Що може навчати мистецтву перемагати? Тільки
мистецтво переконувати.
Бути переконливим не просто...
Бути переконливим не просто...
З метою впровадження до освітнього процесу
Глухівського ліцеї-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою
культури критичного мислення, поширення і розвитку освітньої технології
«Дебати» як успішного формату реалізації молодіжної політики (досвід дифузії у
країнах Європи, США, Австралії в системі освіти (шкільний і університетський
рівень), проведені заняття (на добровільних засадах) для ліцеїстів
(1-4 взводи): сформований Дебатний Штаб (ДШ) з ліцеїстів і ліцеїсток.
Поки не
густо. Добровольці – одиниці завжди.
Серія № 2
у четвер.
Спробуй.
Починаємо об 11:00 (другий поверх ліцею-інтернату).
Тези
коуча (дебатного тренера)
«Не
перемагати, а переконувати – ось, що є гідним слави!» (Віктор Гюго, французький письменник-класик).
Військові дебати
як навчальна дисципліна є специфічною інтерпретацією Британського формату
парламентських дебатів для застосування в освітньому процесі ліцеїв-інтернатів
з посиленою військово-фізичною підготовкою з метою формування критичного
мислення, комунікативної компетентності, поширення освітньої технології
«Дебати» (Британський формат парламентських дебатів).
В
ліцеї створюється «Дебатний штаб» (адаптований аналог дебатного клубу), який
організовує дебатні заходи (внутрішнього і зовнішнього формату).
Важливим
аспектом «Військових дебатів» є причинно-наслідкові зв’язки як дебатні вузли з
військово-воєнною тематикою. Резолюції (теми) дебатів і їх інтерпретації
дебатерами-ліцеїстами є змістом і суттю інтелектуального дійства у визначеному
форматі (режим, порядок і регламент дебатної гри).
ВВЕДЕННЯ
Стартова
цитата як привід для формування серії резолюцій (роман «Позиція» Юліана Семенова):
«
– Скажи-но мені, брате: скільки було війн на землі?
–
В тобі прокидається садист? Ставити запитання, на яке неможливо відповісти, –
перший вияв садизму.
– Відповісти може тільки розумна людина,
Грегорі, ти розумна людина, отже ти можеш відповісти. Піднатуж свою пам'ять,
поворуши звивинами мозку…
–
Не знаю, брате, не картай…
–
А як думаєш?
–
Зовсім не уявляю…
–
Хм… Я поділяю людей на тих, хто розкуто фантазує, не боїться помилитись, і на
тих, хто торгується, немов би не хоче продешевити, продаючи лахмітнику старі
меблі. Ти старієш, Грегорі, соромно, людина не має права старіти, ми повинні
вмирати молодими, здоровими…
–
Ну, добре, хочеш потішитися моєю помилкою – що ж, люди воювали тисячу тридцять
два рази.
–
Так, припустімо. А скільки загинуло у війнах?
–
Зараз, дай пофантазую… П’ятдесят два мільйони чоловік?
–
Даю наукову відповідь: людство – за останні п’ять з половиною тисяч років –
воювало чотирнадцять з половиною тисяч разів. Це не бунти, чвари, сутички, це –
зафіксовані війни. А загинуло на них понад три з половиною мільярди чоловік.
Ясно?»
Що
ж, поговоримо і подебатуємо у Британському форматі парламентських дебатів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий