В останній день жовтня
2019 року в класній аудиторії (10-а) Глухівського ліцею-інтернату з посиленою
військово-фізичною підготовкою зібрались люди, яким не просто цікаво пограти і
подебатувати, а, виключно, які переконані у корисності освітньої технології «Дебати»
як інструменту формування та розвитку критичного мислення особистості,
здатності працювати інтелектуально в команді, переконувати і вміти слухати
інших. Василь Кремень зазначає у своїй
монографії «Освіта і наука в Україні –
інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати» (2005): «…Соціальний розвиток (розвинутість) може
бути представлений як здатність дитини до засвоєння норм і правил, прийнятих у
тій або іншій соціальній організованій спільноті, і до побудови своєї поведінки
на їх основі. Така здатність виражається в системі поведінково-комунікативних
умінь і навичок, що забезпечують ефективне включення дитини в різні
соціально-психологічні групи та ситуації спілкування». Загальновизнано у
цивілізованому світі, що освітня технологія «Дебати» є ефективною формою
розвитку комунікативної компетентності, у метафоричному розумінні «дорогою до успіху в
житті». Здолає той, хто про це почує і спробує на собі.
Для
початку потрібно набути звичайних компетентностей людини, які не боїться
виступати перед публікою, може структурно мислити і видавати за короткий
проміжок часу декілька варіантів рішення проблеми (виконання завдання задля
досягнення мети). Далеко не всі, навіть успішні учні і учениці (ліцеїсти і
ліцеїстки) здатні на таке одразу, що не є дивним. Вправність у публічних
промовах потребує готовності до подолання страху і накопичення неуспішного
досвіду (спроб і помилок), який рано чи пізно виллється у якість.
Взяти
за взірець якогось героя, що був здатний до критичного мислення і мистецтва
бути переконливим (як реально існуючі персонажі з політики або з бізнесу, науки
і освіти, так і літературні або штучні образи успішних промовців і мислителів),
дослідити його творчій доробок, накопичити критично необхідну масу цитат,
іншого матеріалу, який викладений у вигляді аргументів (їх системи –
аргументації) і бути впевненим у власній правоті, бути чесним і максимально
справедливим до себе і до інших.
Причинок для роздумів
(з діалогу розвідників, роман Ю.
Семенова «Позиція»):
«Закон
війни для всіх один, хто ж це мусить знати, як не ви, військова людина… Я – що?
Беззахисний цивільний пацюк, а ви – сокіл, устави вивчали… Не сердьтеся, у вас
аж надто багато ворогів, щоб отак легко кидатись не чимсь, а словом, дорого
коштує».
На
засіданні Дебатного штабу, якому доручено впроваджувати «Військові дебати» у
освітній процес ліцею-інтернату, були присутні семеро осіб і нам в цілому
вдалося засвоїти практику ходу дебатного раунду. Активно занурились у світ
форматних дебатів: Анастасія Болбот,
Ярослав Шумара, Олег Шакотько, Надія Душина, Дарина Суходуб, Дар’я Ковальова
та інші. І що найважливіше, хочеться вірити, що заняття породило ефект
рефлексії і бажання попрацювати над резолюцією (темою навчального раунду)
самостійно і додатково. Якщо цей ефект відбувся, то мету ДШ досягнуто!
У
планах Дебатного штабу на поточний
навчальний рік – організація і проведення на базі ліцею-інтернату чемпіонату з
дебатів (Британський формат парламентських дебатів) для всієї освітньої округи.
«Кубок Миколи Жужоми», як трофей
дебатної майстерності, має право на існування. Чи не так?
Дебатний
коуч Володимир Любивий