...І
там, десь в дзеркалі, є я.
А
ти присіла поруч з серцем.
Ми
не достатньо ще сім'я
Та
відчуваємо всі терції.
А
там, десь в небі журавлі
І
ми почуємо: нас кличуть
Не
на Мальорку чи Балі,
А
там, де кулі і все ближче.
І
ми підемо, щоб забуть,
І
ми відважимося разом
На
те, щоб цю наземну путь
Назвати
щастям нашого трасою.
І
ми впізнаємо там тих,
Хто
вже давно за горизонтом,
Хто
міг без радості піти
Аби
лише забути сон той,
В
якому я, в якому ти.
Ми
наступаємо по травам,
Що
там зуміли прорости,
Де
в світ майбутній переправа.
Люби
мене, терпи мене.
І,
кров надією хай стане,
Де
рік як десять днів мине,
Де
олово, як сніг розтане.
І
там, десь в дзеркалі є ти,
Твої
галявини і луки.
Мій
погляд наче жбан пустий,
Але
до тебе мої руки
Мов
міріади теплих днів,
Мов
квантові ключі спокуси.
Ми
разом тут і не одні.
І
що з того, що я безвусий,
А
ти брюнетка, що печаль
По
келихам проллє під ранок?
Ми
не рубаємо з плеча,
Бо
все життя тоді є раною.
Ми
любимо, коли кіно
Кінчається
не хепі-ендом.
Ми
разом вже давним-давно.
Від
цього в дзеркалі приємно
Зустрітись
поглядом і стать
Птахами
і відчути вирій,
В
якому рахував до ста,
Шукаючи
багнети віри.
І
там, десь в дзеркалі є я
І
ти зі мною будеш вічно,
Бо
не повернеться Земля,
Туди,
де все так прозаїчно.
10
квітня 2023 року
