Потрібно діяти. Дебати як заклик.

«Екологічні дебати: поводження з ТПВ в Україні

має враховувати досвід ЄС»

         Дебати як форма комунікації супроводжують людей починаючи з дитячого віку і до старості, незалежно від сфери діяльності, в публічній чи то побутовій площині. Так влаштоване життя і бути переконливим на стільки ж важливо, і як і відповідально, що означає – складно. Освітня технологія «Дебати», яка застосовується в університеті з 2009 року, дозволяє зробити змагально-ігрову методику ефективною на різних етапах засвоєння студентством освітніх дисциплін, робити цей процес інтерактивним і цікавим, бо має в своїй природі елемент форматно-змагальної мотивації, яка утворюється між командами-учасницями, спрямовує на засвоєння та розвиток критичного мислення і риторичної майстерності учасників і учасниць дебатного раунду. Для поширення ОТ «Дебати» в університеті у 2013 році створений дебатний клуб «Оратор і Я».

         20 лютого 2018 року в Глухівському національному педагогічному універистеті імені Олександра Довженка відбулись дебати (Британський формат парламентських дебатів) як публічний захід навчальної програми проекту «Реалізація стратегії екологічної безпеки: інтеграція європейського досвіду» (грантова програма Європейського Союзу Еразмус + за напрямом Жан Моне).

         Експертною аудиторією гри  виступили: доценти – Олена Мельник, Ірина Данильченко та Олександр Благосмислов; докторанти – Людмила Загородня та Інна Коренєва. На дебатах була присутньою начальник управління житлово-комунального господарства Глухівської міської ради Марія Сегеда. Участь в дебатах взяла  депутат Глухівської міської ради, голова Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів університету Інна Савицька.

         Суддею та спікером дебатної гри виступив помічник ректора Володимир Любивий.

         Жеребкуванням було визначено тему (резолюцію) дебатів: «Ця палата запровадить інновацію в систему поводження з твердими побутовими відходами на базі практики ЄС».

         Склад учасників дебатного раунду:

Перший Уряд: Юлія Шаповал та Сергій Корнейчук.

Другий Уряд: Катерина Литвин та Галина Риковська.

Перша Опозиція: Дар’я Бокова та Тетяна Гудима.

Друга Опозиція: Юлія Григорець та Мар’яна Марунчак.

         Хід гри, як правило, визначається вже першою промовою, тобто – Прем’єр-Міністром Першого Уряду, який має ввести інтерпретацію резолюції. Таким чином немов би визначається ігрове поле, тобто межі обговорення, глибина інтерпретації теми дебатного раунду. На перший погляд урядовій лінії мало б бути нескладно вести аргументацію, спрямовану на запровадження такої моделі організації поводження з ТПВ, яка б унеможливила забруднення навколишнього України, однак урядовці не достатньо вірно зорієнтувались і визначили головною метою свого проекту формування свідомості громадян, зміну ментальності в питанні поводження ТПВ. Резолюція залишилась фактично без інтерпретації, а дебатний кейс виглядав немов би «загублений чемодан» (видається красивим, але нікому не потрібний і не зрозуміло, що з ним робити). Вчергове від урядових команд лунало запрошення педагогічного цеху до активної роботи в напрямку екологічної просвіти! Та чи дієвий такий підхід?

         На жаль, урядовій лінії не вдалося запропонувати конкретної моделі в сферу поводження з ТПВ, яка була б інноваційною навіть по відношенню до практичного досвіду ЄС в цій сфері. Більш вправно провели раунд опозиціонери. Їх промови були практично зразковими з точки зору правил формату і логіки виконання завдання на гру. В цілому команди продемонстрували знання як в сфері екології, так і в контексті форматних дебатів, які використовуються в університетському середовищі у якості механізму формування «студентської еліти», здатної критично мислити та якісно впливати на ефективність освітнього процесу.

 Аби вправно дебатувати, потрібно чітко розуміти структуру аргументу як основного компоненту мистецтва бути переконливим (від тези через пояснення, наведення релевантних фактів і до висновку). Здається все це простим, але вправність приходить з досвідом, а його переважній більшості дебатерів якраз і бракує. То як же бути переконливішим? Чи лише за рахунок емоційності? У кожної команди свій підхід. Саме у вмінні вибудувати структуру переконливої аргументації та відбитті аргументів суперників і змагались учасники і учасниці дебатів.

         Експерти гри відзначили важливість теми дебатування як запрошення до практичної дії з метою розповсюдження екологічної культури, пробудження експліцитного ставлення до проблематики збереження навколишнього середовища з застосуванням досвіду Європейського Союзу. І найактуальнішою проблемою в цій царині є організація роздільного сміттєзбирання, його переробки та утилізації. 

         Україна має розпочати «війну» зі сміттєполігонами, побудувати достатню кількість переробних заводів, щоб бути по-справжньому відповідальною перед майбутнім державою. Як колись зазначив французький філософ Монтень (близький до цитатного текст далі), люди мають єдиний важливий зиск від спілкування: вони вчаться бути солідарними і готовими до протесту разом. То чи не час проявити свою громадянську позицію аби не перетнути межу екологічної безпеки? Далеко не риторичне питання.