четверг, 8 августа 2013 г.

«Відлуння міжнародного зговору»


Жахіття, які не минають безслідно. Злочинці уникають покарання через награбований капітал. Гіпотеза. Проте чи підтверджується фактами?
До річниці трагедії міст Хіросіми та Нагасакі (Японія). Пам’ятаємо…

Для того, хто звик орієнтуватись виключно у традиційно-зрозумілих речах та явищах життя, їх суспільно прийнятих оцінках, буде достатньо складно уявити собі сутність фокусів, які час від часу змушують дивуватись, не довіряти та звинувачувати в порушенні прав людини, суспільної моралі, етичних норм тощо. Справа в тому, що факти є факти. Варто довіряти виключно доказам, а не сформованій роками ідеологічній платформі з багатьма історичними трюками, якими просто дурять довірливих та малоосвічених (не за рівнем освіти, а за рівнем інформованості) громадян планети Земля. На жаль, глобальна громадська думка поводить себе непередбачувано, навіть наївно і не хоче сприймати реалії, підтверджені фактами, вважаючи їх вигадками.
З нагоди чергової річниці бомбардувань американцями японських міст атомною зброєю, звертає на себе увагу стаття Костянтина Стогнія в газеті «За вільну Україну» № 18 від 16 травня 2013 року «Заговор «30-е апреля», розміщена на 12 сторінці «Страніца па-русскі».
Якби не сухі факти та свідчення багатьох впливових та авторитетних міжнародних експертів з числа юристів, журналістів, політиків тощо, то суть статті зводилась би до чергової гіпотези з розряду фентазі. Гітлер разом зі своєю жінкою Браун, Борманом та Мюллером успішно покинув палаючий Берлін і за тиждень опинився в Латинській Америці, дей помер у поважному віці. Вірити чи ні? Вірити, бо існують докази, які громадськість не побачить і не прийме ніколи. На то місць – в десятих роках ХХІ століття випливає показова справа звичайного наглядача з нацистського концтабору. Так, відповідальність за злочин не має бути нівельованою з плином часу для будь-кого з тих, хто брав участь у масовому знищенні людей під час Другої світової війни.  Однак, автор переконує, що «на основании «дела Демьянюка» приходится думать, что время от времени мировую общественность просто «подкармливают» успокоительными сообщениями о поимке нацистских преступников. На самом деле, передвижным цирком-шапито «Суд над украинцем Демьянюком» внимание общественности отвлекается от махровых нацистских преступников, которые живут под своими подлинными именами в странах Латинской Америки. В сытности, довольстве и со временем успокаиваются на чистеньком и аккуратном немецком кладбище.
Так уже упоминавшийся национал-социалист, летчик-ас Ганс Ульрих Рудель – единственный кавалер полного банта Рыцарского креста: с золотыми Дубовыми листьями, Мечами и Бриллиантами, будучи арестованным американцами, с 1948 года жил в Аргентине. Затем перебрался в Швейцарию. Умер в Розенхайме.
Тем, кто не понимает, почему американские (США, Мексики, Аргентины, Чили и т.д.) спецслужбы покрывают военных преступников (Второй мировой войны – В.Л.), должны представить себе, что нацистское достояние, эвакуированное из Германии, оценивается в $100 миллиардов в пересчете на современные доллары США. Вместе с тем, подлинная стоимость «мозгов» и ноу-хау, многократно превышает эту сумму. Напомню, что гитлеровцы были в шаге от создания атомной бомбы, когда пал Берлин. По производственному плану Гитлер намеревался применить атомное оружие в начале августа 1945 года. И план был реализован! Только бомбу сбросили  не германцы на СССР, а американцы на Японию. По сути, атомные бомбы, примененные 6 и 9 августа 1945 года вооруженными силами США, были трофейными – немецкими. Если спецслужбы принялись бы перехватывать всех эвакуированных ОДЕССой нацистов, то деньги ушли бы в тень; ценные технические разработки исчезли бы; специалисты переместились бы в Африку, как Лени Рифеншталь. Для американских государств – все это было невыгодно и даже разорительно…».
А чи не в цих 100 мільярдах доларів США причина піднесення Японії та Південної Кореї, а згодом і комуністичного Китаю, який відійшов від ортодоксальної комуністичної політики? Ніколи і ніхто про це не розповість. Громадськості – виключно «об’їдки з барського столу». Закони Всесвіту діють таким чином….

понедельник, 5 августа 2013 г.

