Про "педагогічний конвеєр" у допрофесійній військовій підготовці в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою

 

Науково доведено, що ефективність організації управління як процесу забезпечення виробництва або надання послуг багато в чому залежить від рівня спеціалізації і поділу праці між виконавцями/спеціалістами на шляху (процес циклічної взаємодії) до мети докладання колективних зусиль.

Генрі Форд на початку 20 століття відкрив конвеєрний спосіб виробництва автомобілів. Наукові засади управління розробив Анрі Файоль приблизно в той же історичний період. Ефективність діяльності організацій соціально-економічної сфери зросла в рази в результаті такої інновації. Загально відомо, що педагогічний конвеєр є ефективною моделлю підготовки високоякісних кадрів у музичній, артистичній, інших вузько фахових професіях. В тому числі і в освіті, де поєднується виховання і навчання в рамках стандартних вимог. Зокрема і в підготовці військових кадрів, від солдата до генерала. Педагогічний конвеєр є ефективною моделлю організації освітнього процесу і у допрофесійній військовій підготовці дітей та підлітків, що навчаються у ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Мова про те, щоб у ліцейних навчальних підрозділах (з 7 по 11 класи, 1-5 навчальні взводи) офіцери-вихователі, вони ж командирів взводів, на постійній основі працювали з колективом ліцеїстів певного віку (факультет-клас). В кінці навчального року передавали б особовий склад на вищий рівень – до наступного класу (взводу) іншому офіцеру, що супроводжує ліцеїстів протягом наступного навчального року. Тобто, п'ять офіцерів-вихователів закріплюються не за особовим складом визначеного класу і супроводжують його аж до випуску, а працюють після річного циклу щороку з новим особовим складом у тому ж таки, наприклад, 7-му класі-факультеті (1 взводі). Офіцер А – навчальний взвод 1 (7 клас); офіцер Б – 2 (8) і т.д. до офіцера 5 взводу (11 клас).

Таким чином досягається ефект педагогічного конвеєра, коли у вихованні конкретного ліцеїста/ліцеїстки протягом 5 років беруть участь всі офіцери-вихователі на певному віковому відрізку. По взводам офіцерів розподіляє командир вищого рівня (завідувач кафедри ДВП або заступник директора з військово-фізичною підготовки або начальник/директор ліцею).
І на останок. Таке адміністративне рішення перебуває у прямій компетенції керівника ліцею (директора або начальника).

Не потребує експериментального доведення, бо не змінює функціональні обов'язки офіцерів-вихователів. До прикладу з адміністративних рішень у КЗ СОР – Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою: введення вечірніх і денних чергових вихователів у вихідні в гуртожитку замість почергового наряду на службу для вихователів і офіцерів-вихователів (з вересня 2020 року).

«ПОШУК ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ КОМПОНЕНТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ » 

Анотація. Організація освітнього процесу ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою потребує оптимальної побудови управлінської вертикалі як на рівні виховання, так і з метою виконання навчального плану закладу. Базується на національно-патріотичному вихованні з військово-патріотичним акцентом як базовому компоненті організації навчально-виховної діяльності з застосуванням інноваційних підходів в допрофесійній військовій підготовці, в тому числі і для обдарованих дітей та підлітків.

Ключові слова: комунікативна компетентність; критичне мислення; «м’які навички»; колективна ідентичність; патріотизм; громадянство; допрофесійна військова підготовка.

Annotation. The educational process of boarding schools with extensive military training is based on national-patriotic education with a military-patriotic emphasis as a basic component of the educational activities organization (including the pupils’ critical thinking and communicative competence development) with the using of innovative educational technologies of pre-professional military training.

Key words: communicative competence; critical thinking; soft skills; collective identity; patriotism; citizenship; pre-professional military training. 

 

Концепція «Нова українська школа» передбачає виховання громадянина і патріота. Практична реалізація цього завдання потребує пошуку оптимальних інноваційних рішень, що торкаються процесу управління і взаємодії в середовищі педагогічного колективу освітнього закладу. Як зазначав В. Кремень, «освіта повинна готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв’язків – від контактів з найближчим оточенням до глобальних зв’язків» [3, с. 163].

