Сила держави
вимірюється навіть не наявністю тисяч танків, літаків, ракет або іншого
модернового озброєння. Сила
в обороноздатності, тобто – в готовності населення у якомога коротші терміни
розпочати виконання бойових задач по обороні суверенної території і її кордонів,
здатність стати монолітом патріотичного складу, що зупиняє агресора.
У цьому
аспекті місце виховної
роботи у системі спеціалізованих загальноосвітніх закладах (ліцеї з просиленою
військово-фізичною підготовкою) має визначальний характер, оскільки мова йде не
лише про формальну допрофесійну військову підготовку, а про усвідомлене
сприйняття патріотизму і готовності до оборонної взаємодії і ліквідації
наслідків воєнних дій або диверсійного втручання в життєдіяльність тієї чи
іншої території держави.
Територіальна
оборона – система комплексної взаємодії армії (військових або мілітарних організацій)
і місцевої влади, громадських організацій і підрозділів резерву (запасу) ЗСУ,
освітніх закладів і груп або окремих громадян, що об’єднані за фаховою ознакою
(мисливці, рибалки та їх спілки тощо).
Концепція допрофесійної військової освіти та виховання,
що впроваджується в Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною
підготовкою, спрямована на практичну участь колективу навчального закладу
спеціалізованої підготовки дітей та молоді у задоволенні потреб держави,
суспільства у безпеці, гарантованої незалежності і суверенітеті, що неможливе
без дієздатних сил національної оборони, вирішення кадрового питання як
ресурсу, яке реалізується у підготовці висококваліфікованих спеціалістів для
державної служби як військового, так і цивільного напрямку, формування
належного рівня національної свідомості (патріотизму), достатньої життєвої
компетентності, різнобічний розвиток індивідуальності на основі виявлення та розвитку
її задатків і здібностей, задоволення інтересів і потреб, формування ціннісних
орієнтацій та вмінь вільно використовувати здобуті знання для розв'язання
практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій.
В
ліцеї впроваджується освітні курси (цикли лекцій в рамках «Основ військової
підготовки»), які актуалізовують сучасний стан територіальної оборони на рівні
доступності для розуміння ліцеїстами (13-18 років). Головне – теза про
необхідність термінової побудови Територіальної оборони України (ТрО) як мобільної і масово-професійної організації,
що слугує збереженню суверенітету і цілісності держави, є складовою ЗСУ і має
чіткій комплекс завдань, ресурсне забезпечення для їх успішного виконання у
максимально короткі терміни. З метою максимального наближення до місцевої
практики ТрО ліцеєм проводяться зустрічі з представниками підрозділів ТрО,
спільні заходи військово-патріотичного спрямування, тренінги та навчання в
рамках ДВП тощо.
Першочерговим
є інформування підростаючого покоління про значущість і задачі ТрО, зусилля
держави на сучасному етапі з метою формування системи ТрО та вивчення досвіду
сусідів (членів ЄС, НАТО) в процесі організації дієвої територіальної оборони,
в якій задіюється значна частина населення віком від 18 до 60 років. Важливим є
ознайомлення з досвідом волонтерського руху в системі ТрО, його сильні та
слабкі сторони з точки зору системної та ефективної співпраці сегментів
суспільства, задіяних в ТрО.
Частина І.
Система підготовки сил ТрО
Головними завданнями
центрів підготовки ТрО стануть навчання підрозділів ТрО, перепідготовка та
підвищення кваліфікації командирів та особового складу, а також організація
спеціальних курсів: з ведення бойових дій у місті, дій нерегулярних
(іррегулярних) формувань, протидиверсійних дій, бойових дій в горах,
протихімічних дій, порятунку населення та ін.
Підготовку кадрів
підрозділів територіальної оборони планується починати в допризовного
(допрофесійного) віку (від 16 до 20 років). Неповнолітні члени громадських
організацій військово-патріотичної спрямованості до свого повноліття будуть
охоплені окремою програмою підготовки в так званих навчальних взводах, це піде
в залік майбутньої служби в підрозділах ТрО. У перспективі практично всі члени
таких громадських організацій стануть кадрової основою цих підрозділів.
