пятница, 24 января 2020 г.

«Клуб випускників ліцею розпочав свою місію»


            Час канікул у вищих та професійних навчальних закладах традиційно не співпадає з канікулами для школярів (тих, хто здобуває середню освіту) і в цьому, як виявляється, є значний позитив – можливі формальні і неформальні зустрічі у стінах свого рідного навчального закладу між тими, хто вже отримав «путівку у життя» і тими, хто ще у підготовчому стані. Однак, час плине на стільки швидко, що сьогоднішні десятикласники і випускники – одинадцятикласники прийдуть у гості уже у якості резидентів «Клубу випускників ліцею». За рік-два побачимось неодмінно!
         Так, 21 січня 2020 року, у вівторок до класної кімнати 10-а або 4 навчального взводу Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою прийшли двоє друзів, що були колись однокласниками (Роман пішов до Глухівського агротехнічного інституту ім. А. С. Ковпака СНАУ після 9-го класу, а Віталій – продовжив навчання і завершив школу у 2018 році), а нині – уже достатньо адаптовані у самостійному житті молоді люди.


         Формат зустрічі передбачав відкрите і активне спілкування, бо часу, відведеного на захід через режимні моменти було не так багато, та за сорок хвилин однозначно вдалося створити атмосферу щирої зацікавленості як з боку ліцеїстів і ліцеїсток, так і випускників.
         До речі, важливий професійно-орієнтуючий аспект в контексті спеціалізації навчального закладу – Віталій Габенко є курсантом ІІ курсу Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (м. Хмельницький), має звання молодшого сержанта (командир відділення). І цей факт може згодитись для тих десятикласників, які за два роки будуть обирати військовий виш і можуть згадати, що на той час Віталій вже буде на 4 курсі, а це – неабияка підтримка у нових умовах (як під час вступу так і в процесі адаптації протягом перших півроку). Земляцькі зв'язки ніхто не відміняв і це факт, вартий для практичного використання.


 Клуб випускників ліцею (КВЛ) – добровільне неформальне об’єднання, яке формують випускники ліцею-інтернату, що є курсантами, студентами військових вишів. Почав свою роботу з ІІ-го семестру 2019-2020 н.р.
Хтось поцікавиться – а чому не можуть входити до складу випускники, які стали студентами цивільних вишів, або ті, хто взагалі не вступив куди б то не було, а розпочав робітничий шлях, чи пішов до війська згідно призовної повістки? Так, справді, може й такий клуб випускників бути, але це вже інше об’єднання, яке може взяти під своє крило будь-хто з адміністраторів-педагогів ліцею на добровільних засадах. Особисто я вважаю, що конче важливо підтримувати комунікації з майбутніми військовими (офіцерами) з числа випускників, роблячи тим самим акцент на спеціалізації навчального закладу. А далі – можливе всяке і об’єднання з «цивільними» випускниками так само. 


Активно взяли участь у дискусії ліцеїсти: Андрій Севрюк, Іван Гриценко, Анастасія Болбот, Анна Гопко, Владислав Сапун, Крістіна Бєлоцерковська та інші. Питання до членів «Клубу випускників ліцею», що звучали в аудиторії:
1. Як згадується навчання в ліцеї-інтернаті?
2. Як приймалось рішення про вступ до військового вишу?
3. Чи складно було проходити вступні випробування? Який бал набрав під час ЗНО? Як здав фізо?
4. З ким товаришуєш у виші?
5. Що подобається в умовах навчання і що не подобається?
6. Чи складно навчатись взагалі?
7. Як часто доводиться займатись вогневою підготовкою?
8. Які умови проживання, харчування, дозвілля?
9. Чи часто буваєш у звільненні в місті? Куди любиш ходити?
10. Чи займаєшся у гуртках, секціях тощо?
11. Чим тобі подобається місто Хмельницький? Чи були інші варіанти до міста продовження навчання?
12. Які можеш дати поради ліцеїстам?
13. Які у тебе є до них питання?
14. Які традиції і ритуали є у навчальному закладі, де навчаєшся?


