Пам'ятник королю: інтеграція громадського сприйняття

Пам'ятник засновнику міста є елементом його туристичної привабливості, яка, в свою чергу, входить до числа базових компонентів інвестиційно привабливого клімату території.

Відомий український письменник Андрій Любка потрапив на гачок назви міста і пам'ятника тому герою, який став причиною назви населеного пункту, що більш нічим особливо не примітним (Овідіополь Одеської області).
Ось цей текст з книги "Саудаде" (2017): "У це місто я приїхав через його назву. Овідіополь - невеличке містечко на березі лиману, зовсім близько від моря, але все ж не настільки, щоб йому надокучали юрби туристів. Тут тихо й по-провінційному спокійно. Я трохи покружляв центральними вулицями, шукаючи пам'ятник Овідію, але виявилося, що поета й тут відправили у заслання: монумент йому стоїть десь на задвірках будинку культури, за кільканадцять метрів від лиману.
Я вийшов з машини та обійшов цей, м'яко кажучи, не найвищої естетичної якості пам'ятник. Поет задумливо сидить на кам'яній брилі, дивиться перед себе, хотілося написати в далечінь, але ні, він дивиться на задню стіну будинку культури. Можливо, тому в нього й настільки сумний погляд. Навколо - пустка, і лише на пірсі аж кішіло від рибалок".
А скільки людей, що зацікавились цим місцем і містом, які описав талановатий літератор сучасності?

Висновок сам по собі визрів: якщо нема пам'ятника засновнику міста - збудуй. Всі виграють від цього. Історична правда в тому числі.

Крулевець - Кролевець - Krolewiec

 З історії Калінінграду, який був Крулевцем або Кролевцем, Кенігсбергом...

В тему про місто Короля і пам'ятник йому як засновнику. Бо Калінінград (сучасна РФ, колись Прусія і Польща або Річ Посполита) є містом-братом або побратимом історичним для Кролевця Сумської області (Україна). 

На фото: пам'ятник Королю у Мальборку (Польща).

"1454 році 56 прусських міст і областей проголосили про своє підпорядкування Тевтонії. Польський король Казимир IV Ягеллончик створив Крулевське воєводство зі столицею у Крулевці і включив його до складу Польщі. 12 квітня 1455 року війська Тевтонського ордена повернули місто, а воєводство припинило своє існування.
Під час Тринадцятирічної війни Крулевець у 1457 році став резиденцією Великого магістра Тевтонського ордена (переїхав з Мальборку)".
Це дуже важливий історичний меседж, бо виводить на лінію Мальборк - Кенігсберг/Крулевець - Кролевець. Все йде до купи, я затягую цей вузол, шукаючи героїв дивовижної історії королівської експансії у 16-17 віках. А Кролевець на сході, на кордоні з Московією, виглядає таким собі іржавим цвяхом, зігнутим часом. Розправити, вирівняти, вдихнути нову силу.

На фото: фоном - тевтонський замок у Мальборку (2017).

Отже, Кrolewiec (звучання на польський манер "Крулевець"). Феод Польського Королівства 1466—1657 роки.

З часів Другого Торунського миру, у роки 1466—1525, місто було столицею Держави Тевтонського ордену, залежної від Корони Королівства Польського. Під час польсько-тевтонської війни 1519-21 місто було обложено в травні 1520 військом польських найманців під командуванням Великого гетьмана коронного Миколая Фірлея.

Після секуляризації Тевтонського ордена і прусської данини, поданої в 1525 році великим майстром королю Сигізмунду Старому місто стало столицею Пруссії, залежної від польського короля як феод. На знак залежності чорний прусський орел отримав королівську корону на шию і літеру «S» від латинського імені короля Sigismundus (Зигмунт або Сигізмунд). Незабаром в Пруссії почалася релігійна війна, у результаті якої панівною релігією в країні стало лютеранство.

У 1542 році герцог Альбрехт Гогенцоллерн (племінник короля Сигізмунда Старого) створив в Кнайпгофі (тогочасна назва Krolewiec) партикуляристську школу під назвою Академії, де повинні були готувати кандидатів для навчання в університеті. У 1544 році школі була перетворена в Pedagogium, який існував до 1617 року.

На прохання Альбрехта польський король Сигізмунд II Август 28 березня 1560 року надав університету (Альбертіна) в Крулевцю привілеї нарівні з Краківською академію, з того часу університет мав право призначати вчені ступені.

Завдяки зусиллям короля Сигізмунда III (Ваза) і єпископа Вармії Шимона Рудницького (який носив титул єпископа Самбії) в роки 1614—1616 в Крулевцю було побудовано католицький костел, але через протести сусідньої євангельської литовської громади не дозволили побудувати вежу або повісити великий дзвін".

Моя вставка: логічним виглядає, що саме Сигізмунд ІІІ опікувався територією, підлеглою Крулевцю. І так само логічно було десь приблизно в 1599 році висловити ідею заснування міста Крулевець (Кролевець) на сході, на території, яка була зайована королем Стефаном Баторієм. І пішла ця ідея, скоріш за все, від мудрого і хитрого Яна Замойського, який не мав на той час такого впливу на корону як двадцять-тридцять років тому, але ідея полягала в іншому, заснування міста однойменного з прибалтійським було лише прикриттям...

"У 1618 році Пруссія перейшла у володіння виборців Бранденбурга, а у 1657 році отримала незалежність від I Речі Посполитої. Не дивлячись на формальний розрив зв'язків з Польщею і подальший тиск германізації польський елемент в цих краях ще був присутній".

Тема відкрита. Публічні джерела виглядають як бездонні. Навколо легенди про створення Кролевця, що нині в Сумській області, точаться інтелектуальні битви світлих голів зі сфери історії і краєзнавства вже не перше сторіччя... Ідея встановлення пам'ятника Королю Засновнику об'єднує і направить до конструктиву на благо громади, тобто людей, що живуть на Кролевеччині. Король - слуга народу? Якщо "служити" значить "дбати".