Громадська рада як рупор громади: аргументи «за» та «проти»

Демократичні принципи передбачають диференційоване представлення прошарків суспільства (у вигляді представників громадських організацій) у владі, точніше – в процесі прийняття рішень щодо організації життєдіяльності громади.

Дебати на тему:

«Ця палата вважає, що громадські ради потрібні в процесі ведення соціального діалогу»

Для початку треба ввести дефініції (визначення понять): «громадська рада» – колегіальний орган, який утворюють представники громадських організацій при тому чи іншому державному органі; «процес» – співпраця у  тривалому періоді діяльності задля досягнення мети створення; «соціальний діалог» – узгодження позицій та уникнення конфліктних ситуацій в трикутнику взаємодії влада-бізнес-громадськість; «представник громадської організації» – той, хто має право (компетенцію) представляти зареєстровану громадську організації, сфера діяльності якої знаходиться в межах Кролевецького району.

Фактично, створення такого дорадчого органу розширює суб’єктність (представлення) громадянського суспільства  Кролевецького району, забезпечує виконання прийнятого закону України, що регламентує таку функцію. Створення Громадських рад не є місцевою ініціативою, а відноситься до ініціатив національного рівня. Громадська рада – орган, який має апарат та план роботи аби досягнути певного результату. План виконується,  хід його виконання контролюється про що ставляться до відома широкі верстви громадськості (через ЗМІ). Все, що визначене чинним законодавством має діяти. Декларативно чи практично – питання суб’єктивності чи об’єктивності оцінювання результатів. Кадри вирішують все!

Почесна місія

Бути членом Громадської ради – почесне право. Фактично, мова про додаткову (разом з органами місцевого самоврядування) платформу відстоювання інтересів громади. Що таке «інтереси громади»? Це – вирішення проблем функціонування та розвитку. Чи вдається Громадській раді (ГР) впливати на стан вирішення місцевих проблем? Чи існують механізми такого впливу? Якщо відповідь «так» не задовольнить песимістів, то оптимістів вона порадує лише у випадку конкретизації результатів та виявлення ефективності (співвідношення отриманого результату та витраченого ресурсу) роботи. 

Як оцінювати роботу ГР?

Суб’єктивний фактор. Впливовість органу залежить від активності його членів, від їх мотивації та бажання діяти (впливати). Рекомендації Громадської ради мають бути почутими, тому висновок про дієвість ГР може зробити виключно очільник  Кролевецької районної державної адміністрації. Якщо ГР діяла корисно. То це не може не відзначити Голова Райдержадміністрації. Якщо ГР діяла формально, то чесним буде з боку Голови це визнати. Оцінювати діяльність роботи самим членам ГР теж саме, що приміряти на себе роль кулика, який, як відомо, своє болото хвалить.

Оцінювати діяльність ГР може (і має!) громада, що є набагато складнішим завданням, оскільки громада Кролевецького району – понад 40 тисяч осіб. Запитати думку кожного – нереально. Зробити статистичну вибірку – простіше, однак все одно – технічно складно.  Провести опитування серед фокусної групи – можливо. І це потрібно зробити (внести до плану роботи нового складу ГР), аби не втратити інтерактивність (зв'язок орган – громада) діяльності ГР.

Висновок: ГР необхідна, оскільки вона може (має відповідні механізми та інструменти регламентовані нормативно на законодавчому рівні) ефективно взаємодіяти з владою та громадськістю при врегулюванні важливих і актуальних (що не одне й теж саме) питань життєдіяльності.

Для того, аби більше шансів було все ж на позитивну оцінку діяльності ГР, потрібно проводити роботу зі сфери паблік-рілейшнз (створити план діяльності у відповідності до канонів такої науки як «Зв’язки з громадськістю» та реалізувати його у максимально можливому вигляді).

Звітність, доступність та дієвість. З такими принципами ГР є рупором в процесі розвитку території громади. А в рупор, як відомо, потрібно кричати. Щоб почули. Не лише голосно, а головне – переконливо!

«Шкільні дебати. Особливості застосування на практиці Британського формату парламентських дебатів»

      

      Нове засвоюється на практиці. Складні інструкції для користувачів мобільними телефонами, комп’ютерами та програмним забезпеченням призводять до того, що більшість так і залишається на етапі старту. А ті, хто самотужки на практиці спробував – потрапили до світу нового і сучасного. Я до того, що аби навчитись дебатувати (мати уявлення про правила та хід дебатної гри) потрібно зіграти. Бодай раз у житті! Все просто. Потім – удосконалюватись на тих етапах, які на думку дебатера мають перспективу з огляду на необхідність самореалізації та досягнення успіху в житті. Принцип «перебування на плато освоєння теми» спрацьовує у будь-якому випадку: там, де складно – рано чи пізно з’являється відчуття польоту у результаті працьовитості та терпіння. Незграбні і божевільно складні перші кроки в до мети дебатування забуваються назавжди як пройдений етап лише у того, хто досягнув успіху, тобто – зіграв!

