«Бібліотека Сержанта» в ліцеї-інтернаті!»

«Бібліотека Сержанта» прибула по обіді 25.02.21 (четвер) до Глухова тоді, коли туман, як передвісник скорої весни, розсіявся серед снігових заметів, перетворився на воду...

ГО «Реформація» (м. Київ) розпочала співпрацю з КЗ СОР – Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою у серпні 2020 року і, завдяки вірі колективу освітнього закладу і безпосередньо директорки Ірини Терещенко в те, що успіх проекту не просто можливий, а безумовний результат, бо є виконанням місії служіння, що стала по-справжньому продуктивною. На цьому та на патріотично-виховній спрямованості проекту акцентували увагу під час зустрічі в фойє ліцею-інтернату. Виконавчий директор ГО «Реформація» Антоніна Артамонова констатувала виконання чергового етапу місії, розпочатої ідеологом і натхненником проекту «Бібліотека Сержанта» Владиславом Кириченком, головою ради Громадської організації.

У складі делегації, що завітала з Києва до Глухова аби передати цінний вантаж, разом з пані Антоніною прибули: Сергій Фоменко (Фома, лідер гурту «Мандри»), Олександр Чуб, ветеран АТО, громадський діяч. До складу цінного гранту увійшли 750 книг від видавництва «Наш формат».
Презентація проекту відбувалась у сучасній медіатеці ліцею-інтернату, зібрала обмежене через карантин коло ліцеїсток і ліцеїстів, представників місцевих ЗМІ, зацікавлених гостей. На захід аби засвідчити значущість події прибули представники Глухівського територіального центру комплектування і соціальної підтримки підполковник Віктор Самонов і фахівець Євген Джусупов.

Відкриваючи презентацію, директорка ліцею-інтернату Ірина Терещенко висловила переконання в тому, що лише людина, яка читає, може досягнути успіху в житті, виховати в собі почуття любові до рідної мови та землі. Книги, що увійшли до комплекту гранту, є без перебільшення систематизованим згустком світової культурно-політичної думки, теорії військової справи, здатним творити чудо по відношенню до читача. Імена-образи Черччіля, Рокфеллера, Поповича, Маккейна, Талеба, Пітерсона, Петлюри, Стуса та інших в книгах, що говорять історичною мовою фактів, оживають, зацікавлюють аж до захвату.

З виступів гостей звучало, що інтелектуальний ресурс є базовим для досягнення балансу між дисципліною (порядком і обмеженням) і критичним мисленням (свободою і правом) в умовах військово-спеціалізованого освітнього закладу. Вся привезена література українською мовою.
Можливість аби скористатись книгами тепер буде реально доступною в бібліотеці ліцею.

Після презентації гості могли у вільній атмосфері, гуляючи територією і приміщеннями закладу, поговорити з дітьми, представниками педагогічного колективу, поділитись враженнями, цікавим досвідом, сфотографуватись. Дізнавшись, що серед гостей є відомий український співак і автор пісень – Фома з гурту «Мандри», діти прагнули стати володарями автографів... Що може бути простіше? Будь ласка!

…Час плинув швидко, а десь в небі над будівлями ліцею-інтернату квадрокоптер (дрон) фільмував з висоти польоту птахів те, як приходить до прадавнього міста на півночі України весна. На згадку про незабутню подію...

             Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою потребує подальшого розвитку матеріально-технічної бази освітнього процесу аби бути постійно відповідним запитам і очікуванням дітей, вимогам Концепції «Нова українська школа», своїй спеціалізації. Символічно, що саме книги з «Бібліотеки Сержанта» стали реальним кроком-доробком у просуванні на шляху до створення якісних сучасних умов для самореалізації і розвитку, виховання патріотичної особистості майбутньої еліти країни. Не першим і не останнім, бо – постійний процес, на якому сконцентровані зусилля колективу освітнього закладу. 

Анонс події. Презентація проекту "Бібліотека Сержанта"

Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою отримає партію світоглядної літератури в межах проєкту «Бібліотека Сержанта», за підтримки УКФ та видавництва «Наш Формат».

Стан бібліотек навчальних закладів, які готують військових, має бути поліпшеним аби відповідати задачам формування нової професійної еліти української армії. Громадська організація «Реформація» в межах проєкту «Бібліотека Сержанта» планує наповнити бібліотеки військових навчальних закладів актуальною літературою. За підтримки Українського Культурного Фонду та видавництва «Наш Формат» до квітня 2021 року 7 ВНЗ отримають книги. Вже з оновленими бібліотеками – Військовий інститут танкових військ (м. Харків) та Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Патріот» (м. Есхар). 25 лютого свою «Бібліотеку Сержанта» отримає Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою.

                                                 

                                              

Фонди бібліотеки Глухівського ліцею-інтернату поповняться 750 примірниками книг від різних видавництв. Це професійна, мотиваційна, психологічна, художня література. Курсанти зможуть познайомитись з блискучими прикладами військових стратегій та детальніше розглянути історичний досвід країн-учасниць військових конфліктів, надихнутись величними біографіями героїв минувшини, розібратись у процесах та тенденціях, що відбуваються у сучасному світі, а також навчитись розуміти психологію ворога та будувати взаємини в колективі. 

Також у стінах ліцею відбудеться зустріч курсантів з ветераном АТО Олександром Чубом та фронтменом гурту «Мандри» Сергієм Фоменком. Під час зустрічі Олександр та Сергій поділяться своїм життєвим досвідом й змотивують курсантів ставити великі цілі, більше читати та займатись саморозвитком.

