четверг, 27 декабря 2018 г.

«Чому важливо вміти… мріяти»


Існують декілька моделей ставлення до життя на рівні особистісного сприйняття. Звісно, що кожен з нас має право обрати свій світогляд та світосприйняття як спосіб виявлення реальності, що оточує. Для когось не важливо, що стоїть за терміном «успіх» або «мрія» (бо примітизується матеріальними статками і можливостями втілювати потреби і бажання), а для когось – розгадка змісту цих понять (дефініцій) стає приводом для щасливого життя.


Як вдалося мені встановити наприкінці цього року (2018-й), буває дуже складно сформулювати мрію або визначити успіх. Саме тому потрібно ввести ще один термін, який дозволить абстрагуватись від емоційного або виключно екзистенціального сприйняття світу і подивитись на процес життєвий як на завмерлий об’єкт дослідження, такий собі галактичний конструктор в руках людини. І тоді виявляється, що успіхом є досягнення мрії в процесі виконання місії. Дуже просто і при тому складно уявити, що життєве коло (100%) залишається умовно визначеним для людини як сума спілкування або комунікативної практики (50%), мислення особи або творення суджень, тверджень (40%) і знань або інформаційного досвіду (аналіз інформації), що складає 10%.


Спробуємо визначити мрію як прагнення опинитись в такій життєвій точці, в якій забезпечується найвищий рівень самореалізації. Тобто, коли відчуття власної потрібності і корисності перетворюються на творчість, що приносить усталене задоволення. Кажуть, що найбільш щасливими (до певної межі, звісно) є талановиті творчі люди (письменники, режисери, поети, художники, музиканти, спортсмени, підприємці, політики), успіхи яких носять глобальний характер (необмежений вплив через сприйняття іншими як досягнення вищого рівня самореалізації). Чому до певної міри? Бо часто після перебування на плато успіху ці персони опускаються до низу, залишаючись при цьому казково багатими, або (і так буває в більшості випадків) втрачаючи все. Знати межу матеріального достатку, балансувати на рівні, який дозволяє залишати живі комунікації і пошукову активність доступними і відповідними до статусу особистості – ось в чому сенс життя. Це знання дає Бог, репрезентує церква і втілює в життя улюблена робота.


Для мене 6 років перебування у складі колективу Глухівського НПУ імені Олександра Довженка було спробою досягнути мету, а точніше – мрію. І, не зважаючи на те, що в повній мірі мені цього не вдалося, зараз, звільняючись з університету, я відчуваю себе щасливою людиною, яка обов’язково має попросити вибачення у того (тих), кого образила і подякувати тим, кого окрилила і ким була окрилена у процесі співпраці!


Нехай Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка продовжує бути фрегатом з рожевими вітрилами, який несеться до Мрії! Нехай все більше стає щасливих людей, які можуть сказати «Я пишаюсь тим, що є частиною Університету!» і менше буде тих, хто спіткав поразку на шляху до своєї мрії в стінах найстарішого педагогічного вишу України. Але, життя не стоїть на місці і нові горизонти відкриваються перед тими людьми, які розуміють або неодмінно зрозуміють, що досягнення успіху це процес місійного служіння, прагнення бути корисним і потрібним, постійно творити добро. І благо дарувати… Бути вдячними.


Новорічні свята минуть швидко, однак хочу, щоб відчуття шаленого драйву від завершення стало імпульсом для нового зростання і до весни несло нас у струмені творчого натхнення, давало енергію для балансу у оточуючому світі, гармонії у спілкуванні з близькими, нескінченного ентузіазму і віри в себе!


З новим, 2019-м, роком! :)

вторник, 18 декабря 2018 г.

«Дебатний клуб університету і його горизонти: правові дебати в ППК»


      Освітня технологія «Дебати» відноситься до розряду тих, що виконують місію активізації молоді, пробуджують лідерів у молодіжному середовищі, вчать здатності переконувати і наполегливо йти до реалізації ідеї, набувати ознак професіонала, що володіє комунікативною компетентністю.


         До відома. У Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка дебатний клуб функціонує з 2013 року. За п’ять років проведено: 1) Чемпіонат Сумської області з дебатів (2013 – 2014 рік), участь чотирьох університетів і коледжу; 2) «Відкритий дебатний турнір у Глухові» (2014 – 2016 роки), участь 48 команд дебатерів з числа студентів і старшокласників; 3) «Відкритий дебатний турнір «Серця чотирьох» (2016 – 2018 роки), участь 24 команд дебатерів з числа студентів університету, коледжу; 4) участь у виїзних дебатних заходах: дебатний турнір в рамках проекту «Острог – Ренесанс» (м. Острог, «Острозька академія», 2016 рік; участь у відкритому турніру всеукраїнського рівня «Відкриваємо Сіверщину» (2016 – 2017 роки); участь у «Літній дебатній школі – 2014» (с. Затока, Одеська область); 5) активна навчальна програма  з метою поширення освітньої технології «Дебати» в рамках проекту «Школа студентських ініціатив» (2017 – 2018 роки); 6) за п’ять років проведено 150 засідань дебатного клубу, 200 навчальних і показових дебатних раундів; 7) в період з 2013 по 2018 рік до дебатного молодіжного руху залучено понад 200 старшокласників і студентів.


