею-інтернату (в термін до 10 червня кожного року). Оголошення результатів та нагородження проводиться під час шоу-прес-конференції  «Рейтингова звитяга року» на початку нового навчального року (згідно розпорядження директора Ліцею-інтернату).

РКЛ має право заохочувати всіх учасників змагання незалежно від місця в рейтингу. Відзнака «Зростаючому» підрозділу, який на наступний рік набрав значно більше рейтингових балів у порівнянні з минулим сезоном, наприклад. Та в інший спосіб заохочення, визначений колегіально та відповідно запротокольований. РКЛ уповноважена на своїх засіданнях приймати рішення, спрямовані на врегулювання конфліктних ситуацій, виправлення неточностей, має право вносити зміни до порядку нарахування балів, якщо таке є виявленням волі більшості комісії (внесення змін на наступний змагальний рік). Рішення приймається простою більшістю присутніх за умови наявності кворуму РКЛ. Порядок голосування: відкрите голосування (піднята рука).

 

VІІІ. Принципи діяльності РКЛ

та учасників рейтингового змагання

         У своїй діяльності РКЛ і учасники рейтингового змагання застосовують наступні принципи:

-                демократичність (колегіальність прийняття рішення – меншість приймає рішення простої більшості з числа членів, присутніх на засіданні РКЛ);

-                доступність і публічність (екран змагання та регулярне оновлення даних);

-                доброзичливість (дружнє ставлення до конкурентів на підставі чесної, справедливої та неупередженої взаємодії з метою успішної самореалізації, просування бренду навчального закладу в громаді);

-                добровільність (участь в конкурсі – виключно добровільна, є елементом заохочення до досягнення кращих результатів навчально-виховної роботи та промоції Ліцею-інтернату);

-                чесність (відповідальні особи – агенти, що подають інформацію про учасників-активістів рейтингових заходів в рамках змагання відповідають за достовірність та неупередженість, точність інформації; учасники рейтингових заходів змагаються виключно на принципах чесної конкуренції та гідності, поваги до колег і колективу Ліцею-інтернату).

 

 

 

 

 

 

 

Робочий порядок організаційно-виховної мотивації

 

Система

особистісного репутаційного ефекту ліцеїста (ОРЕЛ)

 

 

 

На початку навчального року всім ліцеїстам нараховується стартові 100 балів, що фіксується в журналі ОРЕЛ, який веде офіцер-вихователь і ліцеїст (для можливості звірки проміжного балу за певний період).

Існує можливість і необхідність в рамках компетенції офіцера-вихователя:

-          нарахування у спосіб додавання балів за досягнення позитивних результатів (+ від 1 до 5 балів);

-          нарахування у спосіб віднімання балів за порушення дисципліни і низькі результати у навчанні (– від 1 до 5 балів);

Рішення про нарахування (додавання або віднімання) балів приймаються:

а) колегіально на зборах колективу (взводу, кафедри ДВП, ліцею,);

б) індивідуально – командиром взводу, офіцером-вихователем, класним керівником, адміністрацією ліцею: директором, заступником директора (але публічно, з повідомленням ліцеїсту).

Рейтинг ведеться у окремому зошиті (блокноті). Є звітним документом (переглядається прямим начальником) довільної логічно-обгрунтованої форми. Офіцер-вихователь може самостійно розробити зручний для обліку формат, наприклад – таблиця щоденна (крім вихідних днів) з особовим складом поіменно і графи, куди проставляється цифра, що відповідає зміні бального результату за конкретний день.

Зміна показника ОРЕЛ встановлюється в залежності від впливу (як + так і  –) на колективну динаміку ліцею.

Зміна на 15 балів – значний (високий) вплив.

Зміна на 10 балів – середній вплив.

Зміна на 5 балів – незначний (низький) вплив.

 

Ліцей гарантує:

-          дотримання обіцяних компенсацій заохочення (мотивації) і стягнення (дисциплінарного впливу);

-         справедливого, регулярного і демократичного розгляду питань змін до ОРЕЛ.

 

Опис

проведення стройового змагання

між взводами ліцею-інтернату

 

         Змагання полягає у визначенні найбільш дисциплінованого навчального взводу ліцею-інтернату у спосіб, що є організаційно-виховним відображенням вимоги Стройового статуту Збройних Сил України, спрямованим на виконання Концепції допрофесійної освіти ліцею-інтернату, Положення про кафедру допрофесійної військової освіти (ДВП), Календарного планування вихованої роботи та виконання завдань згідно компетенції офіцерів-вихователів, вчителів, які входять до складу кафедри ДВП.