«Бібліотека Сержанта» – проєкт ГО «Реформація» (м. Київ), що має на меті забезпечити військові навчальні заклади України (ВНЗ) світоглядною, професійною, мотиваційною, сучасною літературою. По 2–3 примірники 300 найменувань книг від різних видавництв України отримають 26 ВНЗ. 

У червні 2020 року Львівський ліцей імені Героїв Крут першим отримав 600 книг тематичної літератури в межах проєкту «Бібліотека Сержанта», кошти на які вдалось зібрати завдяки внескам небайдужих українців. 

У грудні 2020 року Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії» отримав 520 книг. 

Пілотні проєкти ГО «Реформація» реалізувала разом з видавництвом «Наш Формат».

 

Дата події: 25.02.21, четвер.

Місце: Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою (Сумська обл., м. Глухів, вул. Жужоми, 8)

Час: 14:30, медіатека (спальний корпус – пансіон).

 

Контактний телефон: +38 (067) 443 82 49 (Антоніна) 

Про концепцію програми впровадження допрофесійної військової підготовки в Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Частина IV.

 

Cистема спеціалізованого спрямування занять і виховних заходів у ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою:

1.     Організаційно-методичний аспект впливу (кафедра, навчальні курси, військово-польові збори/походи тощо).

2.     Сучасні вимоги до допрофесійної військової підготовки і адаптована модель їх виконання в ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Комунальний заклад Сумської обласної ради (КЗ СОР) – Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою є закладом спеціалізованої освіти, який забезпечує:

- здобуття повної загальної середньої освіти;

- відповідність рівня загальної середньої освіти  державним стандартам освіти;

- єдність навчання і виховання;

- здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді;

 1) поглиблене вивчення окремих предметів і навчання з військово-професійною спрямованістю та допрофесійною підготовкою, що передбачає цілеспрямовані зусилля колективу;

2) безумовне проведення поглибленої допризовної та посиленої фізичної підготовки (формат допрофесійної військової підготовки) і виховання у юнаків і дівчат готовності до військової служби.

У 2018 році навчальний заклад набув нового статусу – ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, який працює за принципом роздільного навчання та виховання хлопчиків-кадетів та дівчаток-панянок. Метою діяльності закладу є формування успішної розвиненої сучасної дівчини  та мужнього освіченого шляхетного юнака – захисника України.

Проблемне питання: «Як забезпечити якісну освіту у перехідний період в ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою?»

Перехід від освітнього середовища загальноосвітньої школи до умов військового ліцею (ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою) не може відбуватись безконфліктно: змінюється роками вибудована і звична система освітнього процесу школи, відчувають некомфортний вплив формальних чинників педагогічний і учнівський колективи. Прояви спеціалізації освітнього закладу часто натикаються на несприйняття та нерозуміння сутності змін.

Заклад, що трансформується у військовий ліцей (так само і ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою), має здійснити перехід з підпорядкування Міністерству освіти до Міністерства оборони, означене тягне за собою суттєві зміни у складі колективу (в основному за рахунок зміни командування і частини педагогічного складу, поповнення штатних одиниць військовими офіцерами, що перебувають у контрактних відносинах з МОУ). Адаптована модель освітнього закладу, погоджена з засновником та органом управління, має бути з домінуванням спеціалізації над цивільними компонентами освітнього процесу згідно з загальноосвітніми стандартами.

Завершення переходу може бути умовно завершене до 01.09.2024. Як мінімізувати конфлікти і забезпечити якісні умови набуття середньої освіти у закладі? Над цим питанням варто працювати педагогічному колективу щодня, без винятку. Вести науковий пошук – впроваджувати експериментальні перехідні моделі (наприклад – той же «Стройовий рейтинг навчальних взводів», який з вересня 2021 року має стати історією, бо втратить сенс – відтоді всі ліцеїсти (з 7 по 11 клас) мають проживати у гуртожитку, а значить – безумовно бути у строю на ранковому розводі), шукати кращі форми побудови організаційної структури ліцейного підрозділу. Час ще є, але він швидко плине. Реформи – складна справа, однак – безальтернативна з огляду на сучасні вимоги до освіти.

Отже, чому спеціалізація офіцера-вихователя на конкретному віці (один рік), одному класі (взводі), до якого щороку приходять нові ліцеїсти, має важливий якісний підтекст? Тому що це зробить управлінський процес чітко структурованим і виваженим (оптимальним) з огляду на складні психофізіологічні особливості дітей – ліцеїстів освітнього закладу. Командир взводу залишається командиром того ж самого взводу, а до нього приходять вже нові, що стали старшими на рік, ліцеїсти і ліцеїстки. Таким чином звужується педагогічна компетентність і поліпшується якість роботи офіцера-вихователя як педагога на самостійній підготовці з досвідом (2-3 роки). 

Офіцер-вихователь (командир взводу) з поміж виконавця управлінської функції стає ще фаховим фасилітатором підготовки домашніх завдань (на рівні педагога-предметника) з предметів освітнього (навчального) плану певного класу, згідно вимог освітнього стандарту (стандарт освітній для конкретного класу), надає консультації зі складних предметних дисциплін (математика, алгебра, геометрія, хімія, фізика тощо).