         Ми в русі. Наша мета чітко визначена проектом «Дебатна школа: активна молодь – успішна громада» (SDS-12/13)  і полягає в молодіжно-юнацькій співпраці на міжнародному рівні через участь у навчально-розвиваючих дебатних турнірах.  Якщо спілкуватись цікаво, то дебатувати – ще й корисно!

Перша офіційна дебатна гра в Кролевецькому районі (12.12.12)

         Апогей проекту SDS-12/13 – участь у товариському дебатному міжнародному турнірі у  Львові (початок травня 2013 року). До цього ми маємо прийти «озброєними» та по-справжньому готовими до обговорення будь-яких питань, що торкаються створення нових можливостей для молоді.

         Зараз про те, в чому ми вже маємо розуміння. По-перше – ми практично застосовуємо методику навчання дебатуванню у Британському форматі парламентських дебатів. Зіграно дві гри чвертьфінального етапу турніру «Кролевецькі дебати», за результатами якого буде сформовано делегацію з 12 дебатерів для поїздки до Львова.

Під час гри 12.12.12.

         Спрощення формату задля кращої адаптації учасників (виступи-промови не від кожного дебатера, а від команди) є тимчасовим явищем і має за мету поступовості набуття практики участі в дебатах. Команда – це двоє старшокласників (починаючи з 8 класу), які спільно визначають свої ролі участі у грі, створюють інтерпретаційні моделі, формують кейс дебатний (структура промови: інтерпретаційна теза, аргументаційні лінії, законопроект задля вирішення проблеми обговорення)  і врешті отримують результат від такого прийняття рішень. В перспективі (етап півфіналів турніру «Кролевецькі дебати») планується привести формат гри до повної відповідності до БФПД (Британський формат парламентських дебатів). Умовно, таку форму практичного дебатування названо «шкільною» як оптимальну модель застосування дебатів у молодіжно-юнацькому середовищі загальноосвітніх шкіл.

         Головне – дотримується принцип щодо  інтриги по відношенню до теми (резолюції) гри. Поняття «домашня підготовка» не існує, оскільки наші дебатери мають використовувати ті знання, які є наявними завдяки життєвому досвіду. Резолюція інтерпретується Першим Урядом (виключно). Тобто – Перший Уряд вводить інтерпретацію до резолюції, таким  чином визначаючи подальші рольові позиції інших команд (Опозиція має протидіяти позиції Уряду). Всі інші грають на підставі промови Першого Уряду (контраргументація, спростування, відбиття та уточнення, підтримка з доповненням).  І – пункти інформації, що породжують власне дебати! Від якості та своєчасності запитань (реплік, уточнень тощо) до опонентів  залежить хід дебатної гри в цілому, бо дебати – це спір, що виникає в результаті діалогу «запитання-відповідь».

"Ми - дебатери"! (16.01.13)

Наприклад: резолюція гри «Ця палата заборонить використання технічних засобів при підготовці шкільних рефератів».

Перший Уряд має право визначитись по відношенню до теми, тобто – інтерпретувати її в залежності від домовленості команди: «Ця палата заборонить використання технічних засобів при підготовці шкільних рефератів з гуманітарних дисциплін» (погоджувальне звуження), або «Ця палата не вводитиме заборону на використання технічних засобів при підготовці шкільних рефератів в старших класах» (спростування з уточненням). Всі інші команди (Другий Уряд, Перша Опозиція, Друга Опозиція) під час 15-хвилинної підготовки розробляють дебатні кейси (структуру промови команди) як «за» так і «проти», шукаючі відповідні аргументи, докази (факти).

Таким чином, ігрове поле визначається та фіксується на 16 хвилині з моменту початку підготовки команд до гри. Резолюція як привід для формування позиції відносно проблеми, якої вона торкається. Все як у парламенті! З обов’язковим законопроектом, тобто планом дій задля усунення проблеми. Опозиція – спростовує доречність Урядового проекту, вводить свій та доводить його доцільність…

Члени Дебатного клубу "Оратор і Я" (ORATORIA)

Гра не терпить складності, однак – обов’язковим є структурування промови. Чіткість та чесність заради перемоги!

