Вітер вічний. І ми це знаємо.

Про створення сприятливого інвестиційного клімату

в сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)

         Як би швидко не рухався технологічний прогрес, як би людство не намагалось створити нові джерела енергії для забезпечення людської життєдіяльності на планеті Земля, все одно – кращого способу, аніж відновлювані джерела енергії не існує. І навіть ядерна енергія тут не конкурент через свою небезпечність (наявну і потенційну). Що таке «відновлювані джерела енергії»? Це ті, які не потребують затрат для їх відтворення. Енергія вітру, сонця, біомаси мають фактично безмежні обсяги і саме тому потребують ефективного застосування вже зараз, сьогодні.

         Місцевий актив, який об’єднує в собі місцеву владу (ініціатива підтримана головами Кролевецької районної ради Миколою Авраменком та головою Глухівської районної ради Олексієм Ткаченком), університет як освітньо-наукову установу (ректор Глухівського національного педагогічного універистету імені Олександра Довженка, професор Олександр Курок), бізнес та громадськість може і має бути ефективними на шляху створення сприятливих інвестиційних умов для реалізації на території громади інвестиційних проектів зі сфери відновлювальних джерел енергії. Якщо конкретніше – у створенні  парків вітроелектростанцій (ВЕС).

         Саме Глухівська та Кролевецька районні ради є носіями місцевої владної ініціативи, територіальними суб’єктами реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 605-р.

Виходячи з цієї тези, починаючи з травня 2017 року, проводяться заходи з метою консолідації зусиль партнерів: Громадської спілки «Українська вітроенергетична асоціація» (УВЕА), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Глухівської і Кролевецької районних рад. Розроблено Меморандум щодо співпраці в створенні сприятливого інвестиційного клімату для реалізації проектів зі сфери відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), який буде підписаний сторонами до 01 січня 2018 року.

В цьому зв’язку варто акцентувати на цілому ряді стимулів для розвитку саме вітроенергетики на місцевому рівні. Крім традиційних державницьких цілей, – використання місцевих енергоресурсів, створення нових робочих місць, розвитку високотехнологічних виробництв нового покоління, – існують інші передумови, такі як економічний інтерес бізнесу щодо інвестування в прибуткові проекти вітроенергетичного сектору, пошук альтернативних енерготехнологій для вирішення питань, пов’язаних зі скороченням споживання викопного палива та зменшення викидів парникових газів в навколишнє середовище, що може становити як національний, так і місцевий приватний інтерес. 

 Розвиток відновлюваних джерел енергії країни у довгостроковій перспективі повинен відбуватися на основі економічної конкуренції з традиційними – викопними джерелами, а також з урахуванням потенційних вигід від розвитку ВДЕ. Україна має істотний потенціал розвитку вітроенергетики. Традиційно вважається, що найбільш перспективними для її розвитку є південні та південно-східні регіони країни, де середня швидкість вітру вища, ніж на іншій території. Однак, з розвитком технологій вітроенергетики, Сумщина (північ України – Сіверщина) також є потенційно цікавою територією для розміщення вітроелектростанцій (ВЕС). Проте цей потенціал практично не використовувався. Україна істотно відставала від світових тенденцій. У 2009 р. в Україні діяли 12 державних ВЕС із сумарною встановленою потужністю 94 МВт, що становило лише 0,2% від загального обсягу генеруючих потужностей в Україні. Устаткування ВЕС не відповідало сучасним нормам ефективності, оскільки більша його частина вироблена з використанням технологій 80-х років. Ще одна причина такого низького рівня встановлених потужностей полягає в тому, що до 2009 р., коли введено «зелений тариф», були відсутні стимули для потенційних інвесторів.

Зміни, що відбулись за останні 7 років, дозволяють констатувати активний розвиток вітроенергетики як базової в системі ВДЕ, яка забезпечила інвестування в економіку України понад 1,5 млрд. євро. І цей сегмент енергоринку схильний до динамічного зростання в найближчі 2-3 роки. Потенціал для розвитку вітрогенерації в Україні, за різними оцінками, може досягати понад 10-15 ГВт. Однак для будівництва такої кількості вітряних станцій потрібні значні інвестиції – понад 300 млрд. грн., які не можуть бути залучені в нинішній ситуації. На основі досвіду більшості європейських країн з впровадження ВЕС, цільовий рівень встановленої потужності ВЕС в Україні до 2030 р. складе 3–4 ГВт. Істотніше зростання цих показників за аналогічний період демонстрували тільки ті країни, де стратегічним пріоритетом розвитку енергетики був активний розвиток ВДЕ і рівень законодавчої підтримки галузі був надзвичайно високим. Забезпечити аналогічні обсяги державних субсидій в Україні у найближчій перспективі не видається можливим, тому необхідно впроваджувати ефективні та сталі механізми, які б стимулювали інвестування у розвиток вітроенергетики в Україні. 

Головним завданням партнерів, що підписують Меморандум, є створення сприятливої громадської думки, аргументоване переконання громадськості в необхідності суттєвих змін в енергетичному секторі території, за якими майбутнє, залучення інвесторів в сферу ВДЕ. Проблематика впровадження в економіку і соціальне життя суспільства відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) входить до контексту глобальної проблеми екологічної безпеки. Тому логічним є прагнення поширити проектні заходи, що реалізуються в університетах (зокрема: проект Глухівського НПУ ім. О. Довженка за програмою Жан Моне Модуль Еразмус+ «Реалізація стратегії екологічної безпеки: інтеграція європейського досвіду» та інші), висвітленням наявного досвіду та участю у підготовці майбутньої реалізації енергетичних проектів з застосуванням відновлюваних джерел енергії – енергії вітру, сонця, біомаси, біопалива та малих ГЕС тощо, створення умов для реалізації спільних вітроенергетичних проектів (інших зі сфери альтернативного енергозабезпечення). Зараз існує великий спектр реальних починань в цій сфері як в Україні, так і в ЄС. Додає оптимістичних очікувань існуюча тенденція поширення вітрової енергетики як пріоритетного напряму розвитку вітчизняної і європейської енергетики.

  

Раціональна зацікавленість місцевої громадськості півночі Сумської області (Сіверщини) впровадженням відновлюваних джерел енергії в регіоні (вітрової енергетики як найбільш перспективної зокрема) ініціювала практичні зусилля громад (бізнес, влада, експертне коло) для її фокусування на рівні сталих громадських настроїв і очікувань, змушує місцеву і державну владу та спеціалізовані агенції впливу фахово просувати цей напрям соціально-економічної активності до реалізації на практиці як пріоритетне завдання розвитку території.