Фактично, офіцер-вихователь стає не лише командиром-управлінцем, а й педагогом, що володіє знаннями (з основних предметних дисциплін), достатніми для надання допомоги взводу під час самостійної підготовки в період з 16:40 до 19:20 (річний цикл роботи). Набагато складніше офіцеру-вихователю, що супроводжує один колектив, який переходить з класу до класу по зростаючій. Важко бути компетентним в сфері надання допомоги зі складних предметів, починаючи з 7-го по 11 клас. Це головний аргумент, що переслідує якісний чинник в контексті організації позанавчальної (виховної) і самостійної навчальної роботи в ліцеї. Мова про так званий «педагогічний конвеєр», на якому закладається осмислене ставлення до перспективи набуття військового фаху в умовах спеціалізованої освіти – посилена військово-фізична підготовка. 

Наступне, як провести раціональне (найбільш ефективне) закріплення офіцерів-вихователів за тим чи іншим класом: від 7-го до 11-й?

Виходячи з поточного стану, через той фактор, що вже здійснена певна робота організаційно-методичного забезпечення в рамках певного класу, пропонується розглянути такий варіант закріплення з 2021-2022 навчального року на сталій основі.

Модель передбачає введення посади «заступник директора з допрофесійної військової підготовки» – координатора взаємодії та контролера/фасилітатора організаційно-методичної спроможності задля якості надання освіти в умовах спеціалізації (військово-фізична підготовка) та реалізації Концепції допрофесійної військової підготовки (завідувач кафедри допрофесійної військової підготовки). 

Разом з тим, головним компонентом допрофесійної військової підготовки є психолого-педагогічна підготовка та забезпечення ефективного управління цим процесом з боку офіцерів-вихователів (командирів взводів). Необґрунтоване зміщення акценту у освітньому процесі ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою може знизити якість виховання майбутніх офіцерів, надати неправильну або викривити освітню траєкторію як взводу в цілому, так і конкретному ліцеїсту зокрема. Мотивування ліцеїста – набуття підготовки до омріяної професії – професії офіцера. Виключно конкурсний відбір вступників до ліцею-інтернату як запорука відбору вмотивованих осіб.

В цьому контексті важливими стають інноваційні форми фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, розвиток інтелектуальних здібностей на базі формування комунікативної компетентності і здатності приймати правильне рішення і успішно діяти згідно розробленого алгоритму (порядку) дій. Тому, в позаурочний час варто збалансовано підходити і розуміти, що не лише виконання домашніх завдань входить до числа сегментів уваги (моніторингу як складової процесу управління) командира взводу.

Саме тому процес управління підрозділом (взводом) потребує врахування особливостей вікового чинника розвитку ліцеїстів, чіткої програми діяльності з метою контролю і моніторингу, напрацювання системи делегування (включення інституту молодших командирів – віце-сержантів), інноваційних методів пробудження особистості ліцеїстів до експліцитного сприйняття фаху військовослужбовця (офіцера). В кожному класі-факультеті взвод проходить адаптовану і унікальну підготовку, що дозволяє максимізувати результат на виході освітнього процесу – виховати майбутніх курсантів вищих військових закладів, майбутніх офіцерів, що свідомо обрали фах і знають як побудувати успішну для себе і для держави кар’єру.

Закріплення офіцерів-вихователів за певним взводом-факультетом і стає тією організаційно-структурною формацією, яка робить оптимальною модель діяльності офіцерів-педагогів в сфері допрофесійної військової підготовки, що керується як колектив військовослужбовців фаховим заступником директора і методично забезпечується кафедрою допрофесійної військової підготовки, а в частині виховної роботи – заступником з виховної роботи та підлеглими фахівцями-методистами, в частині навчальної роботи – заступником директора з навчальної роботи. 

З урахуванням такого підходу набуває особливих рис підготовка офіцерів-вихователів: комплексне удосконалення психолого-педагогічної майстерності та набуття фасилітаторської компетентності, яка дає гарантовану успішність на річному проміжку інтерактивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу в ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Спеціалізація офіцера-педагога, його чітке зорієнтування на певному віці дітей (ліцеїстів-вихованців) робить діяльність циклічною і має можливість ставати щороку довершенішою, забезпечуючи успішний розвиток дітей, їх самореалізацію як мету евристичного підходу в педагогіці.

 Отже, що таке «педагогічний конвеєр» у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою? Загальний термін навчання – 5 років. Протягом цього часу, немов би по стрічці фордівського конвеєру, ліцеїсти проходять навчальні взводи (мікро-факультети), за кожним з яких закріплений на постійній основі певний офіцер-вихователь – командир взводу. Перехід від одного офіцера-вихователя за рік, як від одного майстра до іншого.

Такий організаційний підхід дозволяє забезпечити мультиплікаційний ефект у вихованні – досвід офіцера-вихователя попереднього взводу додається до досвіду офіцера-вихователя поточного і стає доступним для офіцера-вихователя наступного взводу.

Наприклад, ліцеїсти 1 взводу у 2022 році стануть «відомими» для трьох офіцерів-вихователів у 2024 році, оскільки діятиме така схема:

- навчальний рік 2022-2023 будуть у 1 взводі з офіцером-вихователем Х;

- навчальний рік 2023-2024 будуть у 2 взводі з офіцером-вихователем Y;

- навчальний рік 2024-2025 будуть у 3 взводі з офіцером-вихователем С.

Таким чином, вирішення питань, пов’язаних з індивідуальною освітньою траєкторією ліцеїстів, їх фізичною підготовкою, «слабкі і сильні сторони» та прийнятні методи впливу з урахуванням психологічних особливостей будуть предметом педагогічного дослідження одразу трьох офіцерів-педагогів. А за повний курс – п'яти педагогів-командирів.

