«Рейтингова система активізації молодіжної ініціативи в університеті: досягнення можливого»

          Рейтинг, як механізм соціологічного дослідження з застосуванням змагальної технології досягнення позитивного результату (індивідуальний і колективний поступ), запроваджений в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, породжує критичні думки, неоднозначні оцінки, що саме по собі є ознакою позитивною, бо долає притаманну більшості байдужість. Критика перетворюється на конструктивну критику, а остання – на співпрацю і, врешті решт, - на досягнення результату у вигляді успіху. 

            Іван Франко в своїй праці «Що таке поступ?» (1903) дуже тонко підмічав соціально-психологічні взаємодії в суспільстві: «Громада, повіт, край, держава – се великі, іноді величезні господарства, що обертають тисячами мільйонів грошей, де ухилення одного чоловіка може принести необчисленні шкоди цілості, й для того й власть виконуюча мусить бути велика, дрібніші часті мусять підлягати більшим. Се діється не силою, не примусом, се в значній часті виросло з довгого, тисячолітнього розвою; так, як величезний дуб, що своїм тягарем давить землю, а своєю тінню приглушає дрібні ростинки коло свого коріння, не чинить сього зі злої волі, але силою свого росту і розвою». Університет не може не робити спроби впливати на соціальну активність молоді, намагаючись наблизити її до ідеалу, має робити це свідомо і рішуче, розуміючи, що «усякий ідеал – це синтез бажань, потреб і змагань близьких, практично легших, і трудніших до осягнення, і бажань та змагань далеких, таких, що на око лежать поза межами можливого» (І. Франко, «Поза межами можливого», 1900). Таке завдання (виховання ідеальної особистості) визначене педагогікою і від того, на скільки вправно буде застосовано механізм його виконання, залежить майбутній поступ університету.

Чи потрібно в цьому зв’язку звертати увагу на бажання чи то небажання студентів, викладачів брати участь в реалізації рейтингової системи? Питання, яке на рівні самоврядування розглядається як спосіб задоволення права на участь в управлінні і яке на педагогічному рівні має залишатись без розгляду, бо є подібним до того, щоб запитувати у семирічної  дитини про те, чи варто її вчити читати та писати.

Франко таким чином розмірковує над природою суспільного спротиву на ту чи іншу ініціативу: «Значить – простий хлопський розум не може бути ніяким критерієм в питанні про межі можливого і неможливого, так як і загалом у жодному питанні, що вимагає дрібнішого досліду і ширшої критики. Та се вже звісна людська слабість, яку давно і влучно схарактеризував Спенсер (Герберт Спенсер (1820-1903) – англійський філософ-позитивіст, соціолог, прихильник «органічної теорії суспільства) у методичній пропедевтиці соціології, що хоча ми в справах математики, фізики, медицини та астрономії «простому хлопському розумові» не признаємо ніякої компетенції, а вимагаємо фахового знання, то в справах суспільного життя, політики, соціології дуже часто покликуємо сей «простий хлопський розум» як свідка або навіть як судію. Ми не міркуємо, що сей розум ані не простий, бо його кривили і кривлять тисячні упередження і само обмеження його кругозору, ані не здоровий, бо він властиво здобуток тисячних генерацій і розумових течій, не раз дуже хворих і уломних» (І. Франко, «Поза межами можливого», 1900). 

            З вересня 2013 року функціонує Рейтингова комісія університету (РКУ) – колегіальний орган Глухівського НПУ ім. О. Довженка, покликаний забезпечити виконання засад Концепції виховної роботи в університеті, пов’язаних з запровадженням рейтингової системи оцінювання позанавчальної активності студентів (затвердженої рішенням Вченої ради від 30.08.2013 року). Положенням про функціонування РКУ визначено порядок формування рейтингового показника за звітний місяць по кожному навчальному підрозділу-учаснику рейтингового змагання (конкурсу). Головними дієвими особами є агенти – відповідальні за подання інформації на розгляд РКУ. Фактично – це або представники деканатів, адміністрації, або – особи-організатори того чи іншого позанавчального заходу, викладачі, куратори.

  Головним елементом мотивування до активності студентів та структурних підрозділів Університету у позанавчальній виховній роботі є щорічний рейтинговий конкурс «Кращий навчальний підрозділ Університету року».

Старт кампанії – початок навчального року.

Фініш кампанії – завершення навчального року.