         Стройове змагання є проявом дотримання вимог стройової дисципліни (наявність у строю особового складу), що визначається у процесі ранкового стройового розводу (щоденний формат у встановлений спосіб згідно розпорядку дня у ліцеї-інтернаті, порядок проведення додається, додаток 1). Критерії та вимоги можуть ускладнюватись в залежності від рівня підготовленості суб’єктів і об’єктів змагального процесу.

         На початку тижня кожен взвод отримує 100 балів (стартовий потенціал). За результатами проведення перевірки наявності особового складу у строю (під час ранкового стройового розводу в ліцеї-інтернаті) уповноважені особи (командир взводу, заступник командира взводу або командир відділення, що виконує обов’язки заступника командира взводу) подають стройову записку (встановленого зразка, згідно додатку 2), в якій зазначається кількість відсутніх ліцеїстів/ліцеїсток. Зазначена кількість сумується до 100 з від’ємним показником. В кінці тижня (п’ятниця або останній робочий/навчальний день перед святковими на тижні) встановлюється старшим офіцером результат перебігу змагання за тиждень. Підсумок підводиться за місяць, оголошується на лінійці у понеділок або у інший спосіб, визначений єдинональником ліцею-інтернату (директором).

         В кінці навчального року визначається найбільш дисциплінований підрозділ (взвод) ліцею-інтернату. Переможцю вручається кубок «Аристономія» (перехідний) та проводиться заохочення колективу у встановлений педрадою ліцею-інтернату спосіб (виїзний формат з пізнавальною програмою до 5-7 днів).

 

 

                                                                                              Додаток 1

 

 Порядок

проведення стройових розводів у ліцеї-інтернаті

з посиленою військово-фізичною підготовкою

 

         На виконання вимог базових військових статутів ЗСУ (Статут внутрішньої служби, Стройового статуту), відповідних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ліцеїв-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою, у відповідності до Концепції допрофесійної військової підготовки Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою (ПВФП) розроблено даний Порядок проведення стройових розводів у ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Ведений у дію з 02.09.2019 р. (як експериментальний формат, наближений до загальновійськового).

         Підрозділи ліцею (навчальні взводи: 1 взвод (7-а клас); 2 взвод (8-а клас), 3 взвод (9-а клас), 4 взвод (10-а клас), 5 взвод (11-а клас) функціонують на засадах наскрізної міждисциплінарної допрофесійної військової підготовки, керуються принципом єдиноначальності і субординації (базові принципи організації війська в цілому і ЗСУ зокрема).

         Понеділок – загальноліцейний щотижневий ранковий розвід (проводить Старший офіцер, присутні всі командири взводів; участь Директора у процедурі).

         Вівторок – п’ятниця – стройовий ранковий розвід (проводить Черговий офіцер, згідно узгодженого графіку).

         Директор ліцею – суб’єкт єдиноначальності, є начальником для всіх ліцеїстів, педагогів, робітників тощо, які мають трудові або навчальні відносини у встановленому законом порядку з Глухівським ліцеєм-інтернатом з ПВФП. Директор, або особа, що його/її замінює у разі відсутності директора або у спосіб делегування своїх повноважень заступнику, приймає рапорт під час ранкового стройового розводу від старшого офіцера (понеділок) або від чергового офіцера (вівторок – п’ятниця). Офіцер, який проводить розвід, має бути завчасно поінформований (до 7:45) про присутність на розводі начальника (директора або делегованої особи з числа заступників).

При наближенні до строю ліцею Начальника (директора) офіцер подає команду «Струнко!», «Рівняння на ліво!» (в залежності від сторони наближення начальника) і стройовим кроком прямує на зустріч, приклавши праву руку до скроні (віддання військової честі у визначений Стройовим статутом спосіб). За три кроки від Начальника зупиняється і рапортує: «Пані Директор (пані Заступник директора!)! Ліцею вишуканий на ранковий розвід. Старший офіцер – капітан Любивий (або: «Черговий офіцер – вихователь Ахтирко»)». Офіцер робить крок у бік, пропускаючи Начальника вперед. Начальник вітається з Ліцеєм: «Бажаю здоров’я, панове ліцеїсти!» або «Доброго ранку, ліцеїсти!»

Ліцей одноголосно відповідає: «Бажаємо здоров’я, пані Директор!»

Директор або Офіцер подає команду: «Вільно!».

За потреби Директор протягом 2-3 хвилин надає чіткі орієнтації на день, вказівки окремим командирам, ліцеїстам; проводить короткі заходи виховного плану (заохочення або стягнення), в т.ч. і з виходом зі строю ліцеїстів (ліцеїсток), які мають бути публічно визначеними на підставі встановлених фактів успіху або провини.

Далі Директор передає слово Офіцеру для проведення процедури ранкового розводу («Прошу провести процедуру розводу, пане офіцер!»).

Офіцер подає команди: «Ліцей, рівняйсь! СТРУНКО!» «Командирам (заступникам командирів) взводів провести повірку особового складу, заповнити стройову записку та подати рапорт!».