Перехід від звичного формату загальноосвітньої школи до військового ліцею не може відбуватись безболісно: руйнується роками вибудована і звична система освітнього процесу, відчуває некомфортний вплив формальних чинників педагогічний і учнівський колективи. Постає питання про те, що необхідно змінити у формі і змісті освітнього процесу в ліцеї, аби поліпшити якість процесу виховання громадянина і патріота.

Сучасний військовий ліцей (так само і ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою) переходить з підпорядкування Міністерства освіти і науки України до Міністерства оборони України, що тягне суттєві зміни у складі колективу (в основному за рахунок зміни командування і частини педагогічного складу, в ідеальному випадку – поповнення штатних одиниць структури ліцею військовими офіцерами, що перебувають у контрактних відносинах з МОУ). При цьому залишається головним завданням – надання високоякісних освітніх послуг (спеціалізована повна середня освіта).

Функція адміністрування є запорукою успіху і від того, яким чином організовано її виконання залежить результативність освітнього процесу. А. Файоль, видатний французький дослідник закономірностей процесу управління, на початку ХХ століття зазначав, що «адміністрування має своїм предметом передбачення, організацію, розпорядництво, узгодження і контроль» [1, с. 140]. Від адміністраторів, до яких належать і офіцери-вихователі (командири взводів), вимагається в ліцеї досягнути такого ефекту взаємодії з с особовим складом підрозділу, щоб позитивний результат став безумовним. Завершення переходу до нової системи середньої освіти умовно призначене на 01.09.2024. Проте, існує варіант і щодо завершення переходу аж до 2027 року. Докладаючи зусилля з метою пошуку оптимальної моделі організації управління задля безпомилкового руху в обраному напрямі, освітяни мають експериментувати і впроваджувати інновації в організаційну структуру освітніх закладів.  Як мінімізувати конфлікти і забезпечити якісні умови набуття середньої освіти у закладі? Над цим питанням варто працювати щодня, без винятку, ведучи пошук, експериментально доводячи необхідність якісних змін в управлінні як процесі, що забезпечує успіх.

Вести науковий пошук – впроваджувати експериментальні перехідні технологічні моделі до змісту освітнього процесу (наприклад – «Стройовий рейтинг навчальних взводів», який з вересня 2021 року має стати в ліцеї історією, бо втратить сенс – відтоді всі ліцеїсти (з 7 по 11 клас) проживатимуть у гуртожитку, а значить – безумовно будуть у строю на ранковому розводі), шукати кращі форми побудови організаційної структури ліцейного підрозділу задля ефективного управління колективом, підтримування високої дисципліни. Структура побудови організації має усувати існуючі конфлікти в системі управління, в т.ч. і складність розподілу та неврегульованість компетенції класного керівника і офіцера-вихователя (командира взводу) в ліцеї зокрема.  Бути компетентним у всіх питаннях неможливо, тому і вводиться розподіл праці і спеціалізація окремого фахівця/педагога. Однією з вимог, які постають перед керівником-адміністратором, є здатність бути компетентним у «спеціальній технічній функції» [1, с. 141].

Чому спеціалізація офіцера-вихователя на конкретному віці вихованців (один рік), одному класі (взводі), до якого щороку приходять нові ліцеїсти, має важливий якісний підтекст? Тому що це зробить управлінський процес чітко структурованим і виваженим (оптимальним), спеціалізованим з огляду на складні психофізіологічні особливості дітей – ліцеїсток/ліцеїстів освітнього закладу. Командир взводу залишається командиром того ж самого взводу, а до нього після річного циклу приходять на старті нового навчального року вже інші ліцеїстки і ліцеїсти, що стали старшими на рік. 

Офіцер-вихователь (командир взводу) з поміж виконавця управлінської функції стає ще фаховим фасилітатором підготовки домашніх завдань з предметів згідно освітнього плану певного класу, згідно вимог освітнього стандарту (стандарт освітній для певного класу), надає консультації зі складних предметних дисциплін (математика, алгебра, геометрія, хімія, фізика тощо). Спеціалізація на певному матеріалі, згідно стандарту того чи іншого класу, забезпечує ефективність контролю самопідготовки і готовність прийти на допомогу ліцеїстам. Фактично, офіцер-вихователь стає педагогом, що володіє знаннями, достатніми для надання допомоги взводу під час самостійної підготовки в період з 16:40 до 19:45 (річний цикл роботи). Набагато складніше офіцеру-вихователю, що супроводжує один колектив, який переходить з класу до класу по зростаючій. Важко бути компетентним в сфері надання допомоги зі складних предметів, починаючи з 7-го по 11 клас. Це головний аргумент, що переслідує якісний чинник в контексті організації позанавчальної (виховної) і самостійної навчальної роботи в ліцеї. Мова про так званий «педагогічний конвеєр», на якому закладається осмислене ставлення до перспективи набуття військового фаху в умовах спеціалізованої освіти – посилена військово-фізична підготовка, готовність бути громадянином-патріотом. 

