100-річчю подій роману "Аристономія" Бориса Акуніна присвячується.
В дебатній грі (Британський формат парламентських
дебатів) дуже важливо розуміти, що не все у цьому світі так однозначно і
структуровано. Баланс добра і зла є чи не найнеобхіднішою умовою для розвитку всього
живого (планети Земля у тому числі, бо вона на макрокосмічному рівні є живою,
без сумніву).
«Добро не може бути визначеним – не може існувати – при
відсутності зла. Цінність певного об’єкту (явища, феномену) не може бути
встановлена при відсутності протилежностей. Таким чином, для того, щоб світ
був вартим (тобто вибір між двома діями був дійсним вибором), повинні існувати
як добро, так і зло.
Але в такому випадку було б можливо (принаймні в
ідеальному випадку) вибирати тільки добро – і тоді зло не існувало б, хіба що в
можливості. Тому, здається, що світ міг би бути цінним (міг виправдовувати той
тягар, який він вимагає витримувати), якби зло повинно було існувати тільки в
можливості – тобто якби кожен вважав за краще діяти так, як слід. Це здається
мені самою оптимістичною думкою, з якою я коли-небудь стикався».
Це теза/цитата з однієї з книг Д. Пітерсона, канадського
психолога. Мова про рівноцінність добра і зла з точки зору організації Всесвіту
і однозначній пріоритетності Добра з точки зору людини або гуманізму як науки
про виживання людини.
Для розвитку критичного мислення у дітей, юнацтва та
молоді важливо усвідомлено застосовувати освітню технологію «Дебати», яка є
популяризацією інтелектуальної гри-змагання, в якій беруть участь промовці (команди
про дві особи). І їх полеміка у тому чи іншому форматі передбачає
позиціонування добра там, де є зло (що є безумовним) і позиціонування зла там,
де є добро (так само безумовно). Саме полеміка (або дебати) є важливим способом
переконання у тому чи іншого варіанті рішення. Важливо не лише в процесі
активної освіти, а й у якості самоосвіти для прийняття осмислених і не
імпульсивних рішень в ситуації наявності вибору. Хтось скаже: «Потрібно завжди
триматись сторони Добра». Так, але те, що сьогодні видається я к зло завтра
може виглядати як Зло.
Яскравою картинкою є епізод з роману Б. Акуніна «Аристономія»
(с. 365 – 370), коли головний герой роману Антон Клобуков на початку
1920-го року приймає рішення повернутись зі Швейцарії до Росії, яка захлиналась
у громадянській війні… Прошу читати.
Роздуми продовжимо за два дні.
Ілюстрації: твори Хільми аф Клінт.
Комментариев нет:
Отправить комментарий