«Засідання дебатного штабу ліцею»

 «Дебатний штаб. Епізод І». Посвідчення старту дебатного року в ліцеї.

Після уроків 4 взвод (10-а клас) розпочав діяльність дебатного штабу ліцею-інтернату у ІІ семестрі 2019-2020 навчального року.

Декілька завдань, які були винесені на заняття у дебатному штабі: 1) встановити форматну залежність Британського формату парламентських дебатів і Військових дебатів; 2) визначити перспективи розвитку освітньої технології «Дебати» в ліцеї-інтернаті  (робоча назва: «Кубок Жужоми з військових дебатів»); 3) розглянути резолюційний масив для проведення дебатних раундів у навчальному режимі (військова тематика).

Говорили про сутність критичного мислення; способи побудови аргументів і аргументаційних ліній. Основні правила ігрової моделі та побудови переконливих кейсів у обраній тематиці тощо.

Теза 1: «Війна є приводом для миру» і Теза 2: «Мир як привід для війни» (і роман Л. Толстого тут ні до чого, скоріше – роздуми про те, що між землею і небом – війна; спроба активізувати мислення ліцеїстів тощо). Підготовка до вміння формулювати ігрові дебатні резолюції (теми) типу: «Ця палата (або Ця лінія) вирішить проблему локальних воєн», «ЦП (ЦЛ) впровадить військовий обов’язок для осіб-громадян віком від 25 років», «ЦП (ЦЛ) вважає, що війна є приводом для миру».  

Якщо війна є конфліктом, то її вирішувати можна психологічними методами – за рахунок компромісу. Цю ідею висунула Наступальна лінія (Андрій Севрюк). Їй заперечила Оборонна лінія (Владислав Сидоркін), здійснивши спробу зануритись у природу війни як історичного явища. Посилив позицію Оборони (аналог Опозиції в БФПД) Іван Гриценко, який звернув увагу на безперспективність перемовин тоді, коли війна визнана як невідворотний спосіб комунікації між державами, які, як відомо, «не терплять статики».

Якщо конфлікт є способом розвитку соціальних систем, то війна як найскладніша форма конфлікту, також є шляхом до удосконалення. Якщо можна так виразитись, є способом очищення суспільства, виходу його на новий, більш високий, рівень розвитку. Гуманізм пасує перед війною, але війна має бути під контролем як хижий звір – бути у клітці, збудованій ООН.

Дебатний штаб провокує до критичного мислення в межах автономії свідомості та допустимого плюралізму. Між землею і небом – війна. І ми маємо жити з цим, але заради Добра, долаючи Зло.

Уже у квітні 2020 року у Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою стартує дебатний турнір в рамках факультативного курсу «Військові дебати». Далі має бути!

Столовий етикет. Урок 3.

Тема: Столовий етикет. Правила поведінки під час їжі. Сигнали столовими приборами.

Щоб комфортно себе відчувати у кафе чи ресторані, просто необхідно знати столовий етикет. А щоб не залишитись голодним – корисно розуміти мову столових приборів. Розмістити виделку та ніж можна таким чином, що це сигналізуватиме про закінчення трапези, про очікування іншої страви або про прохання принести книгу скарг. Щоб не потрапити в таку ситуацію, пропонуємо вам зрозуміти, про що ж говорять ніж та виделка.

Для ознайомлення зі "столовими сигналами" (у вигляді композицій виделки і столового ножа на тарілці) радимо перейти за посиланням: 

https://jisty.com.ua/yak-pravilno-yisti-mova-nozha-i-videlki/

Вся ця символіка дуже нагадує сигнали з тактичної підготовки і саме це дає нам можливість використовувати столовий етикет усвідомлено, як той, що додає до розуміння і взаємодії заради досягнення мети. А отже - є корисним з точки зору формування комунікативної компетентності людини (в т.ч. віком від 14 до 17 років).   

Столовий етикет. Урок 2.

