«Чому писати корисно?»

Адаптовано за статтею Романа Панченка в Інтернеті від 12.11.20;

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1096322110535184&set=a.612974932203240&type=3&theater

 

На заняттях з ОВП («Основи військової підготовки») існує вимога про обов’язкове ведення конспекту (на уроці в блоці «Підготовка» перевіряється наявність двох ручок і робочого зошита з ОВП). Я як педагог-вихователь перевіряю конспект у підсумках уроку, ставлю оцінку за ведення його. Одним з критеріїв оцінки є каліграфічність почерку. Головним, все ж, є – повнота конспекту (записані ліцеїстом або ліцеїсткою тематичні тези). І ця інтуїтивна методика роботи, як виявляється, має наукове підґрунтя.  

«Буквар за 1959, 1962, 1980 і 2011. Легко помітити, що каліграфію просто виключили з навчального (освітнього) процесу. Питанням: ЧОМУ? І ось що я знайшов в Інтернеті:

У 80-х роках найбільша японська компанія, що займається випуском побутової і професійної електроніки, – починаючи переходити до нанотехнологій, провела в багатьох країнах цікавий експеримент. Шукали, які методики можна використовувати в даному регіоні і в даній культурі для підготовки фахівців майбутнього в різних напрямках.

Програма тривала довго. Її фінансували понад 10 років. Коли зібрали дані, організатори експерименту були вражені. Всім вимогам в найбільшій мірі відповідала каліграфія (наука про правильні способи письма). Тому компанія рекомендувала ввести каліграфію з 1-го по 11-й клас в усіх школах і вишах, незалежно від спеціалізації освітнього закладу для того, щоб сформувати ті самі якості, необхідні майбутнім фахівцям в області інноваційних технологій.

Каліграфія - ключ до успіху!

Ось ще один цікавий факт з сучасних японських реалій. Багато великих фірм Японії запрошують в обідню перерву вчителів (сенсеїв), які займаються з співробітниками каліграфією по півгодини в день. Керівники компаній вважають, що це досить недешеве заняття є корисним не тільки для здоров'я, але і для розвитку творчого потенціалу фахівців.

Адже ніхто не зможе посперечатися з тим, що японці – сама працездатна нація, до того ж сама просунута і креативна в області інноваційних розробок. Безумовно, тут заслуга не тільки каліграфії. Але абсолютно очевидно, що це – наслідок дбайливого ставлення японців до своєї історії, традицій і коріння, духовному і фізичному здоров'ю нації.

Китайські ж фахівці розкривають цю тему в ще більш несподіваному ракурсі. У своїй статті «Каліграфія і здоров'я» доцент Пекінського інституту графічної комунікації Юань Пу розповідає про вплив каліграфії на мозкову активність в цілому і навіть на тривалість життя. Вважається, що з усіх видів довільних дій акт письма рукою – найбільш складний і трудомісткий.

Положення пальців, долоні і зап'ястя для правильного обхвату пера, олівця або ручки, правильне положення зап'ястя і руки в повітрі при листі, руху пером, – все це не тільки тренує м'язи рук і нерви, але і зачіпає всі частини тіла: пальці, плечі, спину і ноги. Каліграфічні вправи за своєю суттю нагадують гімнастику цигун, яка «змінює статуру, рухає суглоби і т.д.». Цей процес впливає на психічне і фізичне здоров'я, розвиває найтонші м'язи рук, стимулює роботу мозку і уяву людини. Процес письма також відновлює дихання.

Каліграфія змушує праву півкулю мозку відчувати правильність ліній, структуру симетрії, ритм і темп, розвиває уважність, спостережливість і уяву. Юань Пу прийшов до висновку, що студенти, які вивчають каліграфію, набагато швидше за інших сприймають і запам'ятовують інформацію. А той факт, що каліграфія продовжує життя, – науково доведений факт. Сучасний каліграф Су Цзу Сіань прожив 110 років, Дон Шу Пін жив до 94 років. Творець шрифту Ци Гун, сучасний каліграф, колишній член Китайської асоціації каліграфів, прожив 95 років.

Інший китайський фахівець, професор Генрі Као, робить ще більш сміливі висновки на основі проведених досліджень: практично немає таких хвороб, які можна було б вилікувати каліграфією. Результати показують, що пацієнт, практикуючий заняття каліграфічним письмом, відчуває розслаблення і емоційний спокій, що виражаються в рівномірному диханні, уповільнення пульсу, зниженні кров'яного тиску і зменшення м'язової напруги. Поліпшуються відповідна реакція, здатність до диференціації і визначення фігур, а також здатність до орієнтації в просторі.

Практичні і клінічні дослідження показали позитивний вплив лікування каліграфічним письмом при поведінкових розладах пацієнтів, які страждають аутизмом, синдромом порушеного уваги, дефіциту уваги і гіперактивністю.

Більше того, розвивалася здатність до логічного мислення, міркування у дітей з невеликою розумовою відсталістю; також зміцнювалася пам'ять, поліпшувалися концентрація, орієнтація в просторі і координація рухів у пацієнтів з хворобою Альцгеймера. У той же час методика була успішно застосована до хворих з психосоматичними розладами, при гіпертонії і діабеті і таких психічних захворюваннях, як шизофренія, депресія і неврози: у них поліпшувався емоційний фон.

Для порівняння: в сучасній школі на такий предмет, як правопис, виділяється не більше однієї години на тиждень, а за часів Імператорського Царськосільського ліцею в Російській імперії Олександр Сергійович Пушкін займався каліграфією 18 годин в тиждень. Не менше працював над почерком і писав від руки Тарас Григорович Шевченко, який набував освіту також в системі Російської імперії…

Але не тільки на Сході і в Європі вивчають вплив каліграфії на здоров'я. Про її вплив на людський організм вже давно знають і інші фахівці. Протягом 15 років в Петербурзі (РФ) працювала школа каліграфії, створена групою ентузіастів для дітей з відхиленнями в розумовому розвитку. Освітній процес в ній ґрунтувався на російських методичних матеріалах XIX століття.

Основний принцип цього процесу полягав в наступному: перш ніж займатися науками, мистецтвом і ремеслами, необхідно за допомогою каліграфії закласти міцний фундамент – основу, що складається з трьох важливих елементів: терпіння, вміння працювати і вольового імпульсу. Учням заборонялося з 1-го по 11-й клас користуватися кульковою ручкою. Будь-який урок починався з 15 хвилин занять каліграфією. Результат був очевидний вже до 7-8-го класу (12-13 років).

Фахівці, дивлячись на письмові роботи учнів, не вірили, що так могли писати діти, до того ж з психічними і фізичними відхиленнями, настільки красивою, чіткої і впорядкованою була форма письма (почерк). У цих дітей розкривалися здібності до математики, поезії і мистецтва. Після закінчення школи багато з них надходили в кращі виші Петербурга, отримували гранти на навчання за кордоном. Деяким хлопцям в результаті знімали інвалідність.

Художники дають каліграфії різноманітні поетичні порівняння і визначення. Одні бачать в майстерно прописаних буквах застиглу музику і її ритм, інші – пластику танцю.

Показання цієї кардіограми колись свідчили про здоровий серцевому ритмі епохи. Сьогоднішні плутані лінії і неритмічні амплітуди фіксують швидше важку стадію хвороби».

Саме тому – не лінуйся і пиши красиво! А що робити, коли не вмієш? Вчитися, в т.ч. і з залученням фахівців-репетиторів. На заняттях з "Основ військової підготовки" ведення конспекту є способом виховання дисципліни і порядку (з приставкою "Само-").