Чому
життя показує фільми з обмеженим колом глядачів?
Замість
вступу. Вибір завжди був чи не найвизначальнішою базою
критичного мислення, здійснювався осмислено і ставав результатом аналітичного
дослідження прийнятного формату і способу. Це – в ідеалі. На практиці вибір
людини або групи людей, спільноти базується на емоційності або на результаті
жеребкування («так» або «ні» як «орел» або «решка»).
Ми вибираємо краще життя і
часто не розуміємо – що або чого саме прагнемо. Вибори до активу або до
владного органу носять ознаки політичного процесу тоді і лише тоді, коли
передбачають додаткові до соціальних ще й владні обтяження для особистості.
Коли обирає колектив, то таким чином немов би самоусувається від частини
колективної відповідальності, перетворюючи її на персональну відповідальність
за результати дій чи бездіяльності. Все не на стільки драматично, бо мова про
вибір, а не про вибори. Хоча, саме наприкінці 2017 року відбулись вибори на
посаду студентського ректора. Пряме таємне голосування. І все б добре, коли б
не відсутність справжньої боротьби за голоси з боку кандидатів у формі дебатів
претендентів. Але, якщо недолік виявлено, то що може заважати його виправити у
році 2018-му? Звісно, що нічого і дебатним клубом «Оратор і Я» будуть
розроблені відповідні пропозиції щодо внесення доповнення до Положення про ОССУ
в частині виборів студентського ректора і дебатів претендентів (відкритий
формат, наближений до дебатів «Лінкольна – Дагласа»).
1. Критичне мислення як панацея на шляху до
конструктивного вирішення проблем.
У кожного з нас час від часу виникають
такі життєві ситуації, які потребують прийняття рішення про те, що з
пропонованих варіантів вибрати. Як зробити правильний вибір і що є критеріями
так званого «рішення успішної людини»?
Критичне мислення як спосіб організації
мисленневого процесу людини передбачає конкретні складові частини:
- Самостійність.
- Узагальнення.
- Визначення проблеми та її оцінка.
- Аргументація.
- Соціальна орієнтація. Рефлексія.
Це (фактично) – визначення структури місії
(що робити?) дебатера в «Дебатах» як у освітній технології.
На що звертати увагу перш за все при
оцінці наявного контенту тієї чи іншої ситуації? Яким чином середовище конкретної
проблеми є сприятливим або навпаки, виходячи з конформістського культурного
середовища? Для цього фіксуємось на так званих «Базових європейських цінностях»:
1. Свободи. 2. Гідність. 3. Рівність. 4. Солідарність. 5. Правосуддя.
6. Громадянство. Цінності є основою культури, певними орієнтирами в процесі
прийняття рішень щодо дії в тій чи іншій ситуації.
Далі – практичні поради від авторитета. Йосиф
Бродський радив:
1. Зосереджуйтесь на
точності вашої мови.
2. Намагайтесь бути
добрими до ваших батьків.
3. Намагайтесь на сильно
покладатись на політиків.
4. Будьте скромними.
5. Уникайте бажання
назвати себе жертвою.
6. Вмійте вибачати.
2. Про вибір патріота.
На завершення – риси патріота (аристонома, по Б. Акуніну), крім
любові до Батьківщини:
1. Повага до себе.
2. Повага до інших.
3. Витримка
4. Мужність.
5. Саморозвиток.
6. Відповідальність.
7. Емпатія.
Дебатер не чекає, коли хтось допоможе йому
з прийняттям рішення, дебатер критично мислить і діє. Так просто. Ситуація
вибору породжує відчуття свободи, а дія в такому сприйнятті світу має бути
адекватною до викликів і очікувань, або навпаки – має бути ексцентричною
проекцією на статус-кво, так званий спосіб «виходу за межі». Чи потрібно когось
переконувати в тому, що рішення, прийняте особистістю, є правильним? Життя
покаже. Звісно, не для всіх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий