Інтернет-дискусія «День Соборності України»

День Соборності України є великою історичною подією для всіх українців, як в межах України так і для української діаспори. Фактично 22 січня 1919 року офіційно проголошено тогочасним українським національним політикумом про з’єднання двох частин – західної та центрально-східної, які перебували під протекторатом двох імперій – Австро-Угорської та Російської відповідно. Українська народна республіка – мрія багатьох поколінь борців за незалежність та націю українську – збулась! Українська революція 1917-1921 років стала давати свої плоди – формальне об’єднання в державу (республіку).

Подальші події зруйнували плани українців. Чому?

Які події можна вважати історичним підґрунтям події 22 січня 1919 року? Як від князівської держави до народної республіки крокував український народ? Що заважало самоздійснитись? Психологічні недоліки лідерів? Нерішучість та зрадництво? Відсутність єдності та сформованої національної ідеї, яка б опанувала масами (15-20 мільйонів українців)?

…Перша світова війна створила небезпечний прецедент, поставивши великі маси українців в лави воюючих одна з одною ворожих армій. Одночасно війна, яка обернулася шерегом революцій, створила якісно нові можливості для відновлення української державності та реалізації соборницьких прагнень. Проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки стало центральною подією Української революції 1917 – 1921 рр., логічним завершенням довготривалого національно-визвольного руху. IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах в Бересті з країнами Четверного блоку УНР твердо заявила про соборницьку перспективу своєї державної політики. Революція 1918 р. в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров’я на здобуття права власного самовизначення, а факт існування державності на Великій Україні надавав їм упевненості в неминучості об’єднання нації в єдиній Українській Соборній Самостійній Державі.

… В 90-х роках ХІХ століття в Каневі, біля могили Т. Шевченка, члени новозаснованого таємного Братства Тарасівців в своєму політичному маніфесті оголосили, «що Україна була, єсть і буде завсіди окремою нацією, і як кожна нація, так і вона потребує національної волі для своєї праці й поступу». І далі: «Для нас свідомих українців єсть один український народ. Україна австрійська і Україна російська однак нам рідні, і жодні географічні межі не можуть роз’єднати одного народу, і аби була у нас моральна міць, то ні нас не зможуть відірвати від Галичини, ні Галичини від нас, бо ідеї, духу розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії: вона завжди опиниться у морі, які б перепони не були».

Образ одної, єдиної нероздільної вільної самостійної України «від гір карпатських аж по кавказькі», сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом, на якому зійшлися політичні сили України початку ХХ ст., в наступні десятиліття ідея соборності (об’єднання двох частин, над якими панували дві імперії) залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним недискусійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Свої думки з приводу можна залишати в коментарях до статті (в соціальній мережі).

Джерело:  http://eukraina.com/publ/human_development/den_sobornosti_ukrajini_istorija_viniknennja_tradiciji_j_svjata/6-1-0-185
Служба зв’язків з громадськістю