Що може стати дебатними вузлами у перспективі, аби такі зустрічі були корисними і з точки зору розвитку критичного мислення?
Провокація до дебатів є способом активізації мисленневої активізації людини. Не пам'ять, а конфлікт навколо оцінки того чи іншого явища (без оцінок особистості). Позиція ініціатора питання може бути свідомо не притаманною йому і автор може не бути переконаним повністю (не апологет по життю) у її правильності, але обговорення у такому разі має бути перш за все цікавим, бо емоційним.
Критичне мислення є процесом, який допомагає досягати бажаного результату, мети життя. Може бути тренувальним аби під час навчання у ліцеї набути ознак успішності зі сфери застосування логіки як науки і набуття комунікативної компетентності як вищої міри професіоналізму засобами soft skills з використанням освітньої технології «Дебати».


1. Як обрати спосіб прийняття рішення про те, ким бути? Слухати поради – зло. Шукати свій шлях – ризиковано. Бути раціональним – значить йти на мінімум можливого. Тоді й результат мінімальний…
2. Оцінка свого майбутнього (великі можливості з точки зору кар'єрного росту; обмежений рівень самореалізації через інституціональні рамки професії офіцера – «армія» є армія; все залежить від оточення, а не від людини).
3. Патріотизм як українська особливість – вигадка чи реальність? Ми кажемо «МИ – патріоти» і нам: 1) вірять; 2) не вірять; 3) не чують. Чи існує однозначність у цьому питанні (формальний і неформальний підхід)? Чи можна поважати інший патріотизм? Чи має патріотизм національну ознаку?
4. Чесноти і цінності: кожному своє. Чи правильний це підхід? Мої цінності – моя особиста справа. А як же тоді суспільна мораль? Питання…

Ми про це ще поговоримо. Неодмінно у форматі «Клубу випускників ліцею» (КВЛ). Початок покладено.
   

среда, 15 января 2020 г.

«Військові традиції та ритуали: важливість усвідомленого колективного сприйняття у ліцеї»


      З 2019 року у ліцеї-інтернаті впроваджується Етичний кодекс як основний документ, що регламентує взаємовідносини в колективі та встановлює єдині вимоги до індивідуальних і групових відносин. Окремим компонентом етичних норм і правил поведінки є вимога про безумовне дбайливе ставлення та постійне бережне носіння однострою (військової форми встановленого зразка) у комплектності, встановленій в ліцеї-інтернаті.
В процесі викладання курсу «Основи військової підготовки» виховується стійке усвідомлення важливості застосування на практиці норм та вимог військової етики і етикету (правил поведінки), що врешті утворює комплекс такого ставлення до життя, яке притаманне високовихованим особам, якими є (мають бути) ліцеїсти і ліцеїстки, вчителі і вихователі (на загальному рівні – педагоги) ліцею-інтернату.
         Що означає шеврон на правій руці, коли ліцеїст у впорядкованій формі? Фактично, шеврон є гербом, що засвідчує належність до конкретного компетентного суспільного об’єднання, що створено для реалізації окресленої колективом мети. Шеврон, його наявність, є візуально-предметним засвідченням готовності його носія-суб’єкта розділити цінності і докласти особистих зусиль для досягнення спільних цілей, виконання щоденних завдань освітнього процесу в ліцеї-інтернаті.
         В навчальному закладі зберігаються та системно розвиваються традиції, в т.ч. з елементами застосування військових ритуалів. Створити умови для дифузії дисципліни, порядку, етичних норм як правил повсякденного життя (спілкування і взаємодії) можна лише завдяки цілеспрямованим плановим зусиллям, в т.ч. і регулярним проведенням навчально-виховних заходів високого якісно-змістовного рівня (від «Дня ліцею» до «Посвяти в ліцеїсти»). Такі заходи спрямовуються на формування естетичного сприйняття у вихованців військових традицій, набутих попередніми поколіннями українців.
         На загальному рівні військовими традиціями можна вважати правила, звичаї та норми поведінки військовослужбовців у мирний і військовий час, які історично склалися у збройних силах. Важливе значення національних військових традицій обумовлюється, перш за все, їх спрямованістю на формування у військовослужбовців стійкої мотивації та безумовної готовності до зразкового виконання військового обов’язку у будь-яких умовах, гордості за належність (можливість належності у майбутньому) до українського війська та інших патріотичних почуттів і мотивів.