Особливості дебатування по-кролевецькі.  

«Вірність формату»

            Бувають ситуації, коли тобі нічого сказати з приводу теми гри, коли ти не чітко розумієш, яким чином варто інтерпретувати резолюцію (тему), тоді ти не готовий до дебатів. Однак, таке враження на початку потрібно відганяти з думок, бо переконання в тому, що ти готовий, що ти можеш приходить часто і під час самої гри, бо як відомо навіть апетит (буває) з’являється в процесі. Отже, варто вступати в бій, а там – як Фортуна обернеться! Дебатер свідомо ризикує, бо дебати – це гра. 

            Остання гра (а саме – друга чвертьфінальна турніру «Кролевецькі дебати») видалась неоднозначною. Критикувати самого себе. Чути інших. Шукати можливості для професійного ігрового зростання. Набувати відповідних компетенцій (в тому числі – стрункий безперервний контроль перебігу гри). Все це – поради (вимоги) до себе, якщо належиш до числа апологетів цього напрямку молодіжної активності.

             Без жодного бажання критикувати рішення судейської колегії, оскільки з самого початку ми визначились, що це рішення носитиме суб’єктивний колегіальний характер або – буде сумою індивідуальних неузгоджених рішень трьох незалежних суддів. Лише заради прагнення удосконалюватись з точки зору оцінювання результатів та визначення переможців. Далі (на етапі півфіналів) буде ще складніше через те, що ніхто не бажатиме програвати, склад команд буде більш вирівняним.

             Нас об’єднує те, що всі ми тут, на Кролевеччині, першопрохідці, піонери дебатного руху. Серед нас немає досвідчених практиків. Є теоретики. І є бажання стати практиками. А це вже половина шляху до успіху! Віримо.

             Дебатери не претендують на  універсальні та всеохоплюючі знання. Дебатери прагнуть зростання та визначення вектору руху до успіху. Індивідуально для кожного і загалом для всіх. Співпраця об’єднує. Той, хто критикує має чітко пояснювати – навіщо він це робить. Критика позиції може породити конфлікт, бо не зважаючи на превалювання принципу «Критикую не особу, а її позицію» (основний для дебатної гри), людина має право на виявлення емоцій. В результаті – непорозуміння (м’яко сказано) та образи (перебільшено).

             У Юрія Павловича В’яземського (професора МГИМО) неодноразово під час ефіру телепередачі «Умники и умницы» (російське телебачення) виникають можливості до конфліктів. Можна переконатись в цьому  ввімкнувши телевізор на Першому російському щосуботи близько дев’ятої години ранку. Остання лицарська тема породила лише одного півфіналіста. Ведучий не виносить остаточного рішення по тому, чи приймати відповідь чи відхиляти її. Вирішує ареопаг (вищий суддівський комітет). Що він сказав, те й виконується ведучим. Цікавим та перспективним з точки зору дебатування є те, що в сучасному оцінюванні освітянських результатів надається перевага об’єктивному підходу (тестовий метод) і фактично відсутня суб’єктивна складова (враження від виступу учня на екзамені, його ораторське мистецтво, логічність мислення тощо). Істина – в  поєднанні цих методів оцінювання, бо виключно об’єктивне та суб’єктивне (раціональне та ірраціональне) породжує істинне.

   

             Повертаючись до останньої (16.01.13) нашої дебатної гри, визначу, на мою думку, основний елемент гри, резолюцією якої була теза: «Ця палата вважає необхідним змінити режим роботи місцевих бібліотек», а саме – спроба учасниці Другої Опозиції конструювати умовивід власного виробництва. Ця спроба одразу кидається в очі, запам’ятовується. Ті учасники, що здатні на такий синтез, не залишаються непоміченими. Наводжу уривок промови учасниці: «Взагалі, я не розумію, чому люди говорять, що той, хто багато знає – погано спить. Я вважаю, що той, хто нічого не знає, взагалі не може заснути!» Цей уривок був проголошений з відповідною інтонацією та без запинок (огріхів дикції), що означало чітке емоційне переконання промовця в вірності сказаного. Часу на критику (контраргументи) вже просто не було у команд протилежної ігрової лінії. Фактично, маємо справу з софізмом або сквіррелом (умовивід, який є алогічним та близьким до провокаційного). Коли мова йде про знання як систему набутої інформації – одна справа, і коли мова про певну інформацію, яка заважає спати спокійно (кримінального забарвлення) – то зовсім інше. Людина, що нічого не знає, спатиме добре, бо ніщо їй не заважатиме заснути…