Наступне, офіцери-вихователі будуть співпрацювати кожного року з іншим  класним керівником, що також буде додатковою можливістю для обміну педагогічним досвідом, відкриттям нових способів реалізації завдань евристичної освіти. 

Розробка ідеї триває з залученням науково-педагогічних кадрів університетського та академічного рівнів. 

 

 

 

Використані джерела:

1.           Концепція військової освіти в Україні.

2.           Левченко С.М. Автореферат на тему: «Особистісно-орієнтоване виховання майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі».

3.           Професійна орієнтація старшокласників. З досвіду роботи Чортківського МНВК «Сучасна концепція профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі».

 

Про концепцію програми впровадження допрофесійної військової підготовки в Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Частина ІІІ.

 

1.     Методологічні засади допрофесійної військової підготовки

1.1.         Науковий підхід.

Формулювання проблеми. Як зазначалось вище (загальні положення), історично виявлено, що, не зважаючи на актуальність і необхідність якісної професійної підготовки з офіцерського фаху, сучасний стан виховання у військових закладах освіти, закладах, які здійснюють допрофесійну військову підготовку характеризується безсистемністю, проведенням значної кількості різноманітних виховних заходів, які у своїй більшості не мають спільного методологічного підґрунтя і не об’єднані єдиною концепцією [2].

У навчальних закладах фактично відсутні єдині вимоги, професіограма діяльності фахівця, схема психолого-педагогічного аналізу особистості майбутнього офіцера як першооснова особистісно-орієнтованого виховання. Ще не зжита традиція вирішення всіх питань виховання адміністративно-командними методами, без копіткої, цілеспрямованої роботи з особовим складом. Не вдалося подолати дистанцію відчуження й авторитарного стилю у спілкуванні офіцерів-вихователів з ліцеїстами. Військово-педагогічному складу бракує педагогічних знань, мистецтва переконувати та аргументувати, здатності бути прикладом у виконанні тих чи інших завдань. Таким чином, організація виховного процесу у військовому навчальному закладі не відповідає завданням реформування Збройних сил, про що свідчить наявність таких основних суперечностей: між проголошеною метою особистісної орієнтації в підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів і відсутністю науково обґрунтованого процесу та системи засобів її реалізації; між видами, методами та формами організації життєдіяльності курсантів у військовому навчальному закладі і недостатнім урахуванням при їх використанні особистісних інтересів молодої людини; між потребами особистості курсанта в самовираженні, самотворенні, з одного боку, і пануючим у нинішніх умовах авторитаризмом, нерозумінням військово-педагогічним складом сутності й специфіки особистісно орієнтованого виховного процесу – з іншого. Позбавлення самостійності і надмірний контроль за поведінкою і життєдіяльністю ліцеїстів знижують пізнавальний інтерес, їхню навчальну і виховну самоактивність. Педагоги і ліцеїсти ще не стали рівноправними суб'єктами виховного процесу, останні виступають лише об'єктами педагогічної діяльності.

Концептуальна ідея. Допрофесійна військова підготовка ліцеїстів/ліцеїсток та подальше особистісно-орієнтоване виховання військових фахівців є нагальним завданням у системі модернізації Збройних сил України на демократичних засадах. Воно відбувається на основі поєднання передусім антропоцентричного і соціоцентричного підходів і забезпечує формування гуманно спрямованої особистості, що сприяє утвердженню у військах культури людської гідності; підготовки захисника Вітчизни, патріота і громадянина з широким державницьким світоглядом, розвинутим почуттям офіцерської честі й водночас – компетентного професіонала, здатного до вирішення сучасних військово-бойових та інженерно-технічних завдань, у тому числі за програмою «Партнерство заради миру» у складі миротворчих сил. Це досягається в системі єдиної військової освіти з поступовим поетапним зміщенням акцентів через суб'єкт-суб'єктні відносини з виховання на самовиховання.

Гіпотеза наукова. Неперервний цілісний процес особистісно орієнтованого виховання майбутніх офіцерів у системі єдиної військової освіти може бути забезпечений на основі його науково-теоретичного обґрунтування, виявлення сутності й специфіки, з'ясування послідовних етапів, конструювання педагогічного виховного середовища, розроблення відповідної науково-методичної системи засобів його здійснення у практиці виховної діяльності вищих військових навчальних закладів [2].

Методологічну основу Концепції складають: застосування діалектичного методу пізнання явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності, філософські положення про людину як «міру всіх речей», про виховання як специфічну форму суспільної діяльності; ідеї психологічної науки про сутність особистості та активізацію особистісного потенціалу, про специфіку діяльності, її детермінованість суб'єктивними та об'єктивними чинниками, про відносини, спілкування і діяльність як фактори формування особистості; цілісний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, антропоцентричний та соціоцентричний підходи до виховання; педагогічні принципи: природовідповідності, суб'єктності, культуровідповідності, ціннісної орієнтації, самоактивності та самотворення особистості [2].

За даними дослідження, проведеного науковцями (зокрема, Левченко С.М.), юнаки, які вступають до військового навчального закладу, мають достатній рівень загальної компетенції, самостійні й незалежні особистості, хоч зі значною мірою непокори, з невизначеними у своїй більшості цінностями та ідеалами [2]. Перетворення їх у сучасних військових фахівців вимагає спеціально організованого особистісно і соціально значущого навчально-виховного процесу, організованого ще на рівні допрофесійної підготовки – в системі ліцеїв-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою.