Правила поведінки за столом для школярів

ВСТУП

Вже у стародавніх єгиптян були в пошані столові прилади, а вміння є красиво і безшумно вважалося важливою перевагою.

На Русі при дворі государів і великих князів столові прибори подавалися тільки почесним гостям, а самі господарі брали страви з тарілки руками.

Всерйоз взявся навчати дворян (в т.ч. з числа українського народу) хорошим манерам тільки Петро I (на початку ХVIII століття). Він склав і видав знамениту книгу «Юності чесне зерцало», в якій були викладені правила поведінки в суспільстві і детально описані правила поведінки за столом.

Основний матеріал

У наш час кожна вихована людина має знати ці правила поведінки за столом:

• Ніколи не поспішай першим зайняти місце за столом.

• Допоможи дівчинці сісти за стіл, відсунувши (а потім підсунувши) для неї стілець.

• Сівши за стіл, не відмовляйся від їжі. Господиню може образити така зневага до її старанням. Якщо ти не голодний, спробуй всього потроху.

• Не слід заглиблюватися в іншу крайність – поглинати все без розбору, не звертаючи уваги на сусідів.

• Якщо страва з частуванням, яке ти хочеш спробувати, десь далеко від тебе, не тягнися за нею, а ввічливо попроси, щоб тобі його передали.

• Страви на тарілку поклади невеликими порціями, не змішуючи все в безформну масу.

• Тканеві серветки не засовувати за комір і не пов'язуй навколо шиї. Розверни її і поклади на коліна перед тим, як подадуть страву. Цією серветкою не витирати ні рот, ні столові прилади. Рот і руки слід витирати паперовими серветками. Після їжі паперову серветку поклади в тарілку, а тканеву – поруч з серветкою.

• Під час їжі старайся бути акуратним. Їж не поспішаючи, не розмовляй з повним ротом. Якщо тебе про щось запитали, то, перш ніж відповісти, спочатку прожуй і проковтни їжу.

• Вчися правильно користуватися столовими приборами. Не їж ложкою те, що можна їсти виделкою. Не їж з ножа: це не тільки негарно, але й небезпечно – можна порізати рот. Ніж тримай в правій руці, а вилку – в лівій. Не перекладай їх з однієї руки в іншу, поки не з'їси все частування (всю їжу).

• Якщо ти впустив ніж, виделку або ложку, то не піднімай їх. У такій ситуації потрібно попросити (взяти на кухні) інший прилад і не намагайся пояснити свою ніяковість, привертаючи до себе увагу.

• За столом не роби зауважень сусідам. Виявивши в своїй тарілці випадково потрапивший в неї неїстівний предмет, позбудься від нього непомітно.

• М'ясо нарізай в тарілці маленькими шматочками. З'їж один шматочок – відріж столовим ножем наступний. Всю порцію нарізати не слід: м'ясо швидко охолоне, а тарілка виглядатиме неохайно.

• Намагайся їсти безшумно: не дуй на гарячу їжу, не сьорбай, не чавкай, та не стукай столовими приборами.

• Із загальної страви бери ближній до тебе шматок, ні в якому разі не вибираючи собі шматочок, який здається тобі кращим.

• Птицю – качку, гуску, курку, індичку – бери з загальної тарілки виделкою і відрізай невеликими шматочками.

• Рибні кісточки виймаються виделкою або руками з шматка, а не з рота, коли вже вкусив (чи поклав до рота).

• Гарнір – картопля, макарони, овочі – набирай на вилку, допомагаючи при цьому столовим ножем.

• Ніколи не облизуй пальці; витирай їх паперовою серветкою.

• Не збирай хлібом соус на тарілці, яким би смачним він не був.

• Кісточки від ягід в компоті НЕ випльовуй на блюдце, а вийми з рота ложечкою і поклади на блюдце.

• Після їжі брудні ніж, виделку, ложку поклади тільки в свою тарілку.

• За столом сиди прямо, не навалюйся на нього грудьми і не став лікті на стіл.

• Якщо тобі потрібно вийти з-за столу, попроси дозволу у господині (офіцера-вихователя).

• Не залишай чайну ложку в чашці з чаєм або кавою. Розмішавши цукор, поклади ложку на блюдце.

Дотримуйся правил поведінки за столом навіть тоді, коли ти їси один. Використовуй завжди столовий ніж та вилку. Це допоможе всім твоїм навичкам перетворитися в постійні і корисні для тебе звички. Тільки у такий спосіб можна набути ознак особистості, що володіє етикетом поведінки за столом під час їжі.

Саме ця компетентність (володіти правилами поведінки за столом під час їжі у публічних місцях) як практичний компонент комунікативної компетентності (так званий комплекс soft skills)  є конче важливою для осіб, які планують набувати фаху (або вже володіють ним) публічних людей: офіцери, журналісти, юристи, дипломати, педагоги тощо.

Столовий етикет. Урок 1.

У той час, коли діловий етикет щодо певних питань, як наприклад, робочого одягу, стає не таким прямолінійно вимогливим, манери за столом набувають все більшого значення. З часом реалії не змінилися – знання хороших манер, правил поведінки за столом надзвичайно важливе для будь-якого бізнесмена, який хоче справити позитивне враження на своїх ділових партнерів.

Водночас варто усвідомлювати як межі значущості існуючих правил, так і наслідки їх порушення: жуючи з відкритим ротом або створюючи шум у процесі їжі, ви, безумовно, грубо порушуєте правила поведінки за столом; використовуючи «неправильну» виделку, ви аж ніяк не наближаєтесь до кінця світу.

У будь-якому разі ніколи не варто забувати основні правила поведінки за столом:

· Покладіть серветку собі на коліна через деякий, недовгий час після того, як ви розмістилися за столом. Варто дочекатися, поки першим це зробить господар. При цьому не слід струшувати її, щоб розгорнути, краще зробити це спокійно, без зайвого шуму. (У класних ресторанах серветку розправить та покладе вам на коліна офіціант.)

· Не слід заправляти серветку за комір, пасок або між ґудзиками сорочки чи блузки. Перед тим, як ковтнути води, вина чи іншого напою, витріть губи серветкою, щоб на келиху або склянці не залишилося жирних слідів.

· Якщо у ході ланчу вам треба тимчасово вийти із-за столу, залиште серветку на вашому стільці. (У деяких класних ресторанах у вашу відсутність офіціант згорне серветку і покладе на бильце або на спинку вашого стільця.)

· Після завершення їжі, піднімаючись із-за столу, покладіть серветку зліва від вашої тарілки. У тому випадку, коли серветка впала на підлогу, попросіть іншу, не варто піднімати забруднену з підлоги та класти собі на коліна.

· Хліб, взятий із загальної корзинки, покладіть на свою тарілку, призначену для цього. Не треба відламувати від шматка частину собі, а решту класти назад до корзинки: якщо ви взяли шматок хліба, булочку і т. ін. у руку, це ваша їжа.

· Не ріжте хліб на своїй тарілці ножем, відламуйте від цілого шматка/булочки невеличкі шматочки, по черзі намазуйте їх маслом (за бажанням) і їжте. Масло може бути подане: у невеликих індивідуальних упаковках із фольги (у такому випадку ви берете їх дві-три штуки та кладете на свою хлібну тарілку, після чого відкриваєте і використовуєте у міру потреби); у індивідуальній маслянці (ви набираєте з неї відповідним ножем необхідну кількість масла і намазуєте на шматочок хліба); у загальній маслянці (у такому разі ви відповідним ножем набираєте з неї масло і кладете на край хлібної тарілки, після цього намазуєте необхідну кількість на хліб).

