Проведення опитування для визначення
оцінок університетською спільнотою стану забезпечення гендерної рівності
Важливою віхою на шляху формування гендерної культури в університеті стала участь Глухівського НПУ ім. О. Довженка у Всеукраїнському проекті "Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах в Україні", завдання якого виконувались в період з серпня по жовтень 2015 року. Особливістю опитування в рамках проекту як
соціологічного інструменту гендерного аудиту є:
- орієнтація на отримання якісної,
оціночної інформації, на основі якої можна робити порівняння, у т.ч. оцінок
різних груп – студентства, викладацького складу, співробітників/-ць;
-
гнучкість, яка забезпечується можливістю охопити різні групи, вичленити
окремі блоки питань, що відповідають потребам та особливостям окремих ВНЗ;
- орієнтація на пролонговане
дослідження, що дозволяє проводити моніторинг ситуації та порівняння її з
іншими ВНЗ.
Мета анкети: отримати емпіричний матеріал, який може бути основою для
висновків щодо існування стереотипів, переконань та уявлень серед
університетської спільноти відносно забезпечення прав та можливостей кожної
людини у даному закладі.
У анкети, як у інструмента, є свої
обмеження, про які оговорювалось на етапі підготовчої роботи. По-перше,
аудитори не ставили надто високих вимог до проведення опитування, оскільки у
багатьох ВНЗ (у Глухівському НПУ ім. О. Довженка зокрема) немає можливості
залучити до цієї роботи фахівців-соціологів. Це стосується формування вибірки,
залучення інтерв’юерів, обробки та аналізу інформації. По-друге, анкета надала
змогу отримати оціночну інформацію, яка має стати основою для подальшого
вивчення і аналізу ситуації. По-третє, пропонований формат анкети не дозволяв
відстежити залежність відповідей від соціального статусу респондентів
(наприклад, наявності/відсутності сімейних обов’язків, обраної спеціальності і
т.ін.).
Опитуванням охоплено 199 осіб, з них
– 164 студенти і студентки, 35 – працівники і працівниці, викладачі і
викладачки.
Детальна статева характеристика
опитаного контингенту:
Студентство:
Жінки – 103 (63%)
Чоловіки – 61 (37%)
Працівники/працівниці,
викладачі/викладачки:
Жінки – 25 (71%)
Чоловіки – 10 (29%).
Головним завданням опитування в
рамках проведення гендерного аудиту в університеті являлось виявлення гендерних
стереотипів та надання рекомендацій для їх нейтралізації в процесі виконання
університетом освітніх завдань.
Результати опитування в рамках проекту:
Коментар
аудитора:
Серед студентів (61 учасник опитування-анкетування) 64% не
вважають важливою рівність жінок і чоловіків у професійній самореалізації. Тоді
як однозначно високо оцінюють наявність такого суспільного стану лише 6,5%.
Зазначена тенденція вказує на наявність в середовищі чоловіків-студентів
домінування стереотипу гендерної ролі.
Серед студенток (103 учасниці) 43% вказують на велике
значення рівності жінок і чоловіків у професійній самореалізації. І 23% не вважають важливою рівність жінок
і чоловіків у професійній самореалізації. Можемо констатувати наявність
позитивної тенденції по відношенню до подолання стереотипу гендерної ролі в
університетському середовищі серед жінок-студенток.
В категорії працівників-викладачів і працівниць-викладачок
ситуація також потребує формування стійкого розуміння шкідливості існування
гендерних стереотипів в процесі професійної самореалізації.