         В рамках Всеукраїнського тижня правових знань 17 грудня 2018 року на базі Професійно-педагогічного коледжу Глухівського НПУ ім. О. Довженка проведено дебатний навчальний раунд на правозахисну тему, що дозволило порушити багато важливих питань, над яким студентство зможе попрацювати у режимі рефлексійного відтворення (пошук відповідей на проблеми, що виникли в процесі дебатування). Цього разу – навколо релігійна тема (резолюція), яка торкається єдності світськості і церковності суспільства:
«Ця палата вважає, що бути католиком і православним одночасно припустимо».


         Скласти кейс гри (інтерпретація резолюції, система аргументів і контраргументів, логічні зв’язки і чіткі факти на доказ припущення, яке має бути переконливим не для іншої команди або аудиторії, а для судді) і невимушено презентувати його у парі з тімейтом (членом команди): ось що є не просто важливим, а є ігровим обов’язком дебатерів.
Так або ні. Єдність протилежностей без узурпації права на існування. Дебатні тези:
1.      Святкування Різдва (25 грудня і 07 січня).
2.      Близькість канонів, традицій і обрядів.
3.      Єдиність загальної віри – християнство.
4.      Перспектива розвитку цивілізації у глобалізації (об’єднанні ).
5.      Аналогії світського і релігійного порядків. Регулювання законами і канонами. Функціонування в Україні греко-католицької церкви (віра, що є «мікстом» православ’я і католицизму).


Під час гри, на якій були присутні студенти і студентки (аудиторія) і учасниці (члени дебатного клубу «Оратор і Я» університету), вдалося у дискусійному режимі обговорити з врахуванням вимог формату питання права людини на вільне віросповідання, співіснування різних віток у християнстві та його взаємодії зі світським життям. 


Активістки дебатного руху студентки Дар’я Бокова і Ірина Кривонос справились з завданням показати зразок доповіді (з виконанням вимог гравця-дебатера). Досвідчені дебатерки (Дар’я Бокова, наприклад, визнана «Студентом року – 2018» у номінації «Дебати», а Ірина Кривонос – кращим спікером дебатного турніру «Серця чотирьох» – ІІІ) проявили кращі якості промовців і урівноважили в цілому нестабільну за змістом гру.


У сезоні 2019 року дебатний клуб університету запропонує нові формати та вектори співпраці, а, як відомо, нові можливості відкриваються тим, хто не зупиняється на досягнутому, вірить у досягнення успіху у безумовному форматі.

воскресенье, 9 декабря 2018 г.

«Сенс життя в тому, щоб мати мрію»


Не поспішайте заявляти про те, що у вас є мрія. Мрія – це дуже складно і сформулювати її може не так багато людей, бо мрія – це не бажання, не завдання, не мета… Врешті, мрія – це не задоволення потреби людини. Людина споживацька – примітивна, на багато конструктивніше виховувати в собі людину-творця. Ось куди має бути спрямований вектор колективного активізму (від англійського дієслова to act – діяти). Якщо ви маєте мрію, то значить у вас є місія життєва, а це робить життя осмисленим і наповненим сенсом. Ось чому це складно – сформулювати мрію.


Шість років (з лютого 2013-го року) проведених в університеті дозволили мені з’ясувати на скільки є можливим штучна активізація (не протестність через порушення прав і свобод, а співпраця в заданому полі, яке зветься – позанавчальна активність/робота в рамках освітнього процесу закладу вищої освіти).


Ось картинка на задану тему з практики організації та адміністрування рейтингового змагання серед підрозділів університету. Вона про результати за три місяці змагання сезону 2018-2019 навчального року (розміщена на моїй сторінці в фейсбук 07.12.18):
«Для роздумів за чашкою чаю або кави...
Інформація від РКУ Глухівського НПУ ім. О. Довженка.
Станом на 31.12.2018 року навчальні підрозділи за три місяці змагання у сфері позанавчальної студентської активності мають такі результати:
1. Факультет дошкільної освіти – 2248 балів.
2. Факультет початкової освіти – 1073 бали.
3. Факультет педагогіки і психології – 903 бали.
4. Факультет філології і історії – 756 балів.
5. Факультет технологічної і професійної освіти – 610 балів.
6. Факультет природничої і фізико-математичної освіти – 1747 балів.
7. Професійно-педагогічний коледж – 1742 бали.
Отже, на вході у новий 2019-й рік лідирує – факультет дошкільної освіти (ФДО), на другому місці – факультет природничої і фізико-математичної освіти (ФПФМО), на третьому місці – професійно-педагогічний коледж (ППК).
Вітаємо щиро тих, хто перетне лінію нового року з бажанням досягти вершини (перевершити самих себе)! 
Вічного не існує, але для живих прагнення вічності є мотивом для звершень...
Час випити кави або чаю :) ».