· Не треба тримати хліб в одній руці, а ложку, виделку чи келих у другій, правила етикету передбачають використання у процесі їжі однієї руки; це не стосується ситуації одночасного використання ножа та виделки (їмо салат, закуску, головне блюдо), виделки та ложки (їмо десерт) або накладання страви із загального блюда на свою тарілку.

· Завжди дочекайтеся, доки господар почне їсти, після цього сміливо приступайте до замовленого вами блюда.

· Після того, як ви доїли суп, залиште ложку в тарілці, якщо суп було подано в ній. Якщо суп подавався у суповій чашці, покладіть ложку на блюдце під нею.

· Якщо тільки ви не лівша, тримайте ніж у правій, а виделку у лівій руці. У паузах між порціями їжі або у перервах для розмови, кладіть ніж і виделку на вашу тарілку зі стравою. Вони (ніж та виделка) повинні повністю розміщуватися на тарілці; ніколи не кладіть їх таким чином, щоб одна половина була на тарілці, а інша — на столі.

· Не піднімайте високо над тарілкою ніж та виделку і не жестикулюйте ними. Не спрямовуйте столовий прибор (особливо ніж) на співрозмовника: у багатьох країнах, наприклад в Азії, такий жест є виразом надзвичайної неповаги до іншої особи.

· Ви не повинні доїдати усе до кінця, "вичищати" свою тарілку: залиште на ній листки петрушки, спіралі сирої моркви, листки м'яти і все інше, що служило прикрасою страви.

· Не віддавайте назад принесену вам страву тільки тому, що вам не сподобався її вигляд. Для подібного кроку мають бути вагомі підстави, як наприклад: їжа не доварена, не допечена до бажаної вами кондиції; смак блюда неадекватний — прокислий, несвіжий і т. ін.; у тарілці з їжею є сторонній предмет. Якщо ви гість, і вам просто не подобається подана страва, притримайте коментарі з цього приводу при собі, не ставте господаря у незручне становище. Сконцентруйте свою увагу на інших наявних блюдах і з'їжте того, що вам не до смаку, лише стільки, скільки зможете.

· Не соліть і не перчіть їжу до того, як ви спробували її. Ви зробите комплімент шефу ресторану, а також вашому господарю тим, що продемонструєте повагу до приготовленої (і відповідним, достатнім за рецептурою, чином поперченої та посоленої) страви.

· Якщо вас попросили передати сільницю, передавайте ЇЇ, тримаючи за основу, у парі з перечницею, якщо вона стоїть біля сільниці. Ці предмети завжди передаються разом, навіть якщо використовується тільки сільниця. Якщо ви використовуєте загальну сільницю (у формі відкритої мисочки), набирайте з неї сіль невеликою ложечкою, яка подається у таких випадках, і висипайте на край своєї тарілки. За відсутності ложечки, використайте для цього свій чистий ніж. У тому разі, коли ви маєте свою індивідуальну відкриту сільничку, сіль з неї можна брати пальцями.

· Завжди передавайте страву зліва направо – проти руху часової стрілки. Якщо ви взяли, наприклад, тарілку з хлібом, спочатку передайте її вашим сусідам по столу і зачекайте, поки вона, зробивши коло, не повернеться до вас і ви зможете взяти, що бажаєте.

· Якщо для блюда подається соус у загальному посуді, набирайте його сервірувальною ложкою і кладіть на край своєї тарілки. За потреби процедуру повторіть. Ніколи не вмочуйте вашу їжу безпосередньо у загальний посуд з соусом.

· Якщо ви не знаєте, яким саме чином належить їсти принесену вам страву або якийсь ЇЇ компонент, просто залиште це на тарілці або подивіться, як вирішують питання інші присутні, та візьміть з них приклад.

· Все, що подано на тарілці, їжте за допомогою ножа та виделки, а не руками, навіть, якщо вдома ви їсте цю страву саме таким чином. З цього правила немає винятків.