Підготовку планується
організувати таким чином: щотижневі одноденні заняття за місцем дислокації, щомісячні
дводенні заняття в центрі підготовки, один раз на рік 30 – або 14-денний курс
на полігоні центру підготовки.
Система підготовки
військовослужбовця територіальної оборони передбачає:
1. Навчання в центрах
підготовки територіальної оборони, що включає:
– допризовну підготовку у
взводі (у повяті);
– курс основної
підготовки, що закінчується приведенням до військової присяги;
– спеціальний курс;
– курс командирів
відділень;
2. Дворічне стажування на
посаді командира відділення.
Після проходження стажування
та атестації на відповідність висунутим вимогам солдати будуть направлятися на
курси командирів взводів у так звану вищу офіцерську школу сухопутних військ
(м. Львів). Після трирічної служби на посаді командира взводу територіальної
оборони, кандидат може бути направлений у вищу офіцерську школу СВ на курси
підготовки командирів рот.
Підготовку взводів ТрО
планується проводити протягом року безпосередньо у своїх повятах/районах. За
домовленістю з місцевими органами влади тренування і заняття будуть проходити в
різних умовах місцевості, а також у будь-який час року.
Робота з виховання
особового складу ТрО в патріотичному дусі буде вестися на основі таких понять,
як «Бог», «Честь», «Вітчизна», в тісному взаємозв’язку з військово-історичною
спадщиною Польщі (легіони, Армія Крайова і т. п.). при цьому підрозділи ТрО
повинні активно співпрацювати з місцевою владою і ветеранськими організаціями,
беручи участь у різних спільних заходах патріотичної спрямованості.
Взаємодію територіальних
військ з підрозділами поліції і прикордонної охорони РП передбачається
здійснювати у сфері протидії злочинності серед молоді за допомогою проведення
спільних акцій, пропаганди в школах, ліцеях з посиленою військово-фізичною
підготовкою та вищими ланками військової освіти і т. п.
Планується, що органи ТрО
будуть тісно співпрацювати з освітніми установами (зокрема з ліцеями з
посиленою військово-фізичною підготовкою) в галузі розробки програм виховання
молоді, а також в організації та проведенні позакласних занять військово-патріотичної
спрямованості (рукопашний бій, спортивна стрільба, орієнтування на місцевості
та ін.)
Матеріально-технічне забезпечення
Передбачається, що
війська ТрО стануть самостійним видом ЗС, що не вимагає великих фінансових
затрат. Частина спорядження, наприклад обмундирування, встановленим порядком
буде передаватися з агентства військового майна. Частину витрат по забезпеченню
взводів ТрО планується покласти на органи місцевого самоврядування за принципом
співфінансування (утримання службових приміщень, ПММ, засоби зв’язку та ін.).
Нова система
територіальної оборони буде використовувати навчальну та спортивну базу
гмін/групи селищ (нижча територіальна одиниця), повятов/районів і
воєводств/областей. У свою чергу, інструктори ТрО будуть проводити заняття з,
молоддю в різних секціях.
Питання
матеріально-технічного забезпечення, харчування, охорони центрів підготовки або
майна планується вирішувати із залученням приватних фірм, що надають послуги в
цих областях на платній основі.
Очікується, що ТрО не зажадає великих складських приміщень, полігонів і
істотних витрат на підготовку особового складу.
Персонал військ
безпосередньо в місцях свого проживання матиме власне обмундирування,
спорядження та масогабаритні моделі зброї для використання в ході навчального процесу.
Системні задачі ДВП і ТрО
На разі розроблена
концепція використання сил і засобів військ територіальної оборони Республіки
Польща (аналогічно – для України з урахуванням суверенних аспектів державності
ї її особливостей) у воєнний і мирний час.
У цьому документі
розглядаються шість основних етапів розвитку воєнного конфлікту:
1. Період, що передує
конфлікту;
2. Початок конфлікту;
3. Безпосередньо
військовий конфлікт;
4. Дії в тилу противника;
5. Контрнаступ;
6. Закінчення військового
конфлікту.