Не можу не погодитись з Олексієм Толкачовим, українським мислителем, письменником (автор книги «Омріяна Україна. Ключ до майбутнього»), який під час відкриття тренінгової програми «Креативна країна» 08 грудня 2018 року вказав на те, що ООН було б важливо до 17 глобальних цілей сталого розвитку додати найважливішу: «Вирішення проблеми дефіциту сенсу життя людини». Насправді, це є індивідуальною проблемою, не колективною в прямому розумінні, однак від її вирішення залежить якість соціуму, цивілізації, якщо хочете. А сенс життя існує лише в площині здатності формулювати мрію. І лише в цьому випадку ми зможемо сформулювати національну ідею, яка є множиною наших мрій. Тобто – національна ідея є моделлю реалізації мрій народу України. Логічно і практично. Варто спробувати вже зараз – формулюйте мрію! І не питайте: «Як це зробити!», просто – дійте.


Повертаючись до питання необхідності (або важливості) адміністрування рейтингового змагання серед навчальних підрозділів університету в позанавчальній сфері (громадська, волонтерська, культурно-мистецька, спортивна і навіть наукова активність), вчергове підкреслю, що в цій сфері неможливо винайти об’єктивний механізм оцінювання (нарахування балів), бо – не біг на 100 метрів, де секундомір з точністю до тисячних секунди може визначити результат. Найважливіше зберегти такі принципи як колегіальність і демократизм (відкритість) проведення засідань рейтингової комісії університету, на яких цей результат встановлюється, прийняти порядок оскарження та внесення пропозицій (через службові або доповідні записки). Базовий документ, що регламентує діяльність в рамках рейтингового змагання, прийнятий на засіданні вченої ради 30 серпня 2013 року, з тих пір Положення про рейтингове змагання доповнювалось, встановлено трьохвимірність рейтингу (номінальний показник, відносний, середній). Тому стверджувати про необхідність внесення нового чогось, більш справедливого не тільки треба, а й потрібно – у спосіб документального оформлення ініціативи (індивідуальної або колективної). На початку цієї місії (2013 рік) навіть уявити не міг того, що за місяць підрозділ набиратиме до 1000 балів. Сьогодні це реальність! Мрія збулась і потрібно констатувати необхідність пошуку нового сенсу.  


З іншого боку – виникає сумнів, а чи важливо вимірювати те, що є змістом? Чи потрібно, умовно, вимірювати добро і добрі справи? Можливо, важливіше – поширювати добро? Безсумнівно і парадокс якраз в тому і полягає, що в процесі вимірювання виникає ефект поширення, бо змагання є саме тим методом виховання, який активізує і мотивує учасників до нових звершень.


Як це пов’язане з активізмом і прагненням педагогів активізувати молодь? Як русло і прісна вода. Ріка! Запитання: «А що таке ріка?» є свідченням важливості визначень, бо в цьому ключ до порозуміння і сприйняття реальності у релевантному сприйнятті. Формулювання визначень (дефініцій) необхідне заради ви будови абстрактної моделі ситуацій життя (від оточуючого світу і до системи галактик). Локальним світогляд бути не може, бо спроба знайти точку відліку (точку опори) є найважливішим досвідом. Ця точка на перетині світів і саме там, де перебуваєш в конкретний відлік часу.


Які можуть бути поради для тих, хто шукає себе і прагне бути потрібним і корисним? Перше – упіймайте свою свободу! Не бійтесь протестувати і критикувати. Друге – протестуйте проти того, щоб потрапити на рівень маргінесу (атавізму групового), будьте активною частиною колективу.  Третє – не допускайте пониження вашого статусу у групі (зростання від низу і тільки вгору!). Креативний менеджер не стане технічним виконавцем. Четверте – шукайте можливості для мобільного динамізму і комунікації з іншими людьми (зв’язки з громадськістю).


Гармонія сучасного життя – баланс між творенням і споживанням. Креативне мислення є базисом творчої активності, стурктурним компонентом критичного мислення. Аби бути креативним, не забувайте про базові принципи: 1) усвідомлено ставитись до самого себе – самоусвідомлення; 2) не плутати світогляд і світосприйняття (це як внутрішнє і зовнішнє; двоєдиний феномен); 3) шукати своє "екзистенційне ядро" (працюй зі свідомістю), прагни діяти експліцитно (to act); 4) здійснюй лише раціональне споживання заради продуктивної творчості, намагайся бути креативним у всьому.


Речі, які визначають креативність: 1) технологічність (наявність певного алгоритму дії); 2) обмеження в часі на виконання завдання (дед-лайн); 3) вільна творчість і множинність варіантів рішень.  


А тепер – до справи! Спробуємо креативно підійти до вирішення задачі – формулювання мрії (власної мрії)! І ще: мрія – це завжди тайна, тому коли знайдете відповідь на питання «Що є моєю мрією?» переходьте до дії, але не кричіть про це на кожному кроці, бо інші подумають, що мають справу з мрійником/мрійницею J.


Книга, яка допоможе на цьому шляху, згадана у цій публікації. Спробуємо разом – ми на правильному боці світу!

Фото: ілюстрації з сайту "Фототелеграф".