Про концепцію програми впровадження допрофесійної військової підготовки в Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Частина ІІ.

 

І. Мета, завдання і засади діяльності закладів

допрофесійної військової підготовки.

 

Мета: відтворення (створення) системи закладів повної загальної середньої освіти закритого типу з роздільною (класи – для панянок, взводи – для ліцеїстів у підрозділі «ліцей») організацією освітнього (навчально-виховного процесу) з можливістю допуску окремих дівчат за бажанням до опанування підготовки до набуття фаху офіцера, професійною військовою направленістю допрофесійної підготовки, спрямованих на задоволення потреб особистості та запитів держави щодо підготовки висококваліфікованих управлінських кадрів з масштабним (стратегічним) мисленням (офіцери), високою моральністю, які володіють лідерськими якостями, готові до самовідданої державної (військової) служби, визнають верховенство суспільних інтересів і права, та виявили бажання присвятити свою трудову діяльність виконанню обов'язків в сфері державної служби як військового так і цивільного напрямку.

Для реалізації мети кадетської освіти та виховання створюється система закладів допрофесійної військової підготовки.

 Заклади допрофесійної військової підготовки (військові ліцеї, ліцеї-інтернати з посиленою військово-фізичною підготовкою) – це середні загальноосвітні навчальні заклади закритого типу з роздільним навчанням, професійною (військовою) направленістю навчання і виховання та допрофесійною підготовкою.

Основні завдання:

·                створення раціональної мережі закладів допрофесійної військової підготовки, які забезпечують підготовку до державної (військової) служби та організація її чіткої взаємодії з метою досягнення однотипності у процесі організації діяльності;

·                створення єдиного органу управління, яких координує, контролює дані навчальні заклади, приймає участь у їх ліцензуванні та атестації;

·                створення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для закладів допрофесійної військової підготовки (офіцери-вихователі, соціальні педагоги, психологи, учителі фізичного виховання та інші предметники);

·                удосконалення взаємодії закладів допрофесійної військової підготовки з вищими навчальними закладами;

·                різнобічний розвиток індивідуальності вихованців закладів допрофесійної військової підготовки на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

·                збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях (володіння критичним мисленням як обов’язкова умова набуття фахової компетентності);

·                забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення вихованців, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією офіцера.

Заклад допрофесійної військової підготовки (ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою) – це простір життя дитини з особливими умовами соціалізації; тут вона не тільки готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, відкритого діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху та конструктивної співпраці задля досягнення спільної мети.

Діяльність закладів допрофесійної військової підготовки ґрунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського в системі цінностей та світогляду. Домінантою виховного процесу має стати виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Освітній процес будується на засадах наукових знань (дослідження, аналіз, збір інформації, прийняття рішень і дія), будь-який предмет вивчення розглядається у відповідності з даними про нього сучасної науки.

Заклад допрофесійної військової підготовки є світським. Водночас у процесі вивчення гуманітарних предметів доцільне загальне ознайомлення вихованців з релігіями як феноменом загальнолюдської культури. Допускається можливість вивчення у формі факультативу таких курсів, як «Основи релігієзнавства», «Християнська етика» тощо. Втручання в діяльність закладів допрофесійної військової підготовки релігійних організацій, пропаганда релігійних віровчень, прилучення учнів до релігійної віри у загальноосвітній школі не допускаються.

Очікуваний результат:

створення середовища для підготовки з дитинства висококваліфікованих управлінських кадрів з масштабним (стратегічним) мисленням, високою моральністю, які володіють лідерськими якостями, готові до самовідданої державної служби;

створення умов для усвідомленого вибору професії у сфері державної (військової) служби;

створення оптимальної системи управління закладами допрофесійної військової підготовки, що забезпечує їх діяльність та розвиток згідно стандартних вимог;

створення системи підготовки педагогічних кадрів для закладів допрофесійної військової підготовки (в т.ч. перепідготовка офіцерів запасу, військових пенсіонерів).

 

ІІ. Організація освітнього (навчально-виховного) процесу.

 

При організації навчально-виховного процесу та життєдіяльності закладів допрофесійної військової підготовки застосовуються положення Постанови Кабінету Міністрів України від 17  липня 2003 року № 1087 «Про військовий ліцей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 1999 року  № 717 «Про військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою».

Основою організації навчально-виховного процесу закладів допрофесійної військової підготовки повинні стати принципи людиноцентризму, антропоцентричного і соціоцентричного підходів – забезпечення реального знання потенційних можливостей вихованців, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості задля успішності на шляху набуття фахової компетентності.

Гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей засобами критичного мислення.

Диференціація та індивідуалізація навчання і виховання стають основоположним принципом роботи закладів допрофесійної військової підготовки, у яких створюється педагогічна система на засадах врахування освітніх потреб, можливостей і пізнавальних інтересів, що забезпечує як роботу з обдарованими дітьми, так і запобігання неуспішності і відставанню. Це досягається, зокрема, ефективним поєднанням інваріантної і варіативної складових Базового навчального плану у задоволенні запитів вихованців і досягненні ними найкращих освітніх результатів (детальний розгляд в п. 2.2).

ІІІ. Управління закладами допрофесійної військової підготовки

 

Для управління закладами допрофесійної військової підготовки створюються органи у відповідності до статуту: від загальних зборів до піклувальної ради. Загальне керівництво здійснює директор. Виконавча влада держави в межах компетенції і наявної структури забезпечує загальне управління системою освіти.

На стратегічне управління як функцію керування закладами допрофесійної військової підготовки покладається:

розроблення державних стандартів освіти;

організація науково-методичного забезпечення;

організація конторою і моніторингу відповідності стандартам якості освіти за діяльністю, участь в їх ліцензуванні та атестації тощо.

На оперативне управління як функцію керування закладами допрофесійної військової підготовки покладається:

організація підготовки керівних кадрів та складу вихователів,  підвищення їх кваліфікації;

організація проведення навчально-методичних зборів з керівним складом; заходів практичного занурення в фахову спеціалізацію (організація військово-польових зборів);

узгодження призначення керівництва закладом допрофесійної військової підготовки;

організація взаємозв'язку з закладами вищої військової освіти (іншими ЗВО, навчальними закладами) згідно запитів випускників/випускниць;

узгодження з ЗВО державної підтримки обдарованих випускників/випускниць при проходженні вступної кампанії;

узгодження навчальних планів та програм;

забезпечення успішної діяльності предметних кафедр (методичних об’єднань) з обов’язковим включенням кафедри спеціалізації закладу допрофесійної військової підготовки;

організація проведення предметних олімпіад та спартакіад, наукових конкурсів, конференцій, семінарів тощо.

 На Міністерство освіти і науки України покладається забезпечення педагогічними кадрами, підручниками, навчальними посібниками, учбовою та методичною (в т.ч. спеціалізованою військової тематики) літературою, наглядними засобами, учбовими приладами і устаткуванням).

На інші міністерства, відомства та територіальні органи влади, яким підпорядковуються заклади допрофесійної військової підготовки покладається забезпечення та утримання навчальних та житлових приміщень, організація забезпечення речовим, продовольчим, фінансовим та іншими видами ресурсом  у відповідності до штату.

Заклади допрофесійної військової підготовки

в системі  безперервної освіти

 

Освіта у закладах допрофесійної військової підготовки є невід'ємною органічною складовою неперервної освіти (освіти протягом життя). Вона є основою соціалізації молодої людини в суспільстві, фундаментом для подальшої її освіти чи трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини в процесі її переходу від дитинства до дорослого життя, особистісного становлення і досягнення повної самореалізації.

 

1.     Військова підготовка і професійна орієнтації

(допрофесійна військова підготовка)

1.1.         Структура підготовки військових фахівців

    Військова    освіта    являє    собою   ступінчасту   систему безперервного   навчання   військових   фахівців   від  початкової 
військової     підготовки     молоді     до    навчання   офіцерів оперативно-стратегічного рівня [1].

    Підготовка військових фахівців здійснюється на засадах єдиної нормативно-правової бази освіти.

    Структура підготовки   військових   фахівців   містить   такі складові:

     початкова військова підготовка молоді;

     професійна військова підготовка;

     вища освіта військових фахівців;

     підвищення кваліфікації та перепідготовка офіцерських кадрів.

1.2.         Початкова військова підготовка молоді

         Початкова військова підготовка молоді  здійснюється  у  формі допризовної  підготовки  у  середніх  закладах освіти,  навчання у 
військових  ліцеях  та  ліцеях  з   посиленою   військово-фізичною підготовкою.