             В роботі  Томаса Джефферсона «Автобіографія» (американський політик, філософ ХІХ сторіччя) є рядки, в яких він розмірковує про перспективу встановлення союзницьких зв’язків між американськими штатами (тодішньою колонією) і Великобританією в протидії Франції та Іспанії як країнам, що також претендували на колонізацію нинішніх США. Він пише: «Якщо вони відмовляться від союзу з нами, ми нічого не втратимо, в той час як не зробивши таку спробу ми не знатимемо, чи будуть вони взагалі нам допомагати». Цей умовивід є прикладом необхідної задля просування вперед практичної провокації до іншої сторони.

             Британський формат парламентських дебатів передбачає певні правила, порушення яких мають фіксуватись протягом гри. Власне, від суми таких порушень, так само як і від яскравості окремих команд з точки зору вміння публічно виступати та миттєво вибудовувати аргументаційні ланцюги у якості відповіді на запитання і репліки (пункти інформації від суперників), врешті  залежить визначення переможців. Найфінг, як висування позиції, що суперечить позиції команди по своїй лінії (урядовій чи то опозиційній) так само як і суперечка зі своїм тіммейтом (партнером по команді), може мати таку видозміну, як постановка пункту інформації команді своєї лінії. Власне таке порушення було зафіксованим під час гри 16 січня 2013 року. За правилами, команда, що допустила таке суттєве та принципове порушення фактично втрачає шанси на перемогу або потрапляння до наступного етапу.

Ми ще вчимось, тому маємо робити висновки спільно: і гравці, і судді, і ведучий-модератор. Бо правила Британського формату парламентських дебатів для підведення підсумків гри – священні. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тому він і не спить J !

             Наступна (третя) чвертьфінальна гра – 20 лютого 2013 року. 

             Приходь – суперечки  гарантовані! :)

Моніторинг результатів гри 16 січня. Погляд модератора.

Головне завдання суддівської колегії – стеження за тим, чи дотримуються команди правил Британського формату парламентських дебатів.

Методика дебатної гри визначена методичним посібником «Легкий старт дебатера» Н. Боярського, який, як розробник, вимагає дотримання основних принципових правил. Дебати не КВК, де смішно чи ні. Тут є головні принципи, тому потрібно щонайменше мати уявлення про правила. Бо серед учасників є люди, які їх знають і навряд чи зрозуміють деякі висновки колегії, пов’язані з визначенням кращих.

Вчора, 16.01.13, команда Другої Опозиції ставила пункти інформації учаснику своєї ж Опозиційної лінії. Це – порушення, яке можна трактувати як найфінг: атаку на позицію, яку маєш захищати. Це має обов’язково фіксуватись і неодмінно впливати на підсумок гри команди, що цю помилку допустила. Колегія захотіла підтримати команду, що «засипалась»?

В останній промові від другого учасника Другої Опозиції прозвучав сквіррел (умовивід, який близький до божевільної тези, нелогічної конструкції, є таким, чого не існує в природі). Так, це може бути ефектним та не ефективним. «Неправі ті, що говорять: «Менше знаєш – краще спиш», бо той, хто нічого не знає – не може заснути взагалі!». Це не може бути не помітним учасникам, які навчаються в дебатній школі, бо вони знають – за такі «трюки», народжені «креативними» гравцями, також знімають бали аби не популяризувати розвиток «маразматичних конструкторів» в дебатах.

Моє прохання – менше судити за одяг (вигляд), техніку мови (артистизм), а більше звертати увагу на змістовні характеристики: дотримання правил, логічність та структурність мислення, вміння відбивати пункти інформації та «гнути свою лінію».

Вчора я не зрозумів, чому суддівська колегія віддала другу путівку до півфіналу команді, яка була найслабкішою. Добре, що всі в нас поки що сприймають Дебати як шоу (типа «Ану мо, хлопці!», КВК тощо) і погано, що з таким підходом у нас фактично немає шансів на перспективу з точки зору справжньої гри в Британському форматі парламентських дебатів.

З самого початку я підкреслював, що не буду втручатись в хід гри (результати в т.ч.). Але вказувати на помилку після, під час розбору, – можу і мушу, бо судді також ВЧАТЬСЯ. Зараз же маю величезне прохання до колегії: вичитайте правила і не допускайте їх порушення. Менше емоцій при оцінюванні, більше обґрунтованого у знятті балів за порушення правил та надання їх за чітке аргументоване обгрунтування дебатної позиції (модель, аргументаційні лінії, докази, висновки, аналіз тощо).

Не може команда, яка допустила стільки помилок (Друга опозиція гри від 16.01.13) проходити у півфінал! Протесту не буде. Буде вимога до вас, шановні судді – бережіть дебатні правила та принципи, будь-ласка! У вас є принципова можливість це робити: заявіть про окрему думку під час наради з метою визначення кращих і все – тоді всі будуть самостійно визначати своїх обранців (дві команди) на папірці, який є анонімним. Це – другий тур підведення підсумків. Не треба піддаватись на чиєсь недолуге (а може – й саме ваше!) сприйняття суті та місії гри. Якби грали ті, що не знають правил – нехай! Тоді це – своя якась модель дебатів (дійсно: «Кролевецькі дебати»!).

Однак, у нас є обраний формат і ми не можемо дати право на наруги над його принциповими особливостями. Суддям, як нікому, потрібно знати правила! Так, дебати – це не стрибки в довжину, де є «заступ» та «виконана спроба» і замір її довжини метром. Однак – дебати мають правила, порушення яких зменшує шанси на перемогу!

Згідно правил, учасники (другий член Другого Уряду та другий член Другої Опозиції) мають підвести підсумок гри (бодай – зафіксувати цю спробу короткою реплікою з 3-4 речень) – зробити аналіз ходу гри по обслуговуванню резолюції: які дебатні вузли мали місце, чому вважається більш виграшною позиція, обрана командою, до якої гравець належить, загальний висновок. У вчорашній грі аналізу не було… Це мінуси командам другої лінії. Знову – камінь в огород другого півфіналіста L

Не буду аналізувати участь інших учасників, оскільки в них не було таких грубих помилок під час гри. Мої оцінки за гру:

Перший Уряд – 3;

Перша Опозиція – 4;

Другий Уряд – 3;

Друга Опозиція – 2;

Будь-ласка, шановні судді – ознайомтесь з правилами і вивчіть правила!

Надаю посилання  на слайди методики дебатної гри «Легкий старт дебатера»: http://www.facebook.com/media/set/?set=a.490463234332380.113470.100001061245962&type=3

Польовий вихід КЦЄ «Pu-Re»

Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва

Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re»

План-конспект заняття

Польовий вихід КЦЄ «Pu-Re»

Місце зустрічі: м. Кролевець, пл. Свободи, біля Арки, 12.00.

Місце заняття: Кучерявий Хутір (поблизу Лижної бази). Тривалість – 3 години. Час повернення в місто: 15.30.

Дата: 20 січня 2013 року, неділя.

Практичне заняття. Клубний день просто неба.

Тема дня: «День народження ялинки»

Мета: провести дебатну гру на відкритому повітрі (просто неба) з визначенням перспективи (прийняття резолюції) з дебатного питання, набути практичних навичок комунікації у неформальних умовах, провести час у веселому середовищі однодумців.

Епіграф:

«В лесу родилась елочка. В лесу она росла…»

На фото: Чарльз Буковськи (США).

Чарльз Буковськи (американський письменник, поет, мислитель) сказав:

         «Навіщо вбивати стільки різдвяних ялинок заради одного  єдиного дня народження?» (цитата дня).

         Планова тема заняття КЦЄ «Pu-Re»:

Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Підтема: Дебатні формати.

         Дебати свіжому повітрі на тему: «Ця палата введе Закон про заборону використання живих дерев як новорічних атрибутів (прикрас)» – резолюція для чергової тренувальної гри в Британському форматі парламентських дебатів (20.01.13, неділя, з 13.00).

         Даєш Закон України «Про заборону використання живих дерев як новорічних атрибутів (хвойних або інших порід)»! Прояви свою гуманність по відношенню до дерев, які людина вбиває на Новий Рік для того, аби порадіти. Просто – порадіти... Порадіти від смерті живого... Не з'їсти, щоб жити, а – ПОРАДІТИ, ВДИХАЮЧИ АРОМАТ ХВОЇ! :(

Що необхідно для підготовки?

Відповідний (близький до спортивного) теплий одяг.

З собою взяти:

1) гарний настрій;

2) бажання спілкуватись та спільно діяти (дебатувати в т.ч.);

3) сало або сосиски (2-3 шт., в залежності від індивідуальної потреби), хліб та чай у термосі;

4) робочий блокнот, ручка;

5) фотоапарат;

Завдання для учасників:

За результатами заняття підгодовувати репортаж (фоторепортаж), статтю, замітку тощо для розміщення в ЗМІ. Матеріали надіслати на e-mail: dr.loving@inbox.ru . Термін виконання: 72 години. Кращому виконавцю – приз цінний.