Зміст військових традицій включає різні компоненти: історичний, соціальний, виховний, психологічний, культурний, військово-професійний та інші. На думку вчених, в основі військових традицій збройних сил лежать три ключових моральних поняття: «патріотизм», «військова честь» і «військовий обов’язок». Армія (а разом з нею і держава) є живою, доки в її лавах є носії цих понять. Весь комплекс традиційних армійських цінностей, які мають виховне значення, конкретизує їх. Варто зважати на те, що до основних елементів військових традицій, що історично склалися, відносяться:
1)    принципи та норми поведінки військовослужбовців;
2)    громадянські й моральні якості воїнів;
3)    військові ритуали; система військових нагород;
4)    військова етика;
5)    військова геральдика та символіка;
6)    вексилологія (прапорознавство);
7)    принципи військового навчання та виховання;
8)    уніформологія (наука про військову форму);
9)    елементи військового побуту й духовної культури життєдіяльності військ (сил);
10)  військова музика і пісні, військова лексика та ін.
...А тим часом  у ліцеї-інтернаті триває жива практична робота з дітьми, які не завжди за своїм бажанням опинились в умовах наближених до військових (з 12 років), що проявляється хоча б у систематичних стройових ритуалах та тренувальних заняттях (до 17 років). І що далі? Виключно свідома професійна орієнтація на здобуття фаху офіцера.

       ...

суббота, 11 января 2020 г.

«На вході чи на виході?»


…Антон Клобуков, герой роману Б. Акуніна «Аристономія», не зміг використати свій шанс для розвитку себе у комфортних умовах і прийняв варіант нонконформістський, той, що вводив у війну з усіма витікаючими ризиками. Урок: ми не маємо права на перебування у постійному комфорті, ми маємо випробувати себе і тоді, коли здається, що певний період завершується і тоді, коли видається, що старт до нового зумовлений обставинами і є реальним. Якщо прагнемо до себе-аристонома. 

