«На вході до нового дебатного сезону»

            100-річчю подій роману "Аристономія" Бориса Акуніна присвячується.

В дебатній грі (Британський формат парламентських дебатів) дуже важливо розуміти, що не все у цьому світі так однозначно і структуровано. Баланс добра і зла є чи не найнеобхіднішою умовою для розвитку всього живого (планети Земля у тому числі, бо вона на макрокосмічному рівні є живою, без сумніву).

«Добро не може бути визначеним – не може існувати – при відсутності зла. Цінність певного об’єкту (явища, феномену) не може бути встановлена ​​при відсутності протилежностей. Таким чином, для того, щоб світ був вартим (тобто вибір між двома діями був дійсним вибором), повинні існувати як добро, так і зло.

Але в такому випадку було б можливо (принаймні в ідеальному випадку) вибирати тільки добро – і тоді зло не існувало б, хіба що в можливості. Тому, здається, що світ міг би бути цінним (міг виправдовувати той тягар, який він вимагає витримувати), якби зло повинно було існувати тільки в можливості – тобто якби кожен вважав за краще діяти так, як слід. Це здається мені самою оптимістичною думкою, з якою я коли-небудь стикався».

Це теза/цитата з однієї з книг Д. Пітерсона, канадського психолога. Мова про рівноцінність добра і зла з точки зору організації Всесвіту і однозначній пріоритетності Добра з точки зору людини або гуманізму як науки про виживання людини.

Для розвитку критичного мислення у дітей, юнацтва та молоді важливо усвідомлено застосовувати освітню технологію «Дебати», яка є популяризацією інтелектуальної гри-змагання, в якій беруть участь промовці (команди про дві особи). І їх полеміка у тому чи іншому форматі передбачає позиціонування добра там, де є зло (що є безумовним) і позиціонування зла там, де є добро (так само безумовно). Саме полеміка (або дебати) є важливим способом переконання у тому чи іншого варіанті рішення. Важливо не лише в процесі активної освіти, а й у якості самоосвіти для прийняття осмислених і не імпульсивних рішень в ситуації наявності вибору. Хтось скаже: «Потрібно завжди триматись сторони Добра». Так, але те, що сьогодні видається я к зло завтра може виглядати як Зло.

Яскравою картинкою є епізод з роману Б. Акуніна «Аристономія» (с. 365 – 370), коли головний герой роману Антон Клобуков на початку 1920-го року приймає рішення повернутись зі Швейцарії до Росії, яка захлиналась у громадянській війні… Прошу читати.

Роздуми продовжимо за два дні.  

Ілюстрації: твори  Хільми аф Клінт.