Підведення підсумків – під час прес-конференції «Рейтинг року» на початку нового навчального року для ЗМІ за участю уповноважених представників підрозділів Університету.

«Рейтинговий екран» – рейтингова таблиця, в якій фіксуються бали за участь підрозділів у навчально-виховному процесі (активність студентського та учнівського загалу у різноманітних формах позанавчальної виховної роботи).

Рейтинговий захід – подія зі сфери культурно-масового, науково-навчального, спортивно-масового та громадського життя, яка є елементом позанавчальної виховної роботи Університету.

Рейтингова комісія Університету (РКУ) – колегіальний орган, створений з метою фіксування результативності підрозділів Університету протягом року та визначення ефективності громадської активності студентства як елементу позанавчальної виховної роботи та промоції вищого навчального закладу. Забезпечує збір (прийом) даних для рейтингу та підведення проміжних і річного підсумку змагання.

За неучасть у планових заходах виховної позанавчальної роботи того чи іншого підрозділу – знімається середній бал (середня кількість балів набрана учасниками виховного заходу (див. нижче Перелік щорічних (традиційних) рейтингових заходів Університету).

Нарахування балів  за успішність (активність) студентів у сферах позанавчальної виховної роботи:

1) Культурно-масові, інтелектуально-розважальні виховні заходи (в т.ч. концерти, шоу, різноманітні публічні заходи тощо):

-          участь (представництво) в якості публічної особи (спікера, артиста тощо) – 1 бал за 1 учасника;

-          співпраця з музеєм Університету в питаннях поповнення артефактами та виконання послуг з проведення тематичних екскурсій в музеї Університету для відвідувачів закладу (одна одиниця послуги – 1 бал);

-          призове місце (командне чи індивідуальне) в конкурсі, змаганні, турнірі  (друге та третє, відповідно) – 3 та 2 бали;

-          перемога (командна чи індивідуальна) в конкурсі, змаганні, турнірі  (перше місце) – 4 бали;

2) Наукова робота (на підставі звітів наукового та навчального відділів Університету):

-          участь в наукових конференціях (спікер) на базі ГНПУ або в прирівняних до них заходів нижчого рівня (на базі коледжу) – 1 бал для 1 учасника;

-          участь в наукових конференціях (спікер) на базі інших вузів  або в прирівняних до них заходах нижчого рівня (на базі коледжу) – 2 бали для 1 учасника;

-          участь в навчально-наукових конкурсах (олімпіадах тощо):

І етап – 1 бал;

ІІ етап – 2 бали;

ІІІ етап – 3 бали;

Додатково за призові місця та перемоги : третє місце – 2 бали; друге місце – три бали; перемога – 4 бали;

            3) Громадська робота:

-          участь в роботі активу (від ініціювання до проведення моніторингу результатів реалізації) міжнародного молодіжного проекту – 1 бал для 1 учасника;

-          участь в волонтерських акціях (волонтерські та трудові загони на базі студентських груп, навчальних груп коледжу) – 10 балів для 1 загону з кількістю учасників не менше 12 осіб (особлива умова – ініціативи обов’язково мають бути висвітленими в ЗМІ, в т.ч. Інтернет);

-          члени Студентського Парламенту Університету (СПУ): Студентський ректор – 5 балів; активний член СПУ – 3 бали; активні члени відділів (комісій) СПУ з числа студентів – 1 бал; (за поданням помічника ректора або керівника виховного відділу); дієві активісти Студентських рад гуртожитків (за поданням комендантів та фахівця виховного відділу) – 2 бали; активні учасники в роботі Студентської профспілки (за поданням голови СПП) – 2 бали; (члени учнівського самоврядування коледжу – аналогічно до студентського рівня);

-          підготовка та подання статті (матеріалу) до газети «Освітянські обрії», міської газети або розміщення матеріалів про Університет та студентство, інші наукові, громадські теми в т.ч. в інших друкованих ЗМІ – 3 бали;

-          участь в заходах, ініційованих уповноваженим органом з молодіжної політики або освіти місцевого, обласного та національного рівня – 3  бали;

-          участь студентів у проведенні та технічному забезпеченні публічних заходів (в якості ведучого або технічно-допоміжного персоналу при роботі на сцені та з засобами мультимедіа та  озвучування) – 1 бал за кожного студента-учасника (ведучі – 3 бали);

-          участь студентів у діяльності волонтерського загону (мінімальна кількість учасників – 10 осіб) для забезпечення порядку та дисципліни під час проведення публічних заходів (контроль відвідувачів і пропускна система) – 1 бал за кожного учасника (старший волонтерського загону – 3 бали);

-          участь в іншій позанавчальній  роботі (активність та регулярність відвідування клубів, студій, спортивних секцій, хору, вокальних, театральних та інших гуртків, творчих об’єднань) – 1 бал;

4) Спортивно-масова робота:

-          член збірної Університету, учасник місцевих (міські, районні) обласних, національних та міжнародних змагань – 3 бали;

-          член збірної команди, що перемогла на змаганні або зайняла призове місце або переможець в індивідуальному виді спорту (призер) змагань місцевого рівня – 1 бал; обласного рівня – 2 бали; національного рівня – 3 бали; міжнародного рівня – 4 бали;

Перелік щорічних (традиційних) рейтингових заходів Університету:

1.      «Міс Університет».

2.      «Містер Університет».

3.      Творчі звіти художньої самодіяльності Університету. 

4.      Конкурс талантів «Студентська весна».

5.      Дебатний турнір.

6.      Конкурс «Кращий студент року Університету».

7.      КВК.

8.      «Нумо, першокурснику!».

9.      Спортивні змагання «Козацькі забави».

10.  Фестиваль-конкурс «День Європи в Глухівському національному» до Дня Європи.

11.  Науково-предметні конкурси, олімпіади.

12.   Участь у підготовці та проведенні урочистостей з нагоди проведення Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів, олімпіад, публічних заходів.

13.  Екскурсії по Університету.

14.  Інші публічно-масові заходи виховної роботи.

 До складу Рейтингової комісії Університету (РКУ) входять: перший проректор, помічник ректора, керівник виховного відділу, представники наукового відділу, представники інших відділів, прес-центру та інші працівники Університету за умови повної відсутності конфлікту інтересів в процесі визначення результатів.

Комісія проводить засідання щомісяця (перший вівторок місяця та опрацьовує дані за попередній місяць і оприлюднює результати в «Рейтинговому екрані») та підсумкове – після завершення навчального року за результатами якого подається звіт на розгляд ректора та на затвердження Ради з виховної роботи Університету (в термін до 20 червня кожного року). Оголошення результатів та нагородження проводиться під час прес-конференції «Рейтинг виховної успішності року» на початку нового навчального року.

Принципи діяльності РКУ та конкурсу-рейтингу в цілому:

-          демократичність (колегіальність прийняття рішення – меншість приймає рішення простої більшості  з числа членів, присутніх на засіданні РКУ);

-          доступність (екран змагання та регулярне оновлення даних);

-          доброзичливість (дружнє ставлення до конкурентів на підставі чесної, справедливої та неупередженої взаємодії);

-          добровільність (участь в конкурсі – виключно добровільна, є елементом заохочення до досягнення кращих результатів навчально-виховної роботи та промоції Університету);

-          чесність (агенти, що подають інформацію про учасників-активістів рейтингових заходів з числа студентів відповідають за достовірність та неупередженість та точність інформації; учасники рейтингових заходів змагаються виключно на принципах чесної конкуренції та гідності);

Нарахування рейтингових балів проводиться колегіальним рішенням РКУ на підставі розгляду доповідних записок про результати активності студентів в позанавчальній роботі. Результат по кожному підрозділу визначається звичайною арифметичною сумою набраних балів. Вводити вагові коефіцієнти не є доцільним на думку автора з точки зору досягнення мети педагогічно-соціологічного експерименту – максимальна активізація студентського загалу по всім без виключення напрямкам позанавчальної (виховної) роботи завдяки консолідованим зусиллям педагогічного колективу та адміністрації  університету. Не існує принципової різниці між участю молодої людини в спортивному заході і участю в акції волонтерського загону, між місією (рольовим завданням) ведучого культурно-масового шоу і участю в предметній (науковій) олімпіаді чи конференції. Головне – щоб це було представленням університету, тобто – виявлення активності на загальноуніверситетському і вищому рівнях. Заходи, які проводяться кафедрами, мають (можуть) бути розширені до загальноуніверситетської аудиторії з запрошенням представників інших факультетів (інституту, коледжу) як до перегляду акції (дії) так і до участі в ній.

