«Освітній форпост на північному кордоні України: з досвіду Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою»

         Замість передслова: не люблю пафос, бо він є спокусою для нещирості. Проте, це саме той випадок, коли без нього (пафосу) неможливо, бо мова про великі амбіції маленького суб'єкта освітнього відомства з претензією на пропедевтичну військову підготовку. Люблю виклики! До нового сезону - 37 днів...

Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою є спеціалізованим закладом повної середньої освіти, в якому навчаються діти віком від 6 до 17 років з Сумської області. Склад учнівського колективу – 450 осіб.

Що ж робить цей начальний заклад по-справжньому особливим?

Ліцей-інтернат є комунальним навчальним закладом, що перебуває на забезпеченні Сумської обласної ради, є спеціалізованим, навчання проводиться за трьома ступенями: початкова школа (1–4 класи); школа ІІ ступеня (гімназія – 5–6 класи); ліцей (7–11класи). Постійно відчувається увага депутатського корпусу обласної ради: системна опіка і підтримка ініціатив дозволяє успішно впроваджувати в освітній процес різноманітні інноваційні технології і методики виховання, мати належно матеріально-технічне забезпечення. 

Педагогічний колектив закладу, до складу якого входять 65 педагогів, ставить за мету забезпечення науково-теоретичної, гуманітарної, загальнокультурної підготовки обдарованих і талановитих дітей. У пріоритеті є виховання громадянина України на кращих традиціях українського народу, самовідданого служіння Батьківщині, готовності до захисту її незалежності та територіальної цілісності, поваги до Конституції України, державних символів України. Кожна дитина, яка навчається у ліцеї-інтернаті, має можливість втілити в життя свої таланти, творчо самореалізуватись, набути допрофесійної підготовки зі спеціалізацією на військовому фаху – бути офіцером.

Колектив освітнього закладу працює над педагогічною проблемою «Формування і розвиток соціальнозрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості підготовленої до професійного самовизначення». У ліцеї-інтернаті велика увага приділяється саме морально-етичному вихованню учнів в контексті провадження допрофесійної військової підготовки. Налагоджена активна співпраця з громадською організацією «Військово-патріотичний клуб «Мужність» (м. Глухів), що дозволяє учням закладу брати участь у різноманітних оздоровчих та розвиваючих проектах з акцентом на військово-фізичній підготовці. Загальний патронат закладу як дієвого осередку військово-патріотичного виховання здійснює робоча група з числа депутатів Сумської обласної ради, яку очолює Олег Анатолійович Бояринцев. 

Поділ учнівського колективу здійснюється відповідно до законів України «Про загальну середню освіту» та «Про військовий обов'язок і військову службу», 7-11 класи ліцею називаються взводами. Взводи у ліцейних класах формуються згідно з нормативами наповнюваності класів, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають встановленим санітарно-гігієнічним вимогам. Ліцей-інтернат планує свою роботу самостійно відповідно до перспективного, річного планів. План роботи схвалюється педагогічною радою ліцею-інтернату, та затверджується наказом директора. Основним документом, що регулює освітній процес, є освітня програма, що складається на основі типової, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники ліцею-інтернату, на чолі з директором Іриною Іванівною Терещенко, самостійно в автономному режимі добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

Порядок конкурсного приймання учнів до Ліцею-інтернату відбувається відповідно до Наказу №266/222/363 від 26.07.1999 року «Про затвердження Правил приймання до ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та схеми закріплення ліцеїв за військовими формуваннями України», зареєстрований Міністерством юстиції України 16.08.1999 №556/3859.

Принципи організації роботи закладу освіти є роздільне навчання та  виховання хлопчиків-ліцеїстів і дівчаток-панянок. Учні (ліцеїсти) з посиленою військово-фізичною підготовкою. Спеціалізована освіта з 12 років за військово-фізичним напрямом підготовки. Дівчата (панянки) за напрямом медичної справи мають змогу відвідувати  заняття «Школи успіху», де працюють студії «Хореографія», «Живопис», «Музичне мистецтво», «Рукоділля» тощо.

Відбір учнів в ліцей проводиться на підставі вивчення особової справи, зарахування – за результатами вступних випробувань.

Вступні випробування передбачають:

-        фахові вступні випробування – професійно-психологічне обстеження, медичний огляд, визначення рівня фізичної підготовки;

-        вступні іспити із загальноосвітніх дисциплін: українська мова (диктант), математика (письмово) – 7-11 класах;

-        вступні іспити із загальноосвітніх дисциплін – українська мова (тести), математика (тести) – 5-6 класах;

-        вступні іспити із загальноосвітніх дисциплін – українська мова (тести), математика (тести) – 1-4 класах.

Поза конкурсом, за умови позитивного складання вступних іспитів,  зараховуються діти-сироти та діти, які залишилися без опіки (піклування) батьків, а  також діти, у яких один із батьків-військовослужбовців загинув під час виконання службових обов’язків.

Першочергове право на зарахування до ліцею при рівності набраних  балів  мають юнаки з числа дітей-сиріт, дітей учасників бойових дій, дітей військовослужбовців,  дітей, батьки яких були учасниками ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи або загинули під час виконання службових обов’язків, та дітей із багатодітних родин.

Крім різних форм обов'язкових навчальних занять, у ліцеї-інтернаті проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбаченні окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

Педагогічні працівники володіють високими моральними якостями, мають належний рівень професійної підготовки, забезпечують результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я дозволяє виконувати їх професійні обов’язки. Недарма на Дошці пошани в Департаменті освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації знаходиться портрет вчительки ліцею-інтернату – Інни Петрівни Ащеулової (вчитель географії, екології та природознавства, спеціаліст вищої категорії; науково-педагогічна проблема дослідження: «Формування ключових життєвих компетенцій учнів на уроках географії шляхом використання різноманітних форм контролю та перевірки знань»). Це визнання високої якості професіоналізму, педагогічної майстерності і таланту конкретного педагога і успішності колективу ліцею-інтернату в цілому.

За належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, відповідного фінансування ліцей-інтернат регулярно проводить міжнародні учнівські та педагогічні обміни у рамках освітніх, оздоровчих програм, проектів, встановлює відповідно до законодавства України прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

Ліцей-інтернат, відповідно до законодавства України, укладає угоди про співробітництво з закладами освіти, науковими установами (з Національною академією педагогічних наук України в т.ч.), підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн. Налагоджено тісну співпрацю з фаховими підрозділами Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, ректор якого доктор історичних наук, професор Олександр Іванович Курок високо оцінює потенціал ліцею-інтернату, який базується на досвіді своєї попередниці – школи-інтернату імені М. Жужоми (учасника ІІ світової війни, уродженця Глухова, героя США, Югославії, СРСР).

Постає логічне уточнююче запитання: що робить навчальний заклад особливо перспективним? В чому його, так би мовити, сильні сторони і можливості?

В умовах реформи освітньої галузі, яка цілеспрямовано здійснюється в Україні в рамках Концепції «Нова українська школа» особливого значення, як відомо, набуває конкурентоздатність освітніх закладів, готовність до цілеспрямованого докладання комплексних зусиль задля спроможності і сталого інституціонального розвитку. Якщо заклади не роблять це вчасно і самостійно, їх просто ліквідують у той, чи інший спосіб з метою економії бюджетних коштів. Ринок включає в себе і освітні послуги, які підкорюються економічним законам і принципам маркетингу (баланс між попитом і пропозицією), зв’язків з громадськістю і, врешті решт, функціональної спроможності (якщо не давати прибуток, то мусиш щонайменше виконувати на високому якісному рівні державне замовлення, відповідати певному якісному стандарту і бути конкурентним).

Отже, продовжуючи спробу знайти відповіді, констатуємо, що у Глухові, який небезпідставно вважається північним форпостом держави, вже рік як функціонує ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, заснований на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління яким здійснює Сумська обласна рада (власник). Зрозуміло, що багато хто з громадян міста задає питання: а що воно таке «посилена військово-фізична підготовка»? Спробуємо сформулювати відповідь на цілком зрозуміле питання, яке може бути актуальним і для зацікавлених освітніми моделями допрофесійної військової підготовки людей з усієї України.

Спеціалізація закладу, які відомо, полягає у військовій професійній орієнтації та допрофесійній військовій підготовці. Хтось скаже, що це загальні слова, які не розкривають змісту і сутності феномену ліцею-інтернату. Що конкретно в ліцеї організовано не так, як у звичайній школі (начальні предмети  «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я» викладаються, як відомо, і там)?

Пропонуємо до вашої уваги таку систему аргументів в побудові кейсу-відповіді.

По-перше, ліцей-інтернат діє в сфері спеціалізації на підставі регламентуючого посилену військово-фізичну підготовку документу – «Концепції допрофесійної військової підготовки», яка встановлює функціонування у структурі ліцею  кафедри допрофесійної військової підготовки, до складу якої входять педагоги, офіцери-вихователі, що мають вищу військову і педагогічну освіту (досвід участі у бойових діях, служби в регулярному війську). Викладання спеціалізованих дисциплін (з практичними заняттями) з військовою орієнтацією для ліцеїстів і ліцеїсток.

По-друге, ліцей-інтернат має закріплену статутом структуру роздільного навчання: дівчата – панянки, хлопці – ліцеїсти. У ліцеїстів – військова форма та єдині вимоги до дисципліни і порядку (згідно військових статутів, в межах, що не порушують прав дитини). За бажанням, дівчата також можуть доєднуватись до навчальних взводів, бути ліцеїстками та мати перспективу набуття військового фаху вищої освіти аби стати офіцерами. Такий підхід дозволяє забезпечити високу якість навчання та здобуття достатнього для вступу до військового вишу рівня допрофесійної військової підготовки (ДВП), тому що у ліцеї діє фахова кафедра, де викладаються спеціалізовані курси: «Азбука ліцеїста», «Основи військової підготовки», «Військові дебати», «Основи військової психології та етики». Завдяки проходженню такого навчання у поєднанні з адаптованою до вимог захисту прав дітей та юнацтва системою дисципліни і військового режиму функціонування (акцент на стройових компонентах та військових статутах) в умовах ліцею-інтернату вдається сформувати комунікативно-компетентну особистість з чітко визначеною професійною орієнтацією – прагненням здобути фах військового (офіцера). 