Коментар
аудитора:
Серед студентів ствердно ставляться
до тези: 72%
Негативне ставлення: 16%
Серед студенток ствердно ставляться
до тези: 65%
Негативне ставлення: 22%
Серед викладачів/працівників
ствердно ставляться до тези: 82%
Негативне ставлення: 18%
Серед викладачок/працівниць ствердно
ставляться до тези: 52%
Негативне ставлення: 44%
Коментар аудитора:
Серед студентів ствердно ставляться
до тези: 69%
Негативне ставлення: 24%
Серед студенток ствердно ставляться
до тези: 46%
Негативне ставлення: 52%
Серед викладачів/працівників
ствердно ставляться до тези: 50%
Негативне ставлення: 50%
Серед викладачок/працівниць ствердно
ставляться до тези: 44%
Негативне ставлення: 56%
Коментар аудитора:
Серед
студентів низький
рівень завантаження сімейними обов’язками: 63%
Високий рівень: 13%
Не мають сімейних обов’язків: 24%
Серед
студенток низький рівень завантаження
сімейними обов’язками: 57%
Високий рівень: 29%
Не мають сімейних обов’язків: 14%
Серед
викладачів/працівників
низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 60%
Високий рівень: 30%
Не мають сімейних обов’язків: 10%
Серед
викладачок/працівниць
низький рівень завантаження сімейними обов’язками: 32%
Високий рівень: 56%
Не мають сімейних обов’язків: 12%
Коментар аудитора:
Серед
студентів ствердна
відповідь на запитання: 10%
Негативна: 73%
Не визначились: 17%
Серед
студенток ствердна
відповідь на запитання: 37%
Негативна: 57%
Не мають сімейних обов’язків: 6%
Серед
викладачів/працівників
ствердна відповідь на запитання: 0%
Негативна: 90%
Не мають сімейних обов’язків: 10%
Серед
викладачок/працівниць
ствердна відповідь на запитання: 44%
Негативна: 52%
Не мають сімейних обов’язків: 4%
Коментар аудитора:
Частка в загальній кількості
опитаних осіб
Студентства – 164 (82%)
Викладацький склад: 25 (13%)
Співробітницький склад: 8 (4%)
Аспірантки і аспіранти: 2 (1%)
Коментар аудитора:
Учасники (представники і
представниці) студентства факультету
педагогіки і психології: 120 (73%)
Учасники (представники і
представниці) студентства факультету
дошкільної освіти: 44 (23%)
Коментар аудитора :
Учасники (представники і
представниці) студентства:
-
Жінки
103 (63%)
-
Чоловіки
61 (37%)
Учасники (представники і
представниці) співробітницького і викладацького кола:
-
Жінки
25 (71%)
-
Чоловіки
10 (29%)
Висновки-рекомендації:
Як відомо, гендерні стереотипи
можуть змінюватися залежно від соціальних, економічних чи політичних змін, але
цей процес відбувається досить повільно і складно. В університеті має
функціонувати механізм подолання гендерних стереотипів, який базується на повному
розумінні причинно-наслідкового зв’язку в системі соціальних відносин між
жінками і чоловіками. Гендерні стереотипи є досить стійкими та сильними, і
сприймаються навіть типи групами індивідів відповідно до яких вони створені, що
доведено і результатами опитування в рамках проекту. Стереотипи засвоюються у
ранньому віці, починаючи з дитинства (участь факультету дошкільної освіти
невипадкова) і продовжують накопичуватися протягом життя, їх дуже важко
позбутися та змінити їхнє значення та ставлення до них (соціальні педагоги і
соціальні працівники, яких готують на факультеті педагогіки і психології)
покликані протидіяти негативним проявам гендерного насильства і дискримінації.
Наведемо приклади, загальних
гендерних стереотипів, які існують в суспільстві і мають яскраво виражені
ознаки в університетському середовищі.
1. Чоловіки та жінки відрізняються
на біологічному рівні, тому ця відмінність є неподоланною та вічною.. Як писав
про це фундатор психоаналізу Зиґмунд Фройд, «Анатомія – це доля…».
Аудиторська
рекомендація:
саме поняття «гендер» передбачає той момент, що основна маса відмінностей між
статями має не природне (природжене) походження, а є наслідком виховання,
соціалізації, впливу культури й суспільства, тобто має соціальний характер. Це
факт, який важко заперечувати, оскільки він є достатньо аргументованим (див.
результати опитування).