Командири (заступники командирів) взводів:

1) проводять перевірку наявності особового складу (роблять відмітку у журналі ранкових розводів: + - за наявності;  – - у разі відсутності ліцеїста/ліцеїстки, до 2-х хвилин);

2) заповнює стройову записку згідно типової форми, до однієї хвилини;

3) призначає чергових (по їдальні та по класу одночасно);

4) проводить стройовий огляд і робить зауваження, якщо такі є (наявність головного убору, взуття допустимого формату, зачіска тощо), до 1 хвилини;

5) подає рапорт Старшому офіцеру (Черговому офіцеру).

Далі: у відповідності до процедури згідно порядку і графіку проведення ранкових розводів 2019-2020 н.р. (додається).

Допускається відхилення через форс-мажорні обставини: складні погодні умови (дощ, сніг, град тощо). Рішення про відміну ранкового розводу приймає Директор на підставі рапорту Старшого офіцера або Чергового офіцеру (у зручний оперативний спосіб, в т.ч. по мобільному зв’язку).

Наприклад, коли йде дощ. Дії чергового офіцеру (відповідального за проведення розводу): завчасно зв’язується з директором і просить погодити відміну проведення розводу або отримання команди на його проведення, не зважаючи на погодні умови. 

В разі відміни розводу: інформує командирів або заступників про таке рішення (перебуває на місці проведення розводів, дає команду на переміщення у зручний спосіб до місця проведення занять).

Командир або заступник командира взводу, який має у час проведення ранкового розводу заняття подає рапорт про такий факт після команди: «Командирам взводів: провести перевірку особового складу та подати рапорти!». 

Тривалість ранкового розводу не може перевищувати 10 хвилин (8:00 – 8:10). Ліцеїсти, які безпідставно пропускають ранковий розвід підпадають під дисциплінарне стягнення на розсуд командира (офіцера-вихователя).

 

Додаток

до Порядку проведення стройових розводів у ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою

Порядок та графік проведення ранкових розводів

2019-2020 н.р.

(оперативний формат)

1.     Загальноліцейний розвід (щопонеділка).

Загальноліцейний розвід – щопонеділка о 8:00 (за присутності директора або особи, що її заміняє).

На 7:45 до ліцею-інтернату прибувають всі командири взводів (готують рапорти письмові, перевіряють наявність особового складу; координують підготовку до загальноліцейного розводу).

Взводи шикуються на плацу у колонах по чотири особи. Місце розташування підрозділів – згідно встановленої схеми на плацу (біля їдальні).

Командири взводів о 7:55 шикують підрозділи – взводи (7-11 класи), а класні керівники – свої класи (1-6 класи). Інтервал між взводами – 2 кроки; командир або його заступник – на правому фланзі поруч з першою шеренгою. Взводи шикуються у колону по чотири.

Старший офіцер о 8:00 перебуває поруч з центральними східцями їдальні, дещо спереду від директора у готовності до проведення розводу. Командує: «Ліцей, рівняйсь! Струнко! Командирам взводів подати рапорт!»

По черзі, починаючи від командира 1 взводу до 5 взводу, командири взводів складають рапорт старшому офіцеру (завідувач кафедри ДВП); за командира 4 взводу рапорт складає заступник командира взводу. Після чого старший офіцер рапортує директору ліцею-інтернату про готовність навчального закладу до занять.

Командир взводу подає команди підрозділу перед тим, як йти подавати рапорт до центру плацу: «Взвод, рівняйсь! Струнко! Рівняння на середину!» Стройовим кроком підходить до старшого офіцера (відповідно до вимог Стройового статуту) і подає рапорт.

Типовий текст рапорту:

1)           Старшому офіцеру: «Пане капітан! Перший (інший по порядку) взвод вишикуваний, до занять готовий. Надзвичайних подій не трапилось. Всі ліцеїсти у строю (якщо є хворі або відсутні, то назвати і вказати причину відсутності). Командир взводу – офіцер-вихователь Ахтирко».

Старший офіцер відповідає: «Рапорт прийнятий! Вільно. Стати до строю!» Командир взводу стройовим кроком йде до свого підрозділу і займає місце на правому фланзі поруч з першою шеренгою.

Після прийняття всіх рапортів від командирів 1-5 взводів, старший офіцер подає рапорт директору ліцею:

2)           «Пані директор! Ліцей вишикуваний. Надзвичайних подій не трапилось (якщо щось трапилось: «ця теза опускається, а про НП подається письмовий рапорт окремо). До занять готовий. Старший офіцер Любивий».

Директор: «Рапорт прийнятий! Доброго ранку, ліцеїсти!»

Ліцей одноголосно відповідає «Вітаємо, пані директор!»