 

1.2.         Організація освітнього (навчально-вихованого) процесу.

Концептуальне рішення.

 

Науковий аналіз теорії і досвіду виховання у військових закладах освіти показує доцільність об'єднання у сучасній концепції особистісно орієнтованого виховання майбутніх військових фахівців антропоцентричного і соціоцентричного підходів (за Левченко С.М.). Установлено, що виховна парадигма, побудована лише на основі ідей антропоцентризму, метою яких є виховання людини як вільного суб'єкта, звільнення у зв'язку з цим його залежності від національної культури, соціуму тощо, недопустима у вихованні майбутнього офіцера [2]. Отже, у допрофесійній підготовці майбутнього військового фахівця ми не поділяємо концепції, згідно з якою процес і результати розвитку людини визначаються лише її внутрішньою логікою, так як це призводить, з одного боку, до диктатури «вільної людини», а з іншого – до формування безвідповідальної особистості, нездатної до інтеграції в соціальні структури суспільства і виконання функцій захисника України. Поряд із цим не сприймається як однозначно правильна й відкрита соціоцентрична модель із превалюванням колективу над особистістю, її повною залежністю від соціуму.

Об'єднуючи позитивне цих протилежних підходів, на рівні Концепції необхідно дотримуватися особистісно-соціального підходу, що дає можливість включити механізми індивідуально-особистісного і соціально-професійного саморозвитку, формувати мотивацію досягнення власних і соціально значущих цілей. Це дозволяє представити педагогічну характеристику особистісно-орієнтованого виховання ліцеїстів, майбутніх офіцерів Збройних сил України «через таку ієрархію цінностей, як людина (особистість) – народ (нація, культура, мова, історія, освіта) – держава (суспільство)» (О.В. Сухомлинська) [2].

Сутністю особистісно-орієнтованого виховання військових фахівців, ураховуючи викладені наукові засади, власний практичний досвід, виступає віра в людину, її здатність до особистісного і професійного самопроектування і самоактивності. Поряд із цим – розробка засобів і умов, що стимулюють процеси самопізнання, цілепокладання і самовиховання на основі педагогічно доцільного поєднання вимогливості і поваги до особистості кожного ліцеїста/ліцеїстки, визнання його/її людської гідності.

На основі, по-перше, обґрунтованої сутності процесу особистісно-орієнтованого виховання майбутніх офіцерів; по-друге, визначення педагогічних передумов і прогресивних тенденцій; по-третє, структури організаційно-функціональної моделі, даних її апробації; по-четверте, практичного досвіду офіцера-вихователя, виділяються на концептуальному рівні три послідовні етапи цілісного, неперервного процесу особистісно-орієнтованого виховання [2] майбутніх офіцерів у системі єдиної військової та допрофесійної військової освіти.

Сьогодення:

- Етап допрофесійного особистісно-орієнтованого виховання майбутніх абітурієнтів військового навчального закладу передусім передбачає формування внутрішньої глибокої переконаності і готовності стати офіцером Збройних сил України, служити українському народові, Батьківщині. Ефективності особистісно-орієнтованого виховання ліцеїстів/ліцеїсток як майбутніх курсантів військових університетів/академій сприяє вибудована система відповідного спрямування занять і виховних заходів*, які відбуваються у сконструйованому виховному середовищі ліцею-інтернату. З урахуванням розробленої за результатами вхідного діагностування «Програми допрофесійної військової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів» [2], що включає такі головні напрями: знання про професію офіцера; формування його громадянської позиції; фізичну підготовку; виховання інтересу до діяльності військового фахівця; свідомий вибір військової професії, Концепцією вибудовано систему організації навчально-виховного процесу предметною кафедрою як наскрізною і випускаючою (кафедра військово-патріотичного виховання ліцею-інтернату). Її реалізація  потребує консолідованих зусиль педагогічного складу і адміністрації закладу, ліцеїстів і ліцеїсток.

Майбутнє тактичне:  

- Етап фундаментальної військово-професійної підготовки має своєю метою особистісне, військово-технічне і громадянсько-патріотичне формування військового фахівця, виховання і самовиховання моральних норм і установок, безпосередньо пов'язаних із військовою професією, у тому числі офіцерської честі, прагнення бути гідним високого звання офіцера Збройних сил України. На цьому етапі важливо констатувати, що військові інститути та університети, які покликані створювати належні умови для успішного процесу особистісно орієнтованого виховання майбутніх офіцерів, у сучасних умовах залишаються у своїй більшості індиферентними і недостатньо динамічними. Тому науковцями розроблені організаційно-педагогічні вимоги щодо особистісно орієнтованого виховання, які були сприйняті і чітко виконувалися всім військово-педагогічним складом (сприйняття, усвідомлення і реалізація всіма, хто бере участь у вихованні курсантів, нової  суб'єкт-суб'єктної парадигми виховання; забезпечення гармонії особистісного і соціально значущого; урахування специфічних умов діяльності певного військового навчального закладу тощо) [2].

На розвиток процесу особистісно-орієнтованого виховання на цьому етапі мають вплив:

1) творчість і результативність при проведенні тактичних навчань, підготовленість до бойової стрільби, активна участь у спільних тактико-спеціальних заняттях, чіткість при виконанні завдань вартової служби, в добовому наряді;

2) участь курсантів у проведенні дидактичних бліц-ігор, інсценувань, рольових тренінгів тощо;

3) активність та самоактивність курсанта при проведенні всіх видів і форм виховної діяльності, її варіативності та різноплановості;

4) підготовленість педагогічно-виховного (освітнього) середовища.

