Перспектива не потрапити
до числа тих, хто голосуватиме на виборах ректора з одного боку не хвилює (бо
можна у багатьох посадовців університету прогледіти конфлікт інтересів: чи може,
наприклад, помічник ректора не голосувати за свого «шефа»?), а з іншого боку
пробуджує відчуття порушення права людини в демократичному суспільстві – брати
участь у виборчому процесі, від якого залежить перспектива розвитку громади.
Універистет – така ж сама громада, які і село або місто (ще з XIV століття), а це вказує на
необхідність рівного права для всіх представників університетської громади
(трудового колективу). Потрібно знайти визначення «трудового колективу
університету». Воно є в Статуті університету? Ні, там структурний підхід до
визначення формату організації університету. В Положенні про загальні збори
(Конференцію) трудового колективу університету? Так. «Трудовий колектив
Університету складають всі наукові, науково-педагогічні, педагогічні та інші
працівники, для яких Університет є основним місцем роботи». Отже, студенти за
такою логікою не входять до складу трудового колективу університету? Не
відповідає місії університету як соціально-освітянської спільноти. Через це має
бути інше поняття введене – «громада університету», яке поєднує в собі і
трудовий і студентський колективи.
Методичні
рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника
вищого навчального закладу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України
від 05грудня 2014 року № 726, передбачають дотримання ряду демократичних
принципів і принципу забезпечення рівності прав учасників виборів. Декларують
та чи забезпечують?
Загальні цінності Європи – хоч і загальні, і допускають
інтерпретації (чим і користуються адепти «керованої демократії»), проте є
засадничими для нормативно-правової бази діяльності університетів в Європі,
прості, як палиця. Але, припустимо, комусь вони і зараз незрозумілі. Далі –
простий їх перелік. Легітимність влади на основі її виборності. Свобода
політичної та економічної конкуренції. Рівність перед законом, суд рівних.
Соціальна солідарність. Громадянські свободи (слова, совісті, друку, особистого
життя). Захист навколишнього середовища. Захист культурної спадщини
європейської цивілізації (сьогодні оновлюється у бік посилення через
деструктивний вплив до-модерних ідеологій). Громадянськість (зокрема,
демонстрована як активізм, участь у виборчих процесах на рівноправних засадах і
нетолерантність до злочинних практик). Інтернаціоналізм. Саме рівність і її
конкретизація у рівності суб’єктів виборчого права є базовою європейською
цінністю, яка регулює життєдіяльність громад. Цікаво, що відчуття порушення
цієї норми закладене в сам підхід, який передбачає автоматичне включення до
списку виборців викладачів, професорів (педагогів одним словом) всіх без
виключень, а працівники і студенти мають квотоване представництво. Я стверджую,
що це є дискримінаційною ознакою і робить процес виборів невідповідним до
демократичних принципів його організації.
Однак, спробуємо зануритись у рекомендації МОНУ з цього
приводу. Виявляємо п.18, в якому
закладено антидемократичну «бомбу», оскільки не зазначені причини обрання
представницького підходу до участі у виборах працівників і студентів. Тобто, не
існує пояснення – чому? Спробую знайти це пояснення сам. Можливо, через те, що
працівників і студентів багато? Можливо через те, що їх значимість для
діяльності університету замала в порівнянні з значення
професорсько-викладацького складу? Абсурд. То чому тоді?
Можливо, це американська система демократії в процесі
виборів, коли штати обирають представників, які віддають свій голос на виборах
від імені штату? Але ж тоді чому в такому режимі не беруть участь пропорційно і
представники ВПС? Через це обрання представників на виборах ректора не є
аналогом американської системи. Потрібно було б у такому разі заявити, що
ректора обиратимуть 99 осіб по 33 представники від кожної з груп ВНЗ:
студентський колектив, колективі працівників і колектив науково-педагогічний.
То в чому ж справа? Можливо через те, що вибори будуть
проходити в робочий день і працівники мають підтримувати життєдіяльність
університету тоді, як ВПС у повному складі буде обирати ректора? Не
переконливо.
Хто дасть чітку і раціональну відповідь: в чому причина
порушення принципу рівного права участі у виборах ректора для кожного члена
трудового колективу? Поки що бачу дискримінацію за фахом в процесі виборів
керівника ВНЗ.
...Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та
порядку обрання керівника вищого навчального закладу МОНУ всього лише
рекомендації. Чому б не створити умови для справжнього волевиявлення громади
університету, коли всі беруть участь у виборах ректора? Всі, хто бажає і має
право, яке є рівним апріорі і добровільним, бо гарнтоване Конституцією України.
Комментариев нет:
Отправить комментарий