Приблизний план:

1. Визначення ялинки (сосни) для святкування Дня народження Ялинки (12.30 – 12.50);

2. Розпалення багаття та смаження «сала». Обід святковий. (13.00 – 14.00).

3. Дебати просто неба (дивись тему). (14.00 – 14.30)

4. Сніговий перфоманс. (14.30 – 14.55)

            Від автора: "Якби я був нардепом, то замість заборони паління (абсурд, що обмежує право 50% населення, я – не  палю, до речі) ініціював би закон про заборону використання ялинок та сосен на новорічні свята і ввів би обов'язковість використання штучних (екологічно якісних) замінників. Вже 5 років виконую цей закон. Давайте уявимо, що закон діє! На рівні громадської ініціативи маємо популяризувати тему! Мотивація для тих, хто підтримує таку позицію на ділі - новорічний подарунок у вигляді премії 100 грн. від Діда Мороза!  Створюю відповідну громадянську платформу! Від сьогодні і доти, допоки не запрацює такий закон в Україні!"

«Методика успіху. Епізоди декількох місяців роботи». Частина V.

Епізод IX.

Успіх в житті – феномен, який підлягає процесу постійного продовження, тобто – пошуку нових можливостей. Навіть за умови досягнення в певний проміжок часу значного успіху (наприклад – виграш Чемпіонату України серед юніорів з легкої атлетики), потрібно зробити все для того, аби не перетворитися на людину, яка «почиває на лаврах». В такому стані успішні люди перетворюються на своїх антиподів. Як самореалізуватись? Чи існує формула успіху? Питання як передумова щасливого життя.

З іншого боку, ідеалістичний підхід до справи (мовляв, робіть це і ви досягнете успіху неодмінно і всі без виключень) веде до принципового обману. На жаль, успішними всі не можуть бути. З іншого боку – для кожного – свій рівень успіху. І вже зараз потрібно готуватись до успіху, не зважаючи на те, що хтось буде насміхатись або заздрити.

Якщо взяти успіх за 100%, то – 10% складають знання та навички, якими потрібно володіти (з них – 40% знань зі сфери ІТ). 40% – ваші думки та розвиток розумового мислення. І 50% – спілкування  з іншими людьми.

Пропонуємо наступну орієнтацію зі сфери наповнення навчального процесу, аби забезпечити формування впливу на перші 10% (в основному) і на інші складові – частково (в залежності від особистого розуміння потреби та правильності обраного напрямку просування до успіху та самореалізації): 1) фандрейзинг; 2) паблік-рілейшнз; 3) ІТ; 4) вміння публічно виступати; 5) англійська мова; 6) здоровий спосіб життя.  За словами педагога Володимира Любивого (координатора проекту IDEA):

«Не забувайте, що обмін яблуками не дає такого ефекту, як обмін ідеями. Поміняйтесь яблуками – і у вас залишиться по одному яблуку. А обмін ідеями робить вас вдвічі «багатшими»! Будь-яка ідея може бути реалізованою. Головне – прагнути до цього!».

Учасники заняття в інтерактивній формі спробували відчути перспективу щоденного успіху як елементу щасливого життя (проведення тематичних опитувань, тренінгових вправ тощо).

Про перспективи успішного життя йшлося під час семінару-тренінгу на тему «Формула успіху: концепція складових самореалізації молоді», який відбувся на базі шкіл Кролевецького району (Ярославецька та Тулиголівська) 13 листопада  2012 року в рамках навчальних ініціатив проекту «Відкритий світ інформаційних технологій» (IDEA) та діяльності Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re» Кролевецького районного Будинку дітей та юнацтва.

Ініціатива впроваджується за підтримки громадянської платформи реалізації проекту IDEA в Кролевецькому районі та місцевої влади, в форматі міні-проекту «Соціальна активізація місцевої молоді та пенсіонерів з використанням інформаційних технологій».

Епізод X.

На базі Клініки дружньої до молоді Кролевецької центральної районної лікарні 21 листопада 2012 року відбувся навчальний тренінг «Дебати як молодіжна гра, що розвиває компетенції особистості задля успішного процесу профорієнтації». За словами модератора  навчального заходу Володимира Любивого (координатора навчально-виховного проекту «Дебатна школа: активна молодь – успішна громада» та проекту IDEA в Кролевецькому районі):

«Ми не можемо досягнути певних висот успішності без переконання в тому, що перебуваємо на вірному шляху. Шукаючи додаткові можливості власного становлення ми намагаємось уявити себе в ролі політика, юриста, менеджера, журналіста. Ці професіонали для того, щоб стати успішними, витрачають багато зусиль на те, аби переконати опонентів у правильності або хибності обраної позиції. Саме з метою навчання мистецтву ведення дебатів (тематичних дискусій) і проводяться в світі шкільні та студентські (молодіжні) дебати як елемент навчально-виховної роботи.»

Складність гри долається за умови чіткого вивчення загальних правил гри  у відповідному форматі. Під час тренінгу в КДМ йшлося про новий місцевий молодіжний проект «SDS-12/13», про турнір «Кролевецькі дебати» та про правила гри за Британським форматом парламентських дебатів (БФПД). Загалом,  дебатна гра не потребує складного підготовчого етапу, чим виграшно різниться від КВК. В цілому – інтелектуальні ігри стали набагато доступнішими через сучасні можливості інформаційної комунікації, використання наявної сучасної комп’ютерної техніки та програм. Головне – бажання грати і не пасувати перед труднощами.

На практиці були розглянуті питання визначення інтерпретацій до резолюції (теми) гри, роль та завдання команд з лінії Уряду та з лінії Опозиції. Також оглядово повторено матеріал з курсу «Основи логіки». Кращий приклад тавтологічного висловлення: «Передовий авангард…» або «комп’ютерні технології IT». А ви можете надати свої варіанти? Погодьтесь, непросто J.

При проведенні навчального заходу використано мультимедійні технічні засоби Клініки дружньої до молоді та методичне забезпечення окремих курсів проекту IDEA.

Епізод ХІ.

На базі Мутинської загальноосвітньої школи Кролевецького  району 11 грудня 2012 року відбувся навчальний тренінг «Дебати як молодіжна гра, що розвиває компетенції особистості задля успішного процесу профорієнтації. Практикум». За словами модератора  навчального заходу Володимира Любивого (координатора навчально-виховного проекту «Дебатна школа: активна молодь – успішна громада» та проекту IDEA в Кролевецькому районі):

«Ми маємо вчити інших, аби вчитись самим! І в цьому парадоксі велика частка реальної дії – серед нас багато тренерів дебатної гри в майбутньому! Ми не можемо досягнути певних висот успішності без переконання в тому, що перебуваємо на вірному шляху. Шукаючи додаткові можливості власного становлення ми намагаємось уявити себе в ролі політика, юриста, менеджера, журналіста. Ці професіонали для того, щоб стати успішними, витрачають багато зусиль на те, аби переконати опонентів у правильності або хибності обраної позиції. Саме з метою навчання мистецтву ведення дебатів (тематичних дискусій) і проводяться в світі шкільні та студентські (молодіжні) дебати як елемент навчально-виховної роботи. Але без практики гри  важко досягти участі в цій сфері. Тому – граємо саме зараз!»

Складність гри долається за умови чіткого вивчення загальних правил гри  у відповідному форматі. Під час тренінгу в Мутинській школі за присутності 12 старшокласників йшлося про новий місцевий молодіжний проект «SDS-12/13», про турнір «Кролевецькі дебати» та про правила гри за Британським форматом парламентських дебатів (БФПД). В цілому – інтелектуальні ігри стали набагато доступнішими через сучасні можливості інформаційної комунікації, використання наявної сучасної комп’ютерної техніки та програм. Головне – бажання грати і не пасувати перед труднощами.

На практиці були розглянуті питання визначення інтерпретацій до резолюції (теми) гри, роль та завдання команд з лінії Уряду та з лінії Опозиції. Розіграно дебатну гру з резолюцією «Ця палата стверджує, що 21 грудня настане кінець світу…»

При проведенні навчального заходу використано методичний посібник Назарія Боярського «Легкий старт дебатера» (2009 рік) та методичне забезпечення окремих курсів проекту IDEA.

Ініціатива у вигляді молодіжного проекту «Дебатна школа: активна молодь – успішна громада» впроваджується за підтримки громадянської платформи реалізації проекту IDEA в Кролевецькому районі та місцевої влади, в форматі міні-проекту «Соціальна активізація місцевої молоді та пенсіонерів з використанням інформаційних технологій».

Епізод ХІІ.