Враховуючи окреслені чинники, виникла необхідність створення «Програми особистісно орієнтованого виховання курсантів у вищому військовому навчальному закладі» в період отримання фундаментальної професійної освіти, яка передбачала наступність з програмою першого етапу і відрізнялася певними формами, видами та технологіями  аудиторної і позааудиторної роботи, доповнювалася активізацією таких напрямів і аспектів діяльності, як формування інтересу до професії, отримання фахових знань, конкретизація методів і прийомів щодо виявлення творчого потенціалу і самовдосконалення професійних якостей. І це має враховуватись як майбутня система виховання особистості в процесі допрофесійної військової підготовки.

Особистісно-орієнтоване виховання у військовому підрозділі намагалися здійснювати науковці з урахуванням основних положень теорії виховуючих суб'єкт-суб'єктних відносин (А.М. Бойко), що дало можливість визначити коло індивідуальних оптимальних виховних впливів на особистість курсанта, спрямувати особистісно орієнтоване виховання майбутнього офіцера на вироблення умінь і навичок самовиховання і самотворення його особистості з урахуванням досягнень попереднього етапу.

Стратегічне майбутнє:

- Післядипломний етап особистісно орієнтованого виховання офіцерів Збройних сил України передбачає самовдосконалення особистісних якостей і практичних умінь військово-професійної майстерності офіцера, спрямованих на самопізнання і постійне професійне самотворення, досягнення відповідної військової кар'єри.

Одним із головних завдань особистісно-орієнтованого виховання офіцера в період післядипломної підготовки є подальше формування потреби постійного самовиховання, удосконалення вміння працювати самостійно. Самостійна робота спрямовується на розвиток і виявлення унікального потенціалу здібностей офіцера, пов'язаних із характером його діяльності, особливо  бойової, коли неможливо діяти стандартно, а потрібно творчо аналізувати обстановку, оцінювати найбільш імовірні дії противника, варіативно підходити до розробки рішень, які дозволять добитися високих результатів.

На розвиток творчих професійних умінь у період післядипломної самоосвіти мають вплив: 1) досвід участі у бойових діях (Операція об’єднаних сил на сході України), локальних конфліктах при виконанні завдань у складі миротворчих сил; 2) високі досягнення у тактичних навчаннях з бойовою стрільбою та участь у спільних тактико-спеціальних заняттях; 3) участь офіцерів у роботі науково-практичних конференцій, круглих столів, ділових ігор,  рольових тренінгів з проблем бойового застосування різних родів військ у сучасному бою; 4) власна активна позиція і творчість у проведенні виховної діяльності. Тому на третьому етапі у «Програмі особистісно орієнтованого виховання офіцерів у післядипломний період» не тільки розвиваються всі визначені напрями, але й активізувалася самоосвіта офіцера, утвердження громадянської позиції, формування творчого підходу до професійної діяльності [2]. Аналіз діяльності в післядипломний період дозволяє удосконалювати попередні етапи, а саме: етап фундаментальної, професійної підготовки та допрофесійної військової підготовки у військових ліцеях та ліцеях-інтернатах з посиленою військово-фізичною підготовкою.

 

 

Про концепцію програми впровадження допрофесійної військової підготовки в Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Частина ІІ.

 

І. Мета, завдання і засади діяльності закладів

допрофесійної військової підготовки.

 

Мета: відтворення (створення) системи закладів повної загальної середньої освіти закритого типу з роздільною (класи – для панянок, взводи – для ліцеїстів у підрозділі «ліцей») організацією освітнього (навчально-виховного процесу) з можливістю допуску окремих дівчат за бажанням до опанування підготовки до набуття фаху офіцера, професійною військовою направленістю допрофесійної підготовки, спрямованих на задоволення потреб особистості та запитів держави щодо підготовки висококваліфікованих управлінських кадрів з масштабним (стратегічним) мисленням (офіцери), високою моральністю, які володіють лідерськими якостями, готові до самовідданої державної (військової) служби, визнають верховенство суспільних інтересів і права, та виявили бажання присвятити свою трудову діяльність виконанню обов'язків в сфері державної служби як військового так і цивільного напрямку.

Для реалізації мети кадетської освіти та виховання створюється система закладів допрофесійної військової підготовки.

 Заклади допрофесійної військової підготовки (військові ліцеї, ліцеї-інтернати з посиленою військово-фізичною підготовкою) – це середні загальноосвітні навчальні заклади закритого типу з роздільним навчанням, професійною (військовою) направленістю навчання і виховання та допрофесійною підготовкою.

Основні завдання:

·                створення раціональної мережі закладів допрофесійної військової підготовки, які забезпечують підготовку до державної (військової) служби та організація її чіткої взаємодії з метою досягнення однотипності у процесі організації діяльності;

·                створення єдиного органу управління, яких координує, контролює дані навчальні заклади, приймає участь у їх ліцензуванні та атестації;

·                створення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для закладів допрофесійної військової підготовки (офіцери-вихователі, соціальні педагоги, психологи, учителі фізичного виховання та інші предметники);

·                удосконалення взаємодії закладів допрофесійної військової підготовки з вищими навчальними закладами;

·                різнобічний розвиток індивідуальності вихованців закладів допрофесійної військової підготовки на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

·                збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях (володіння критичним мисленням як обов’язкова умова набуття фахової компетентності);

·                забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення вихованців, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією офіцера.