Часто морепродукти (креветки, краби) відвідувачі ресторанів їдять руками. Такий підхід годиться для дружнього ланчу чи обіду. (Не забудьте сполоснути руки після закінчення їжі у спеціально поданому вам і призначеному для цього посуді. Ви впізнаєте його за шматочком лимона чи невеликою квіткою, що плавають у воді.)

Для більш офіційного ділового ланчу, обіду, а також у випадку, коли ви вперше зустрілися з людиною, правильним буде використання відповідних столових приборів.

· Тримайте чашку з кавою/чаєм за вушко; не обхоплюйте чашку обома руками.

· Не дуйте на суп, каву, чай, якщо вони занадто гарячі. Почекайте, поки їх температура стане для вас прийнятною.

· Якщо ви розлили каву або чай на блюдце, не витирайте його серветкою, попросіть принести вам інше. Не вмочуйте у чашку з кавою/чаєм печиво, тістечка тощо.

· Не треба «допомагати» офіціанту, піднімаючи келих, склянку або тарілку, для того, щоб він наповнив його/її; робіть це, тільки почувши відповідне прохання.

· Порожні пакетики з-під цукру, пластикові контейнери від молока чи вершків для чаю/кави, обгортку від крекерів для супу покладіть під край вашої тарілки або на край блюдця чи хлібної тарілки.

· Якщо вам треба видавити лимон на рибу / морепродукти, накрийте його рукою, щоб краплі соку не потрапили на оточуючих, або ж вам в очі.

· Якщо вам попалася рибна кістка, вийміть її з рота, виштовхнувши язиком на кінчик виделки. Потім покладіть її на край вашої, не хлібної тарілки. Таким чином вона буде менш помітна. Те саме правило працює і тоді, коли ви їсте маслини з кісточками. Якщо ви виймаєте рибну кістку або кісточку від маслини рукою, намагайтеся робити це, не привертаючи уваги інших гостей та господаря. Але намагайтеся уникати подібної ситуації, пам'ятайте про виделку.

· Правильно використовуйте посуд для обмивання рук. У деяких ресторанах, якщо ви їли відповідну їжу руками, наприклад, лобстера, після цього подається посуд для обмивання рук. У дуже формальних ресторанах можлива подача такого посуду перед десертом, незалежно від того, що саме ви їли. Опустіть пальці у воду (кожної руки окремо) і потім витріть їх вашою серветкою. У деяких ресторанах після закінчення їжі подаються вогкі, гарячі, паруючі рушники. Використайте поданий вам рушник для того, щоб витерти руки і за необхідності куточки рота. Не використовуйте вогкий рушник для витирання обличчя чи шиї. Як правило, офіціанти забирають використані рушники без затримки. У протилежному разі, витерши руки, покладіть рушник зліва від вашої тарілки на зняту з колін серветку; таким чином скатертина на столі залишиться сухою.

· Не загромаджуйте стіл своїми окулярами від сонця, ключами від машини, гаманцем та телефоном/біпером. Складіть усі ці речі у портфель, папку або сумку і поставте під стіл або за можливості покладіть на сусідній стілець чи поруч із собою (якщо ви сидите у кабінці).

Джерело: відкритий доступ у Інтернеті. 

«Чи потрібен столовий етикет для дітей у ліцеї?»

Чи є потреба у привчанні з дитинства до використання столових приборів під час їжі? Хтось каже, що для дітей це непросто. А дорослі всі як один можуть користуватись столовим ножем і виделкою?

         Тут не існує проблеми, бо має діяти ефект мотивації: чітке усвідомлення того, навіщо це потрібно. Якщо навчальний заклад претендує на високий рівень освіти, привчання до етичних норм поведінки і дисципліни, то столовий етикет (порядок і правила поведінки за столом під час їжі) є компонентом комплексу докладання колективних педагогічних зусиль у царині формування компетентності (результату опанування компетенцій виховання) особистості.