На базі Тулиголівської загальноосвітньої школи навчальним центром IDEA-Krolevets 25 грудня 2012 року в рамках проекту «Відкритий світ інформаційних технологій» (IDEA) відбувся семінар «Соціальне підприємництво як запорука активної громадянської позиції та носій соціальної відповідальності», в якому взяли участь 12 осіб (старшокласники сільської школи та зацікавлена молодь).

Метою заходу було показати різницю між звичайним бажанням розпочати власну справу задля отримання зиску і проявом природньої підприємливості задля вирішення проблемних питань розвитку території. Практичний приклад, що було розглянуто на занятті: організація та мобілізація громадського зусилля на встановлення нового майданчика для дітей, відкриття якого відбулось в м. Кролевець у червні 2012 року.

Що це? Це – приклад підприємливості з метою вирішення питання забезпечення території міста Кролевець місцями для дозвілля дітей. Такі ж проблеми існують і в сільській громаді. Як зібрати зацікавлених осіб та мотивувати їх для волонтерської участі в проекті? Соціальні мережі можуть служити каналами інформаційного розповсюдження та засобом комунікації активістів, що дає більше динамізму для матеріалізації соціально орієнтованої підприємницької ініціативи.

Цитата як теза для дискусії, що відбулась в рамках семінару: «Якщо ви маєте план і не дієте, то ви – мрійник. А якщо ви дієте без плану – то ви самогубець». Тобто, ризикує кожен підприємець (навіть у законодавчому визначенні терміну «підприємницька діяльність» є слово «ризик»), але якщо ви не готові викладатися «на повну», ступінь цього ризику впритул наближається до стовідсоткового. Соціальна відповідальність є мірилом якості соціальної активності. Загальні проблеми вирішуються зусиллями конкретних людей (організацій).

Міф про підприємництво, як складну та ризиковану справу, давно спростований тими людьми, які чітко розуміють що і як робити для того, аби бути ефективними на шляху реалізації власної підприємницької ініціативи. Панацеї не існує, проте є можливість створити бізнес-план, який багато в чому може визначити успішність заходу. Соціальне підприємництво орієнтоване на організаційне забезпечення діяльності громадської організації як форми об’єднання громадян задля розвитку території, на якій вони живуть. 

Учасники семінару обговорили проблемні питання сучасного розвитку бізнес-середовища в Кролевецькому районі та перспективу успішного працевлаштування в майбутньому з використанням сучасних інформаційних технологій, Інтернету.

Це були 12 епізодів високосного року… Орієнтація на успішне життя – ефективна пігулка від ліні та байдужості!

«Критика назви фільму «Сімнадцять миттєвостей весни»

        

        Тема зародилась під час неофіційної дебатної гри з резолюцією «Ця палата вважає весну найкращою порою року» 28 грудня 2012 року на занятті Координаційного центру Євроклубів «Pu-Re».

Я потрапив до урядової лінії, яка захищала інтерпретацію «Ця палата не вважає весну кращою порою року».

         Одна з учасниць опозиційної лінії (Інна Ніколаєнко) поставила пункт інформації під час моєї промови: «А чи не вважаєте Ви фільм «Сімнадцять миттєвостей весни» таким, який є на весняну тему, оскільки в його назві є слово «весна»?».

Я надав такий контраргумент для відповіді на запитання:

«Події в фільмі мають лише часткове відношення до весни, оскільки події фільму починається в лютому 1945 року. Тому назва не відповідає на сто відсотків змісту цього твору кіномистецтва і є логічною помилкою авторів кінотвору…».

Пізніше я провів додаткове вивчення піднятого аргументу, оскільки саме в цьому полягає значення дебатної гри – пробудження цікавості до теми обговорення, продовження пошуку нових та удосконалення вжитих аргументів, і був приємно вражений тим, що потрапив в «десятку»!

 Дійсно, кінофільм «Сімнадцять миттєвостей весни», знятий у 1973 році, починається з 12 лютого 1945 року, понеділок. Зважаючи на те, що 17 миттєвостей є 17 днями, про які йдеться в фільмі (саме про це говориться в анотації до серіалу, яку подано у вигляді авторського тексту голосом Єфима Копеляна), то згідно з логікою 17 день збігає 28 лютого 1945 року (середа) – в останній день зими, а не весни, 1945 року!

Логічніше було б назвати фільм «Сімнадцять миттєвостей лютого», або ж (якщо за реальним терміном подій, описаних у фільмі до 20-х чисел березня 1945 року) «Тридцять сім миттєвостей зими-весни»…

Чи не логічно? На те ми й дебатуємо, аби зазирнути за рамки звичних речей…