Жахіття, які не
минають безслідно. Злочинці уникають
покарання через награбований капітал. Гіпотеза. Проте чи підтверджується
фактами?
До річниці трагедії
міст Хіросіми та Нагасакі (Японія). Пам’ятаємо…
Для того, хто
звик орієнтуватись виключно у традиційно-зрозумілих речах та явищах життя, їх суспільно
прийнятих оцінках, буде достатньо складно уявити собі сутність фокусів, які час
від часу змушують дивуватись, не довіряти та звинувачувати в порушенні прав
людини, суспільної моралі, етичних норм тощо. Справа в тому, що факти є факти. Варто
довіряти виключно доказам, а не сформованій роками ідеологічній платформі з
багатьма історичними трюками, якими просто дурять довірливих та малоосвічених
(не за рівнем освіти, а за рівнем інформованості) громадян планети Земля. На
жаль, глобальна громадська думка поводить себе непередбачувано, навіть наївно і
не хоче сприймати реалії, підтверджені фактами, вважаючи їх вигадками.
З нагоди
чергової річниці бомбардувань американцями японських міст атомною зброєю,
звертає на себе увагу стаття Костянтина Стогнія в газеті «За вільну Україну» №
18 від 16 травня 2013 року «Заговор «30-е апреля», розміщена на 12 сторінці
«Страніца па-русскі».
Якби не сухі
факти та свідчення багатьох впливових та авторитетних міжнародних експертів з
числа юристів, журналістів, політиків тощо, то суть статті зводилась би до
чергової гіпотези з розряду фентазі. Гітлер разом зі своєю жінкою Браун,
Борманом та Мюллером успішно покинув палаючий Берлін і за тиждень опинився в
Латинській Америці, дей помер у поважному віці. Вірити чи ні? Вірити, бо
існують докази, які громадськість не побачить і не прийме ніколи. На то місць –
в десятих роках ХХІ століття випливає показова справа звичайного наглядача з нацистського
концтабору. Так, відповідальність за злочин не має бути нівельованою з плином часу
для будь-кого з тих, хто брав участь у масовому знищенні людей під час Другої
світової війни. Однак, автор переконує,
що «на основании «дела Демьянюка»
приходится думать, что время от времени мировую общественность просто
«подкармливают» успокоительными сообщениями о поимке нацистских преступников. На
самом деле, передвижным цирком-шапито «Суд над украинцем Демьянюком» внимание
общественности отвлекается от махровых нацистских преступников, которые живут
под своими подлинными именами в странах Латинской Америки. В сытности,
довольстве и со временем успокаиваются на чистеньком и аккуратном немецком
кладбище.
Так уже упоминавшийся национал-социалист, летчик-ас
Ганс Ульрих Рудель – единственный кавалер полного банта Рыцарского креста: с
золотыми Дубовыми листьями, Мечами и Бриллиантами, будучи арестованным
американцами, с 1948 года жил в Аргентине. Затем перебрался в Швейцарию. Умер в
Розенхайме.
Тем, кто не понимает, почему американские (США,
Мексики, Аргентины, Чили и т.д.) спецслужбы покрывают военных преступников (Второй
мировой войны – В.Л.), должны представить себе, что нацистское достояние,
эвакуированное из Германии, оценивается в $100 миллиардов в пересчете на
современные доллары США. Вместе с тем, подлинная стоимость «мозгов» и ноу-хау,
многократно превышает эту сумму. Напомню, что гитлеровцы были в шаге от
создания атомной бомбы, когда пал Берлин. По производственному плану Гитлер
намеревался применить атомное оружие в начале августа 1945 года. И план был
реализован! Только бомбу сбросили не германцы
на СССР, а американцы на Японию. По сути, атомные бомбы, примененные 6 и 9
августа 1945 года вооруженными силами США, были трофейными – немецкими. Если
спецслужбы принялись бы перехватывать всех эвакуированных ОДЕССой нацистов, то
деньги ушли бы в тень; ценные технические разработки исчезли бы; специалисты
переместились бы в Африку, как Лени Рифеншталь. Для американских государств –
все это было невыгодно и даже разорительно…».
А чи не в цих
100 мільярдах доларів США причина піднесення Японії та Південної Кореї, а
згодом і комуністичного Китаю, який відійшов від ортодоксальної комуністичної
політики? Ніколи і ніхто про це не розповість. Громадськості – виключно «об’їдки
з барського столу». Закони Всесвіту діють таким чином….
Комментариев нет:
Отправить комментарий