         Через це варто усвідомлено ставитись до вірогідної перспективи того що випускники і випускниці ліцею будуть опановувати фах: офіцера, педагога, юриста, дипломата, рано чи пізно торкнуться політичного та громадського життя, що є безумовним для відкритого демократичного суспільства (всі як один мають рівні права і свободи). У цьому випадку набуті в ліцеї навички зі сфери опанування столовим етикетом будуть конче корисними, бо участь у публічних заходах з елементами прийому їжі (звані вечері, офіційні прийоми, обіди у ресторані тощо) відноситься до обов’язкових елементів діяльності фахівця публічної сфери компетенції (в т.ч. як представника влади, державних органів).

         У рапорті про необхідність дифузії такої інформації зазначається:

Витяг з рапорту на ім’я директорки Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою від 10.02.20 р.:

«Прошу Вас погодити впровадження в процес проведення прийомів їжі ліцеїстами 4 взводу (10-а клас) столових приборів у стандартному (згідно столового етикету) наборі: ложка, виделка, столовий ніж, та зобов’язати відповідних посадових осіб кухонного підрозділу комплектувати столи для прийому їжі з розрахунку 21 особа у складі 4 взводу.

Підстава: загальні засади впровадження Етичного кодексу та необхідності набуття практичних навичок застосування столового етикету як складової правил поведінки ліцеїста/ліцеїстки (старші взводи, діти віком від 14 років)».

До поступового впровадження столових приборів у стандартному наборі в їдальні ліцею має додатись і комплекс правил поведінки за столом, система сигналів у вигляді розміщення виделки і ножа на тарілці, загальні правила етикету за столом для дітей.

Розглянемо їх аби зрушити процес впровадження інновації в життєдіяльність ліцею (старші навчальні взводи) у подальших статтях (урок 1-3 з теми «Столовий етикет», дисципліна «Військова психологія і етика» програми Концепції впровадження допрофесійної військової підготовки у ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою.

   

«Добро має бути з кулаками, а Зло – з радісною посмішкою»

До теми про те, що Добро має бути з кулаками. Ми кажемо: «Тримаємо кулаки аби ця ініціатива була почута…» тощо. І це означає, що ми будемо дратися за досягнення мети. Ми впевнені, що наша мета є конче важливою, а отже – є доброю, а значить вона – Добро. А Добро – з кулаками і тому ми тримаємо кулаки.

Життя складне через хаос, який з кожним днем все збільшується по відношенню до людей і людства. Інформаційні можливості можуть бути як Добром, так і Злом.

Я хочу проповідувати для своїх вихованцям:

1)           бажання писати вірші (і робити це практично);

2)           читати книги;

3)           малювати олівцем і фарбами (на планшеті);

4)           гуляти на подвір’ї у товаристві з природою; ходити щодня до 10 км;

5)           слухати пташиний спів і музику вітру (дощу, снігу тощо).

Через це (виходячи з цих тез) моїм завданням є:

1)           прививати етику поведінки (максимально віддалятись від дитячої звички чинити булінг у тій чи іншій формі, навіть жартома не допускати насилля або його латентну форму);

2)           пригнічувати агресію творчістю у складі команди і поодинці;

3)           підтримувати саморозвиток за рахунок змагальності;

4)           прививати стройову дисципліну і порядок;

5)           розвивати критичне мислення і його різновиди або компоненти (як то: структурне мислення, логічне мислення, системне мислення тощо);

6)           напрацьовувати усвідомлене ставлення до допрофесійної військової підготовки і вкорінювати у свідомість прагнення стати офіцером.

Що таке Зло? Це те, що виходить за межі: а) контролю; б) інтересів; в) розуміння; г) усвідомленого сприйняття (те, що є невідомим); д) те, що несе смерть; е) порушує комфорт умов життя людини (коли людина потрапляє за межі звичного комфорту). 

Людина завжди має справу і зі Злом, і з Добром. Має сприймати Добро як щось таке, що може захищатись (є з кулаками), а Зло – як те, що має радісну посмішку, а значить не є однозначно злом.