По-третє, безпосереднє проведення практичних занять з базової військової підготовки (адаптовані стройова підготовка, вогнева підготовка, організація і проведення військово-польових зборів, інші практично-навчальні компоненти допрофесійної військової підготовки, в т.ч. розвиваючі проекти у співпраці з громадськими організаціями, що проводять військово-патріотичне виховання).

По-четверте, безумовне дотримання порядку і дисципліни в ліцеї на статутному рівні як запорука колективної успішності; дотримання пропускного режиму та охорони території згідно вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ (адаптоване до вимог захисту прав дитини чергування в приміщеннях, обмежений доступ на територію і до навчальних корпусів і спального приміщення, відеоспостереження і контроль з боку чергового офіцера-вихователя).

По-п’яте, в ліцеї організоване проведення змагання на звання кращого взводу/класу, що є унікальною за своєю формою мотивацією інтерактивного виховного процесу, спрямованого на забезпечення самореалізації в різних сферах життєдіяльності ліцею з боку учнівського колективу (ліцеїсти і ліцеїстки, панянки від 7 по 11 клас, 1-5 взводи), а також – особистісний репутаційний ефект ліцеїста (ОРЕЛ): облік індивідуальних досягнень учнів-ліцеїстів).

По-шосте, організація занять фізичного виховання військової орієнтації з врахуванням військово-прикладних та військово-патріотичних форматів занять (від участі у іграх типу «Джура»/«Сокіл» до освоєння військово-прикладних видів спорту, наприклад – адаптований варіант військового/воєнного триборства (triathlon), розвиток видів боротьби та військових єдиноборств, спортивна стрільба тощо).

Наступний навчальний рік має стати переломним з огляду на запровадження реально-діючої моделі посиленої військово-фізичної підготовки в ліцеї-інтернаті. Цей процес вимагатиме докладання злагоджених зусиль з боку педагогічного колективу і адміністрації (в т.ч. якісне вирішення кадрового питання: заповнення вакансій офіцерів-вихователів), які мають бути усвідомлено сприйняті учнівським і педагогічним  колективом з огляду на необхідність апріорі виконання статутних вимог, підготовки педагогічних кадрів військового фаху високого рівня, що мають спеціалізацію з допрофесійної військової підготовки (задля забезпечення відповідного рівня організації навчального процесу, режимного порядку, дисципліни в ліцеї-інтернаті).

Стати і бути справжнім офіцером – усвідомлена мрія, яка досягається лише за умови самовідданого служіння Батьківщині. А це не просто слова, це певною мірою усвідомлений моральний імператив для ліцеїстів. У результаті виконання програми впровадження такого навчально-виховного компоненту до навчального плану ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою (ПВФП) – 60-70% випускників/випускниць вступають до вищих військових і спеціалізованих мілітарних закладів (до 10% – дівчата). Особливий повноцінний результат (ствердження заявленого спеціалізованого статусу і виконання вимог статуту навчального закладу) діяльності в режимі посиленої військово-фізичної підготовки стане відчутним тоді, коли будуть випускатися ті, що пройшли повний курс навчання у ліцеї-інтернаті з 1 класу до 11 класу (а це – починаючи з 2029 року). Саме такі особи вважатимуться повноправними випускниками ліцею-інтернату, стануть гідними особливої колективної шани. Зазвичай, випускники ліцею-інтернату набирають високі бали по ЗНО з предметів професійної орієнтації і профілізації закладу, що є підтвердженням наявності вже сьогодні необхідного рівня у частині забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти, бо там, де створені умови – завжди є місце для успіху і перемог. Як казав Віктор Гюго: «Не перемогти, а переконати. Ось, що є гідним слави!». У цьому зв’язку вже згадуваний спецкурс «Військові дебати», як елемент варіативної частини навчального плану, саме і  спрямований на формування комунікативної компетентності і готовності до переконливого аргументування точки зору і власної позиції, розвитку критичного мислення.

За умови реалізації такого концепту в стінах ліцею-інтернату, який розташувався на мальовничому березі Павлівського озера у Глухові, щороку заклад обґрунтовано очікує від випускників на проведення результативної вступної кампанії до закладів вищої освіти військово-спеціального призначення (ЗСУ, НГУ, податкова, прикордонна, служба безпеки, тощо).

Таким чином, завдяки докладанню релевантних цілеспрямованих зусиль педагогічного колективу (що є усвідомленим і дієвим його переконанням) та активного кола підтримки (агентів впливу), забезпечується систематична спеціалізована освітня діяльність, спрямована на постійне підтвердження статусу території як форпосту північної України, що має коріння в історичному минулому Глухова – гетьманської столиці України у ХVІІІ столітті.