         Початкова військова   підготовка   молоді   має   забезпечити здобуття  юнаками   первинних   знань,   умінь   та   навичок   із 
загальновійськових    дисциплін   з   метою   скорочення   терміну становлення молодих солдатів і матросів,  швидкої їх адаптації  до 
строкової  служби,  а  у  військових  ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою,  крім того,  з  метою  професійної 
спрямованості ліцеїстів на подальше навчання у ВВНЗ.

         Основними шляхами    подальшого    вдосконалення   початкової військової підготовки молоді є [1]:

         визначення нормативних вимог до готовності молоді для служби;

         контроль підготовленості молоді для військової служби під час призову,  проведення  відповідного  аналізу  та  використання його 
результатів для вдосконалення початкової військової підготовки;

         впорядкування системи  інтелектуального, професійно-психологічного  та  медико-фізіологічного  конкурсного відбору тих, хто поступає на навчання до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та ВВНЗ.

1.3.         Професійна військова підготовка

         Професійна військова   підготовка   здійснюється   у    формі призовної підготовки молоді з військово-технічних спеціальностей у 
системі навчальних закладів Товариства  сприяння  обороні  України (ТСОУ),  професійно-технічних  училищах  Міносвіти  та професійної 
(командирської) підготовки військовослужбовців [1].  Терміни  навчання визначаються програмами підготовки.

         Професійна військова   підготовка  має  забезпечити  здобуття військово-професійних знань,  умінь  та  навичок,  необхідних  для 
виконання функціональних (посадових) обов'язків.

         Основними шляхами    подальшого    вдосконалення    призовної підготовки молоді для служби є:

         обгрунтування необхідної кількості підготовленого  призовного контингенту;

         розроблення кваліфікаційних характеристик нового покоління та методики контролю за виконанням їх вимог;

         вдосконалення навчально-матеріальної бази.

1.4.         Вища освіта військових фахівців

         Підготовка офіцерських  кадрів  для  Збройних  Сил  та  інших військових  формувань  України здійснюється на підставі державного 
замовлення відповідно до Закону України «Про освіту», з   урахуванням   специфічних особливостей військової професії, реальних матеріальних та  фінансових  ресурсів,  які  можуть  бути виділені для цього, соціального захисту офіцерів при звільненні їх у запас [1].

         Вища освіта військових фахівців – ступінчаста освіта на  базі повної  загальної  середньої  освіти,  яка  здійснюється  у  вищих 
військових  навчальних  закладах  за   ліцензією   на   підготовку військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший 
спеціаліст,    бакалавр,    спеціаліст,     магістр)     та     за освітньо-професійними   програмами,   які   відповідають   вимогам 
державних стандартів освіти  та  передбачають  державну  атестацію випускників  і  отримання  ними  документа  про  освіту державного 
зразка.

         Вимоги до  змісту,  обсягу  і  рівня  підготовки   військових фахівців встановлюються відповідно до потреб Збройних Сил та інших 
військових формувань України,  державних стандартів освіти,  які є основою   оцінки  освітнього  та  освітньо-кваліфікаційного  рівня 
фахівців, незалежно від форм одержання освіти.

1.5.         Допрофесійна військова підготовка і вибір професії

Важливим компонентом допрофесійної військової підготовки є система заходів професійної орієнтації у ліцеї, формування стійкого прагнення до оволодіння офіцерського фаху в майбутньому.

Профорієнтаційна робота передбачає формування у юнацтва та молоді професійної перспективи – розгорнутих у часі життєвих планів, спрямованих на вибір професії і ствердження себе як суб’єкта професійної діяльності [3].

 Основою професійного  самовизначення є самопізнання та об’єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно важливих якостей, можливостей з вимогами професій та кон’юнктурою ринку праці, очікувань держави, виходячи з актуальних геополітичних реалій.

 Завданнями профорієнтації є: 

-                  формування у людини установки на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення та самоствердження;

-                  ознайомлення із світом професій (військова спеціалізація), кон’юнктурою ринку праці, правилами вибору професії, своїми правами та обов’язками;

-                  забезпечення самопізнання та формування «образу Я», як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;

-                  формування умінь аналізу різних видів професійної діяльності;

-                  формування вміння співставляти «образ Я» з вимогами професій до особистості та кон’юнктурою ринку праці й створювати на цій основі професійний план та його перевіряти;

-                  перевірка можливостей (у т.ч. за станом здоров’я) для самореалізації і різних видах професійної діяльності;

-                  забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості;

-                  виховування загальнолюдських та загальнопрофесійних якостей і розумних потреб (ціннісно-особистісна орієнтація) в рамках концепту «офіцер-естет».