Здається, що різдвяно-новорічні свята позаду і через це є привід для суму. Але цей вхід до нового етапу в освітньому процесі (ІІ семестр) може розглядатись як вихід, вихід на новий рівень особистісного розвитку всіх без виключення учасників процесу. Тому чекаємо першого дня після канікул з відчуттям старту у майбутнє, яке є хвилюючим і багатообіцяючим.
         Пошук особливої мотивації може завершитись не розпочавшись, якщо підходити до цього як до спроби увічнення нічого нероблення, що комусь може видаватись формою вищої свободи, запорукою щастя. Добре, що тих, хто так думає одиниці. Нам же – по дорозі випробувань, звитяг і спроб бути на вищому рівні власної самореалізації, у пошуці.
         То ви на вході, чи на виході? Виходить – різниці немає? Дебати.
      Вбачаю особливу можливість у виведенні освітнього процесу на міжнародний рівень обміну між учасниками. Так, всі не можуть бути залучені до цього, бо склад делегацій обмежений, однак в процесі підготовки програм обміну будуть задіяні фактично всі учасники освітнього середовища ліцею-інтернату і суб’єкта освіти з іншої країни.
Колись було модно «рубати вікно в Європу». Зараз ми говоримо про пошук  сталої комунікаційної бази міжнародного рівня, орієнтованої на комунікативний розвиток суб’єктів, без зламів, зрушень світоглядних, на засадах толерантного сприйняття іншого (ксенофобії  ні). Так звана «молодіжна дипломатія» є стовпом євроінтеграції як світоглядної моделі розвитку суспільства. Механізми активізації молоді залишаються безмежними, тими, що залежать від ініціативи і творчо-креативного моделювання осередків активності як з однієї, так і з іншої сторони. Базуватись можна саме на дебатній технології розвитку критичного мислення і здатності до переконливої комунікації, як формуючої ключову компетентність soft skills – комунікативну. Освітня технологія «Дебати» в цьому контексті є апробованим способом реалізації намірів змістовного наповнення комунікаційних форматів співпраці на міжнародному рівні. Не потребує підготовки. Без особливої навчальної і тренувальної роботи, з бажанням бути побаченим, почутим і сприйнятим.
У 2013 році в Кролевецькому районі реалізовано програму «Відкриття Львова» спільного українсько-польського проекту «Дебатна школа: активна молодь – успішна громада», в основу якого було покладено дебатні змагання на Кубок голови Кролевецької районної ради. Триденні молодіжні дебати між командами з України і Польщі відбувались у самому серці Львова (на базі офісу ГО «Самопоміч») з вкрапленням екскурсій, прогулянок містом, відвідування опери і музеїв, новозбудованого стадіону (до ЄВРО-2012).
Безумовно, цікавою і насиченою може бути оновлена програма сезону 2020 року, коли до Глухова прибуде молодіжна делегація Гміни Мальборк на запрошення української сторони. В програму буде інтегровано міжнародне дебатне змагання «Кубок Жужоми» за участі 8 команд дебатерів (4 – з української сторони; 4 – з польської).
Історія співпраці з Гміною Мальборк Поморського воєводства Польщі сягає вересня 2011 року, коли було укладено Угоду про побратимську співпрацю між Кролевецьким районом і Гміною Мальборк. З того часу в Польщі побувало дві дитячо-юнацькі делегації (2012, 2019), офіційні делегації керівників і фахівців (2016, 2018); відбулись проекти-програми, пов’язані з візитом польських молодіжно-дитячих делегацій до України (Кролевець – 2012; Львів – спільна програма українсько-польського дебатного турніру, 2013) та приїздом офіційних делегацій Гміни Мальборк (2011, 2017).
Чому це може бути?
У 2017 році у м. Глухів укладений Меморандум про співпрацю між Глухівською районною радою і Осередком культури, туризму і рекреації Гміни Мальборк.
         Окреслена міжнародна співпраця має потенційно успішну перспективу оскільки існують попередні домовленості щодо продовження напрацьованих та розвиток нових комунікативних векторів, не зважаючи на різноманітні фактори (в т.ч. зміни в керівництві як української так і польської сторін тощо).
         Сьогодні існують чіткі орієнтири на необхідність продовження тісної співпраці з Мальборським повітом (адміністративно-територіальна одиниця, яка входить до складу Поморського воєводства; є мінімізованим аналогом нашої області, бо включає в себе до 20 гмін). Зокрема у якості варіантів розвитку відносин, Керівництвом Мальборського повіту визначено можливість для організації регулярного оздоровлення дітей та молоді в Польщі (особливі кліматичні зони Балтики) і можливість для візитів у відповідь з тією ж метою до Сіверщини (північної частини Сумщини) польських дітей та молоді.
         Існують стратегічний та тактичний рівні реалізації задуму.
         У разі готовності до подальшого розвитку цього вектору міжнародної співпраці, залишається надати польській стороні офіційний сигнал (лист) про зацікавленість до співпраці на стратегічному рівні. Бажаний ініціативний меседж з опорою на рівень Сумської обласної ради. В разі позитивного відгуку від польської сторони: здійснити візит уповноважених осіб (голова Сумської обласної ради і члени робочої групи) або запросити до нас для підписання меморандуму або угоди про співпрацю до Польщі (Мальборк, через Гданськ – авіасполучення) на запрошення Старости Мальборського повіту.
         Щодо тактичного рівня, то це можуть бути наступні напрямки:
1) організація регулярного оздоровлення і відпочинку дітей і юнацтва Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою в Мальборському повіті (зона Балтійського моря) та організація регулярного оздоровлення і відпочинку дітей з Польщі на півночі Сумської області (базова установа – Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою), унікальна рекреаційна зона Сіверщини і Полісся; укладання угоди про співпрацю з Гімназією Гміни Мальборк (Польща);
2) організація регулярного родинного обміну без витрат з боку гостей на проживання і харчування, культурну програму на території приймаючої сторони (Сумська область – Мальборський повіт).
Як кажуть, є варіанти, бо завжди є вхід і є вихід. А те, де саме котрий – визначати нам з вами і так само сприймати перспективу, бо інтерпретація реальності є вправою і справою дебатерів, які знають як з «лимона зробити лимонад». Педагогічна теорія вчить: або узгоджений рух вперед по існуючому до цього руслу, або завершення задля пошуку нового русла. Виключно в ситуації розвитку і зростання. Час діяти, бо ми – місія, ти – сіяти. І навпаки.     