2. Жінки відрізняються від чоловіків
своїми низькими інтелектуальними здібностями, вони є нелогічними, сильно
емоційними, не можуть ірраціонально мислити, і через це вони мають нижчу
професійну здатність, ніж чоловіки. Звідси – поширене уявлення про жінок як
гірших працівників на відповідальних (керівних) посадах і в інтелектуальних
професіях.
Аудиторська
рекомендація:
дослідження психологів доводять що це твердження є хибним. Також це твердження
можна спростувати проаналізувавши нинішню ситуацію у суспільстві, яка доводить,
що представники обох статей рівною мірою демонструють високі інтелектуальні
здібності. Структура адміністративно-керівного апарату університету (згідно
Регламенту університету) в конкретно-особистісному вимірі має наближену до
паритетної ознаки по відношенню до кількості чоловіків і жінок (з 14 осіб 8 –
чоловіки і 6 – жінки).
3. Чоловіків позиціонують як
сильних, не емоційних, не здатних до співчуття та спів розуміння особистостей.
Хлопчикам змалку забороняють плакати говорячи «Ти ж хлопець! Солдат! Не плач
тобі не можна».
Аудиторська
рекомендація:
видатний хірург Пирогов писав: «Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні
органи». Тому ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок
стереотипного уявлення про «чоловічу нечутливість». Цей стереотип формується в
ранньому дитинстві, на рівні родини і ДНЗ, відноситься до гендерно-рольових стереотипів,
які долаються в процесі цілеспрямованої соціально-педагогічної діяльності
(виховання).
4. Жінки – це в першу чергу
«берегині сімейного вогнища», тому вони в першу чергу мають потребу у створенні
сім’ї та народженні дітей. А чоловікам в той же час це зовсім не потрібно,
оскільки вони мають «годувати» родину, заробляти гроші.
Аудиторська
рекомендація:
ті чи інші потреби чоловіка й жінки обумовлені не природою, а суспільством. Для
багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх
кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку
материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою доводиться рахуватися як на
державному рівні, плануючи свою демографічну політику, так і на рівні
університету в процесі планування персональної участі кадрів в науковій і
викладацькій активності.
Аудиторський
висновок щодо результатів анкетування. Проведене опитування вчергове доводить, що стереотипи в
даний час є невід’ємним елементом повсякденного життя кожного індивіда нашого
суспільства. Університет є складовим конструктом суспільної моделі і тому є
носієм притаманних суспільству стереотипів. У соціумі, який має ознаки
проблемного розвитку (загальна ситуація в країні, перманентне перебування в
змінах, які не дають очікуваного результату) формування соціальних стереотипів
проходить досить легко, оскільки соціалізація та культура нав’язують для нас
певні норми та правила, які є загально прийнятими та визнаними. Тому люди
керуються цими нормами та правилами для того щоб відповідати певним соціальним
ролям.
Основні чинники формування
соціальних стереотипів є як особистим досвідом людини, так і вироблені
суспільством у вигляді норм. Роблячи висновки з усього вище сказаного можна
говорити про те, що стереотипи існують сьогодні як у нашому суспільстві, так і
в конкретному трудовому колективі (у колективі Глухівського НПУ ім. О.
Довженка зокрема). Особливо яскраво себе проявляють гендерні стереотипи.
Важливі першочергові кроки:
- внести необхідні зміни до
нормативно-правових документів, які утворюють правила та порядок здійснення
функціонування університету як колективного організму, які унеможливлять
підтримку існуючих і розвиток нових гендерних стереотипів;
- забезпечити матеріальну складову,
спрямовану на удосконалення інфраструктури освітнього процесу в університеті,
яка вирішує гендерні проблеми;
- здійснити внесення відповідних
адресних статей до бюджетного кошторису, забезпечити фінансування якісних змін
в сфері гендерної політики.
Зазначені дії мають відбуватись
планово і орієнтуватись на виконання стратегічної мети – формування цілісної
системи генерування гендерної культури в університеті.
Координаційна група з виконання завдань
проекту "Гендерний мейнстримінг у вищих
навчальних закладах України" (21 жовтня 2015 року).
Комментариев нет:
Отправить комментарий