Базові пропозиції
до
загального підходу визначення принципів при формуванні
студентського рейтингу
(логіка інтелектуального змагання за право мати фінансову підтримку в процесі здобуття вищої освіти)
Рейтинговий
бал конкретного студента/студентки має заохочувати до життєвої
активності, а не лише до навчальної успішності.
Рейтинг
є номінальною фіксацією успішності у відповідності до вимог Положення про
виплату стипендій (обмеження у 45% від кількості студентів), але не виключно в
навчанні (виконанні навчального плану), а й у позанавчальній роботі.
Важливо, щоб кожна навчальна група вела своє рейтингування у
відповідності до визначеної системи. Умовно кажучи, до 45% студентів навчальної
групи будуть отримувати стипендію (хтось мінімальну, хтось підвищену, хтось
академічну-іменну). Разом по університету відсоток також буде до 45. Але ж може
скластись ситуація, коли до складу 45% потраплять і ті, що вчаться на «задовільно»,
або мають «3». Хіба це біда? А може вони потрапили до верхньої (45%) частини
рейтингової таблиці через особливі успіхи в спорті, громадській роботі,
позанавчальній активності тощо? Може таке бути? Може. Найпростіше сказати
викладачам, що ставте «4» і «5» 45% студентів групи, що і буде запорукою
потрапляння до списку стипендійного забезпечення.
Наприклад,
якщо в групі 18 осіб, то стипендію через такий критерій отримуватиме 8 осіб (до
45%).
Але такий підхід фактично паралізує позанавчальну активність
і всі здатні/талановиті люди-студенти будуть вчитись, покинувши позанавчальну
активність, аби завоювати своє місце в числі 45%, які вчаться на 4 і 5. А коли
в групі набереться лише 30% тих, хто вчиться на 4 і 5 (відповідний бал з
системи 100-бальної)? Виходить, що ми (адміністрація) фактично підпишемось під
обкраданням студентів (бо ж держава дає можливість виплачувати стипендію 45%).
А чи буде справедливим, коли в одній групі буде 30%, а в іншій – 60%, бо зовсім
не виключається висока успішність в групі (понад 45% на «4» і «5») ? Ні,
здається, цього допускати не можна. Я виступаю за обов’язкове врахування 10% за позанавчальну
активність (як в бік підвищення сумарного рейтингового балу, так і в бік
зниження).
Саме
тому потрібно вести рейтинговий екран/таблицю щосеместру, бо критерій
успішності має переважне вираження в результатах навчання, показаних під час
сесії і дає право отримувати стипендії в слідуючому семестрі (об’єктивний
показник).
Щодо
врахування позанавчальної активності (спорт, громадська робота, наукова тощо).
Всі студенти/студентки, які вбачають, що є носіями такого позитивного
обтяження, подають заяви, в яких зазначають свої позанавчальні досягнення.
Заява розглядається стипендіальною комісією відповідного рівня і приймається
колегіальне рішення щодо того, яким відсотком (в межах 10%) підвищити рейтинговий
бал студента/студентки заявника/заявниці. Так само – може бути рух на зниження
через порушення дисципліни, громадську пасивність (відмову від участі в
заходах, науковій роботі тощо). Такі службові записки подаються від: деканів,
студ.декана, студ.ректора, куратора (іншої посадової особи, яка має компетенцію
в сфері позанавчальної роботи).
Розробляється
відповідна шкала позитивного додатку:
+1-3% – за успішну участь у виховних
заходах на рівні факультету; +4-6% – за успішну участь в
загальноуніверситетських заходах; +7-8% – за успішну участь в національних
заходах; 9-10% – за успішну участь в міжнародних заходах. На підставі заяв від
студентів і студенток, які розглядаються стипендіальними комісіями навчального
підрозділу і приймається колегіальне рішення щодо задоволення (встановлення
додатку у вигляді відсотку до набраного за навчання середнього балу) або
відхилення клопотання.
Негативного додатку:
- 1-3% – за порушення дисципліни (постійні приводи: зауваження, пропуски,
порушення Етичного кодексу, що не потягли за собою негативних наслідків для
репутації університету); - 4-6% – відмова від виконання завдання, пасивність
виявлена публічно; - 7-8% – за винесені догани від куратора, керівника
навчального підрозділу; 9-10% – те ж саме, що потягнуло за собою особливо
негативні наслідки для репутації університету.
Чи
обов’язково використовувати цю можливість (+10 або -10)? Думаю, що ні, ініціатива
від суб’єктів позанавчальної роботи, від осіб, що відповідають за дисципліну і
порядок. Але така можливість суттєво поліпшить активність і вмотивованість
участі студентства в житті університету як громади.
Розглянемо приклад:
У
навчальній групі зафіксовані такі результати успішності:
1.
Іванченко – 92 (середній бал успішності)
2.
Кузьменко – 86
3.
Сергієнко – 85
4.
Момот – 83
5.
Клименко – 82
6.
Гриценко – 78
7.
Ющенко – 76
8.
Петренко – 76
9.
Петрикей - 75
10.
Клімова – 72
11.
Стеценко – 66
12.
Купрієнко – 61
13.
Засуха – 60
14.
Клиндух – 60
15.
Черновецький – 59
16.
Тимошенко – 59
17.
Кузнецов – 57
18.
Харламенко – 56
Фактично,
з 1 по 8 включно – стипендіальні місця. Але Клімова – виборола титул «Студ Міс»
і це дає їй 7 балів (10% від набраних) і вона таким чином обійде Гриценко,
витіснить Петренко. Чесно? Думаю, що так.
Студентки
Кузьменко і Сергієнко відмовились від участі у волонтерській акції «Все для
фронту» та «Від серця до серця». Що було зазначено у відповідній службовій
записці від студентського декана і потягнуло за собою рішення знизити рейтинг
на -5% (Кузьменко – до 82 балів; Сергієнко – до 81 балу). Такий підхід створить
мотивацію для гармонійної успішності студентства і недопущення дисциплінарних
порушень.
Потрібно
створювати стипендіальні комісії (5 або 7 осіб) на факультетах і в універистеті,
які будуть вирішувати всі ці питання вчасно і відповідно до положення шляхом
голосування за принципом відкритого голосування (меншість підкорюється
більшості). Тим паче, що мова йде про розподіл фінансового ресурсу бюджетного походження. Прозорість і справедливість помножена на колегіальність в прийнятті управлінських рішень - головні чинники успішності процесу стипендіального забезпечення.
Такий підхід не є догмою, так само як не є догмою введений в дію порядок, бо може переглядатись на вимогу студентів щороку.