среда, 8 января 2020 г.

«На вході до нового дебатного сезону»

            100-річчю подій роману "Аристономія" Бориса Акуніна присвячується.


В дебатній грі (Британський формат парламентських дебатів) дуже важливо розуміти, що не все у цьому світі так однозначно і структуровано. Баланс добра і зла є чи не найнеобхіднішою умовою для розвитку всього живого (планети Земля у тому числі, бо вона на макрокосмічному рівні є живою, без сумніву).


«Добро не може бути визначеним – не може існувати – при відсутності зла. Цінність певного об’єкту (явища, феномену) не може бути встановлена ​​при відсутності протилежностей. Таким чином, для того, щоб світ був вартим (тобто вибір між двома діями був дійсним вибором), повинні існувати як добро, так і зло.
Але в такому випадку було б можливо (принаймні в ідеальному випадку) вибирати тільки добро – і тоді зло не існувало б, хіба що в можливості. Тому, здається, що світ міг би бути цінним (міг виправдовувати той тягар, який він вимагає витримувати), якби зло повинно було існувати тільки в можливості – тобто якби кожен вважав за краще діяти так, як слід. Це здається мені самою оптимістичною думкою, з якою я коли-небудь стикався».
Це теза/цитата з однієї з книг Д. Пітерсона, канадського психолога. Мова про рівноцінність добра і зла з точки зору організації Всесвіту і однозначній пріоритетності Добра з точки зору людини або гуманізму як науки про виживання людини.
Для розвитку критичного мислення у дітей, юнацтва та молоді важливо усвідомлено застосовувати освітню технологію «Дебати», яка є популяризацією інтелектуальної гри-змагання, в якій беруть участь промовці (команди про дві особи). І їх полеміка у тому чи іншому форматі передбачає позиціонування добра там, де є зло (що є безумовним) і позиціонування зла там, де є добро (так само безумовно). Саме полеміка (або дебати) є важливим способом переконання у тому чи іншого варіанті рішення. Важливо не лише в процесі активної освіти, а й у якості самоосвіти для прийняття осмислених і не імпульсивних рішень в ситуації наявності вибору. Хтось скаже: «Потрібно завжди триматись сторони Добра». Так, але те, що сьогодні видається я к зло завтра може виглядати як Зло.


Яскравою картинкою є епізод з роману Б. Акуніна «Аристономія» (с. 365 – 370), коли головний герой роману Антон Клобуков на початку 1920-го року приймає рішення повернутись зі Швейцарії до Росії, яка захлиналась у громадянській війні… Прошу читати.
Роздуми продовжимо за два дні.  

Ілюстрації: твори  Хільми аф Клінт. 

пятница, 3 января 2020 г.

Звіт про педагогічну роботу за І півріччя. Орієнтири і досягнення.


