Громадська рада як рупор громади: аргументи «за» та «проти»

Демократичні принципи передбачають диференційоване представлення прошарків суспільства (у вигляді представників громадських організацій) у владі, точніше – в процесі прийняття рішень щодо організації життєдіяльності громади.

Дебати на тему:

«Ця палата вважає, що громадські ради потрібні в процесі ведення соціального діалогу»

Для початку треба ввести дефініції (визначення понять): «громадська рада» – колегіальний орган, який утворюють представники громадських організацій при тому чи іншому державному органі; «процес» – співпраця у  тривалому періоді діяльності задля досягнення мети створення; «соціальний діалог» – узгодження позицій та уникнення конфліктних ситуацій в трикутнику взаємодії влада-бізнес-громадськість; «представник громадської організації» – той, хто має право (компетенцію) представляти зареєстровану громадську організації, сфера діяльності якої знаходиться в межах Кролевецького району.

Фактично, створення такого дорадчого органу розширює суб’єктність (представлення) громадянського суспільства  Кролевецького району, забезпечує виконання прийнятого закону України, що регламентує таку функцію. Створення Громадських рад не є місцевою ініціативою, а відноситься до ініціатив національного рівня. Громадська рада – орган, який має апарат та план роботи аби досягнути певного результату. План виконується,  хід його виконання контролюється про що ставляться до відома широкі верстви громадськості (через ЗМІ). Все, що визначене чинним законодавством має діяти. Декларативно чи практично – питання суб’єктивності чи об’єктивності оцінювання результатів. Кадри вирішують все!

Почесна місія

Бути членом Громадської ради – почесне право. Фактично, мова про додаткову (разом з органами місцевого самоврядування) платформу відстоювання інтересів громади. Що таке «інтереси громади»? Це – вирішення проблем функціонування та розвитку. Чи вдається Громадській раді (ГР) впливати на стан вирішення місцевих проблем? Чи існують механізми такого впливу? Якщо відповідь «так» не задовольнить песимістів, то оптимістів вона порадує лише у випадку конкретизації результатів та виявлення ефективності (співвідношення отриманого результату та витраченого ресурсу) роботи. 

Як оцінювати роботу ГР?

Суб’єктивний фактор. Впливовість органу залежить від активності його членів, від їх мотивації та бажання діяти (впливати). Рекомендації Громадської ради мають бути почутими, тому висновок про дієвість ГР може зробити виключно очільник  Кролевецької районної державної адміністрації. Якщо ГР діяла корисно. То це не може не відзначити Голова Райдержадміністрації. Якщо ГР діяла формально, то чесним буде з боку Голови це визнати. Оцінювати діяльність роботи самим членам ГР теж саме, що приміряти на себе роль кулика, який, як відомо, своє болото хвалить.

Оцінювати діяльність ГР може (і має!) громада, що є набагато складнішим завданням, оскільки громада Кролевецького району – понад 40 тисяч осіб. Запитати думку кожного – нереально. Зробити статистичну вибірку – простіше, однак все одно – технічно складно.  Провести опитування серед фокусної групи – можливо. І це потрібно зробити (внести до плану роботи нового складу ГР), аби не втратити інтерактивність (зв'язок орган – громада) діяльності ГР.

Висновок: ГР необхідна, оскільки вона може (має відповідні механізми та інструменти регламентовані нормативно на законодавчому рівні) ефективно взаємодіяти з владою та громадськістю при врегулюванні важливих і актуальних (що не одне й теж саме) питань життєдіяльності.

Для того, аби більше шансів було все ж на позитивну оцінку діяльності ГР, потрібно проводити роботу зі сфери паблік-рілейшнз (створити план діяльності у відповідності до канонів такої науки як «Зв’язки з громадськістю» та реалізувати його у максимально можливому вигляді).

Звітність, доступність та дієвість. З такими принципами ГР є рупором в процесі розвитку території громади. А в рупор, як відомо, потрібно кричати. Щоб почули. Не лише голосно, а головне – переконливо!