На першому етапі сили ТрО передбачається задіяти
для вирішення таких завдань, як:
– надання сприяння
військовим комісаріатам з питань загальної мобілізації;
– надання допомоги у
видачі зі складів зброї та обмундирування резервістам; децентралізації
матеріальних запасів і предметів постачання, а також озброєння та боєприпасів
для національних ЗС;
– забезпечення евакуації
цивільного населення і майна, в тому числі фінансових установ, технічної
документації промисловості, цінних творів мистецтва тощо;
– будівництво місцевих
укріплених пунктів опору, створення інженерних загороджень, організація
переправ, розгортання і розміщення на місцевості хибних цілей-макетів;
– тилове забезпечення
своїх оперативних і регулярних сил.
На другому етапі ці сили
передбачається залучати для:
– протидії (пошуку і
знищення) розвідувально-диверсійних груп (РДГ) противника і окремих
розвідників, що закидаються на територію Польщі нелегально або легально
повітряним, наземним і морським шляхами;
– надання сприяння
підрозділам національних ЗС і поліції;
– охорони критично
важливих об’єктів;
– будівництва тимчасових
місцевих (в тому числі польових) баз, необхідних для логістики своїх сил;
– створення
децентралізованої мережі місцевих баз, що забезпечують укриття і маскування
своїх бойових підрозділів.
Протягом третього етапу сили територіальної оборони України
(так як і Польщі) повинні забезпечити:
– ведення розвідки
наземної території воєводств, повітряного простору і морської акваторії з
використанням технічних засобів з подальшою передачею даних, у тому числі фото
та відео, на командні пункти оперативних сил;
– знищення повітряних
десантів противника та ведення боротьби з розвідувально-диверсійними
групами та окремими розвідниками;
– знищення засобів повітряного нападу противника з використанням 23-мм зенітних
гармат ЗУ-23 і ПЗРК «Грім»;
– ведення бойових дій в
обороні, в тому числі знищення техніки та особового складу супротивника з
використанням легкого протитанкової зброї і мінометів;
– охорону флангів
оперативних сил в обороні;
– безпека маршрутів
перекидання оперативних сил.
На четвертому етапі ці сили передбачається задіяти
для вирішення наступних завдань:
– скритного проникнення
через лінію дотику військ, в тому числі з використанням техніки військ ТО;
– знищення центрів та
засобів управління і зв’язку супротивника;
– ліквідації противника в
його пунктах (районах) відновлення бойової готовності;
– знищення або захоплення
колон (конвоїв) постачання сил противника, в тому числі із засідок;
– ведення розвідки сил
противника і цілевказівки для своїх сил повітряного нападу і артилерії;
– збору доказів про факти
порушення противником військових законів і правил ведення війни, в тому числі
про використання заборонених видів зброї та скоєнні злочинів проти мирного
населення, про надання третіми країнами політичної, інформаційної та військової
підтримки противнику;
– проведення
психологічних операцій.
У ході п’ятого етапу сили територіальної оборони України
(як і Польщі) покликані вирішувати такі завдання:
– ізоляція угруповання
противника;
– ведення бойових дій у
складі оперативних сил;
– ліквідація опорних
пунктів оборони, знищення бойової техніки противника, особливо авіації,
дислокованої на окупованих територіях, а також технічного обладнання, складів
МТЗ і боєприпасів;
– знищення транспортних
колон супротивника з використанням автоматичної зброї, РПГ і великокаліберних
снайперських гвинтівок;
– захоплення і
використання у своїх інтересах ресурсів ТрО противника.
Шостий етап передбачає:
– роззброєння сил
противника;
– ліквідацію наслідків
збройного конфлікту;
– проведення опитування
місцевого населення про створені противником в період конфлікту мінні поля,
масові поховання, склади боєприпасів та інше;
– надання допомоги
військової жандармерії в галузі управління справами військовополонених, зокрема
охорона таборів;
– надання підтримки
діяльності міжнародних гуманітарних організацій;
– відновлення
боєздатності національних ЗС.
(за матеріалами С. Корчагін, ЗВО 4’13.)
https://mil.in.ua/uk/kontseptsiia-stvorennia-viisk-terytorialnoi-oborony-respubliky-polshcha/
Комментариев нет:
Отправить комментарий