Наступне, як провести раціональне (найбільш ефективне персоніфіковане) закріплення офіцерів-вихователів за тим чи іншим класом: від 7 до 11? Виходячи з поточного стану, через той фактор, що вже здійснена певна робота організаційно-методичного забезпечення в рамках певного класу, пропонується закріплення з 2021-2022 навчального року на сталій основі вже з нового навчального року в ліцеї. Заступник директора з допрофесійної військової підготовки (посада має бути введена з нового навчального року) – є координатором взаємодії та контролером організаційно-методичної спроможності задля якості надання освіти в умовах спеціалізації (військово-фізична підготовка) та реалізації Концепції допрофесійної військової підготовки (завідувач кафедри допрофесійної військової підготовки). Проблема підтримування високого рівня дисципліни вирішується за рахунок компетенції адміністратора – командира (начальника) і його заступника згідно спеціалізації закладу. Відсутність чіткої ієрархії як управлінського принципу, неприпустима, бо саме цей принцип забезпечує «повагу до умовностей, зміст яких «слухняність, старанність, активність» і «зовнішній вияв поваги» [1, с. 142]. А. Файоль звертає увагу на залежність якості дисципліни від рішень, що приймає адміністратор: «Поряд з формулою, що є у військових статутах: «Дисципліна становить найважливішу силу армії», – я охоче вмістив би ще й таку: «Дисципліна є те, у що її перетворює начальник»  [1, с. 142].

Разом з тим, головним компонентом допрофесійної військової підготовки як предмету адміністрування є психолого-педагогічна підготовка та забезпечення ефективного управління особовим складом і освітнім процесом з боку офіцерів-вихователів (командирів взводів). Необґрунтоване зміщення акценту у освітньому процесі ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою може знизити якість виховання майбутніх офіцерів, надати неправильну освітню траєкторію як взводу в цілому, так і конкретному ліцеїсту як громадянину-патріоту зокрема. В цьому контексті важливими стають інноваційні форми фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, розвиток інтелектуальних здібностей на базі формування комунікативної компетентності і здатності приймати правильне рішення і успішно діяти згідно розробленого алгоритму (порядку) дій. Тому, в позаурочний час варто збалансовано підходити і розуміти, що не лише виконання домашніх завдань входить до числа сегментів уваги (моніторингу) командира взводу як адміністратора в ліцеї.

Процес управління підрозділом ліцею (взводом) потребує врахування особливостей вікового чинника розвитку ліцеїстів, чіткої програми діяльності з метою контролю і моніторингу, напрацювання системи делегування (включення інституту молодших командирів – віце-сержантів), інноваційних методів пробудження особистості ліцеїстів до експліцитного сприйняття фаху військовослужбовця (офіцера). В кожному класі-факультеті взвод проходить адаптовану і унікальну підготовку, що дозволяє максимізувати результат на виході освітнього процесу – виховати курсантів вищих військових закладів, майбутніх офіцерів, що свідомо обрали фах і знають як побудувати успішну для себе і корисну для держави кар’єру.

Закріплення офіцерів-вихователів за певним взводом-факультетом і стає тією організаційно-структурною формацією, яка робить оптимально-припустимою модель діяльності педагогів в сфері допрофесійної військової підготовки, що керується фаховим заступником директора і методично забезпечується кафедрою допрофесійної військової підготовки, а частині виховної роботи – заступником з виховної роботи та підлеглими фахівцями-методистами. З урахуванням такого підходу набуває особливих рис підготовка офіцерів-вихователів як педагогів: комплексне удосконалення психолого-педагогічної майстерності та набуття фасилітаторської компетентності, яка дає гарантовану успішність на річному проміжку інтерактивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу в ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Спеціалізація педагога, його чітке зорієнтування на певному віці дітей (ліцеїстів-вихованців) робить діяльність циклічною і має можливість ставати щороку довершенішою. 