Від "Міста, дружнього до дитини" до "Університету, дружнього до сім'ї"

         В 2006 році в Кролевці розпочалась робота по запровадженні ініціативи "Місто дружнє до дитини" від ЮНІСЕФ, яка реалізовувалась Благодійним фондом "Благовіст" (м. Суми). Протягом майже 7 років Кролевець декларує своє доєднання до глобальної ініціативи під патронатом ЮНІСЕФ. Що зроблено? Майданчики по місту (близько десяти), Клініка дружня до молоді, якісні спортивні майданчики. Активну участь в роботі в рамках проекту брали студенти та викладачі місцевого відділення факультету педагогіки та психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка за підтримки місцевих соціальних служб та волонтерів.  Що буде зроблено ще - час покаже.




         В травні 2013 року в Глухові відбулась подія, яка не може бути не поміченою: Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка доєднався до ініціативи "Університет дружній до сім'ї", завдяки партнерській участі в проекті "Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах" Сумського державного університету за фінансової підтримки ЄС.

Family friendly University

«Університет дружній до сімї» – університет, який дбає і про навчання, і про виховання, і про родину.  

«Університет, дружній до сім’ї» – це вищий навчальний заклад, який піклується про молоді студентські сім’ї, сприяючи досягненню ними життєвої рівноваги між виконанням сімейних та студентських обов’язків. Інколи впоратися самотужки буває нелегко навіть із кожною з цих сфер окремо. Особливо ж складно буває молоді, яка тільки починає сімейний шлях. Тож заклади, що по-справжньому опікуються благополуччям своїх студентів, створюють можливості для поєднання приватних інтересів (сім’ї) з суспільними (навчання та виховання). Такий баланс дає можливість людині бути однаково задоволеною своєю участю та роллю у роботі/навчанні та у  сім’ї. Залучення до різних сфер життя є корисним для фізичного та психологічного благополуччя кожного з нас.
Утілення дружніх до сім’ї підходів в університеті це:
-         визнання університетом загальнолюдських прав і цінностей з урахуванням принципів гендерної рівності;
-         ефективне використання державних ресурсів, вкладених в навчання студенток та студентів, які створюють сім’ї;
-         позитивне сприйняття молоддю сімейного статусу;
-         зменшення плинності студентів;



5 складових ініціативи «Університет дружній до сімї»:
1) визначення та дотримання політики доброзичливості до сімї загалом та студентської зокрема на рівні адміністрації ВНЗ;
2) пропаганда переваг балансу між сімейними обов’язками та навчанням, поширення культури рівних сімейних обов’язків та запровадження і дотримання принципу гендерної рівності в університеті;
3) гнучкі форми навчання та роботи;
4) дитячий простір на території університету;
5) консультації фахівців: психологів, юристів, медиків, педагогів;



Проект «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах»

Ми дбаємо про те, щоб ти могла мати все!
Материнство, як особливий  період життя, висуває певні вимоги до жінки. Частіше, ніж будь-яка інша подія, народження дитини змінює весь уклад життя матері. Поряд з найприємнішими  переживаннями можуть виникати й обмеження.
Підтримка матерів-студенток є особливо актуальною, адже нерідко, стаючи мамами, вони починають втрачати конкурентні переваги на ринку професій. Тривалі відпустки по догляду за дітьми в основному беруть жінки. Коли ж вони наважуються поєднати сімейну та професійну сфери життя, часто почувають провину перед дитиною. Але жінки, як і чоловіки, прагнуть виконувати роботу, яка приносить відчуття самореалізації та прибуток. В Україні ж наразі недостатньо можливостей для гармонізації приватних та суспільних інтересів як для жінок, так і для чоловіків.
Таким чином, досягнення балансу між навчанням та сім’єю – важливе суспільно-соціальне явище для громадян, які мріють бути щасливими.
Батько несе однакову з матір’ю відповідальність  за благополуччя народженої ними дитини в період навчання в ВНЗ.




Проект реалізується Сумським державним університетом за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Основна мета проекту – сприяння гендерній рівності, поширення практики створення  у вищих навчальних закладах України рівних можливостей для здобуття професії молодими матерями-студентками.

До кінця 2015 року передбачається залучити до проекту ВНЗ з усіх областей України.

Офіційний сайт проекту: http://www.leleka.sumdu.edu.ua/uk/

Партнери проекту:


Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка – партнер проекту  «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» з 01 червня 2013 року.