Заклад допрофесійної військової підготовки (ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою) – це простір життя дитини з особливими умовами соціалізації; тут вона не тільки готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, відкритого діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху та конструктивної співпраці задля досягнення спільної мети.

Діяльність закладів допрофесійної військової підготовки ґрунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського в системі цінностей та світогляду. Домінантою виховного процесу має стати виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Освітній процес будується на засадах наукових знань (дослідження, аналіз, збір інформації, прийняття рішень і дія), будь-який предмет вивчення розглядається у відповідності з даними про нього сучасної науки.

Заклад допрофесійної військової підготовки є світським. Водночас у процесі вивчення гуманітарних предметів доцільне загальне ознайомлення вихованців з релігіями як феноменом загальнолюдської культури. Допускається можливість вивчення у формі факультативу таких курсів, як «Основи релігієзнавства», «Християнська етика» тощо. Втручання в діяльність закладів допрофесійної військової підготовки релігійних організацій, пропаганда релігійних віровчень, прилучення учнів до релігійної віри у загальноосвітній школі не допускаються.

Очікуваний результат:

створення середовища для підготовки з дитинства висококваліфікованих управлінських кадрів з масштабним (стратегічним) мисленням, високою моральністю, які володіють лідерськими якостями, готові до самовідданої державної служби;

створення умов для усвідомленого вибору професії у сфері державної (військової) служби;

створення оптимальної системи управління закладами допрофесійної військової підготовки, що забезпечує їх діяльність та розвиток згідно стандартних вимог;

створення системи підготовки педагогічних кадрів для закладів допрофесійної військової підготовки (в т.ч. перепідготовка офіцерів запасу, військових пенсіонерів).

 

ІІ. Організація освітнього (навчально-виховного) процесу.

 

При організації навчально-виховного процесу та життєдіяльності закладів допрофесійної військової підготовки застосовуються положення Постанови Кабінету Міністрів України від 17  липня 2003 року № 1087 «Про військовий ліцей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 1999 року  № 717 «Про військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою».

Основою організації навчально-виховного процесу закладів допрофесійної військової підготовки повинні стати принципи людиноцентризму, антропоцентричного і соціоцентричного підходів – забезпечення реального знання потенційних можливостей вихованців, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості задля успішності на шляху набуття фахової компетентності.

Гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей засобами критичного мислення.

Диференціація та індивідуалізація навчання і виховання стають основоположним принципом роботи закладів допрофесійної військової підготовки, у яких створюється педагогічна система на засадах врахування освітніх потреб, можливостей і пізнавальних інтересів, що забезпечує як роботу з обдарованими дітьми, так і запобігання неуспішності і відставанню. Це досягається, зокрема, ефективним поєднанням інваріантної і варіативної складових Базового навчального плану у задоволенні запитів вихованців і досягненні ними найкращих освітніх результатів (детальний розгляд в п. 2.2).

ІІІ. Управління закладами допрофесійної військової підготовки

 

Для управління закладами допрофесійної військової підготовки створюються органи у відповідності до статуту: від загальних зборів до піклувальної ради. Загальне керівництво здійснює директор. Виконавча влада держави в межах компетенції і наявної структури забезпечує загальне управління системою освіти.

На стратегічне управління як функцію керування закладами допрофесійної військової підготовки покладається:

розроблення державних стандартів освіти;

організація науково-методичного забезпечення;

організація конторою і моніторингу відповідності стандартам якості освіти за діяльністю, участь в їх ліцензуванні та атестації тощо.

На оперативне управління як функцію керування закладами допрофесійної військової підготовки покладається:

організація підготовки керівних кадрів та складу вихователів,  підвищення їх кваліфікації;

організація проведення навчально-методичних зборів з керівним складом; заходів практичного занурення в фахову спеціалізацію (організація військово-польових зборів);

узгодження призначення керівництва закладом допрофесійної військової підготовки;

організація взаємозв'язку з закладами вищої військової освіти (іншими ЗВО, навчальними закладами) згідно запитів випускників/випускниць;

узгодження з ЗВО державної підтримки обдарованих випускників/випускниць при проходженні вступної кампанії;

узгодження навчальних планів та програм;

забезпечення успішної діяльності предметних кафедр (методичних об’єднань) з обов’язковим включенням кафедри спеціалізації закладу допрофесійної військової підготовки;

організація проведення предметних олімпіад та спартакіад, наукових конкурсів, конференцій, семінарів тощо.

 На Міністерство освіти і науки України покладається забезпечення педагогічними кадрами, підручниками, навчальними посібниками, учбовою та методичною (в т.ч. спеціалізованою військової тематики) літературою, наглядними засобами, учбовими приладами і устаткуванням).

На інші міністерства, відомства та територіальні органи влади, яким підпорядковуються заклади допрофесійної військової підготовки покладається забезпечення та утримання навчальних та житлових приміщень, організація забезпечення речовим, продовольчим, фінансовим та іншими видами ресурсом  у відповідності до штату.

Заклади допрофесійної військової підготовки

в системі  безперервної освіти

 

Освіта у закладах допрофесійної військової підготовки є невід'ємною органічною складовою неперервної освіти (освіти протягом життя). Вона є основою соціалізації молодої людини в суспільстві, фундаментом для подальшої її освіти чи трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини в процесі її переходу від дитинства до дорослого життя, особистісного становлення і досягнення повної самореалізації.