Старший офіцер подає команду: «Вільно!»

Далі директор доводить до особового складу ліцею-інтернату план на тиждень (основні події і очікування), робить наголос на дисципліні і порядку.

Після чого старший офіцер командує: «Ліцей, рівняйсь! Струнко! На заняття кроком-РУШ!» Ліцею розходиться у вільний спосіб по класним приміщенням.

Командирами взводів подається старшому офіцеру також і письмовий рапорт з зазначенням руху особового складу згідно визначеної форми за підписом командира взводу (може бути поданий до початку занять – 8:25). Старший офіцер щопонеділка після розводу здає письмові рапорти до приймальні директора). Неподання письмового рапорту є порушенням дисципліни і тягне за собою дисциплінарну відповідальність командира, що допустив таке порушення.

2.           Щоденний розвід (вівторок – п’ятниця).

Шикуються тільки взводи (плац біля їдальні). Черговий офіцер-вихователь приймає рапорти від заступників командирів взводів, по черзі: від 1-го до 5-го.

Типовий текст рапорту:

3)           Черговому офіцеру: «Пане офіцер-вихователь! Перший (інший по порядку) взвод вишикуваний, до занять готовий. Надзвичайних подій не трапилось. Всі ліцеїсти у строю (якщо є хворі або відсутні, то назвати і вказати причину відсутності). Заступник командира взводу – сержант-ліцеїст Руденко».

Подається також і письмовий рапорт (стройова записка) з зазначенням руху особового складу згідно визначеної форми за підписом заступника командира взводу (може бути поданий до початку занять – 8:25 або для підсумкового звіту про стройову дисципліну за тиждень, місяць тощо). Як варіант: Черговий офіцер після розводу зберігає стройові записки і подає їх Старшому офіцеру, який у визначений час і спосіб здає письмові рапорти до приймальні директора і доповідає директору про ситуацію в ліцеї (звітний формат).

Неподання стройової записки (письмового рапорту) є порушенням дисципліни і тягне за собою дисциплінарну відповідальність командира/чергового офіцера, що допустив таке порушення.

Черговий офіцер відповідає: «Рапорт прийнятий! Вільно. Стати до строю!» Заступник командира взводу стройовим кроком йде до свого підрозділу і займає місце на правому фланзі поруч з першою шеренгою.

Черговий офіцер вітається: «Доброго ранку, ліцеїсти!»

Ліцей одноголосно відповідає «Вітаємо, пане офіцер!»

Черговий офіцер подає команду: «Вільно!»

Далі доводить до особового складу ліцею-інтернату план на день (основні події і очікування), робить наголос на дисципліні і порядку.

Після чого черговий офіцер командує: «Ліцей, рівняйсь! Струнко! На заняття похідним кроком-РУШ!» Ліцей розходиться у вільний спосіб по класним приміщенням.

Черговий офіцер після розводу здає письмові рапорти до приймальні директора і доповідає директору про ситуацію в ліцеї або зберігає їх та передає старшому офіцеру (в залежності від конкретної ситуації за результатами розводу). Неподання стройової записки (письмового рапорту) є порушенням дисципліни і тягне за собою дисциплінарну відповідальність командира/чергового офіцера, що допустив таке порушення.

УВАГА! Тривалість розводів 10 хвилин (8:00 – 8:10).

 

Графік проведення розводів і відповідальні особи

 

№ п/п	ПІБ офіцера-вихователя, в/звання	Контакти (телефон)	Навчальний підрозділ /дисципліна (курс-предмет) викладання	День проведення
1.	Любивий Володимир Анатолійович	095 1924889;	4 взвод (10 клас);	понеділок загальноліцейний
2.	Савицька Інна Михайлівна	066 7276181		Щоденно у вільному режимі
3.	Джусупов Євгеній Євгенійович	066 0081597;	3 взвод (9 клас)	вівторок
4.	Ахтирко Олександр Вікторович	099 5484503	1 взвод (7 клас)	середа
5.	Гейко Василь Миколайович	066 3773769		Щоденно у вільному режимі
6.	Дарменко Сергій Миколайович	099 3149397	2 взвод (8 клас)	четвер
7.	Небилиця Дмитро Миколайович	066 0282160	5 взвод (11 клас)	п’ятниця
8.	Шевченко Андрій Євгенійович	066 6338644;	(нічний режим; ранково-вечірній режим)	Щоденно у вільному режимі

 

Додаток 2

КЗ СОР – Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою

 

СТРОЙОВА ЗАПИСКА

___ взводу/ліцею

 

 «____» ____________ 20 ____ р.

Вид обліку	Особовий склад	Примітка
За списком
У строю
Відсутні
Інші відомості

 

Командир __ взводу                                                                      __________________

 

 

 

Завідувач кафедри ДВП                                          В.А. Любивий