Отже, що таке «педагогічний конвеєр» у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою? Загальний термін навчання – 5 років. Протягом цього часу, немов би по стрічці фордівського конвеєру, ліцеїсти проходять навчальні взводи (мікро-факультети), за кожним з яких закріплений на постійній основі певний офіцер-вихователь – командир взводу. Перехід від одного офіцера-вихователя за рік, як від одного майстра до іншого. Такий організаційний підхід дозволяє забезпечити мультиплікаційний ефект у вихованні – досвід офіцера-вихователя попереднього взводу додається до досвіду офіцера-вихователя поточного і стає доступним для офіцера-вихователя наступного взводу. Наприклад, ліцеїсти 1 взводу у 2021-2022 році стануть «відомими» для трьох офіцерів-вихователів у 2024 році, оскільки діятиме така схема:

- навчальний рік 2022-2023 будуть у 1 взводі співпрацюють з офіцером-вихователем Х;

- навчальний рік 2023-2024 будуть у 2 взводі – з офіцером-вихователем Y;

- навчальний рік 2024-2025 будуть у 3 взводі – з офіцером-вихователем С.

Таким чином, вирішення питань, пов’язаних з індивідуальною освітньою траєкторією ліцеїстів, їх фізичною підготовкою, «слабкі і сильні сторони» та прийнятні методи впливу з урахуванням психологічних особливостей будуть предметом педагогічного дослідження одразу трьох офіцерів-педагогів, які у форматі кафедри допрофесійної військової підготовки зможуть реалізувати наукові теми, виявлені в процесі реалізації Концепції допрофесійної військової підготовки. Видатний український педагог В. Сухомлинський  підкреслював, що головним предметом у викладанні будь-якого вчителя – сенсом життя, справжнім людським щастям є самореалізація «у творчій праці, що наближається до мистецтва. Ще наближення – майстерності… Тільки через працю лежить шлях до мудрості, творчості, науки» [4].

Військова справа і професіональне оволодіння нею є комплексом цілеспрямованого людського розвитку, що має результатом високу обороноздатність держави. З урахуванням реалій воєнного сьогодення, саме такий соціально-суспільний стан є балансом, що дозволяє надавати відсіч агресору. Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою стає форпостом виховання патріотів, опорним місцем для функціонування територіальної оборони, здатним задіяти освітній ресурс на благо України. Невирішення проблеми професійної готовності офіцерів-вихователів ліцею загострює управлінсько-організаційні конфлікти, які послаблюють інституціональну стійкість і спроможність освітнього закладу. Тому, пошук новітніх форматів адміністрування освітнього процесу апріорі є позитивним, бо спрямований на усунення протиріч через експериментальне впровадження в конкретних умовах окремо взятого ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Наступне, за такої моделі організації компонентів освітнього процесу в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою офіцери-вихователі (командири взводів) будуть співпрацювати кожного року з іншим  класним керівником, що також буде додатковою можливістю для обміну педагогічним досвідом, відкриттям нових способів реалізації завдань евристичної освіти, уникнення конфліктів у сфері поділу обов’язків і відповідальності. 

Вплив офіцера-вихователя, як педагога, перш за все, має визначальне значення виховання у молодого покоління ліцеїстів якостей, орієнтованих на європейські принципи, серед яких «громадянство» виконує роль стрижневої ознаки. Набуваючи рис свідомого громадянина, дитина самореалізується та знаходить своє місце в житті. Як зазначає академік В. Г. Кремінь, педагоги тільки тоді самореалізуються, коли «виховують людину розумну, людину моральну і людину творчу, тобто індивідуальну особистість» [2]. Саме такими і мають бути офіцери Збройних Сил України – людьми, що володіють критичним мисленням та високим рівнем громадянського патріотизму.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.           Козій Л.І., Матрохіна М.І., Пироженко П.Л. Наука управляти: з історії менеджменту. Київ: «Либідь». 1993. 304 с. 

2.           Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. Київ: Грамота. 2007. 576 с.

3.           Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Київ: «Грамота». 2005. 448 с.

4.           Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 3 Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. Київ: «Радянська школа». 1977. 670 с.