 

1.     Військова підготовка і професійна орієнтації

(допрофесійна військова підготовка)

1.1.         Структура підготовки військових фахівців

    Військова    освіта    являє    собою   ступінчасту   систему безперервного   навчання   військових   фахівців   від  початкової 
військової     підготовки     молоді     до    навчання   офіцерів оперативно-стратегічного рівня [1].

    Підготовка військових фахівців здійснюється на засадах єдиної нормативно-правової бази освіти.

    Структура підготовки   військових   фахівців   містить   такі складові:

     початкова військова підготовка молоді;

     професійна військова підготовка;

     вища освіта військових фахівців;

     підвищення кваліфікації та перепідготовка офіцерських кадрів.

1.2.         Початкова військова підготовка молоді

         Початкова військова підготовка молоді  здійснюється  у  формі допризовної  підготовки  у  середніх  закладах освіти,  навчання у 
військових  ліцеях  та  ліцеях  з   посиленою   військово-фізичною підготовкою.

         Початкова військова   підготовка   молоді   має   забезпечити здобуття  юнаками   первинних   знань,   умінь   та   навичок   із 
загальновійськових    дисциплін   з   метою   скорочення   терміну становлення молодих солдатів і матросів,  швидкої їх адаптації  до 
строкової  служби,  а  у  військових  ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою,  крім того,  з  метою  професійної 
спрямованості ліцеїстів на подальше навчання у ВВНЗ.

         Основними шляхами    подальшого    вдосконалення   початкової військової підготовки молоді є [1]:

         визначення нормативних вимог до готовності молоді для служби;

         контроль підготовленості молоді для військової служби під час призову,  проведення  відповідного  аналізу  та  використання його 
результатів для вдосконалення початкової військової підготовки;

         впорядкування системи  інтелектуального, професійно-психологічного  та  медико-фізіологічного  конкурсного відбору тих, хто поступає на навчання до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та ВВНЗ.

1.3.         Професійна військова підготовка

         Професійна військова   підготовка   здійснюється   у    формі призовної підготовки молоді з військово-технічних спеціальностей у 
системі навчальних закладів Товариства  сприяння  обороні  України (ТСОУ),  професійно-технічних  училищах  Міносвіти  та професійної 
(командирської) підготовки військовослужбовців [1].  Терміни  навчання визначаються програмами підготовки.

         Професійна військова   підготовка  має  забезпечити  здобуття військово-професійних знань,  умінь  та  навичок,  необхідних  для 
виконання функціональних (посадових) обов'язків.

         Основними шляхами    подальшого    вдосконалення    призовної підготовки молоді для служби є:

         обгрунтування необхідної кількості підготовленого  призовного контингенту;

         розроблення кваліфікаційних характеристик нового покоління та методики контролю за виконанням їх вимог;

         вдосконалення навчально-матеріальної бази.

1.4.         Вища освіта військових фахівців

         Підготовка офіцерських  кадрів  для  Збройних  Сил  та  інших військових  формувань  України здійснюється на підставі державного 
замовлення відповідно до Закону України «Про освіту», з   урахуванням   специфічних особливостей військової професії, реальних матеріальних та  фінансових  ресурсів,  які  можуть  бути виділені для цього, соціального захисту офіцерів при звільненні їх у запас [1].

         Вища освіта військових фахівців – ступінчаста освіта на  базі повної  загальної  середньої  освіти,  яка  здійснюється  у  вищих 
військових  навчальних  закладах  за   ліцензією   на   підготовку військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший 
спеціаліст,    бакалавр,    спеціаліст,     магістр)     та     за освітньо-професійними   програмами,   які   відповідають   вимогам 
державних стандартів освіти  та  передбачають  державну  атестацію випускників  і  отримання  ними  документа  про  освіту державного 
зразка.

         Вимоги до  змісту,  обсягу  і  рівня  підготовки   військових фахівців встановлюються відповідно до потреб Збройних Сил та інших 
військових формувань України,  державних стандартів освіти,  які є основою   оцінки  освітнього  та  освітньо-кваліфікаційного  рівня 
фахівців, незалежно від форм одержання освіти.

1.5.         Допрофесійна військова підготовка і вибір професії

Важливим компонентом допрофесійної військової підготовки є система заходів професійної орієнтації у ліцеї, формування стійкого прагнення до оволодіння офіцерського фаху в майбутньому.

Профорієнтаційна робота передбачає формування у юнацтва та молоді професійної перспективи – розгорнутих у часі життєвих планів, спрямованих на вибір професії і ствердження себе як суб’єкта професійної діяльності [3].

 Основою професійного  самовизначення є самопізнання та об’єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно важливих якостей, можливостей з вимогами професій та кон’юнктурою ринку праці, очікувань держави, виходячи з актуальних геополітичних реалій.

 Завданнями профорієнтації є: 

-                  формування у людини установки на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення та самоствердження;

-                  ознайомлення із світом професій (військова спеціалізація), кон’юнктурою ринку праці, правилами вибору професії, своїми правами та обов’язками;

-                  забезпечення самопізнання та формування «образу Я», як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;

-                  формування умінь аналізу різних видів професійної діяльності;

-                  формування вміння співставляти «образ Я» з вимогами професій до особистості та кон’юнктурою ринку праці й створювати на цій основі професійний план та його перевіряти;

-                  перевірка можливостей (у т.ч. за станом здоров’я) для самореалізації і різних видах професійної діяльності;

-                  забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості;

-                  виховування загальнолюдських та загальнопрофесійних якостей і розумних потреб (ціннісно-особистісна орієнтація) в рамках концепту «офіцер-естет».