1.             Участь у навчальних та розвиваючих курсах (самоосвіта і самопідготовка). За окреслений період в плані самопідготовки реалізовано: участь у он-лайн курсах на всеукраїнських освітніх інтернет-платформах - «Академічна доброчесність» (09.19), «Права людини в освітньому просторі» (10.19), «Он-лайн курс з медіа грамотності» (11.19).
2.             Проведення відкритих  виховних заходів, виховних годин на запрошення.
Відкрита виховна година: до Дня Захисника Вітчизни (11.10.19) за участі офіцера військкомату Демидчика Д.А.; до Дня ЗСУ (06.12.19) за участі офіцера, УБД Авраменка М.А.
3.             Участь у педагогічних конкурсах формальної освіти: не здійснював.
4.             Участь у роботі семінарів, вебінарів, конференцій, засідань МО (шкільних, міських), творчих груп  (шкільних, міських, обласних).
Участь у засіданнях кафедри допрофесійної військової підготовки ліцею-інтернату: 04.09.19, 21.10.19, 12.12.19.
Участь у дні Відкритих дверей у Київському військовому ліцеї (02.11.19), надання звіту з пропозиціями щодо впровадження окремих ініціатив зі сфери організації навчально-виховного процесу.
Участь у обласному заході під егідою USAID «Проект «Долучайся!» та його можливості на місцях» (м. Суми, Конгрес-центр СумДУ, 25.05.19).
Участь у обласному заході під егідою USAID «Модель державотворення. Інтерактивна активізуючи гра для громадських активістів» (м. Суми, Конгрес-центр СумДУ, 15.12.19).
5.             Виступи на педраді. Виступ-доповідь на педраді 27.08.19 на тему: «Презентація Концепції допрофесійної освіти», «Про кафедру допрофесійної освіти», «Методична розробка про впровадження моделі ДВП в ліцеї-інтернаті»; виступ-доповідь на засіданні 29.10.19 на тему «Етичний кодекс ліцею-інтернату»; виступ-доповідь на засіданні педради 28.12.19 «Звіт про виконання завдань військово-фізичної підготовки у І півріччі».
6.             Методичний матеріал для участі у роботі серпневої виставки методичних розробок. Тема методичного матеріалу: «Модель організації і функціонування навчально-виховного процесу у Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою».
7.             Публікації у фахових виданнях. Стаття в газеті Національної академії педагогічних наук «Освіта і суспільство» (серпень 2019 р.).
8.             Робота з обдарованими учнями, результативність. Визначення перспективних напрямків індивідуальної стройової роботи з метою підготовки до участі у всеукраїнському змаганні. Кращі ліцеїсти у стройовій культурі за місяць:
Павена Олександр;
Севрюк Андрій;
Яловенко Денис;
Гриценко Іван.
9.             Проектна діяльність. Реалізація педагогічного проекту «Дебатний штаб» на базі освітньої технології «Дебати» (протягом навчального року). Розроблення і впровадження проекту «Етичний кодекс».
10.         Індивідуальна робота з учнями (які мають початковий рівень навчальних досягнень або проблеми у поведінці) з метою пошуку оптимальних шляхів до максимальної самореалізації та розвитку відчуття корисності в досягненні колективної мети навчального взводу:
-                Павена Богдан;
-                Лепешко Дмитро;
-                Нікольнікова Анастасія.
11.         Інша інформація. Впровадження  ряду педагогічних ініціатив в контексті методичного забезпечення допрофесійної військової підготовки і дисципліни (факультативний курс) «Основи військової підготовки» з акцентом на вихованні стройової дисципліни в середовищі навчальних взводів:
1) проведення ранкових стройових розводів;
2) проведення стройових оглядів щотижневих;
3) впровадження інституту молодших командирів – віце-сержантів і старших віце-сержантів;
4) розроблення положення про дисциплінарні заохочення і стягнення;
5) положення про стажера офіцера-вихователя;
6) ведення групового змагання «ОРЕЛ» (особистісний рейтинговий ефект ліцеїста) з визначенням переможця за місяць, присвоєння титулу «Лицар Золотого Ґудзика» (нарахування і зняття балів за успішність і неуспішність, виявлення непокори і особистої ініціативи, активності в процесі виконання освітніх завдань тощо).