Наприклад, факультет ний захід «Психолог року», який щорічно проводиться кафедрою практичної психології факультету педагогіки та психології (завідувач – доктор психологічних наук, професор, проректор з наукової роботи В.М. Поліщук), переростає на загальноуніверситетський завдяки участі в конкурсі представниць/представників  інших навчальних підрозділів університету. Тобто, конкурс є відкритим. І це не говорячи про те, що в актовій залі у якості публіки під час цього заходу представники різних навальних підрозділів, викладачі.

Також однією з форм активізації молодіжної ініціативи в рамках реалізації рейтингової системи оцінювання активності в позанавчальній роботі є формування загону суспільних репортерів навчальних підрозділів: починаючих журналістів (публіцистів, письменників) та фоторепортерів. Тоді – висвітлення кафедрального або факультетного (інститутського, коледжського) позанавчального заходу стає предметом творчої ініціативи в сфері суспільного репортерства. Матеріали подаються для редагування та оперативного розміщення на офіційному сайті університету:  http://gnpu.edu.ua/gnpu/  або на блозі «Школа слова»: http://schoolword-liubyvyi.blogspot.com/

За час реалізації ініціативи доводиться стикатись з різними думками з приводу того, яким чином можна удосконалити рейтингову систему, як зробити її більш об’єктивною. Такі думки є результатом прагнення до ідеалу. З історії людства видно, що не завжди ускладнення через застосування наукових методів оцінювання дозволяє зберігати в роботі системи такі принципи як відкритість, доступність та прозорість. Все геніальне має бути простим і ця банальність в чергове нагадує про те, що шукати привід для не виконання простих вимог найпростіше в спробі ускладнити існуючий механізм функціонування системи.

Відповідальним особам за подання рейтингової інформації наприкінці кожного місяця (до дня засідання РКУ, перший вівторок місяця, наступного за звітним) варто уважно ознайомитись з Положенням про рейтингову систему і проконсультуватись з представниками РКУ (за необхідності). А ще краще – взяти участь у відкритому засіданні РКУ, під час якого можна подискутувати з того чи іншого приводу по темі. Пропозиції щодо покращення  способу підрахунку балів за позанавчальну активність розглядаються РКУ протягом місяця з дня надходження у відповідним чином оформленому вигляді (паперовий та електронний формат). У РКУ є право колегіально вирішувати різні конфліктні питання з застосуванням правила визначення результату простою більшістю голосів присутніх на засіданні РКУ.  

Уявіть собі ситуацію, коли людина приходить для того, щоб забезпечити участь своєї команди в футбольному змаганні (наприклад, на міні-Кубок Європи Глухівського району) і замість того, щоб завчасно підготувати свій колектив до гри у рамках встановлених організаторами правил та до традиційного сприйняття футболу як виду спорту, одразу пропонує нововведення, яке ускладнює існуючу систему футболу: гол, забитий захисником має зараховуватись з коефіцієнтом 1,5 по відношенню до голу, забитого нападником. Гол, забитий півзахисником – коефіцієнт 1,3, а гол, забитий воротарем – коефіцієнт 3,0 по відношенню до голу, забитого нападником. Грати в футбол – означає дотримуватись встановлених міжнародною футбольною федерацією правил.

Так, з часом до рейтингової системи університету мають бути введені удосконалення, бо практика вказує на недоліки ліпше, аніж теорія. Однак, «коней на переправі не міняють». Маємо чекати результатів у червні 2014 року відповідно до існуючого Положення про щорічний рейтинговий конкурс «Кращий навчальний підрозділ Університету року» (витяг з Концепції виховної роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка), затвердженого рішенням Вченої ради (протокол № 1 від 30.08.2013). Університет є самоврядною організацією, в якій рішення Вченої ради є законом обов’язковим до виконання всіма членами трудового колективу.

Функціонування рейтингової системи балансує на грані неможливого, бо має намір наблизити студентський загал до ідеального стану, тобто – виховати здатність на народження ідеї, її оформлення та реалізації, зберігши при цьому об’єктивне сприйняття необхідності соціальної відповідальності за наслідки втілення в життя ініціативи. Іван Франко в своїй праці «Поза межами можливого» (1900) ставив слушне запитання: «Які ідеали лежать у межах можливого, а які вибігають поза ті межі? І чи слід приймати ті межі як щось дане і незмінне, чи, може, слід товкти об них руками або й головами і старатися відсувати їх усе далі й далі?».

Виховна платформа "МАГ"    (Молодіжний актив "Гравітація")      Глухівського НПУ       ім. О. Довженка